Рішення № 30390007, 03.04.2013, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкас

номер справи 2314/9659/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра» (в подальшому ПАТ КБ «Надра»), третя особа: ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення залишку заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19.02.2007р. між ним та відповідачем укладено кредитний договір №08/2007/840/к64, відповідно до умов якого він отримав кредит в розмірі 91800 доларів США, що становила 463590 грн., строком до 20.02.2025р. В забезпечення зобов»язань за кредитним договором 19.02.2007р. укладено договір іпотеки №08/2007/840з64, посвідчений приватним нотаріусом, відповідно до якого передано в іпотеку квартиру №6, по вул. Гоголя, 221 в м. Черкаси. Крім того, 19.02.2007р. між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручилась перед останнім за належне позивачем виконання зобов»язань, що витікають з кредитного договору. До серпня 2012р. позивач сумлінно виконував свої обов»язки за кредитним договором. Однак з-за світової кризи, що є обставиною непереборної сили, надалі не може виконувати свої обов»язки за договором у повному обсязі. Зазначив, що оскільки кредит отримано в іноземній валюті, то за умовами договору слід було визначити еквівалент по відношенню до національної валюти, але цього зроблено не було. Вважає, що на момент укладання договору позивач не міг припустити, що офіційний курс долара США по відношенню до гривні може збільшитись з 5,05грн. за 1 долар США до 8,06грн. за 1 долар США. Крім того, доказом істотних змін обставин є зменшення його прибутків в зв»язку з світовою кризою. Також при укладанні кредитного договору та, отримуючи кредит в сумі 91800 доларів США, він повинен був повернути відповідачем кошти в еквіваленті національної валюти в сумі 463590 грн. та нараховані відсотки за користування кредитом, а вже станом на 27.07.2012р. він повинен банку повернути кошти в сумі 743580грн. та нараховані відсотки, що також свідчить про зміну істотних умов договору. Вважає, що він як позичальник не міг усунути виникнення світової фінансової кризи при своїй обачності. Зміна істотних обставин вносить дисбаланс в договірні стосунки між позивачем як позичальником та банком. Крім того, при укладенні кредитного договору вартість майна, що було забезпеченням кредиту складала в 2 рази більше її вартості на даний момент та становила 515100грн., що в еквіваленті складало 102000 доларів США. Просить суд розірвати кредитний договір від 19.02.2007р.; додати п.6.1 в кінці тексту: світова фінансова криза; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» залишок заборгованості за кредитним договором в сумі 80566,06 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 643964,52грн. з врахуванням нарахованих та несплачених ним відсотків за користування кредитом; стягнути з відповідача на його користь судовий збір в сумі 3326,30грн.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просив розірвати кредитний договір від 19.02.2007р. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 28.03.2013р. позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» залишку заборгованості за кредитним договором в сумі 80566,06 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 643964,52грн. з врахуванням нарахованих та несплачених ним відсотків за користування кредитом та необхідності додати п.6.1 в кінці тексту: світова фінансова криза, - залишені без розгляду відповідно до ст. 207 ч.1 п.5 ЦПК України.

Крім того, до суду 14.01.2013р. надійшла зустрічна позовна заява ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що між банком та ОСОБА_1 19.02.207р. укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит в сумі 91800 доларів США. В забезпечення виконання зобов»язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 19.02.2007р. укладено договір поруки, за яким остання поручилась за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов»язань, що витікають з кредитного договору від 19.02.2007р. Станом на 14.01.2013р. ОСОБА_1 має заборгованість перед банком в сумі 94480,15 доларів США, що становить 755179,83 грн., в т.ч. 79872,15 доларів США заборгованість по тілу кредиту; 5242,52 доларів США заборгованість по відсотках; 185,48 доларів США пеня, 9180 доларів США штраф. На письмові вимоги від 11.01.2013р. повернути заборгованість ОСОБА_1 не реагує. Просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 94480,15 доларів США боргу та судові витрати.

Ухвалою суду від 01.02.2013р. первісний позов та зустрічний позов об»єднані в одне провадження.

В судове засідання позивач за первісним позовом він же відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомив. Надав письмові пояснення за зустрічним позовом. Зазначив, що з моменту укладання кредитного договору до липня 2012р. він сумлінно виконував умови договору, регулярно сплачував кошти, всього 460646,93грн., внаслідок чого банк не отримав збитки. Крім того, в забезпечення виконання зобов»язання у банка є в наявності передане в іпотеку нерухоме майно. Просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача (відповідача) ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав уточнені позовні вимоги і просив їх задовольнити. Зустрічний позов визнає частково, а саме: не визнає пеню та штраф; тіло кредиту та відсотки визнає в сумі 80566,06 доларів США. Зазначив, що дійсно ОСОБА_1 отримав кредит в банку в розмірі, що зазначено у кредитному договорі від 19.02.2007р. ОСОБА_1 справно сплачував кошти до договору до липня 2012р., але з-за світової кризи, відсутності коштів, він перестав платити платежі. Кредитним договором не визначено, хто повинен нести ризики щодо курсу долару. При цьому, курс долара збільшувався з часу отримання кредиту. ОСОБА_1 не передбачав, що курс долару буде збільшуватись. Саме значна зміна курсу валют це суттєва обставина і є підставою для розірвання кредитного договору, договором не передбачені фінансові ризики. На даний час позивач не сплатив банку більше 460тис. грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 сплатив банку більшу частину боргу, являється добросовісним виконавцем умов договору, банку шкоди не завдано, то просить зменшити розмір штрафу та пені.

В судовому засіданні представник відповідача (позивача) ПАТ КБ «Надра» за довіреністю ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні уточненого первісного позову ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов. Зазначив, що підстав для розірвання кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_1 19.02.2007р. немає. Враховуючи, що кредит отримано з терміном повернення 2025 рік, то ОСОБА_1 міг передбачати зміну курсу валют. Крім того, положення ст. 652 ЦК передбачає наявність чотирьох обставин в сукупності, а позивачем зазначено лише одну. Кредит отримано в доларах США, а тому повинен бути повернений у цій же валюті, що передбачено договором. На час укладання кредитного договору банк мав право (ліцензію) на видачу кредиту у іноземній валюті. Також, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким вона взяла на себе обов»язки відповідати за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. Станом на 14.01.13р. заборгованість складає 94480,15 доларів США. На письмові вимоги щодо повернення коштів, ОСОБА_1 не реагує. Останній платіж ним здійснено 24.07.2012р. і не в повному обсязі. Требу було сплатити 1000 доларів США, а він сплатив лише 800 доларів США. Відсотки за користування кредитом нараховані, виходячи з процентної ставки 11,99% з часу укладання договору на час звернення до суду з 19.02.07р. по 13.01.13р.; пеня нарахована за період часу з 21.02.12р. по 13.01.13р. Договір про реструктуризацію боргу з ОСОБА_1 банком не укладено. Вважає, що з часу звернення до суду як ОСОБА_1, так і банку, - ОСОБА_2 знала про наявну заборгованість, але жодних дій щодо виконання договору поруки не здійснила. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 повернув тіло кредиту 11927,85 доларів США та відсотки 56329,33 доларів США, а отримав кредит у значно більшому розмірі. Крім того, вартість квартири, що знаходиться в іпотеці не перекриває заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором. Заперечує проти зменшення розміру штрафу та пені.

В судове засідання не з»явилась третя особа за первісним позовом і вона ж відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Надала письмові заперечення проти зустрічного позову. Вимоги зустрічного позову не визнає повністю. Вважає, що не повинна нести грошову відповідальність за несплачений ОСОБА_1 кредит, хоча є поручителем відповідно до договору поруки від 19.02.07р. Вважає, що її грошові зобов»язання за договором поруки перед банком ще не настали, оскільки банк не виконав умови договору поруки п.п.2.2, 2.4 щодо повідомлення її про невиконання кредитором зобов»язань за кредитним договором. Просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь по справі, враховуючи думку позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що уточний позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ПАТ КБ «Надра» слід задовольнити за таких підстав:

встановлено, що між ВАТ КБ «Надра» ( в подальшому ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_1 19.02.07р. укладено кредитний договір №08/2007/840к64, за яким останній отримав кредит в сумі 91800 доларів США, що не заперечується сторонами. Також позичальник взяв на себе зобов»язання сплачувати відсотки за користування кредитом з розрахунку 11,99% річних та повернути кошти в строк до 20.02.2025р. (п.п.1.3, 3.3.4 кредитного договору).

Відповідно до п.3.3 договору, ОСОБА_1 зобов»ячався щомісячно до 20 числа поточного місяця перераховувати на рахунок банку мінімально необхідний платіж в розмірі 1049,48 доларі США. У разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання інших грошових зобов»язань позичальника, останній сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен дань прострочення (п.5.1 договору).

Також, відповідно до п.5.2 договору, у разі порушення позичальником п.4.3.2 договору, в т.ч. і порушення строків сплати платежу, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту.

У забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_1 за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 19.02.07р. укладено договір поруки, за умовами якого остання поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов»язань, що витікають з кредитного договору від 19.02.07р., в т.ч. повернути до 20.02.25р. кредит в сумі 91800 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом, сплатити штрафні санкції (штраф, пеня) та інші платежі (п.1.1 договору поруки).

Відповідно до п.1.2 договору поруки позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.4.2.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов»язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п.3.3.3 кредитного договору.

Встановлено, що станом на 14.01.2013р. за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 94480,15 доларів США, що становить 755179,83 грн. (курс НБУ 7,993грн. за 1 долар США), з яких: 79872,15 доларів США заборгованість по тілу кредиту; 5242,52 доларів США заборгованість по відсотках; 185,48 доларів США пеня, 9180 доларів США штраф.

Статтею 1054 ч.1 ЦК України (в ред., що діяла на час виниклих правовідносин) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки. Пунктом 29 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення ст.ст. 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов»язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов»зання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК. Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, в т.ч. сплата неустойки. Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Поняття та підстави виникнення права на неустойку визначені ст.ст. 549, 550 ЦК України. Крім того, якщо за порушення зобов»язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, нзалежно від відшкодування збитків (ч.1 ст.624ЦК).

Статтею 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як зазначено у ст. 554 ЦК України, - у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналізуючи обставини справи, суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованої пені та штрафу. До того ж ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 не навели обставин, які мають істотне значення для зменшення розміру неустойки.

Крім того, кредитним договором передбачені види штрафних санкцій такі, як пеня та штраф (форми неустойки), які застосовуються в разі порушення позичальником умов цього договору. За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів за зустрічним позовом солідарно пеню в розмірі 185,48 доларів США та штраф в розмірі 9180 доларів США.

Відповідно до вимог ст. 625 ч.1 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Як передбачено ст. 627ЦК України (в ред. що діяла на час виниклих правовідносин), відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору (ч.2 ст. 651ЦК).

Договір може бути розірвано з підстав, встановлених ст. 652ЦК за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідна наявність усіх перелічених умов одночасно. Такі ж положення визначені п.п.15, 16 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Позивач ОСОБА_1, обгрунтовуючи свої позовні вимоги щодо розірвання кредитного договору від 19.02.07р., посилається на те, що відбулась зміна обставин, якою він керувався, укладаючи кредитний договір, тобто значне зростання курсу долара США відносно курсу гривні, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та суттєве зменшення ціни об»єкта нерухомого майна предмету іпотеки.

Як передбачено ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 58 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59ЦПК).

Отже, позивачем ОСОБА_1 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв»язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється НБУ. Валютні курси встановлюються Нацбанком за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердж. постановою НБУ від 12.11.2003р. №496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про коригування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони брали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав уважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Також, ОСОБА_1 не довів, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Крім того, кредитний договір між сторонами по даній справі про отримання позичальником кредиту в іноземній валюті не суперечить положенням ст. 524ЦК України та умовам зазначеного договору від 19.02.2007р., з якими під час укладання погодився ОСОБА_1. Відповідно до положень п.10 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст. 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Пунктом 12 згаданої постанови передбачено, що у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини 3 ст. 533ЦК.

По справі встановлено, що банк як фінансова установа, мав право, дозвіл та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.

Безпідставне посилання позивача за первісним позовом й на істотну зміну обставин, що є умовою для розірвання договору світова фінансова криза. На підтвердження цього, свідчать правові позиції, викладені в постанові ВСУ від 20.02.12р. №6-93цс11.

Виходячи із змісту ст.ст. 1046, 1054 ЦК, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику. Також, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання, як це передбачено ст. 617ЦК.

Безпідставними є посилання третьої особи за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_2, а також представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_2 не повинна як поручитель нести грошову відповідальність за несплачений ОСОБА_1 кредит, оскільки, як на її думку, її грошові зобов»язання за договором поруки від 19.02.07р. перед банком ще не настали з підстав неповідомлення їй у письмовій формі про невиконання позичальником зобов»язань за кредитним договором.

Так, за дослідженими матеріалами справи вбачається, що ОСОБА_2 рекомендованим листом 21.01.2013р. отримала з суду зустрічну позовну заяву ПАТ КБ «Надра» від 14.01.13р. про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та копію ухвали про прийняття зустрічного позову. Дана обставина підтверджується і письмовими запереченнями ОСОБА_2 від 12.03.2013р. Отже, вона знала про порушення позичальником ОСОБА_1 зобов»язання щодо повернення кредиту. Між тим, на час розгляду справи не надала до суду жодних доказів, в розумінні ст.ст. 57-60 ЦПК України, які б свідчили про виконання нею, як поручителем умов як кредитного договору, так і договору поруки щодо погашення заборгованості.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра», третя особа: ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та задовольнити в повному об»ємі позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 94480,15 доларів США, що еквівалентно 755179,83грн. по курсу НБУ станом на 14.01.2013р. за 1 долар США 7,993грн., в т.ч.: 79872,15 доларів США заборгованість по тілу кредиту; 5242,52 доларів США заборгованість по відсотках; 185,48 доларів США пеня, 9180 доларів США штраф.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ необхідно стягнути судові витрати судовий збір в розмірі 3441грн. 00коп. ОСОБА_2 слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 6, 15, 16, 627, 625, 1054, 546, 549, 524, 550, 551, 526,1046, 617, 610, 611, 624, 554, 651, 652ЦК України, постановою Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», постановою ВСУ від 20.02.12р. №6-93цс11, ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 174, 126, 88, 209-223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, - відмовити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» 94480,15 доларів США, що еквівалентно 755179,83грн. по курсу НБУ станом на 14.01.2013р. за 1 долар США 7,993грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» судовий збір в розмірі 3441грн. 00коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий