Рішення № 30390011, 01.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2013 року Справа № 913/85/13-г

Провадження №5/913/85/13-г

За позовом

Державного підприємства "Ізмаїльський морський торгівельний порт", м.Ізмаїл Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна багатопрофільна компанія "Транссервіс", м. Луганськ

про стягнення 19 846 грн. 16 коп.

Колегія у складі суддів:

Вінніков С.В. - головуючий,

Голенко І.П., Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Керуючись ст.ст. 24, 25 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 46 ГПК України, розпорядженням в.о. голови господарського суду від 21.02.2013 для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого колегією: Віннікова С.В., суддів Голенко І.П. та Москаленко М.О.

Згідно із п. 3 п.п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" розгляд справи починається заново у разі зміни складу суду.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 17 559 грн. 37 коп. за договором від 28.12.2011 № 103/1, пені в сумі 881грн. 36 коп., штрафу в сумі 1 229 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 176 грн. 27 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за зберігання вантажу у розмірі 17 559 грн. 37 коп. відповідно до договору від 28.12.2011 № 103/1. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеня в сумі 881 грн. 36 коп., штраф в сумі 1229 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 176 грн. 27 коп.

Позивача листом № ЮО 03-01/156 від 18.03.2013 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

28.12.2011 між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговий порт» (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна багато профільна компанія «Транссервіс» (відповідач у справі) було укладено договір на зберігання ватажу № 103/1 (далі за текстом договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1. договору Порт (позивач у справі) забезпечує зберігання вантажів на складських площах порту вантаж Клієнта (відповідач у справі).

Згідно до п. 3.1. договору та додатку до нього № 1 відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість послуг зберігання вугілля за ставкою: 0,21 грн. за 1 тонну на добу, за період з 28.09.2010 (з моменту його передачі).

На підставі п.п. 4.1., 4.4. договору відповідач повинен сплачувати рахунки позивача за зберігання вантажу протягом п'яти днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідач отримав рахунки № 901/11, 1295/11, 1730/11, 2352/11, що підтверджується матеріалами справи, а саме рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 21,24,26), але в строк передбачений умовами договору свої зобов'язання в частині оплати послуг не виконав.

Факт передачі відповідачем позивачу на зберігання 208 тонн вугілля марки "АМ"(яке було вилучено в ході розслідування кримінальної справи та передане відповідачу на відповідальне зберігання слідчим Луганського міського управління МВС України в Луганській області) підтверджується актом приймання-передачі від 28.09.2010 (який підписано слідчим та представником відповідача), самим договором на зберігання вантажу від 28.12.2011 № 103/1, який підписано повноважними представниками сторін за договором.

Також вказаний факт встановлений рішенням Господарського суду Луганської області по справі № 18/5014/1206/2012 від 31 липня 2012р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Пунктом 1статті 946 Цивільного кодексу України передбачено плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17 559 грн. 37 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за порушення клієнтом (відповідач у справі) строків оплати, вказаних в договорі, Порт (позивач у справі) має право стягнути з клієнта пеню у розмирі подвійною облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення більш ніж на 30 банківських днів має право додатково нарахувати штраф у розмирі 7% від суми заборгованості.

На підставі вказаних статей та умов договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 881 грн. 36 коп., штраф в сумі 1229 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 176 грн. 27 коп.

Перевіривши розрахунок пені, штрафу та 3% річних виходячи з приписів чинного законодавства та умов договору, суд дійшов наступного висновку.

Так, заявлена позивачем вимога по стягненню 3% річних у сумі 176 грн. 27 коп. підлягає задоволенню частково в сумі 175 грн. 79 коп., а вимога що до стягнення пені в сумі 881 грн. 36 коп. підлягає задоволенню частково в сумі 878 грн. 95 коп. (при розрахунку позивачем не було враховано, що в 2012 році 366 календарних днів).

Вимога що до стягнення штрафу в сумі 1229 грн. 16 коп. є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 17 559 грн. 37 коп. пеня в сумі 878 грн. 95 коп., штраф в сумі 1 229 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 175 грн. 79 коп.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна багато профільна компанія «Транссервіс», м. Луганськ, вул. 2-га Краснознаменна, б. 16 В, ідентифікаційний код 30694565, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський морський торгівельний порт», м. Одеська область м. Ізмаїл, вул. Портова, б. 7, ідентифікаційний код 01125815, борг в сумі 17 559 грн. 37 коп. пеню в сумі 878 грн. 95 коп., штраф в сумі 1 229 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 175 грн. 79 коп., судовий збір у сумі 1 609 грн. 18 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 01.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 02.04.2013.

Судді С.В.Вінніков

І.П.Голенко

М.О. Москаленко