Постанова № 30389378, 03.04.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1887/13- к

П О С Т А Н О В А

іменем України

"03" квітня 2013 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Дзюби О.А.

при секретарі Гаєвському О.С.

за участю:

прокурора Лубіна О.О.

адвоката ОСОБА_1

представника цивільного позивача ТОВ «ПЕТ ПЛАСТИК» - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду і викликати в судове засідання осіб, які зазначені у списку, долученому до обвинувального висновку, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст. 237 КПК України.

Представник ТОВ «ПЕТ ПЛАСТИК» - ОСОБА_2 підтримав позицію прокурора, будь-яких клопотань не заявляв.

Захисник заперечував проти призначення справи до розгляду, просив суд, повернути її на додаткове розслідування, надати вказівки органу досудового слідства з дотриманням вимог і в порядку встановленому КПК України ознайомити обвинуваченого з матеріалами справи, розв`язати клопотання та скаргу захисника, змінити запобіжний захід ОСОБА_3 з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Прокурор та представник цивільного позивача заперечували проти задоволення клопотання захисника, враховуючи його невмотивованість та відсутність об'єктивних підстав.

Суд, заслухавши думку учаників процесу, вивчивши матеріали кримінальної справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30 серпня 2012 року відносно підсудного було скасовано, у зв'язку з порушенням правил підсудності та необхідністю, при новому розгляді справ детельно проаналізувати доводи адвоката, що були викладені ним в апеляції на даний вирок суду першої інстанції.

Як і у апеляції на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2012 року, так і в клопотанні про направлення справи для проведення додатковго розслідування адвокат зазначає про такі порушення при проведенні досудового слідства по справі: не ознайомлення підсудного з матеріалами справи, не розв'язання клопотання захисника, заявлені при ознайомленні з матеріалами справи, а також скаргу на упередженість при проведенні розслідування передану слідчому прокурором та вважає за необхідне при додатковому слідстві провести наступні слідчі дії:

? допитати комірників,бухгалтерів ТОВ ТД «Колорит», директора ОСОБА_4, яким поставити питання про рух товарів і коштів їх бухгалтерський, податковий та складський облік;

? додатково допитати свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 поставити питання про обсях їх повноважень діяти від імені ТОВ «СВКЗ» в період з 20.10.2009 до 18.11.2009 року;

? здійснити виїмку в ТОВ «СВКЗ» оригіналів документів первинного бухгалтерського обліку на поставлений 21.10.2009 року, 04.11.2009 коньяк, в тому числі сплати акцизного збору;

? допитати свідка ОСОБА_7 поставити питання про обставини відвантаження та транспортування коньяку, про причини відсутності в ТТН реквізитів (підписів) про передачу вантажу;

? здійснити виїмку в ТОВ ПЕТ ПЛАСТИК оригіналів документів первинного бухгалтерського, митного обліку на поставлений 24.11.2009 року товар,в тому числі сплати за товар виробнику,митних платежів.

Згідно із ст. 237 КПК України, суддя, зясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання: чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу, чи не має підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу, чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Відповідно до ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Так, згідно ч. 1 ст. 217 КПК України, визнавши досудове слідство в справі, яка підлягає направленню для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілого та його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників і роз'яснює їм їх право ознайомитися з матеріалами справи, про це слідчий складає відповідний протокол або додає до справи копію письмового повідомлення.

Відповідно до вимог ст. 218 КПК України визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку і виконавши вимоги статті 217 цього Кодексу, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення досудового слідства.

Про те, що обвинуваченому оголошено про закінчення слідства і що йому пред'явлено матеріали справи для ознайомлення, зазначається в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи. Якщо у справі бере участь захисник, слідчий надає можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи і захисникові, про що складає окремий протокол.

Матеріали досудового слідства пред'являються для ознайомлення підшитими і пронумерованими. Під час пред'явлення матеріалів досудового слідства слідчий зобов'язаний на вимогу обвинуваченоговручити йому засвідчену належним чином копію опису матеріалів кримінальної справи, про що зазначається у протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому і захиснику матеріалів справи.

Обвинуваченого і захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки.

В свою чергу, з матеріалів справи випливає, що 12.01.2012 року, підсудний ОСОБА_3 був повідомлений про завершення досудового слідства, виявив бажання ознайомлюватися в повному обсязі з матеріалами справи за участю адвоката ОСОБА_1

12.01.2012 року та 13.01.2012 року підсудний ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_1 в приміщенні Київського СІЗО ознайомлювались з матеріалами справи.

14.01.2012 року та 16.01.2012 року адвокат знайомився з матеріалами самостійно в приміщенні Святошинського СВ й 16.01.2012 року, після ознайомлення з матеріалами справи, подав три письмові клопотання - про закриття кримінальної справи, про перекваліфікацію кримінальної справи, про відновлення досудового слідства.

16.01.2012 року слідчий СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Коширець А.В. за результатами розгляду даних клопотань виніс постанову про відмову у їх задоволенні.

При цьому в протоколі ознайомлення з матеріалами справи наявний запис слідчого проте, що ОСОБА_3 з матеріалами справи ознайомився, від підписання протоколу відмовився.

Однак суд з даною позицією слідчого погодитися не може, оскільки дана відмітка ним зроблена одноособово, на її підтвердження, у передбачений КПК України спосіб, без оголошення матеріалів справи, без присутності та підписів понятих, спростовується змістом протоколу, згідно якого ознайомлення відбувалось в тому числі 16.01.2012 року, коли з матеріалами справи завершив ознайомлення захисник, який заявив клопотання з якими в тому числі обвинувачений не був ознайомлений.

Враховуючи, що відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Статтею 5 КПК України регламентовано, що ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ст. 22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання та досудове слідство зобов'язанні вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Виконання вимог частини першої статті 218 Кодексу стосовно оголошення слідчим обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи, гарантує реалізацію конституційного права обвинуваченого на отримання інформації, зокрема щодо суті пред'явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує обвинуваченому чи його захиснику можливість підготувати захист від пред'явленого обвинувачення.

Згідно рішення КСУ від 18 січня 2012 року № 1-рп/2012, справа № 1-4/2012 у справі за конституційними поданнями 47 та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи) встановлено, що право обвинуваченого на ознайомлення із матеріалами справи та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальній справі є складовими конституційного права на захист.

Конституційний Суд України зазначає, що вимоги статті 218 Кодексу узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини та з підпунктом „b" пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зважаючи на те, що ст. 218-221 КПК України, передбачають значний обсяг процесуальних прав обвинуваченого, які неможуть бути забезпечині під час судового розгляду, в зв`язку з тим, що виконання вимог ст. 218-221 КПК покладаються на орган досудового слідства, суд вважає, що вказані вимоги кримінально-процесуального закону органом досудового слідства дотримані не були, оскільки матеріали справи не були надані в повному обсязі обвинуваченому для ознайомлення, що суттєво порушило його право на захист, а тому клопотання адвоката в даній частині є вмотивованим й таким, що ґрунтується на матеріалах справи.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року в кримінальній справі при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину та мотиви злочину.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

З обвинувального висновку по справі вбачається, що ОСОБА_3 відповідно до довіреності № 23/02/09-2 від 23 лютого 2009 року, виданої генеральним директором ТОВ «Торговий дім «Колорит»ОСОБА_10, був уповноважений діяти як директор Деснянської філії ТОВ «ТД «Колорит» та в його повноваження входило: укладати договори купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, будь-якого відчуження рухомого та нерухомого майна, землі, безоплатного користування майном, інші договори, що не суперечать нормам чинного законодавства України. Так, ОСОБА_3, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, діючи умисно, відповідно до довіреності як директор Деснянської філії ТОВ «ТД «Колорит» вирішив заволодіти чужим майном і знаходячись по бульвару Верховної Ради, 36-А в м. Києві, підписав ряд договір поставки, не збираючись виконувати умови договору. Даний договір ОСОБА_3 підписав у себе в офісі (б-р. Верховної Ради, 36-А в м. Києві).

В той же час, із наявних у справі копій договорів поставки випливає, що усі вони без виключення були підписані у місті Дніпропетровськ.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на

меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що в обвинувальному висновку не конкретизовано та не надано переконливих доказів про те, що умисел у підсудного на вчинення злочинів виник, у момент, коли він перебував за адресою: б-р. Верховної Ради, 36-А в м. Києві, а не у момент їх підписання в м. Дніпропетровськ, тобто слідчим не встановлено конкретний час та конкретне місце вчинення злочину, не встановлено належним чином місце їх підписання, що призвело до відсутності об'єктивної аргументації обставин події злочину, по яким пред'явлено обвинувачення підсудному.

В совю чергу, з практики Європейського суду з прав людини випливає, що одним із основоположних принципів кримінального судочинства є пред'явлення конкретизованого, індивідуалізованого і зрозумілого для особи обвинувачення, а би вона мала змогу належним чином підготувати (забезпечити) свій захист.

Проте, дані вимоги слідчим при складані обвинувального висновку та проведенні досудового слідства дотримані не були, так з обвинувачення вбачається, що підсудний вчинив злочин в співучасті з невстановленими слідством особами, без відокремлення того, які саме конкретні дії вчинив підсудний, взаємозв'язок між співучасниками у їх особистих відносинах та вчиненням злочинних дій, з конкретною вказівкою мотивів вчинення кожним із них злочинів та наслідками , що настали від таких дій кожного із співучасників.

Окрім того, заслуговують на уваги і доводи адвоката в частині того, що при проведенні слідства по справі не були належним чинном допитані усі особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин у справі, не досліджені обставин, зазначених в клопотанні адвоката при ознайомленні з матеріалами спрви, враховуючи, що необхідність їх дослідження випливала з об'єктивних даних у справі, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, а тому суд приходить до висновку, що клопотання адвоката в даній частині є також обґрунтованим, враховуючи, що слідчим загалом слідство по справі було проведено поверхово, однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного її вирішення.

Усунення вище зазначених недоліків досудового слідства в ході судового слідства, в тому числі шляхом судових доручень, є неможливим, оскільки стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

В свою чергу, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, можна прийти до висновку, що під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення справи, проведення процесуальних дій або винесення процесуального рішення, який достатній для своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 16-1 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Отже, покладення на суд обов'язків слідчих органів не дасть змоги суду дотриматися розумного стороку розгляду справи, забезпечити об'єктивність та не буде свідчити про неупередженість суду.

За таких обставин, суд оцінивши повно, всебічно та об'єктивно доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання адвоката в частині напралення справи на дадаткове розслідування, надання вказівок органу досудового слідства з дотриманням вимог і в порядку встановленому КПК України ознайомити обвинуваченого з усіма матеріалами справи та проведення ряду слідчих дій підлягають задоволенню, в частині ж надання вказівки про розв'язання клопотань та скарги захисника слід відмовити, враховуючи, що у матеріалах справи наявна постанова слідчого за результати їх подання, про прийняте рішення зацікавлених осіб було повідомлено листом.

Проте, поряд з цим суд звертає увагу на те, що у постанові слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Коширець А.В. у 2-му пункті резолятивної частини зазначено про необхідність повідомлення про прийняте рішення зацікавлених осіб, тобто направити копію прийнятої постанови.

Однак, в матеріалах справи наявний тільки лист в якому викладена правова позиція слідчого, однак серед додатків не зазначено про те, що до нього долучено копію постанови від 16.01.2012 року, дані дії суперечать нормам ст. 129, 130 КПК України та унеможливили заявників у праві подати скаргу на дії слідчого, з урахуванням норм глави ст. 22 КПК України, а саме здійснити повноцінний захист обвинуваченого в повному обсязі та відповідно вимог КПК України.

Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ від 26.11.2012 року за № 1735/0/4-12 та норм КПК України 202 року випливає, що кримінальні справи, які згідно з реєстраційним штампом надійшли до суду з обвинувальним висновком … до дня набрання чинності КПК, тобто до 19 листопада 2012 року включно, розглядаються судами першої інстанції відповідно до п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК лише в порядку та у строки, визначені КПК 1960 року, без будь-яких обмежень і винятків. У судовому провадженні, яке здійснюється відповідно до КПК 1960 року, при надходженні від учасників процесу клопотань, зокрема щодо зміни або скасування запобіжного заходу …, суд має керуватися положеннями КПК 1960 року. Якщо ж у такому провадженні надійшли клопотання стосовно проведення процесуальних дій, прийняття рішень відповідно до КПК (наприклад, щодо зміни обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту тощо), суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК … , мають відмовити у їх задоволенні.

З постанови Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2011 року вбачається, що ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою враховуючи, що останній може ухилятися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі.

В своєму клопотанні адвокат заначив, що обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід тримання під вартою, вичерпав свою доцільність, зважаючи, що обставини справи змінились, а саме:

? згідно кіцнцевого обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у злочині менш тяжкому ніж на момент обрання запобіжного заходу;

? встановлені відомості про особу обвинуваченого який має на утримані неповнолітню дитину, матір похилого віку, яка є інвалідом 2 групи. Має соціально корисні зв`язки, постійне місце проживання в м. Києві, за місцем проживання жінки, з якою проживає сім`єю без реєстрації шлюбу, веде спільне господарство. Стан здоров`я обвинуваченого,а саме наявність серьозних наслідків переломів нижніх кінцівок;

? наявність в матеріалах справи доказів формального розшуку ОСОБА_3, якому повістки невручались, ненадсилались, за місцем реєстрації місця проживання, та місцем роботи, а також медичних документів які підтверджують перебування ОСОБА_3 в лікувальному закладі в період який слідчим описується як ухиляння від явки до слідчого.

Окрім того, адвокатом в попередньому судовому засіданні було надано довідку з Київського СІЗО проте, що за даними проведених консультацій, наданих медичних документів та рентгенологічних обстежень у підсудного встановлений діагноз: Консолідований перелом (МОС) верхньої третини діалізу лівої стегнової кістки. Стан після меніскектоміїколінного суглоба. Посттравматична контрактура лівого колінного суглобу.

За таких обставин, суд враховуючи дані на особу підсудного, вимоги глави 13 КПК України, вважає, що, на даному етапі достатнім, запобіжним заходом, який дасть змогу уникнути ризикам, зазначеним у ст. 148 КПК України, буде запобіжний захід у вигляді застави у розмірі заявлених по справі цивільних позовів, які обгрунтовані достатніми доказами, а саме - 305119,01 коп. із покладанням на ОСОБА_3 не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого чи суду, являтися за викликом до органу розслідування і суду, та який вступає в силу з моменту внесення застави на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, до цього ж часу дії раніше обранний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО.

На підставі викладено, керуючись ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 22, 64, 217, 218, 237, 246, 148, 162 КПК України 1960 року, п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК 2012 року, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката - задовольнити частково.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України направити на додаткове розслідування прокурору Святошинського району м. Києва.

В ході проведення досудового слідства потрібно провести наступні дії:

? допитати комірників,бухгалтерів ТОВ ТД «Колорит», директора ОСОБА_4, яким поставити питання про рух товарів і коштів їх бухгалтерський, податковий та складський облік;

? додатково допитати свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 поставити питання про обсях їх повноважень діяти від імені ТОВ «СВКЗ» в період з 20.10.2009 до 18.11.2009 року;

? здійснити виїмку в ТОВ «СВКЗ» оригіналів документів первинного бухгалтерського обліку на поставлений 21.10.2009 року, 04.11.2009 коньяк, в тому числі сплати акцизного збору;

? допитати свідка ОСОБА_7 поставити питання про обставини відвантаження та транспортування коньяку, про причини відсутності в ТТН реквізитів (підписів) про передачу вантажу;

? здійснити виїмку в ТОВ ПЕТ ПЛАСТИК оригіналів документів первинного бухгалтерського, митного обліку на поставлений 24.11.2009 року товар,в тому числі сплати за товар виробнику,митних платежів;

? направити обвинуваченому та адвокату копію постанови від 16.01.2012 року;

? ознайомити обвинуваченого з матеріалами справи.

Запобіжний захід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з тримання під вартою змінити на заставу в розмірі 305119,01 грн., з моменту внесення застави на депозитний рахунок суду (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва; код ЄДРПОУ - 02896696; банк одержувача - ГУДКСУ у м. Києві; МФО - 820019; рахунок № 37318001003058).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'яки:

- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

В іншій частині в задоволенні клопотання адвоката - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя