Рішення № 30375045, 28.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2812/13 28.03.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 38 748,68 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - ПрАТ «СК «Українська страхова група», страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто» (надалі - ПрАТ «СК «Гарант-Авто», відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 38 748,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.02.2013 порушено провадження у справі № 910/2812/13, розгляд справи призначено на 05.03.2013.

Представник позивача в судове засідання 05.03.2013 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Представник відповідача 05.03.2013 в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Розгляд справи суд відклав на 19.03.2013.

Представники сторін в судове засідання 19.03.2013 не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені. Суд відклав розгляд справи на 28.03.2013.

Представники сторін в судове засідання 28.03.2013 повторно не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Господарським судом від позивача було одержано дві телеграми від 01.03.2013 та 27.03.2013 з повідомленням про неможливість направити представника для участі в судовому засіданні та проханням провести розгляд справи за відсутності представника позивача. Суд дане клопотання задовольнив.

Місцезнаходження відповідача є: 01042, м. Київ, Печерський р-н, Новопечерський пров., буд. 19/3.

Ухвала суду від 19.03.2013 за вказаною адресою отримана відповідачем 26.03.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01042 1837236 8 ( в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2011 між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «УніКредит Лізинг» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-7500/2002 (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Ніссан», д.н. АА 4351 НТ (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

07.05.2012 на вул. Калинова в м. Дніпропетровську мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянин Алєєв Василь Аскарович, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ», д.н. АЕ 6113 СІ, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинив зіткнення зі застрахованим позивачем автомобілем «Ніссан», д.н. АА 4351 НТ, що призвело до механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу.

Із довідки № 9002138 ВДАІ УМВС України в м. Дніпропетровська про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «ЗАЗ», д.н. АЕ 6113 СІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Ніссан», д.н. АА 4351 НТ, знаходився під керуванням громадянина Алєєва В.А.

Згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2012 (справа № 401/5378/12 (3/401/2108/12) Алєєва В.А. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Ніссан», д.н. АА 4351 НТ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Згідно із Звітом № 04/05/12-С від 15.05.2012, складеного ТОВ «КРОК», матеріальні збитки спричиненні страхувальнику даного транспортного засобу складають 40 690 (сорок тисяч шістсот дев'яносто) грн. 91 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 08.05.2012, страхового акту № ССКА-1139 від 02.07.2012, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 38 748 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 68 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7404 від 03.07.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик () протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Алєєва В.А. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «ЗАЗ», д.н. АЕ 6113 СІ ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЗАЗ», д.н. АЕ 6113 СІ Алєєва В.А. на дату ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Гарант-Авто» згідно із полісом № АА/5402545, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза становить 510,00 грн., що підтверджується довідкою МТСБУ № 7/2-5/5274 від 28.02.2013.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 38 748,68 грн. - 510,00 грн. = 38 238,68 грн.

Таким чином на думку суду, до позивача перейшло в межах суми 38 238,68 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 22 грн. 71 коп., на відповідача - 1 697 грн. 71 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, Печерський р-н, Новопечерський пров., буд. 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Федорова Івана, буд 32, літ. А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 38 238 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 1 697 (одна тисяча шістсот дев'яносто сім) грн. 79 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 04.04.2013