Постанова № 30377063, 29.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 р. Справа № 804/1915/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представників позивача - Рязанцева А.Ф., Заносієнко О.В.

представник відповідача - Соловей О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогами:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року №0001040220 та № 00010502202;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Хлібзавод №3» судовий збір.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року №0001040220 та № 0001050220 стало те, що на думку податкового органу ТОВ «Хлібзавод №3» безпідставно включило до складу валових витрат та податкового кредиту грошові кошти по операціях з контрагентами ПП «Агенство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега», ПП ОСОБА_4, які полягали у наданні вказаними особами послуг з передпродажної підготовки товарів, маркетингових послуг, оскільки вказані послуги не пов'язані з його господарською діяльністю.

З висновками податкового органу щодо порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ «Хлібзавод №3» не погоджується, тому що факт надання контрагентами позивача послуг підтверджується актами виконаних робіт/послуг, податковими накладними та звітами про фактично виконані послуги.

Діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг. Отже, для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які зокрема і підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи та підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Таким чином договори, які укладені між позивачем та його контрагентами ПП «Агенство маркетингових досліджень», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Омега», - відповідають положенням чинного законодавства, направлені на продаж товару позивача, мають безпосередній зв'язок з його господарською діяльністю, а витрати понесені за цими договорами, підтверджені первинними документами, тому у позивача були всі правові підстави для віднесення їх на валові витрати та сум за податковими накладним - до податкового кредиту позивача.

З урахуванням відсутності порушень податкового законодавства, визначення ТОВ «Хлібзавод №3» штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями також є безпідставним.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримали повністю, дали аналогічні пояснення та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмове заперечення, яке підтвердив у судовому засіданні та зазначив, що позивачем не доведено доцільність використання у господарській діяльності маркетингових послуг, також в актах виконаних робіт відсутній зміст наданих послуг. Підприємством до актів виконаних робіт не надано звіти про фактичне виконання маркетингових послуг, відсутня інформація про будь - які показники дослідження.

В ході перевірки надано лист від 07.09.2012р. №20592/10/22-215 з проханням надати документи, що підтверджують факт виконання даних послуг та на дату складання акту звіти про фактично виконані послуги не надано. Під час проведення перевірки, посадовими особами підприємства не надано пояснень щодо встановлених порушень. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними, відповідають фактичним обставинам справи, прийнятті згідно норм чинного законодавства, а тому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів Акту перевірки №2971/19/22-206 від 14.09.2012р. ТОВ «Хлібзавод №3» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровській області 22.03.2007р. номер реєстрації 12241020000035480, (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 772327 серія А00), перереєстровано в зв'язку зі зміною юридичної адреси виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.12.2009 року, номер реєстрації 12241070006035480 (свідоцтво про державну реєстрацію № 057515 серія А01). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 34984708. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 51900, м.Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, буд. 66, кв.68. Фактичне місцезнаходження: 51831, Петриківський р-н с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна,5. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.03.2007р.за №8747 у ДПІ Кіровського району м. Дніпропетровська, з 21.01.2010 року за № 45979 перебуває на обліку в Дніпродзержинській ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби, знаходиться в стані «0» - основний платник.

На підставі направлень виданих Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби від 06.08.2012 року №446 - працівниками Дніпродзержинської ОДПІ згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» (далі по тексту - ТОВ «Хлібзавод №3») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.11 по 30.06.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.11 по 30.06.12, відповідно до затвердженого плану перевірки, виведеного у додатку № 8 до акту.

ТОВ «Хлібзавод №3» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 24.07.12р. №644/22-117, яке вручено 24.07.2012р. головному бухгалтеру ТОВ «Хлібзавод №3» Ковальовій Вікторії Григорівні. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Хлібзавод №3» Костогриз Володимира Івановича та в присутності головного бухгалтера Ковальової Вікторії Григорівні. В журналі реєстрації перевірок ТОВ «Хлібзавод №3» вчинено запис 06.08.2012р. За результатами перевірки було складено Акт №2971/19/22-206 від 14.09.2012р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.».

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, а саме:

- п.138.1 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. встановлено завищення податку на прибуток на загальну суму 432 406 грн., в тому числі: II квартал 2011 року у сумі 52 333 грн., III квартал 2011 року у сумі 82 351 грн., IV квартал 2011 року у сумі 96 428 грн., І квартал 2012 року у сумі 90 971 грн., II квартал 2012 року у сумі 110 323 грн.;

- п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 360 990 грн., в тому числі: квітень 2011 року на суму 6 375 грн., травень 2011 року на суму 260 грн., червень 2011 року на суму 33 317 грн., липень 2011 року на суму 21 993 грн., серпень 2011 року на суму 24 575 грн., вересень 2011 року на суму 25 042 грн., жовтень 2011 року на суму 27 352 грн., листопад 2011 року на суму 26 902 грн., грудень 2011 року на суму 29 597 грн., січень 2012 року на суму 28 472 грн., лютий 2012 року на суму 28 635 грн., березень 2012 року на суму 29 532 грн., квітень 2012 року на суму 32 061 грн., травень 2012 року на суму 45 592 грн., червень 2012 року на суму 1 285 грн.;

- п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ., в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 510,0 грн.

На підставі складеного Акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення 01 жовтня 2012 року: №0001040220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 482730,00 грн., з яких 432406,00 грн. за основним платежем та 50324,00 грн. за штрафними санкціями; - № 0001050220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 441251,00 грн., з яких 360990,00 грн. за основним платежем та 80261,00 грн. за штрафними санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Хлібзавод №3» уклало з ТОВ «АТБ-маркет» Договори поставки хлібобулочної продукції за № 28800 від 01.01.2011р. та за №37051 від 01.01.201р., згідно яких ТОВ «Хлібзавод №3» (постачальник) зобов'язане передати ТОВ «АТБ-маркет» (покупець) товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього певні грошові кошти. Асортимент та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно цих договорів визначається у Додатках №1 до Договорів (Специфікація/Прайс-лист).

Додатково ТОВ «Хлібзавод №3» уклало з ПП «Агентство маркетингових досліджень» (код 37274459) договори на проведення маркетингових послуг за №444 від 01.01.2011р. та за №17 від 01.01.2012р., згідно яких ПП «Агентство маркетингових

досліджень» (виконавець) зобов'язується надати ТОВ «Хлібзавод №3» (замовник)

послуги, а саме: визначення об'ємів продаж товарів у торгових точках у кількісному

виразі, які приймають участь у дослідженні у звітний період, визначення об'ємів продажу

товарів у торгових у грошовому виразі, які приймають участь у дослідженні у звітний

період, визначення залишків продукції в магазинах, які приймають участь у дослідженні

у звітний період, визначення відносної динаміки продаж продукції постачальника у

торговій мережі визначення середньоденних продаж продукції постачальника через одну

торгівельну точку, надання інформації по кожній окремій торгівельній точці, код та

найменування магазину, адреса, розмір торгівельної площі, кількість кас, робочі дні та

години, дату відкриття, всі зміни, пов'язані з відкриттям чи закриттям магазинів,

проведення кількісного маркетингового дослідження в форматі Полевого анкетування

(закриті питання), проведення кількісного маркетингового дослідження в форматі

Полевого анкетування (відкриті питання), проведення телефонного опитування

респондентів, проведення моніторингу з визначення кількості фейсів товарної позиції у

розрізі торгових точок, обробка результатів маркетингового дослідження та надання звіту,

проведення фокус-груп, надання інформації стосовно роздрібних цін у роздрібних

торгівельних точках.

Факт надання контрагентом позивача послуг підтверджується актами виконаних робіт/послуг, податковими накладними та звітами про фактично виконані послуги, - які були дослідженні посадовими особами контролюючого органу під час перевірки.

ТОВ «Хлібзавод №3» уклало з ТОВ «Омега» договір поставки №4 від 01.01.2010р., згідно якого ТОВ «Хлібзавод №3» (постачальник) зобов'язане передати ТОВ «Омега» (покупець) товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього певні грошові кошти. Асортимент та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно цього договору визначається у Специфікації.

Додатково ТОВ «Хлібзавод №3» уклало з ТОВ «Омега» договір про надання послуг від 01.01.2010р. за № 4-м, згідно якого ТОВ «Омега» зобов'язалось надавати послуги з організації реалізації товарів, які поставляються замовником, через роздрібну торгівельну мережу виконавця, а саме: послуги, пов'язані з вводом замовника в інформаційну базу роздрібної торгової мережі виконавця, послуги, пов'язані з вводом позицій товарів, що поставляються замовником, на кожний магазин роздрібних торгівельних мереж виконавця послуги з розміщення товару в мережі виконавця, послуги, направлені на просування торгової марки в мережі виконавця.

Факт надання контрагентом позивача послуг підтверджується актами виконаних робіт/послуг, податковими накладними з визначенням податку на додану вартість, які були дослідженні посадовими особами контролюючого органу під час перевірки.

ТОВ «Хлібзавод №3» укладало з ПП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) договори поставки продукції, в тому числі і договір поставки №100 від 01.01.2012р., згідно яких ТОВ «Хлібзавод №3» (постачальник) зобов'язане передати ПП ОСОБА_4 (покупець) товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього певні грошові кошти. Асортимент та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у Специфікації.

Додатково ТОВ «Хлібзавод №3» укладено договір від 01.06.2009р. б/н з ПП ОСОБА_4на проведення маркетингових послуг, де ТОВ «Хлібзавод №3» виступає в якості замовника, а ПП ОСОБА_4 виступає в якості виконавця та зобов'язується надавати послуги з організації реалізації товарів, які поставляються замовником, а саме: послуги, які направлені на визначення об'ємів продаж в торгівельних точках в кількісному виразі, визначення залишків продукції в магазинах, визначення відносної динаміки продаж продукції в торгівельних мережах та інші маркетингові послуги, узгодженні сторонами додатково шляхом підписання додаткових угод.

Факт надання контрагентом позивача послуг підтверджується актами виконаних робіт/послуг, податковими накладними з визначенням податку на додану вартість, які були дослідженні посадовими особами контролюючого органу під час перевірки.

Згідно з пп. 14.1.108 п.14.1 ст.14 ПК України маркетингові послуги - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Для досягнення певних економічних показників, для росту активності продаж, для аналізу ринка збуту та цін конкурентів-виробників подібної продукції, розширення бази покупців та збільшення об'ємів продаж, покращення якості та зовнішнього оформлення товару ТОВ «Хлібзавод №3» повинен користуватися послугами сторонніх фірм для проведення маркетингових досліджень, які мають для цього можливості, штат необхідних фахівців та необхідну інформаційну базу.

У зв'язку зі здійсненням статутної діяльності ТОВ «Хлібзавод №3» є постійним замовником вищезазначених послуг, оскільки без них господарська діяльність підприємства практично не може бути високоефективною. Адже, метою кожного підприємства є отримання прибутку від продажу своїх товарів. Сучасний рівень розвитку економіки ставить ефективність господарської діяльності підприємства в пряму залежність від обраної маркетингової політики, яка має забезпечувати поліпшення просування продукції на ринку, підвищення її конкурентоспроможності, збільшення обсягів продажів та, відповідно, зростання прибутку підприємства.

Отримані маркетингові послуги, а саме: послуги з розміщення товарів, які поставляються позивачем, лише на відповідних полицях у належному місці в торговельному залі, з контролю за наявністю у торговельних точках рекламних матеріалів стосовно таких товарів, з розміщення інформації про такі товари, з послуги щодо моніторингу строків придатності товару в торговельному залі, - дійсно пов'язані з продажем продукції ТОВ «Хлібзавод №3» , що підтверджується ростом об'єму продаж хлібобулочних виробів через торгові мережі крупних супермаркетів, таких як АТБ, Варус та інші, - маркетингові дослідження яких здійснювали за перевіряємий період ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега» та ПП ОСОБА_4

Чергове замовлення товарів у ТОВ «Хлібзавод №3» такими контрагентами, а, відповідно, й отримання ним доходу, напряму залежить від продажу ними третім особам товарів, які поставило їм підприємство.

Динаміка росту продаж просліджується на рахунках бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з покупцями» та 70 « Дохід від реалізації продукції».

Тобто, оплачені ТОВ «Хлібзавод №3» маркетингові послуги напряму пов'язані з його господарською діяльністю.

Згідно ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПК України) чи не підтверджені іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Згідно пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 ст. 138 ПК України, зокрема пунктом г), встановлено, що до складу витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме - витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Положеннями наведених норм визначено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в ПК України (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо). При цьому відповідно до вказаних норм платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не належать (не включаються) до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг. Отже, для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Під час перевірки підприємством були надані відповідні договори, акти виконаних робіт (послуг), податкові накладні. Документи відповідають вимогам цивільного законодавства, зокрема, положенням Цивільного кодексу, вимогам щодо первинних документів, вимогам щодо заповнення податкової накладеної, встановленим ПК України.

Таким чином, витрати ТОВ «Хлібзавод №3» на оплату послуг, наданих його контрагентами відносно саме тих товарів, які продаються підприємством, безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, а тому правомірно віднесені позивачем до його валових витрат відповідно ПК України, а суми податку на додану вартість, підтверджені податковими накладеними, сплачені у складі вартості таких послуг, правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту відповідно до ПК України.

Отже договори, які укладені між позивачем та його контрагентами ПП «Агенство маркетингових досліджень», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Омега», - відповідають положенням чинного законодавства, направлені на продаж товару позивача, мають безпосередній зв'язок з його господарською діяльністю, витрати, понесені за цими договорами, підтверджені первинними документами, а тому у позивача були всі правові підстави для віднесення їх на валові витрати, та сум за податковими накладним - до податкового кредиту позивача.

На підставі вищенаведеного суд вважає неправомірним виключення відповідачем вартості послуг з маркетингу, наданих ПП «Агенство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега», ПП ОСОБА_4 зі складу валових витрат ТОВ «Хлібзавод №3» на суму 432406,00 грн. та зі складу податкового кредиту позивача на суму 360990,00 грн.

З урахуванням відсутності порушень податкового законодавства, визначення ТОВ «Хлібзавод №3» нарахування штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями також є безпідставним.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову позивач просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року №0001040220 та № 00010502202, проте, нормами ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову передбачено визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень.

Відтак, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» слід задовольнити частково та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року № 0001040220 та № 0001050220.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи, прийняті з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2294,00 грн., що підтверджується за платіжним дорученням № 532 від 28 січня 2013р. на суму 34,41 грн., за платіжним дорученням № 885 від 12 лютого 2013р. на суму 2259,59 грн., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року № 0001040220 та № 0001050220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» (код ЄДРПОУ 34984708) суму судового збору в розмірі 34,41 грн. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» (код ЄДРПОУ 34984708) по платіжному дорученню № 532 від 28 січня 2013р. та суму судового збору в розмірі 2259,59 грн. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» (код ЄДРПОУ 34984708) по платіжному дорученню № 885 від 12 лютого 2013р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 03.04.2013 року.

Суддя Е.О. Юрков