Постанова № 30377284, 27.03.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/8516/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Штепа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Начальника відділу контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування частково рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 46 від 20.01.2012 року, визнання дій неправомірними та відшкодування майнової і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Начальника відділу контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування частково рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 46 від 20.01.2012 року, визнання дій неправомірними та відшкодування майнової і моральної шкоди, зазначаючи, що 20 січня 2012 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради прийнято рішення № 46, яким передбачено проведення демонтажу та евакуації рухомого майна - металоконструкцій по АДРЕСА_1. Обов'язок по проведенню цих робіт покладено на комунальне підприємство "Благоустрій Кременчука».

На виконання цього рішення працівниками КП «Благоустрій Кременчука», головним інженером Бабуліним К.В., механіком Жарко С.А., і стропальником Яременко С. під керівництвом начальника відділу контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Гарифова С.О. 28 і 29 лютого 2012 року вживались заходи по примусовому видаленню та здійснено демонтаж і евакуацію належного позивачеві торгівельного павільйону. Внаслідок дій зазначених осіб власнику майна заподіяна майнова та моральна шкода, а приватне підприємство «Комерційна фірма «Світлана» була позбавлена протягом тривалого часу права користування цим майном за його цільовим призначенням.

Вважає, що рішення виконавчого комітету № 46 та дії посадових і службових осіб відділу контролю за станом благоустрою та КП «Благоустрій Кременчука» є протиправними, а рішення органу місцевого самоврядування підлягає скасуванню з покладенням обов'язку відшкодування завданої майнової і моральної шкоди.

Просив суд визнати незаконними та скасувати пункти 1 і 2 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 46 від 20 січня 2012 року в частині проведення примусового демонтажу та евакуації металоконструкції (павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1») по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Визнати неправомірними дії начальника відділу контролю за станом благоустрою виконавчого ко мітету Кременчуцької міської ради Гарифова Сергія Олександровича по примусовому демонтажу та евакуації належного ОСОБА_1 торгівельного павільйону, які призвели до його пошкодження.

Стягнути з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на користь ОСОБА_1 заподіяну майнову школу в розмірі 33794 (тридцять три тисячі сімсот дев'яносто чотири) гри. 20 коп. і моральну (немайнову) шкоду в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень та всі понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та доповненнях до них, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Келембет О.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на обставини викладені в заперечені на позовну заяву просив суд в позові відмовити.

Начальник відділу контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в судове засіданні жодного разу не прибув по невідомим суду причинам про день, час та місце слухання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими розписками.

Представник третьої особи ПП «Комерційна фірма «Світлана» Кірічук Ю.П. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» принцип законності визнано одним із основних принципів при здійсненні місцевого самоврядування.

Згідно з ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті /вчинені/ вони:

. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дії/;

- безсторонньо /неупереджено/;

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, на досягнення яких спрямоване це рішення /дія/;

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цими вимогами повинні керуватися і органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи при здійсненні владних управлінських функцій.

В порушення цих приписів, а також пунктів 2.2, 2.3 і 2.4 «Положення про порядок евакуації та монтажу рухомого майна, що розміщене на об'єктах благоустрою з порушенням Правил благоустрою території міста Кременчука», затверджених рішенням сесії Кременчуцької міської ради 6-го скликання від 22 лютого 2011 року, обстеження рухомого майна та акт про вчинення зазначених дій представниками відділу контролю за станом благоустрою за участю усіх зацікавлених осіб, включаючи власника або користувача майна, не проводився і не складався.

Підготовка проекту рішення виконавчого комітету № 46 працівниками відділу контролю за станом благоустрою /начальник відділу Гарифов С.О./ здійснювалась при відсутності будь-яких об'єктивних даних /актів, приписів, постанов про накладення адміністративного стягнення і т.і./, які б підтверджували факти порушення власником або користувачем /володільцем/ малої архітектурної форми «Правил благоустрою м. Кременчука».

Ні ОСОБА_1, ні представник ПП «Комерційна фірма «Світлана» для участі у засіданні виконкому при вирішені цього питання не запрошувалися, здійснити самостійно демонтаж або

перенесення торгівельного павільйону посадові особи органу місцевого самоврядування не пропонували то6то їх дії суперечать вимогам ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно із якою завданнями Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, а також запобігання правопорушенням. Рішення виконавчого комітету про примусовий демонтаж і евакуацію рухомого майна не вручалось, що позбавило можливості своєчасно оскаржити його у передбаченому законом порядку.

Рішення виконкому № 46 суперечить і «Правилам благоустрою м. Кременчука», затверджених сесією Кременчуцької міської ради 5-го скликання 27.04.2010 року, згідно із якими за невиконання або порушення встановлених Правилами вимог та обов'язків до винних осіб можуть застосовуватися заходи адміністративного стягнення, передбачені ст.152 КУпАП, однак здійснення примусового демонтажу і евакуації рухомого майна на підставі рішень виконавчого комітету не передбачено /п.п.9.1, 9.2 Правил/.

Внаслідок неправомірних рішення і дій органу місцевого самоврядування та посадових, осіб відділу контролю за станом благоустрою позивачу ОСОБА_1, як власнику майна заподіяна майнова і моральна шкода.

Статтями 1166 та 1167 ЦК України встановлена презумпція вини заподіювача шкоди, на якому лежить обов'язок доведення того, що шкода, завдана не з її вини.

Статтями 1172-1175 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі рішеннями, в тому числі прийняттям нормативно-правового акта, який визнаний незаконним і скасований, а також діями /бездіяльністю/ посадових осіб органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів або вини їх посадових і службових осіб.

Юридична особа зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану її працівниками під час виконання ними своїх трудових обов'язків.

У зв'язку з тим, що майнова і моральна шкода завдана ОСОБА_1 внаслідок прийняття незаконного рішення органом місцевого самоврядування та неправомірних дій посадових осіб цього органу, то вона підлягає відшкодуванню виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.

Згідно з висновком проведеної в ході судового розгляду справи судової будівельно - технічної експертизи /висновок № 11-13 від -5.02.2013 р./ в результаті пошкодження стін, покрівлі та інших частин торгівельного павільйону при демонтажу і неналежного зберігання та дії протягом тривалого часу на пошкоджені елементи металоконструкції атмосферних опадів, інших негативних природних факторів значна частина матеріалів, з яких був виготовлений павільйон, прийшла у повну непридатність. Станом на 5 люте 2013 року вартість відновлювального ремонту торгівельного павільйону і заподіяних матеріальних збитків складає 33794 грн.20 коп. (тридцять три тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 20 копійок).

При визначенні розміру моральної шкоди суд керується вимогами ст.ст. 23, 1167 ЦК України, п.п.4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. із змінами і доповненнями, враховуючи характер, тяжкість душевних, фізичних і психічних страждань, їх тривалість, стан здоров'я, характер вимушених змін у життєвих зв'язках, що потребувало мобілізації всіх фізичних сил і додаткових затрат часу для звернення за захистом порушених прав до фахівців галузі права, збирання різних довідок, документів, висновків, необхідних для звернення до суду у зв'язку з небажанням посадових осіб суб'єкта владних повноважень усунути негативні наслідки своїх неправомірних рішень і дій та оцінює в розмірі 1500 грн..

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1172-1175, 1192 ЦК України, ст.ст. 6-14,17,69-71, 158-163,171 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 46 від 20.01.2012 р. в частині проведення примусового демонтажу та евакуації металоконструкції (павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1») по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Визнати дії начальника відділу контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Гарифова Сергія Олександровича по примусовому демонтажу та евакуації належного ОСОБА_1 торгівельного павільйона, які призвели до його пошкодження неправомірними.

Стягнути з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на користь ОСОБА_1 заподіяну майнову шкоджу в розмірі 33 794,20 грн., моральну шкоду в сумі 1500 грн. та понесені судові витрати в сумі 1637,94 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участь у розгляді справи в цей же термін з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: