Рішення № 30380456, 27.03.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2013 р.Справа № 924/90/13-г

за позовом спільного українсько-англійського підприємства "Панком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

до приватного підприємства "Пакт", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення 276460,57 грн. заборгованості

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

позивача: Васильєв П.П. - за довіреністю від 01.10.2012р.;

відповідача: Князьський О.С. - за довіреністю від 11.02.2013р.

В судовому засіданні 27.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення складено 29.03.2013р.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 276460,57 грн. заборгованості (станом на 03.12.2012р.) на підставі укладеного між сторонами у справі договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказує, зокрема, на те, що в рамках укладеного між сторонами договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. було складено 12 додатків, за якими протягом 2008р. було поставлено товару на загальну суму 51582076,69 грн. Строки поставок товару встановлювались сторонами у додатках до договору; конкретні дати поставок товару зазначені у видаткових накладних, копії яких додано до позовної заяви. Позивач відзначив, що відповідач, в порушення своїх зобов'язань за договором, здійснював оплату за отриманий товар неналежним чином: зі значними затримками та невеликими частинами, що не були достатніми для погашення всієї суми боргу. Тому, внаслідок такого порушення відповідачем своїх обов'язків по оплаті за отриманий товар, станом на 29.10.2008р. у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість по договору у розмірі 4423993,43 грн. Також, як зазначив позивач, приймаючи до уваги нестабільність курсу грошової одиниці України у другій половині 2008 року (офіційний курс гривні, що встановлюється Національним банком України, знецінився з 484,01 грн. за 100 доларів США у липні 2008р. до 770 грн. за 100 доларів США у січні 2009р.), сторони дійшли згоди внести зміни до договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., визначивши грошовий еквівалент заборгованості відповідача в іноземній валюті.

Також вказується, зокрема, що в постановах від 04.07.2011р. по справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011р. по справі № 3-141гс11, які були прийняті з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих положень законодавства, Верховний Суд України вказує, що "положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов 'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти". Як наслідок, відзначається позивачем, сторони уклали додаткову угоду № 29/10 від 29.10.2008р. до Договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. З урахуванням всіх виплат, що були здійснені відповідачем для погашення заборгованості по оплаті за товар, станом на 03.12.2012р. у відповідача існує перед позивачем заборгованість, грошовий еквівалент якої у доларах США складає 34587,84 доларів США. При цьому, у відповідності до встановленого сторонами у п.3 додаткової угоди порядку, сума у гривнях, що підлягає сплаті відповідачем для погашення існуючої заборгованості станом на дату підготовки цієї позовної заяви (03.12.2012р.), складає 276460,57 грн., вказав позивач.

Крім того, представником позивача зазначено, що поставка за видатковою накладною № 404/2 від 01.12.2008р. відбулась саме на підставі договору № 002Р-ktk від 02.01.2008р. Про це свідчить посилання на договір № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., яке міститься у видатковій накладній № 404/2 від 01.12.2008р., та додаток № 12 від 01.12.2008р., який було укладено до договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., в якому сторони домовились у грудні 2008р. поставити 9,986 тонн заготовки мідної для волочіння на загальну суму 199720 грн. Також, як вказує представник позивача, відповідач дійсно у повному обсязі оплатив вартість товару, поставленого за видатковою накладною № 404/2 від 01.12.2008р. Представником позивача також відзначено, що відповідач регулярно здійснював оплату невеликих сум в погашення заборгованості за договором № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. Останній платіж датується 27.10.2010р. При цьому, сплата боржником грошових коштів у погашення заборгованості за конкретним договором є дією, що свідчить про визнання боржником свого обов'язку за цим договором. Тому, визначаючи призначення платежу саме як погашення заборгованості за договором від 02.01.2008р. № 002 Р-ktk, відповідач неодноразово здійснював дії, які свідчать про визнання ним свого обов'язку зі сплати заборгованості за цим договором. Позивач вважає, що оскільки після переривання перебіг строку позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується, строк позовної давності у даному спорі слід обчислювати з дати останнього платежу з призначенням „заборгованість за заготовку мідну для волочіння згідно договору № 002П-ktk від 02.01.2008р...", а саме - від 27.10.2010р. Таким чином, станом на момент звернення СП "Панком-Юн" з позовною заявою до суду строк позовної давності по стягненню заборгованості за поставлений за договором № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. товар не закінчився.

Також представником позивача відзначено, що жодної переплати за договором № 002Р-ktk від 16.02.2009р. не існує. Крім того, здійснюючи оплату за тим чи іншим договором, вдповідач самостійно визначав призначення відповідного платежу. Всі платежі, у призначенні яких були зазначені реквізити видаткових накладних, за якими постачався товар по договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., реквізити рахунків, які виписувались позивачем на оплату товару по договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., або ж реквізити самого договору, спрямовувались позивачем на погашення заборгованості за договором № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. Всі інші платежі, які сплачував відповідач, мали призначенням платежу погашення заборгованості за іншими договорами, які були укладені між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача у судових засідання позов підтримує та наполягає на його задоволенні в повному обсязі. При цьому, 14.03.2013р. представником позивача подано заяву, в якій просить суд не розглядати раніше подане клопотання про забезпечення позову.

Відповідач позовні вимоги не визнає, відзначаючи, зокрема, що ПП "Пакт" заперечує факт поставки товару за накладною № РН-404/2 від 01.12.2008р. саме на підставі договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. Зазначено, що ПП "Пакт" як стороною по договору №002 Р-ktk в період дії договору проведено всі розрахунки за поставлений товар в 2008 році, який зазначає позивач у своєму позові. Що стосується заборгованості за товарним кредитом в сумі 199720,04 грн., яка вказана позивачем в розрахунках, то ця заборгованість не може бути взята в основу вказаних нарахувань та не може вважатися як заборгованість по товарному кредиту, оскільки ця поставка була проведена по іншому господарському договору, по якому оплата проведена. Як зазначив представник відповідача, факт проведення розрахунків позивачем в 2008 році за поставлену продукцію не заперечується ТОВ "Панком-Юн", оскільки відображений в розрахунках позивача і свідчить про проведення ПП "Пакт" оплати в повному обсязі (за виключенням поставки 01.12.2008р. на суму 199720 грн.).

Також, представником відповідача вказано, що в обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на існування заборгованості відповідача станом на 03.12.2012р. в розмірі 276460,57 грн. Однак, ця заборгованість виникла станом на 21.12.2008р., враховуючи дату поставки відповідно до видаткової накладної № РН-404/2 від 01.12.2008р. та доповнення № 12 до договору поставки № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. на суму 199720 грн. на постачання товару. Крім того, як зазначив представник відповідача, згідно з п.4 доповнення № 12 до договору поставки №002 Р-ktk від 02.01.2008р. встановлений порядок оплати товару на протязі 20 днів з дати поставки. Тому, враховуючи останню дату поставки 01.12.2008р., строк позовної давності розпочався з 21.12.2008р. та закінчився 21.12.2011р., що є підставою для відмови у позові, вважає представник відповідача. Крім того, звертається увага на те, що між позивачем та відповідачем на протязі 2008-2009 року укладались та виконувались інші договори, зокрема, договір поставки № 002 Р-ktk від 16.02.2009р., по якому відповідачем здійснена переплата в сумі 890103,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості СП "Панком-Юн" перед ПП "Пакт" по договору № 002 Р-ktk від 16.02.2009р.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд відмовити у позові, акцентуючи увагу при цьому на пропуск позивачем строку позовної давності.

У судовому засіданні 27.03.2013р. представниками сторін зазначено, що у справі наявні усі докази, необхідні для вирішення спору.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

02.01.2008р. між приватним підприємством "Пакт" (покупцем) та спільним українсько-англійським підприємством "Панком - Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (постачальником) було укладено договір № 002 Р-ktk (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар партіями, в асортименті і кількості, вказаній в додатках до цього договору, які погоджуються сторонами окремо, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти вказаний товар ( п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору ціна товару, що поставляється на підставі цього договору, встановлюється сторонами в українські валюті - гривні і вказується в додатках на кожну партію товару. В ціні товару по цьому договору включається вартість його завантаження на транспорт.

Як передбачено п. 3.2. договору, поставка товару здійснюється на умовах: EXW - склад постачальника, відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції "Інкотермс-2000". Адреса складу постачальника: м. Одеса, 21-й км Старокостянтинівського шосе, 21-а.

Відповідно до п. 3.5. договору датою поставки товару вважається дата виписки товарно-транспортної накладної на відвантаження.

Розділом 6 договору встановлена відповідальність сторін, де в п.п. 6.1., 6.2. договору вказано, що у випадку порушення умов цього договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У випадку прострочки виконання покупцем по оплаті товару, покупець оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання (п. 7.1. договору).

Цей договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Крім того, сторони уклали додаткову угоду № 29/10 від 29.10.2008р. до договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. У п.2 цієї додаткової угоди сторони визначили, що грошовий еквівалент заборгованості покупця (відповідача) в доларах США становить 902855,8 доларів США.

Відповідно до п.3 додаткової угоди сторони встановили такий порядок погашення заборгованості: оплата буде здійснюватись покупцем в гривнях України шляхом перерахунку встановленого в п. 2 додаткової угоди грошового еквівалента заборгованості в доларах США по офіційному курсу НБУ на день платежу.

Також, на виконання укладеного між сторонами договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. було підписано 12 додатків (від 02.01.2008р., 01.02.2008р., 01.03.2008р., 01.04.2008р., 01.05.2008р., 01.06.2008р., 01.07.2008р., 01.08.2008р., 01.09.2008р., 01.10.2008р., 17.10.2008р., 01.12.2008р.), які є невід'ємними частинами означеного договору. У вказаних додатках зазначено, що товар має бути оплаченим протягом 20 днів з дати поставки. Датою поставки є дата виписки відповідної видаткової накладної.

Як вбачається зі змісту доданих до позовної заяви доказів поставки товару (видаткових накладних (у тому числі накладних на повернення товару), товарно-транспортних накладних за період з 04.01.2008р. по 01.12.2008р. та відповідних довіреностей), доказів часткової оплати товару (платіжних доручень, реєстру проплачених документів на підтвердження оплати у 2008-2010рр. поставленої продукції), а також підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за товар, поставлений на підставі договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. (з урахуванням змісту додаткових угод), становить 276460,57 грн.

Як зазначено у наданій відповідачем виписці з бухгалтерського рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" щодо розрахунків між ПП "Пакт" та СП "Панком-Юн" за договорами № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., № 002 Р-ktk від 01.11.200/8р., № 002 Р-ktk від 16.02.2009р., станом на 31.12.2012р. переплата становить 890103,36 грн., за договорами № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., № 002 Р-ktk від 01.11.200/8р. заборгованість не рахується в зв'язку із закінченням терміну позовної давності.

У наданій суду копії вимоги відповідача від 27.03.2013р., адресованій спільному українсько-англійському підприємству "Панком - Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, відповідач вказує, зокрема, що відповідно до бухгалтерського обліку та внаслідок перевірки первинних документів по договору № 002 Р-ktk від 16.02.2009р. заборгованість СП "Панком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю перед ПП "Пакт" становить 890103,36 грн. (заборгованість, яка виникла внаслідок проведення ПП "Пакт" помилкової оплати товару за відсутністю факту його поставки). Тому, посилаючись на ст.ст. 530, 1212 ЦК України, ПП "Пакт" пропонує спільному українсько-англійському підприємству "Панком - Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на протязі 7 днів з дати отримання даної вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок ПП "Пакт" безпідставно сплачені кошти в сумі 890103,36 грн.

В матеріалах справи також наявні: розрахунки заборгованості за договорами № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., № 002 Р-ktk від 16.02.2009р., копії статутів сторін у справі, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 246471 станом на 20.11.2012р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 253747 від 21.10.1998р., довідки з ЄДРПОУ № 727501 від 23.11.2012р. тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що, як вбачається зі змісту доданих до позовної заяви доказів поставки товару (видаткових накладних (у тому числі накладних на повернення товару), товарно-транспортних накладних за період з 04.01.2008р. по 01.12.2008р. та відповідних довіреностей), доказів часткової оплати товару (платіжних доручень, реєстру проплачених документів на підтвердження оплати у 2008-2010рр. поставленої продукції), а також підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за товар, поставлений на підставі договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. (з урахуванням змісту додаткових угод), становить 276460,57 грн.

З огляду на вищеозначене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 276460,57 грн. заборгованості на підставі укладеного між сторонами у справі договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вищевказаної заборгованості не подано.

При винесенні рішення судом відзначається, зокрема, що заперечення відповідачем факту поставки товару за накладною № РН-404/2 від 01.12.2008р. саме на підставі договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. є безпідставним, про що свідчить посилання на договір № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., яке міститься у видатковій накладній № 404/2 від 01.12.2008р., та зміст додатку № 12 від 01.12.2008р., який було укладено до договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., в якому сторони домовились у грудні 2008р. поставити 9,986 тонн заготовки мідної для волочіння на загальну суму 199720 грн.

З приводу посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності судом відзначається таке.

Як передбачено ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Частинами 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач періодично здійснював часткову оплату заборгованості за договором № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. (останній платіж датується 27.10.2010р.). При цьому, сплата боржником грошових коштів у погашення заборгованості за конкретним договором є дією, що свідчить про визнання боржником свого обов'язку за цим договором. Тому, визначаючи призначення платежу саме як погашення заборгованості за договором від 02.01.2008р. № 002 Р-ktk, відповідач неодноразово здійснював дії, які свідчать про визнання ним свого обов'язку зі сплати заборгованості за цим договором. Зважаючи на наведене, суд вважає обгрунтованим твердження позивача про те, що, оскільки після переривання перебіг строку позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується, строк позовної давності у даному спорі слід обчислювати з дати останнього платежу з призначенням „заборгованість за заготовку мідну для волочіння згідно договору № 002П-ktk від 02.01.2008р...", а саме - від 27.10.2010р.

Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за поставлений за договором № 002 Р-ktk від 02.01.2008р. товар станом на момент звернення спільного українсько-англійського підприємства "Панком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з позовною заявою до суду не закінчився, що виключає можливість відмови у позові на підставі ст.267 Цивільного кодексу України.

Крім того, необгрунтованим є посилання відповідача як на підставу для відмови в позові на те, що за укладеним між сторонами у справі договом поставки № 002 Р-ktk від 16.02.2009р. відповідачем здійснена переплата в сумі 890103,36 грн., оскільки підставою позову у справі № 924/90/13-г позивачем визначено договір № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., а не договір № 002 Р-ktk від 16.02.2009р. При цьому, судом при вирішенні спору взято до уваги, що платежі, у призначенні яких були зазначені реквізити видаткових накладних, за якими постачався товар по договору № 002 Р-ktk від 02.01.2008р., реквізити самого вказаного договору, спрямовувались позивачем на погашення заборгованості за договором № 002 Р-ktk від 02.01.2008р.

Таким чином, доводи відповідача не можуть слугувати підставою для відмови у позові.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача судових витрат по справі згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Пакт" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, буд. 43, ідентифікаційний код 21332137) на користь спільного українсько-англійського підприємства "Панком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, Суворовський район, 21-й км Старокиївської дороги, буд. 21-А, ідентифікаційний код 22447150) 276460,57 грн. заборгованості, 5529,21 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу; 3 - відповідачу.