ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2013 рокуСправа № 912/157/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/157/13-г
за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник", м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 20 908,59 грн.
Представники:
від позивача - Беспальченко В.М., довіреність № 195 від 17.12.12 р.;
від відповідача - участі не брали.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гірник" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 35 342,54 грн., з яких: 10 629,36 грн.- заборгованість за оренду автомобіля за договором оренди від 01.12.11 р., 19 962,58 грн. - пеня, 3 030,10 грн. - збитки.
У судовому засіданні 14.03.13 р. представником позивача подано до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог № 32 від 14.03.13 р., згідно змісту якої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Гірник" здійснено перерахунок пред'явленої до стягнення суми пені у відповідності до змісту чинного законодавства, пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та збільшено пред'явлену до стягнення з відповідача суму збитків. Виходячи з викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за оренду автомобіля в сумі 10629,36 грн., пеню в сумі 749,30 грн., збитки в сумі 9090,30 грн., а також 3% річних в розмірі 439,98 грн. (а.с. 41).
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, а також враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази направлення позивачем даних вимог на адресу відповідача (а.с. 52 - 53), господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, що надійшла до суду 14.03.13 р.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав в повному обсязі.
Відповідач участі в судовому засіданні не брав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору не надав.
Конверт, яким на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 33), направлялась ухвала суду від 25.01.13 р., повернувся із поштовою відміткою про невручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 36).
Копія ухвали суду про відкладення розгляду справи від 14.03.13 р., направлена відповідачу, на адресу господарського суду не поверталась.
Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Виконання господарським судом вимог процесуального закону щодо надіслання відповідачу копії ухвали від 14.03.13 р. підтверджується копією списку згрупованих внутрішніх відправлень господарського суду Кіровоградської області № 75 від 18.03.13 р. (а.с. 49 - 50), а також вихідним штампом загального відділу (канцелярії) господарського суду із зазначенням вихідного номера документа, дати направлення та кількості примірників, що направляються: вихідний № 912/157/13-г/2535/13 від 15.03.13 р., 1 примірник (а.с. 47 зв. бік).
Зважаючи на викладене, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та розглядає справу без участі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.
01.12.11 р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Гірник" (далі - Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено договір оренди (далі - Договір, а.с. 59).
Відповідно до умов Договору, Орендодавець передає Орендарю в строкове користування автомобіль "КРАЗ" держ. номер НОМЕР_1, 1989 року випуску, самоскид, колір жовтий, шасі НОМЕР_3, об'єм двигуна 14860 см. куб. у строк до 01.12.12 р.; строк оренди може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладення додатків до Договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).
У розділі 2 Договору сторони погодили порядок розрахунків за Договором.
Так, згідно п.п. 2.1. - 2.3. Договору, за користування автомобілем Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 1500,00 грн. в місяць з наступною щомісячною індексацією згідно індексів інфляції; оплата здійснюється попередньо за кожен місяць, але не пізніше 5-го числа поточного місяця оренди шляхом перерахування на розрахунковий рахунок або готівкою в касу Орендодавця.
Строк дії Договору з моменту підписання і діє до моменту його кінцевого виконання (п. 5.1. Договору).
Договір підписаний Орендодавцем та Орендарем, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) транспортного засобу, правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Статтею 759 Цивільного кодексу визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму оренди.
Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу вимог ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії акту приймання-передачі від 01.12.11 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши в строкове, платне користування Орендарю автомобіль "КРАЗ" держ. номер НОМЕР_1, 1989 року випуску, самоскид, колір жовтий, шасі НОМЕР_3, об'єм двигуна 14860 см. куб. разом з переліченими в акті інструментами (а.с. 13).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Однак, Орендар свої зобов'язання за Договором виконує не належним чином, в результаті чого за ним за період з грудня 2011 по листопад 2012 року рахується заборгованість з орендної плати з урахуванням її індексу інфляції на загальну суму 10 629,36 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості (а.с. 15).
20.11.12 р. позивач звернувся до Орендаря з претензією № 177 про сплату заборгованості за Договором (а.с.14).
Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Відповідач доказів сплати орендної плати за Договором в сумі 10 629,36 грн. суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.
З огляду на викладене, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 749,30 грн. та 3 % річних в розмірі 439,98 грн.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено обов'язок учасників господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 2.4. Договору, у разі несвоєчасної сплати орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати.
При здійсненні розрахунку пені Орендодавцем враховано вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким визначено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та нараховано пеню за період з 15.09.12 р. по 14.03.13 р. на суму 749,30 грн.
Оскільки наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи (а.с. 43), господарський суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 749,30 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Згідно прохальної частини заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог № 32 від 14.03.13 р. позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 439,98 грн., однак з описової частини та наданого до суду розрахунку вбачається, що позивачем допущено описку і пред'явлена до стягнення сума 3% річних фактично складає 439,63 грн. (а.с. 44).
Враховуючи фактичні обставини справи, позивачем цілком обґрунтовано нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 439,63 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 9090,30 грн., мотивуючи вказану вимогу наступним.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що якщо Орендар не повертає автомобіль, що орендує у встановлений Договором строк, то Орендар відшкодовує збитки Орендодавцю в розмірі подвійної орендної плати із врахуванням індексу інфляції за весь період несвоєчасного повернення.
Отже, сторони узгодили в Договорі підстави та умови відшкодування збитків Орендодавцю, у разі не виконання Орендарем взятого на себе за Договором зобов"язання повернути орендуємий автомобіль Орендодавцю, а тому дані умови в силу ст. 629 ЦК України є обов"язковими для виконання сторонами.
Крім того, за твердженням позивача, не зважаючи на закінчення 01.12.12 р. строку дії Договору, відповідач до теперішнього часу не повернув об'єкт оренди, в результаті чого розірвано попередній договір оренди транспортного засобу, укладений між Орендодавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (а.с. 54, 57).
Вказане, як стверджує позивач, спричинило йому збитки, що станом на 01.03.13 р. за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року складають 9090,30 грн. (а.с. 42), та відшкодування яких умовами Договору покладено на Орендаря.
Зазначена вимога є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що даний спір увиник з вини відповідача, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (28000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2, рах. НОМЕР_4 в АТ "Укрсіббанк", МФО 531005) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" (28024, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Воронова, 1, код 30984945, рах. № 26009023058246 в відділенні Олександрійське ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) заборгованість в сумі 20 908,59 грн., з яких: 10 629,36 грн.- основний борг; 749,30 грн. - пеня; 439, 63 грн. - 3 % річних, 9 090,30 грн. - збитки, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Копію рішення направити відповідачу за адресою: АДРЕСА_1.
Повне рішення складено 03.04.2013 р.
Суддя Л. С. Коротченко
Судове рішення № 30390060, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 29.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/157/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: