Постанова № 30376970, 06.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2012 р. Справа №2а-8771/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002741504 та №0002731504 прийняті Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби;визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Завод "Сімферопольсільмаш" від 17.05.2012 року №798 підписаний начальником ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби Хотенко А.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.08.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.08.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2012 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2012 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2012 року по справі призначено судову економічну експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2012 року зупинено провадження у справі до отримання результатів судової економічної експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.2012 року поновлено провадження у справі.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002741504 та №0002731504 прийняті Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.240), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.241).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.239), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" зареєстровано у якості юридичної особи 29.05.1998 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.30).

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі наказу «про проведення позапланової невиїзної перевірки» від 17.05.2012 року №798, на підставі п.79.1 ст.79, ст..20 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість особи яка мала правові відносини з платниками податків: КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) за листопад 2011 року; ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за грудень 2011 року, та бюджетного відшкодування за січень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.05.2012 року №1879/15-4/05786117 (далі - акт перевірки) (а.с.8-29).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (а.с.29):

-п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на 1511,00грн.;

-п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено від'ємне значення з ПДВ у сумі 9556,00грн., а саме: у листопаді 2011 року у сумі ПДВ 5293,00грн., у грудні 2011 року у сумі ПДВ 4263,00грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002741504 та від 21.05.2012 року №0002731504 (а.с.6,7).

Висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС обґрунтовуються в акті тим, що при аналізі фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Відповідачем, на підставі того, що у результаті проведення автоматизованого співставлення показників податкових декларацій позивача за листопад, грудень 2011 р. станом на 17.05.2012р. встановлені розбіжності між сумами податкового кредиту, відображеного позивачем, та сумами податкових зобов'язань, відображених зазначеними постачальниками, а саме: податковий кредит позивача більше податкових зобов'язань постачальників на загальну суму 9556,13грн., у тому числі за листопад 2011 року на 5293,32грн. та за грудень 2011 року на 4262,81 грн (а.с.13).

Відповідач також вважає, оскільки постачальники ТОВ «Бренд Строй», КП Альянс» та ПП «Севелітстрой» мають стан «8» («До ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням»), а БВП «Строитель-Плюс» має стан «9» («Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»), то податкові накладні, що виписані такими постачальниками, не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки вони не мають статусу юридично значимих (а.с.17).

Зазначено, що податковий кредит отриманий від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Отже, відповідач вважає, що податковий кредит позивача за листопад 2011 року на суму ПДВ 5293грн. та за грудень 2011 року на суму ПДВ 4263 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, підлягає зменшенню (а.с.21).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вивчення та дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, по справі необхідно призначити судову економічну експертизу.

На розгляд експерта були винесені такі питання:

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" висновки, викладені в акті №1879/15-4/05786117 від 18.05.2012 року, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9556,00 грн, а саме: у листопаді 2011 року у сумі 5293,00грн, у грудні 2011 року у сумі 4263,00грн;

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" висновки, викладені в акті №1879/15-4/05786117 від 18.05.2012 року, щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року на 1511,00грн.

За результатами експертного дослідження, судовим експертом було встановлене наступне (а.с.218-219).

Висновки, викладені в акті №1879/15-4/05786117 від 18.05.2012р., щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9556,00грн., а саме: у листопаді 2011 року у сумі 5293,00грн., у грудні 2011 року у сумі 4263,00 грн. даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" не підтверджуються.

Висновки, викладені в акті №1879/15-4/05786117 від 18.05.2012р., щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року на 1511,00 грн. даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" не підтверджуються.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача, для чого потребувалися спеціальні знання, суд враховує висновок експерта з метою всебічного розгляду справи.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 цього Кодексу право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг), або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.3. ст.198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог, чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності з п.201.1. ст.201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.4. ст.201 цього Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно п.201.6. ст.201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності з п. 201.8. ст.201 цього Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до 201.10. ст.201 цього Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вищевказані норми Податкового кодексу України обумовлюють право платника податку на податковий кредит тільки двома законодавчими вимогами: придбання або виготовлення товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність належно оформлених податкових накладних постачальника.

При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України.

Відповідно до копії договору № 34/10/318 від 03.05.2010р. та Специфікації №3 від 29.11.2011р. встановлено, що ПП «Севелітстрой» зобов'язується продати, а позивач оплатити товар - рукавиці комбіновані в кількості 1000 пар на суму 9000грн., у т.ч. ПДВ 1500 грн (а.с.110-111,113).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рахунку № 1475 від 29.11.2011р. платіжним дорученням №2808 від 30.11.2011р. перерахував гроші в безготівковому порядку за рукавиці в сумі 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1500 грн., що відображене за даними журналів-ордерів позивача за дебетом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у листопаді 2011 р (а.с.103).

Також на підставі рахунку №1520 від 30.11.2011р. платіжним дорученням №2976 від 19.12.2011р. перерахував гроші в безготівковому порядку за дрантя в кількості 300 кг в сумі 2448,00 грн., у т.ч. ПДВ 408,00 грн., що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у грудні 2011 р.

Видаткові накладні постачальників, прибуткові ордери по формі №М-4 свідчать про те, що ПП «Севелітстрой» у грудні 2011р. поставив товар (рукавиці комбіновані в кількості 1000 пар та дрантя в кількості 300 кг) позивачу на загальну суму 11448грн. (у т.ч. сума без ПДВ 9540грн., ПДВ 1908грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в кореспонденції з дебетом рахунків 201 "Сировина й матеріали" та 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

Згідно копії Журналу реєстрації довіреностей рукавиці комбіновані в кількості 1000 пар були отримані представником позивача Осетинською Я.Я. на підставі довіреності №1279 від 07.12.2011р., дрантя в кількості 300 кг буле отримане представником позивача Осетинською Я.Я. на підставі довіреності №1312 від 21.12.2011р.

Позивачем відображена у рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" оплата постачальнику ПП «Севелітстрой» за отримані товари у листопаді-грудні 2011р. на загальну суму 11448грн., заборгованість позивача перед ПП «Севелітстрой» станом на 31.12.2012р. відсутня.

Як свідчать копії договорів №1362 від 25.10.2011р. та №1214 від 09.10.2011р. КП «Альянс» зобов'язується на свій ризик виконати по завданню замовника роботи з ремонту, випробуванню та наладці високовольтних ячійок №1,2,6,7,11,14 РП компресорної на суму 33022,50грн. та роботи з ремонту та наладці високовольтної ячійці компресора №3 на суму 6248,00грн. відповідно, усього на суму 39 271,20 грн (а.с.122-129).

Згідно копій первинних документів по сплаті грошових коштів позивач на підставі рахунків №2576 від 25.10.11р., №2676 від 28.10.11р. та №2574 від 10.10.11р. платіжними дорученнями №2775 від 29.11.2011р. на суму 10000грн., №2723 від 21.11.2011р. на суму 6511,25грн., №3069 від 28.12.2011р. на суму 16511,25грн. та №2724 від 21.11.2011р. на суму 6 248,70 грн. перерахував гроші в безготівковому порядку за виконання робіт згідно вказаних договорів в загальній сумі 39 271,20 грн. (у т.ч. ПДВ 6 545,20 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у листопаді-грудні 2011 р.

Копії документів з виконання робіт (акти по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт") свідчать про те, що КП «Альянс» у листопаді - грудні 2011р. виконав роботи позивачу у загальній сумі 39 271,20 грн., (у т.ч. сума без ПДВ 32 726,00 грн., ПДВ 6545 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" в кореспонденції з дебетом рахунків 911 "Загальновиробничі витрати" у грудні 2011-квітні 2012р.

Згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" позивач повністю розрахувався з постачальником КП «Альянс» за виконані роботи у листопаді-грудні 2011р. на загальну суму 39 271,20 грн., станом на 30.04.2012р. заборгованість по розрахункам із КП «Альянс» відсутня.

З наданих доказів, а саме копії договору №35/528 від 14.04.2011р. встановлено, що ТОВ «Бренд Строй» зобов'язується продати, а позивач оплатити товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору, загальна сума договору складає 150000грн (а.с.144).

Згідно копій первинних документів по сплаті грошових коштів позивач на підставі рахунку №774 від 21.09.2011р. платіжним дорученням №2914 від 13.12.2011р. перерахував гроші в безготівковому порядку за запчастини в сумі 5117,64 грн. (у т.ч. ПДВ 852,94 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у грудні 2011 р.

Копії первинних документів з отримання ТМЦ (видаткові накладні постачальників, прибуткові ордери по формі №М-4) свідчать, що ТОВ «Бренд Строй» у грудні 2011р. поставив товар - запчастини до обладнання позивачу на загальну суму 5117,64 грн. (у т.ч. сума без ПДВ 4264,70грн., ПДВ 852,94 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в кореспонденції з дебетом рахунків 207 "Запасні частини".

З копії журналу реєстрації довіреностей встановлено, що запчастини до обладнання на загальну суму 5117,64 грн. були отримані представником позивача Кравченко А.С. на підставі довіреності №1288 від 14.12.2011р.

Згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" позивач повністю розрахувався з постачальником ТОВ «Бренд Строй» за отримані запчастини у грудні 2011р. на загальну суму 5117,64 грн., заборгованість по розрахункам із ТОВ «Бренд Строй» станом на 31.12.2012р. відсутня.

Копії договору надання транспортних послуг №775 від 01.07.2011р. свідчать про те, що БВП «Строитель-Плюс» зобов'язується своїми силами та транспортом надати транспортні послуги з перевезення по заявці замовника (а.с.163-164).

Згідно копій первинних документів по сплаті грошових коштів позивач на підставі рахунку №2073 від 29.11.11р. платіжним дорученням №2840 від 05.12.2011р. на суму 1500грн. (у т.ч. ПДВ 250 грн.) перерахував гроші в безготівковому порядку за перевезення вантажу, що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у грудні 2011 р.

З копії акту виконаних робіт вбачається, що БВП «Строитель-Плюс» у грудні 2011р. надав позивачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом м.Одеса - м.Сімферополь на суму 1500,00 грн. (у т.ч. сума без ПДВ 1250 грн., ПДВ 250 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" в кореспонденції з дебетом рахунків 911 "Загальновиробничі витрати" у грудні 2011р. Згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" позивач повністю розрахувався з постачальником БВП «Строитель-Плюс» за надані послуги перевезення у грудні 2011р. на суму 1500 грн., заборгованість по розрахункам із БВП «Строитель-Плюс» станом на 31.12.2012р. відсутня.

Дослідивши надані докази судом встановлено, що за даними бухгалтерського та податкового обліку позивача відображене придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та їх оплата ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» у загальній сумі 57 336,84грн. (у т.ч. сума без ПДВ 47 780,70 грн., ПДВ 9 556,14 грн.) за період листопад - грудень 2011р., що підтверджується первинними документами (видатковими накладними постачальників, актами по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", актами виконаних робіт, прибутковими ордерами по формі N М-4) та зведеними обліковими документами бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до наказу Міністерства статистики України від 21.06.96р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» встановлені такі типові форми первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів:

- Прибутковий ордер (форма N М-4) застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.

- Лімітно-забірна картка (форма N М-8) призначена для багаторазового відпуску одного номенклатурного номера матеріалів на один місяць.

Лімітно-забірні картки - використовуються для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу.

Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) - споживачу матеріалів, другий - складу або кладовій цеху (дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки. Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. В лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу - представник цеху (дільниці).

- Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма N М-10)- використовується для обліку відпуску матеріалів понад встановленого ліміту або при заміні матеріалів і є основою для списання матеріалів зі складу.

- Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11) - використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.

- Картка складського обліку матеріалів (форма N М-12) - застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою (комірником, зав. складом). Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.

З наданих до суду доказів, а саме копій первинних документів бухгалтерського обліку (лімітно-забірні картки по ф.М-8, вимоги по ф.М-10, вимоги по ф.М-11, картки складського обліку матеріалів, акти по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", акти виконаних робіт) вбачається, що позивач використав придбані товари (роботи, послуги) у своєї господарської діяльності на загальну суму 47 780,70 грн. (57 336,84грн. - ПДВ 9 556,14 грн.) у періоді грудень 2011р. - квітень 2012р.

Згідно даних журналів-ордерів бухгалтерського обліку використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарської діяльності позивача відображене в бухгалтерському обліку за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. на суму 47 780,70 грн., у тому числі:

- використання ТМЦ, отриманих від постачальника ПП «Севелітстрой», відображене у складі витрат за кредитом рахунку 201 "Сировина й матеріали" та 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" на загальну суму 9540,00грн. в кореспонденції з дебетом рахунків 23 "Виробництво" на суму 9326,40грн., 91 "Загальновиробничі витрати" на суму 149,60грн., 93 «Витрати на збут» на суму 30 грн., та 949 "Інші витрати операційної діяльності" на суму 34 грн.;

- послуги, що отримані від постачальника КП «Альянс», відображені у складу витрат за кредитом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" в кореспонденції з дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" на загальну суму 32 726,00 грн.;

- використання ТМЦ, отриманих від постачальника ТОВ «Бренд Строй», відображене у складі витрат за кредитом рахунку 207 "Запасні частини" в кореспонденції з дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" на загальну суму 4264,70грн.;

- послуги, що отримані від постачальника БВП «Строитель-Плюс», відображені у складі витрат за кредитом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" в кореспонденції з дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" на суму 1250 грн.

Усі первинні документі по придбанню, сплаті та використанню товарів (робіт, послуг) та зведені облікові документи по обліку сировини та матеріалів містять підписи матеріально-відповідальних осіб, комірників, завідуючих складом, начальників структурних підрозділів та бухгалтерів позивача, та мають інші необхідні обов'язкові реквізити, отже дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні та підтверджують її здійснення.

Таким чином, судом встановлено, що за даними бухгалтерського та податкового обліку позивача відображене використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності на суму 47780,70 грн. (57 336,84грн. - ПДВ 9 556,14 грн.), що підтверджується первинними документами (лімітно-забірними картками по ф.М-8, вимогами по ф.М-10, вимогами по ф.М-11, картками складського обліку матеріалів по ф.№м-17, актами по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", актами виконаних робіт) та зведеними обліковими документами бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що номенклатура постачання товарів/послуг від вказаних постачальників узгоджується із господарською діяльністю позивача, основними видами якої згідно Довідки з ЄДРПОУ № 462404 від 27.05.2011 р. (а.с. 31) за КВЕД є:

- 29.32.1 - Виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства;

- 28.12.0 - Виробництво будівельних металевих виробів;

- 28.62.0 - Виробництво інструментів;

- 51.87.0 - Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням;

- 52.62.0 - Роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

Податкові накладні, отримані позивачем від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс», свідчать про те, що загальна сума ПДВ по ним склала 9556,15 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293,33 грн. та за грудень 2011р. на 4262,82 грн. та вказані податкові накладні є оформленими відповідно до вимог п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України.

З наданих до суду доказів, а саме декларацій з ПДВ, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних встановлено, що позивач на підставі отриманих податкових накладних від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» відобразив податковий кредит з ПДВ на загальну суму 9556,13 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293,32 грн. та за грудень 2011р. на 4262,81 грн.

Судом встановлено, що на дати здійснення операцій з постачання товарів (послуг) ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) були зареєстровані як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України, та, відповідно, мали право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Отже, податкові накладні, які отримані позивачем від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс», були виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити та відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку і складені у зв'язку із придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тому є підставою для включення до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 9556 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293 грн. та за грудень 2011р. на 4263 грн.

Первині документи, які містять відомості про господарські операції із постачальниками ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс», підтверджують придбання і сплату позивачем товарів (робіт, послуг), а також їх подальше використання в господарський діяльності позивача, що спричинило реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, тому на їх підставі можуть ґрунтуватися дані податкового обліку підприємства.

Висновки відповідача про те, що податкові накладні постачальників ТОВ «Бренд Строй», КП Альянс» та ПП «Севелітстрой» не мають статусу юридично значимих, оскільки ці постачальники мають стан «8» («До ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням»), а БВП «Строитель-Плюс» має стан «9» («Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»), не підтверджені, оскільки відповідач не врахував, що Свідоцтва платників ПДВ вказаних постачальників були анульовані в квітні - травні 2012 року, а податкові накладні ці постачальники виписали у листопаді - грудні 2011 року, тобто коли вони були зареєстрованими платниками ПДВ та мали право на нарахування податку та складання податкових накладних відповідно до п. 201.8. ст.201 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України проведеним дослідженням також не підтверджені, оскільки вказаними нормами встановлений порядок визначення об'єкта оподаткування ПДВ, дати виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг та порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, тобто вказані норми стосуються постачальників, а не покупців товарів/послуг. Також жодною нормою законодавства не передбачено залежність права покупця на податковий кредит з ПДВ від суми податкових зобов'язань з ПДВ продавця, що були відображені ним у його Деклараціях.

Висновки відповідача, що сумнівний податковий кредит, отриманий від вказаних контрагентів-постачальників фактично не був використаний у власній господарський діяльності, не підтверджуються первинними та зведеними обліковими документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Матеріали справи свідчать про те, що крім прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.05.2012р. №0002741504 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року на суму 4263,00 грн., також прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012р. №0002731504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1511,00грн. за січень 2012 року.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст.200 цього Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 цього Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду підлягає бюджетному відшкодуванню у тієї частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

З копії Акту перевірки від 18.05.2012р. №1879/15-4/05786117 вбачається, що до розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2012р. позивач включив від'ємне значення з ПДВ за грудень 2011р. в частині ПДВ, що була фактично оплачена ним у попередніх податкових періодах (грудні 2011р.) по постачальникам ПП «Севелітстрой» у сумі ПДВ 408 грн., ТОВ «Бренд Строй» у сумі ПДВ 852,94 грн., БВП «Строитель-Плюс» у сумі ПДВ 250грн., усього на суму 1511 грн.

Відповідач в акті перевірки встановив, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість із даними первинних документів, які підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ за січень 2012р. складає 391553 грн., у тому числі по постачальникам ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс» сума ПДВ складає 1510,94грн. (а.с. 26)

Отже, відповідач в акті перевірки встановив, що позивач включив до податкової декларації за січень 2012р. від'ємне значення з ПДВ за грудень 2011р. в частині ПДВ, що була фактично оплачена ним у попередніх податкових періодах (грудні 2011р.) по постачальникам ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-Плюс» на загальну суму 1511 грн. і факт оплати позивача вказаним постачальникам відповідач не спростовує (а.с.28).

В акті перевірки відповідач зазначив, що сума від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011р. по постачальникам ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-Плюс» у загальному розмірі 1511 грн., яка відображена позивачем у податкової декларації за січень 2012р., є завищеною у зв'язку із порушенням п.201.1, п.204.4 ст.201 Податкового Кодексу України.

У відповідності з п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.4. ст.201 цього Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Судом було встановлено, що податкові накладні, які отримані позивачем від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс» були виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити та відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку і складені у зв'язку із придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первині документи, які містять відомості про господарські операції із постачальниками ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс», підтверджують придбання товарів (робіт, послуг) та їх подальше використання в господарський діяльності позивача і на їх підставі можуть ґрунтуватися дані податкового обліку підприємства.

Висновки відповідача, що сумнівний податковий кредит, отриманий від вказаних контрагентів-постачальників на загальну суму 9556 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293 грн. та за грудень 2011р. на 4263 грн., фактично не був використаний у власній господарський діяльності, дослідженням первинних та зведених облікових документів бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтвердилися.

З урахуванням зазначеного і того, що відповідач зменшив від'ємне значення з ПДВ за січень 2012р. у розмірі 1511 грн. по тим самим господарським операціям із постачальниками ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-Плюс», по яким він виключив податковий кредит у грудні 2011р., то податкове повідомлення-рішення відповідача про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1511,00грн. за січень 2012 року також є безпідставним.

Суд зазначає, що висновки відповідача про те, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року завищена позивачем на 1511 грн. у зв'язку із порушенням п.201.1, п.204.4 ст.201 Податкового Кодексу України є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002731504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у сумі 1511,00грн та податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002741504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002741504 та №0002731504 прийняті Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

3.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" судовий збір у розмірі 117,62 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.