Постанова № 30377601, 29.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 року № 813/1542/13-а

Головуючий Суддя Шинкар Т.І.

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді: Шинкар Т.І.,

Суддів: Гулкевич І.З.

Сасевича О.М.,

за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Голови Вищої ради юстиції В.М. Колесниченко про встановлення наявності чи відсутності повноважень відповідача, визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Бурка В.В.» (далі-Фермерське господарство) звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Голови Вищої ради юстиції Колесниченко В.М., просить встановити наявність чи відсутність повноваження Голови Вищої ради юстиції про здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, а саме: чи на підставі ст.131 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про Вищу раду юстиції» до повноважень Голови Вищої ради юстиції належить одноосібний розгляд скарг про випадки поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарної відповідальності суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суді України та одноосібне прийняття рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження; на підставі ст.40, ч.3 ст.131 Конституції України, ст.83,84, п.п.2 п.1 ст.85, 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.1, 3, 21, 23, 27, 20 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Закону України «Про звернення громадян» визнати протиправним: порушення Головою Вищої ради Юстиції В.М. Колесніченко ст.40 Закону України «Про вищу раду юстиції» при розгляді скарги позивача за вих. №23 від 15.01.2013р.; перевищення повноважень Головою Вищої ради юстиції В.М.Колесніченко при розгляді вищезгаданої скарги позивача у вигляді одноосібного надання відповіді листом за вих. №820/0913 від 30.01.2013р.; не виконання вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян» Головою Вищої ради юстиції Колесниченко В.М. при розгляді вищезгаданої скарги; надання недостовірної інформації в листі за вих. №820/0913 від 30.01.2013р.; зобов'язати Голову Вищої ради юстиції Колесніченко В.М. вирішити питання про проведення перевірки по скарзі позивача №23 від 15.01.2013р. та на підставі ст.40 Закону України «Про Вищу раду юстиції» довідку і всі матеріали перевірки по вищезгаданій скарзі розглянути на засіданні Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

Позов обґрунтовує тим, що Буркою Валерієм Володимировичем, як представником Фермерського господарства за вих. №23 направлено до Вищої ради юстиції скаргу від 15.01.2013р. про вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І. за відмову у доступі особи до правосуддя шляхом внесення в рішення завідомо неправдивої інформації, не виконання вимог ст.8 КАС України та Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010р. «Мушта проти України» чим порушено присягу. Вважає дії, щодо розгляду скарги, Голови Вищої ради юстиції є протиправними, оскільки відповідь повинна надавати Вища рада юстиції, а не її Голова; Голова Вищої ради юстиції не уповноважений приймати рішення по скаргах про дисциплінарні проступки суддів, а таке рішення приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю від її конституційного складу; до актів Вищої ради юстиції не належать листи підписані її Головою; Голова Вищої ради юстиції не провів перевірки по скарзі представника позивача. Окрім того, представник Фермерського господарства клопотав про зупинення провадження у адміністративній справі та звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо тлумачення ст.21 Закону України «Про Вищу раду юстиції»: чи до повноважень Голови Вищої ради юстиції належить одноосібний розгляд скарг про випадки поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарної відповідальності суддів вищих спеціалізованих суддів та суддів Верховного Суду України та одноосібне прийняття рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.

Позивач до суду явку повноважного представника не забезпечив, на адресу суду представник Фермерського господарства подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач на адресу суду подав заперечення в яких зазначив, що не погоджується з твердженнями позивача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки надавши відповідь на звернення позивача, керівник державного органу чітко виконав вимоги Закону України «Про звернення громадян». Незгода заявника з відповіддю не свідчить про протиправність дій органу або конкретної посадової особи. Оскільки за дорученням Голови Вищої ради юстиції скарга представника позивача, яка надійшла до Вищої ради юстиції 18.01.2013р. була вивчена у відділі по роботі зі зверненнями на предмет наявності чи відсутності відомостей, які б свідчили про наявність підстав звільнення судді з посади чи факту дисциплінарного проступку та за результатами її розгляду Голова Вищої ради юстиції не вбачав обставин, які б свідчили про наявність таких підстав перевірка не призначалась. Просив суд залишити позов без задоволення та подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі та звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо тлумачення ст.21 Закону України «Про Вищу раду юстиції» то в задоволенні такого судом відмовлено, оскільки з врахуванням підстав для зупинення провадження у справі, передбачених ст.156 КАС України позивачем (його представником) не надано суду жодних доказів для виконання вимог ст.156 КАС України. Окрім того суд зауважує, що в порядку ст. 43 Закону України «Про Конституційний Суд України», суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Отже, позивач наділений відповідними повноваженнями для безпосереднього і самостійного звернення до Конституційного Суду України, у встановленому порядку, щодо тлумачення норм ст. 21 Закону України «Про Вищу раду юстиції».

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 29 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998р. №22 (далі - Закон №22), Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996р. (далі - Закон №422).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131 Конституції України, в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить, у тому числі, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Судом встановлено, що представник Фермерського господарства «Бурка В.В.» Бурка Валерій Володимирович за вих. №23 звернувся до Вищої ради юстиції зі скаргою від 15.01.2013р. на дії судді Вищого адміністративного суду України Мойсюка М.І (а.с.6).

За наслідком розгляду скарги представника Фермерського господарства вихідним №820/0/9-13 від 30.01.2013р. (а.с.10) за підписом Голови Вищої ради юстиції Колесниченко В.М. надіслано відповідь з посиланням на ст.131 Конституції України, ст.3 Закону №22 та Рішення Конституційного Суду України №9-рп/2002 від 21.05.2002р. (справа про Закон України «Про Вищу раду юстиції») в якій зазначено, що скарга не містить відомостей, які б могли слугувати підставою для призначення перевірки відносно судді Мойсюка М.І.

Не погоджуючись з порядком розгляду скарги та результатом її розгляду позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону №22, Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Статус, повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції» та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданнях.

До відання цього органу згідно ст.3 Закону №22 належить внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади чи їх звільнення з посад; прийняття рішень стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.

Частиною 1 статті 37 Закону №22 встановлено, що Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті п'ятому частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Положеннями статті 38 Закону №22 передбачено, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів Вища рада юстиції є поданням члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень.

Суд погоджується з відповідачем, що жодний інший суб'єкт не наділений правом на розгляд звернення такого суб'єкта щодо питання відкриття дисциплінарного провадження на засіданні Вищої ради юстиції.

Відповідно до ст. 69, 70 Закону №422, рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

У мотивувальній частині Рішення від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 (справа про Закон України «Про Вищу раду юстиції») Конституційний Суд України зазначив, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади чи факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або суддів вищих спеціалізованих суддів, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Статтею 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Стадії дисциплінарного провадження встановлені статтею 39 Закону №22 у такій послідовності: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення. За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.

Стадіям дисциплінарного провадження передує вирішення питання про наявність чи відсутність у зверненні, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомостей про наявність в діях судді ознак дисциплінарного проступку.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

У відповідності до вимог ст.21 Закону №22 передбачено, що до повноважень Голови Вищої ради юстиції належить, в тому числі, організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях; координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції; призначення засідань Вищої ради юстиції; загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції; розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції; здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції.

Пунктом 1 параграфу 4 Регламенту Вищої ради юстиції затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 04.10.2010р. №791/0/15-10, зі змінами передбачено, що до повноважень Голови Вищої ради юстиції належить доручати членові Вищої ради юстиції провести перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях; координувати діяльність членів Ради з виконання доручень та підготовки відповідними структурними підрозділами секретаріату матеріалів на засідання Ради.

У структурі секретаріату Вищої ради юстиції діє відділ по роботі зі зверненнями, відповідно до пункту 2 Положенні про який, на нього покладено, зокрема, завдання забезпечення своєчасного та належного розгляду звернень та підготовка проектів відповідей на них з врахуванням повноважень Вищої ради юстиції і порушених у зверненні питань, здійснення правового обґрунтування пропозицій з порушенням у зверненні питань та, за необхідністю, службових записок.

Як вбачається з заперечень відповідача, всі звернення (скарги, заяви, клопотання) розглядаються посадовими особами Вищої ради юстиції (Головою Вищої ради юстиції та заступником, які працюють на постійній основі) в порядку ст.ст. 14,15,19,20 Закону України «Про звернення громадян» в частині, що не суперечать Закону №22.

Відомості, викладені у зверненнях, слугують для Вищої ради юстиції, як це зазначено у запереченнях на адміністративний позов, лише інформацією щодо наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку чи порушення присяги, а не зверненням в розумінні Закону №22, яке повинно розглядатись на засіданні Вищої ради юстиції.

Суд погоджується з відповідачем, що ні Законом «Про Вищу раду юстиції», ні жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено повноважень Вищої ради юстиції як колегіального органу на розгляд звернень громадян та надання відповіді на них.

Як зазначено в запереченнях відповідача, оскільки скарга позивача надійшла до Вищої ради юстиції 18.01.2013р., а відтак за дорученням Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В.М. вказана скарга була вивчена у відділі по роботі зі зверненнями на предмет наявності чи відсутності відомостей, які б свідчили про наявність підстав звільнення судді з посади чи факту дисциплінарного проступку. Окрім того зазначено, що представник Фермерського господарства Бурка В.В. є постійним дописувачем Вищої ради юстиції і у відповідях керівників державного органу йому неодноразово роз'яснювались повноваження Ради.

Оскільки, за результатами розгляду скарги позивача Голова Вищої ради юстиції не вбачав обставин, які б свідчили про наявність передбачених частиною 5 статті 126 Конституції України підстав для звільнення згаданого судді з посади, а також притягнення його до дисциплінарної відповідальності, проект відповіді на скаргу представника Фермерського господарства з відповідними роз'ясненнями було ним погоджено та відповідна перевірка не призначалась, про що і було повідомлено позивача листом №820/0/9-13 від 30.01.2013р. за підписом Голови Вищої ради юстиції в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а не процесуальним документом згідно процедури дисциплінарного провадження, передбаченого Законом України «Про Вищу раду юстиції», який носить для позивача інформативний характер про результати розгляду його скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З аналізу положень чинного законодавства та встановлених обставин у справі суд приходить до переконання, що Головою Вищої ради юстиції Колесниченко В.М. за наслідком розгляду скарги позивача від 15.01.2013р. №23 та при наданні відповіді від 30.01.201-2013р. за №820/0/9-13 були дотримані вимоги Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про Вищу раду юстиції», Закону України «Про звернення громадян».

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі зі сторін не слід стягувати.

Керуючись ст.ст. 7 - 14, 24, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текс Постанови виготовлено 03.04.2013р.

Головуючий - суддя Шинкар Т.І.,

Судді: Гулкевич І.З.,

Сасевич О.М.