Рішення № 30380449, 27.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2013 р.Справа № 916/292/13-г

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябоконь В. І. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 14 778, 10 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 31.01.2013р. позивач - Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 778, 10 грн., з яких 7 951, 15 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 6 323, 95 грн. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання, 82, 81 грн. - 3% річних, 7, 13 - інфляційні, 413, 06 грн. - пені та покласти на відповідача судові.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №5027 від 23.02.2009р. про постачання електричної енергії, яке полягало у не сплаті заборгованості за спожиту електричну енергію та фактичному перевищені договірної величини споживання електричної енергії у серпні 2012 року та вересні 2012 року, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації: АДРЕСА_1, яка визначена у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті до судової установи з відміткою „за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

23 лютого 2009 року між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" (надалі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №5027, згідно умов якого передбачено, що постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Положеннями п. 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Умовами п. 2.2 договору передбачено, зокрема, обов'язок постачальника виконувати умови цього договору (п.п. 2.2.1 договору); постачати електроенергію, як різновид товару споживачу, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної споживачу"(п.п. 2.2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено обов'язок споживача, серед іншого, виконувати умови цього договору (п.п. 2.3.1 договору); дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки (п.п. 2.3.2 договору); оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п.п.2.3.3 договору).

Відповідно до п. 3.1.1. договору встановлено, що постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Пунктом 3.2.1 договору, зокрема, передбачено право споживача на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

Згідно з п. 4.2.2. договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше, та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт/год і більше.

Пунктом 5.1 договору, зокрема, передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку „Обсяги постачання електричної енергії споживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей про розмір очікуваного обсягу споживання електричної енергії на наступний рік до 01 листопада поточного року, а також неузгодження між сторонами обсягів електричної енергії на наступний рік по формі додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" діючий додаток 1 на поточний рік до договору вважається продовженим на наступний рік, тобто помісячні обсяги споживання електричної енергії зазначені у діючому додатку 1 до договору є договірними величинами на наступний рік, до укладання сторонами нового додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 5.2. договору встановлено, що узгодженні обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком до договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" є договірними величинами споживання електричної енергії.

Положеннями п. 5.5. договору встановлено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку №5 "Порядок розрахунків" до цього договору, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до його закінчення, звернутись письмово до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у Постачальника електричної енергії.

Умовами п. 5.6. договору передбачено, що коригування договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини електричної потужності проводиться постачальником електричної енергії при виконанні споживачем наступних умов: надання споживачем письмового звернення постачальнику електричної енергії про коригування договірної величини електричної енергії на протязі поточного розрахункового періоду не пізніше ніж за п'ять робочих днів до його закінчення; виконання споживачем оплати заявлених обсягів споживання електричної енергії з урахуванням обсягів коригування, у відповідності до умов визначених додатком "Порядок розрахунків" до договору.

Відповідно до п. 5.7. договору встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії, або акта прийняття-передавання електричної енергії, про що споживачу доводиться письмовим повідомленням, яке є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 9.4. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено припинення його дії або перегляд його умов.

На виконання умов договору постачальником та споживачем складено акт про обсяги спожитої електроенергії в серпні 2012, згідно якого загальна кількість спожитої електроенергії складає 6760 кВтгод. Також, постачальником та споживачем складено акт про обсяги спожитої електроенергії в вересні 2012, згідно якого загальна кількість спожитої електроенергії складає 720 кВтгод.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.08.2012р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було надіслано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2012р, згідно якого відповідача було повідомлено, що договірна величина споживання електричної енергії в розрахунковому періоді серпень 2012р. залишилась без змін, та складає 0,5 т. кВтгод., проте, фактичний обсяг спожитої електроенергії складає 6, 76 т.кВтгод.

Крім того, 24.09.2012р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було надіслано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за вересень 2012р, згідно якого відповідача було повідомлено, що договірна величина споживання електричної енергії в розрахунковому періоді вересень 2012р. залишилась без змін, та складає 0,3 т. кВтгод., проте, фактичний обсяг спожитої електроенергії складає 0, 72 т.кВтгод.

Отже, фактично у серпні 2012р. відповідачем було спожито 6, 76 кВт.год, а в вересні 2012р. - 0, 72 т.кВт.год., що підтверджується актами про обсяги спожитої електроенергії.

Так, у зв'язку із несплатою заборгованості за спожиту електроенергію та перевищенням договірних величин споживання електроенергії, споживачу були надіслані відповідні повідомлення та, відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику", п. 6.16 ПКЕЕ, виставлені рахунки, між тим, відповідач не сплатив їх у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Положеннями п. 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановаю Національної комісії регулювання електроенергетики України N 28 від 31 липня 1996р. (надалі -ПКЕЕ) передбачено, що оплата вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 6.6 Правил, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

За приписами п.6.11 Правил, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Згідно розрахунку позивача щодо обсягів спожитої електричної енергії та складених уповноваженим представником споживача актів про обсяги спожитої електроенергії за відповідний період, які скріплені печаткою даної установи, та підписаними відповідачем, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у період з серпня 2012р. по вересень 2012р. включно було спожито електричної енергії обсягом 7 480 кВт/г на суму 8 497, 57 грн. Однак, на початок зазначеного періоду, у споживача існувала переплата у розмірі 546, 42 грн., у зв'язку з чим, сума заборгованості за спожиту електроенергію складає 7 951, 15 грн.

На виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць щодо оплати вартості спожитої електроенергії із зазначенням в них терміну до оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період та наявною відміткою особи відповідача щодо їх отримання.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач за фактично спожитий обсяг електричної енергії у період з серпня 2012р. по вересень 2012р. включно не розрахувався.

Отже, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за фактично спожиту протягом періоду з серпня 2012р. по вересень 2012р. включно електричну енергію за договором №5027 від 23.02.2009р. перед ВАТ „Одесаобленерго" у розмірі 7 951, 15 грн.

Відповідно до п. 6.6 ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що договірна величина споживання електричної енергії - це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

За змістом укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №5027 від 23.02.2009р. вбачається, що п. 5.6 договору передбачено коригування договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини електричної потужності постачальником електричної енергії, зокрема, при наданні споживачем письмового звернення постачальнику електричної енергії про коригування договірної величини електричної енергії на протязі поточного розрахункового періоду не пізніше ніж за п'ять робочих днів до його закінчення, тобто до 10 числа розрахункового місяця.

В той же час, пунктом 5.5. договору встановлено право споживача на звернення протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків" до цього договору, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до його закінчення, письмово до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" із заявою про корегування договірної величини електроспоживання. Отже, суд вважає, що з врахуванням умов договору та чинного законодавства, постачальником електричної енергії правомірно повідомлено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 в перевищенні договірної величини споживання електричної енергії за серпень та вересень 2012р. та нараховано 6 323, 95 грн. боргу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за спожиту електричну енергію в розмірі 7 951, 15грн. та за перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 6 323, 95 грн. за договором №5027 від 23.02.2009р. суд вважає, що позовні вимоги ВАТ "Одесаобленерго" про стягнення 14 275, 10 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та перевищення договірних величин електроспоживання протягом періоду з серпня 2012 року по вересень 2012 року обґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 413, 06 грн., інфляційних у розмірі 7, 13 грн., а також 3% річних у розмірі 82, 81 грн. нарахованих за період з 24.08.2012р. та 25.09.2012р. по 31.12.2012р., нарахованих на заборгованість за фактично спожиту електроенергію у серпні та вересні 2012р., вважає його вірним та обґрунтованим.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 7 951, 15 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 6 323, 95 грн. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання, пені у розмірі 413, 06 грн., інфляційних у розмірі 7, 13 грн., а також 3% річних у розмірі 82, 81 грн.

Згідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713) 7 951/сім тисяч дев'ятсот пятдесят одну/грн. 15 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 6 323 /шість тисяч триста двадцять три/грн. 95 коп. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання, 413/чотириста тринадцять/ грн. 06 коп. пені, 7/сім/грн. 13коп. інфляційних, 82/вісімдесятдві/ грн. 81 коп. - 3% річних, 1720/одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.04.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.