Рішення № 30374657, 21.03.2013, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 1001/791/2012

Провадження № 2/355/19/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Баришівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Лисюка О.Д.

при секретарі Ющенко Л.А.

за участю представників: позивача - адвоката ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в селищі Баришівка справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Баришівське бюро технічної інвентаризації Київської області про визнання права власності на будівельні матеріали та стягнення вартості будівельних матеріалів, використаних на будівництво та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на будівельні матеріали, житловий будинок та гараж , -

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно. Змінивши свої позовні вимоги просив суд визнати за ним право власності на будівельні матеріали використані на будівництво будинку, що знаходиться в смт. Баришівка по АДРЕСА_1 та стягнення їх вартості. В обгрунтування заявленого позову зазначав, що 02.11.2007 року, 09.11.2007 року та 20.11.2007 року він передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 380 000 доларів США на будівництво будинку по АДРЕСА_1 який був виконавцем даних робіт.

ОСОБА_8 частково виконав свої зобов'язання і до кінця 2007 року було закінчено зведення будинку, здійснено внутрішні роботи (штукатурка), підведено газопостачання, зведено гараж та паркан по периметру земельної ділянки.

На початку 2008 року ОСОБА_8 захворів і будівельні роботи припинилися в зв'язку з чим, він звернувся до ОСОБА_9, яка також приймала активну участь у будівництві будинку, допомагаючи ОСОБА_8 в організаційних питаннях, з проханням його завершення. ОСОБА_9 погодилась на його пропозицію та продовжила будівельні роботи, на які уже він особисто надавав кошти.

У період з 16.02. по 25.06.2008 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 грошові кошти на закупівлю будівельних матеріалів, робіт на інших витрат на загальну суму 252 204 грн.

Після завершення будівництва в 2008 році, у вказаному будинку поселилися та проживали його батьки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Оскільки відповідач по справі ОСОБА_5, як власник земельної ділянки на якій розташований будинок, заявила вимоги щодо визнання за нею права власності на будинок, просить суд стягнути на його користь витрати пов'язані із будівництвом будинку на суму 380 000 дол. США та 252 204 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 свої уточнені позовні вимоги підтримав повністю.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_1 суду пояснила, що факт передачі її довірителем грошових коштів на будівництво будинку по АДРЕСА_1 в селищі Баришівка в сумі 380 000 доларів США підтверджується матеріалами кримінальної справи № 01-6554, порушеної 06.07. 2011 року Баришівським РВ ГУМВС України в Київській області відносно ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а також, дані обставини встановлені рішенням Баришівського районного суду від 5.12.2011 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13.11.2012 року.

Вважає, що після смерті ОСОБА_8, відповідач ОСОБА_5 як власник земельної ділянки, маніпулюючи обставинами, надавши суду документи, які підлягають сумніву в своїй достовірності, намагається визнати за собою право на майно, яке вона не створила і яке їй по праву не належить.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 оплативши вартість будівельних матеріалів, використаних на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 набув права власності на них, то він вправі вимагати від ОСОБА_5 компенсацію їх вартості так як остання, відмовляється визнавати за її довірителем права власності на житловий будинок.

Заперечуючи проти заявленого позову ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно вважаючи, що змінені та заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 по первісному позову не можуть бути задоволені судом, бо по своїй суті є безпідставними та необґрунтованими, які суперечать діючому законодавству та здоровому глузду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 в обгрунтування заявленої зустрічної позовної заяви пояснив суду, що 11.11.2006 року за договором купівлі-продажу його довірителька набула у власність земельні ділянки загальною площею 0.18 га. із них: 0.15 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0.03 га. для ведення особистого селянського господарства.

01 червня 2007 року рішенням Баришівської селищної ради №80.27, ОСОБА_5 надали згоду на будівництво житлового будинку на її земельній ділянці для цього, Баришівським госпрозрахунковим проектно-виробничим бюро була виготовлена вся проектна документація.

Окрім того, ОСОБА_5 отримавши дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Баришівською районною державною адміністрацією, з 2007 року розпочала будівництво приватного будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та після його завершення, фактично набула права власності на садибу.

Вважає, що між його довірителькою та позивачем по первісному позову ОСОБА_4 виникли цивільні права та обов'язки лише в частині завдання майнової та моральної шкоди з боку самого ОСОБА_4 та його батьків, які самовільно заселилися в будинок чим змусили ОСОБА_5 звертатися за захистом своїх порушених прав до суду.

Будь-яких інших підстав для виникнення цивільних прав та обов'язків між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не може бути взагалі, бо в цих стосунках відсутня сама головна ознака, а саме двохсторонній договір або правочин, який би створив інші правовідносини між сторонами.

ОСОБА_5 у рамках зазначеної норми права здійснювала будівництво свого будинку та інших споруд на підставі законодавства, а громадянин ОСОБА_4 діяв не в правовому полі, ігноруючи діючими нормами матеріального права, на свій особистий ризик домовлявся з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за купівлю та добудову нерухомого майна на чужій земельній ділянці.

Стверджує, що на будівництво свого приватного будинку, ОСОБА_5, (окрім витрачених грошей на купівлю земельних ділянок), витратила щонайменше 755000,00 гривень, що еквівалентно 152000,00 доларів США, які передала ОСОБА_8 для оплати від її імені за роботу та будівельні матеріали по Договору поставки товару від 29 травня 2007 року, а тому, вона набула права власності на новостворене майно, яким є будинок, гараж та інші споруди у селищі Баришівка по АДРЕСА_1

Повну готовність цих споруд до експлуатації підтверджено Висновком експертно- технічного дослідження № 0590 від 18 червня 2012 року.

ОСОБА_5 не вкладала з ОСОБА_4 жодних письмових договорів про відчуження, оренду, будівництво або інших договорів в цьому напрямку і не мала ніяких усних домовленостей з ним щодо продажу своїх земельних ділянок та споруд, які побудовані у місті Баришівка по АДРЕСА_1 Київської області.

Також ОСОБА_5 не мала жодних домовленостей з виконавцем робіт ОСОБА_8 щодо продажу земельних ділянок та споруд розташованих на них, а також не уповноважувала останнього займатися продажем цього об'єкту нерухомого майна громадянину ОСОБА_4 або комусь іншому.

Окрім цього, ОСОБА_10 не знала і не могла знати про те, що ОСОБА_8 шахрайським шляхом отримував від ОСОБА_4 гроші за її приватний будинок та земельні ділянки, доки не звернулася з заявою до Баришівської прокуратури про порушення кримінальної справи відносно осіб, незаконно захопивших її садибу і тому не може нести юридичну, матеріальну або навіть моральну відповідальність за правові наслідки, які виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, включаючи ОСОБА_9

ОСОБА_4 передаючи гроші ОСОБА_8 за нерухоме майно яке йому не належить, створювали правовідносини лише між сторонами цієї угоди. У своїй новій редакції позовної заяви ОСОБА_4 стверджує, що він погодився на пропозицію ОСОБА_8 щодо купівлі-продажу спірного будинку за 380000,00 доларів США, знаючи про те, що збудований будинок, гараж та земельні ділянки належать іншій особі, тобто громадянці ОСОБА_5

Також позивач ОСОБА_4 передаючи гроші ОСОБА_8 навіть не переконався у тому, що останній має або немає відповідних повноважень на здійснення такого правочину і чомусь не побажав зустрітися з власником нерухомого майна, тобто ОСОБА_5, а навпаки з 2008 року продовжував витрачати гроші на добудову спірного об'єкту за допомогою вже іншої особи, якою є ОСОБА_9, яка також не мала жодного відношення до права власності на цей нерухомий об'єкт.

Окрім цього, взагалі незрозуміло за що ОСОБА_4 заплатив ОСОБА_8 у листопаді 2007 року 380000,00 доларів США, якщо продовжував у 2008 році витрачати гроші на добудову спірного об'єкту вже по домовленості з громадянкою ОСОБА_9 ( що склало ще приблизно 50000,00 доларів США), але при цьому стверджує, що ОСОБА_8 до кінця 2007 року повністю закінчив будівництво будинку, включаючи внутрішні роботи, збудував гараж та паркан по периметру земельної ділянки, а також виконав підведення електропостачання та газопостачання по технічних умовах та договорах укладених із ОСОБА_5

Зазначений перелік матеріальних витрат понесених ОСОБА_4 потрібно вважати недоречним, бо наведені витрати по будівництву спірного будинку не мають жодного відношення до ОСОБА_5, а також не може ставитися питання про визнання судом права власності на такі «будівельні матеріали» які використані на будівництві нерухомого майна, що належить особисто ОСОБА_5

Окрім цього, надані ОСОБА_4 усі письмові докази, які повинні підтверджувати матеріальні витрати по конкретному будівництву спірного об'єкту нерухомості, не можуть бути належними доказами, зокрема лише тому, що не мають ідентифікації, тобто конкретної прив'язки до спірного об'єкту нерухомого майна, придбані не відомо ким, не відомо для яких цілей по незрозумілій ціні та мають, м'яко кажучи, сумнівний перелік товарів та послуг, які за своїм природним призначенням можуть застосовуватися будь-де і не лише у будівництві.

Щодо нав'язування та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 380 000 доларів США та 252204,00 гривень, як витрати на купівлю будівельних матеріалів використаних на будівництво будинку АДРЕСА_1 в смт. Баришівка Київської області, які понесені позивачем ОСОБА_4, є повністю безглуздими та безпідставними, оскільки позивач по первісному позову ОСОБА_4 вважає, що набув права власності на будівельні матеріали, використані при будівництві нерухомого майна, яке було збудовано на земельних ділянках відповідача ОСОБА_5, при цьому посилається на укладені усні угоди з ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Лише особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі, а у випадку з ОСОБА_4 відсутні не лише договір або правочин з ОСОБА_5, а відсутня будь-яка, навіть усна домовленість між сторонами цього цивільного спору.

Вважає, що його довірителька ОСОБА_5 має повне право на визнання за нею права власності на будівельні матеріали, використані на будівництво будинку АДРЕСА_1 в смт. Баришівка Київської області та житлового будинку та гаража, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в сел. Баришівка Київської області.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 повністю підтримав позовні вимоги своєї довірительки.

Залучені до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник Баришівського бюро технічної інвентаризації в судове засідання також не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшов лист про розгляд справи за відсутності представника БТІ, покладаються на думку суду.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, які мають місце в матеріалах кримінальної справи, дослідивши матеріали даної цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають до повного задоволення, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 необхідно відмовити виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ч. 4 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 є власником двох земельних ділянок по АДРЕСА_1 в селищі Баришівка Київської області, одна з яких, площею 0.1500 га для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд, інша - площею 0.0300га для ведення особистого селянського господарства, що стверджується Державними актами на право власності на землю серії ЯЕ № 612305 та серії ЯЕ № 612306, виданими на ім'я відповідачки 09 листопада 2007 року ( т.1 а.с. 5-8).

Рішенням виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 1 червня 2007 року ОСОБА_5 надано згоду на будівництво жилого будинку на належній їй земельній ділянці по АДРЕСА_1 в селищі Баришівка Київської області, а 06 листопада 2007 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видала на ім'я ОСОБА_5 дозвіл на виконання будівельних робіт ( т.1 а.с. 9,10 ).

За домовленістю між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, організацією будівництва вказаного будинку, з метою подальшого продажу, займався останній.

Відповідно до п.19 Постанови № 6 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року « Про практику застосування судами ст.376 ЦК України ( Про правовий режим самочинного будівництва), у разі визнання за власником ( користувачем) земельної ділянки права власності на самочинно збудоване на ній іншою особою нерухоме майно розмір витрат на будівництво цього майна, право на відшкодування яких власником ( користувачем) земельної ділянки згідно із частиною шостою статті 376 ЦК України має особа, яка здійснила таке будівництво, визначається судом на підставі наданих доказів і складається із понесених витрат на будівельні матеріали , так і з витрат за виконані роботи та оплачені послуги.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Маючи намір придбати неподалік від м. Києва будинок для своїх батьків, ОСОБА_4 підшукував підходящий варіант в зв'язку з чим, наприкінці жовтня місяця 2007 року познайомився з ОСОБА_8, який займався будівництвом будинків в селищі Баришівка та який показав йому чотири недобудованих будинків з яких , йому найбільше сподобався будинок по АДРЕСА_1 ( була збудована цегляна коробка без даху).

В ході розмови ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_4 про те, що земельна ділянка під даним будинком належить на праві власності ОСОБА_5 при цьому запевнив, що у них з ОСОБА_5 є домовленість про те, що вони разом будують будинок для наступного продажу. Вартість будинку мала бути близько 400 тис. доларів США.

ОСОБА_4 погодившись на пропозицію ОСОБА_8, передав йому 01 листопада 2007 року грошові кошти в сумі 150 000 доларів США, 09 листопада 2007 року - в розмірі 100 000 доларів США та 20 листопада 2007 року грошові кошти в сумі 130 000 доларів США, що підтверджується відповідними розписками, які містяться в матеріалах справи ( т.1 а.с. 142-144 ). Як вбачається із висновку експерта № 9 від 04 березня 2010 року всі розписки про отримання грошей на загальну суму 380 тисяч дол.США написані однією особою - ОСОБА_8 ( матеріалами кримінальної справи №01-6554, порушеної 06.07.2011р. Баришівським РВ ГУМВС України в Київській області відносно ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а.с. 88 - 100 ).

ОСОБА_8 частково виконав свої зобов'язання і до кінця 2007 року зведення будинку було закінчено, здійснено внутрішні роботи (штукатурка), підведено газопостачання, зведено гараж та паркан по периметру земельної ділянки.

Однак, на початку 2008 року ОСОБА_8 захворів і будівельні роботи на об'єкті припинилися в зв'язку з чим, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_9, яка фактично займалася будівництвом, з проханням його завершення. Погодившись на дану пропозицію, ОСОБА_9 продовжила будівельні роботи на які позивач за первісним позовом особисто надавав їй кошти. Так, у період з 16.02. по 25.06.2008 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 грошові кошти на закупівлю будівельних матеріалів та оплату будівельних робіт на загальну суму 222 966 грн., що підтверджується матеріальним звітом ОСОБА_9 ( т.1 а.с.160-212 )

Крім того, ОСОБА_4 було здійснено оплату бетонних виробів, брусу та їх транспортування, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: накладною №91937 та квитанцією до прибуткового касового ордеру №12278 від 14.05.2008 р. на суму 26902,56грн., накладною № 462883 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 73063 від 16.05.2008р. на суму 1836,00грн., товаро-транспортними накладними № 270221, № 270414 та № 270724 до накладної №91937; товаро-транспортною накладною № 1380388 до накладної № 462883, накладною №РН-0001144 та квитанцією до прибуткого касового ордера від 05.09.2008 р. на суму 500.00 грн. ( т.1 а.с. 149-158).

Таким чином, судом встановлено, що на будівельні матеріали та оплату робіт по будівництву будинку по АДРЕСА_1 в селищі Баришівка Київської області ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 380 000 дол. США, 222 966 грн. надано ОСОБА_9, а також 29 238,56 грн. було витрачено ОСОБА_4 особисто.

Після закінчення будівництва, в 2008 році у ньому поселилися та проживали батьки позивача по первинному позову - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були виселені з будинку в примусовому порядку на підставі виконавчого листа № 2-22/2011 виданого 05.12.2011 року Баришівським районним судом Київської області.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що в разі не визнання ОСОБА_5 за ОСОБА_4 права власності на самочинно побудовиний ним будинок, з останньої слід стягнути на користь позивача понесені витрати на будівельні матеріали та витрати, пов'язані з виконанням будівельних робіт.

Всановлені судом обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_4, які є логічними в своїй послідовності, допитаними та перевіреними в судовому засіданні показами свідків, дослідженими в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що в 2006 році вона працювала у кафе «Башня». В один із днів, до кафе зайшов один із його співвласників ОСОБА_8 разом із жінкою ( як згодом дізналася це була ОСОБА_5). ОСОБА_9 звернула увагу, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були достатньо дружні відносини. В ході розмови, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про те, що у ОСОБА_5 в Баришівці є земельна ділянка, на якій вони вдвох планують побудувати житловий будинок з подальшою його продажею. Також ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_5 для будівництва надавала йому кошти в розмірі 13 тис. доларів США.

Наприкінці жовтня місяця 2007 року до кафе «Башня» ОСОБА_8 приїхав разом з незнайомими чоловіком та жінкою і вони про щось довго розмовляли. Коли чоловік із жінкою поїхали, ОСОБА_8 повідомив їй про те, що приїздили потенційні покупці на будинок, який будується по пров. Яблуневому. Через декілька днів, чоловік із жінкою ( як стало їй відомо, це були подружжя ОСОБА_4), знову приїхали до кафе «Башня» і вони про щось з ОСОБА_8 розмовляли. Таких зустрічей було декілька.

Під час однієї із них, ОСОБА_9, зайшовши до кімнати де знаходилися ОСОБА_8 та подружжя ОСОБА_4 , на столі побачила багато пачок купюр доларів США, які перераховував ОСОБА_8 Ввечері того ж дня, ОСОБА_8 розповів їй, що він взяв обов'язки по завершенню будівництва до кінця 2007 року.

Свої зобов'язання ОСОБА_8 виконав частково, побудувавши гараж та паркан і на цьому будівництво закінчилося, оскільки він захворів і ліг у лікарню. Навесні 2008 року до неї особисто звернувся ОСОБА_4 з проханням допомогти добудувати будинок і вона погодилася на вказану пропозицію оскільки певний досвід вона уже мала допомагаючи ОСОБА_8, який здійснював на той період будівництво чотирьох будинків. ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 кошти для будівництва. За весь час виконання будівельних робіт, ОСОБА_5 до будинку ні разу не навідувалася.

Навесні 2008 року ОСОБА_4 до даного будинку заселив своїх батьків. ОСОБА_8 приїздив до Баришівки, але про будинок у неї нічого не запитував і нічого не розповідав. Також ОСОБА_9 додала, що коли ОСОБА_4 передавав ОСОБА_8 кошти за будинок, то останній у телефонній розмові із ОСОБА_5 занижував ціну будинку і коли ОСОБА_9 запитувала про це у нього, то ОСОБА_8 відповів, що ОСОБА_5 не повинна знати дійсну вартість домоволодіння.

Допитаний на досудовому слідстві 25 березня 2011 року в якості свідка ( а.с. 111 - 113 кримінальної справи 01-6554 ) ОСОБА_8, покази якого були предметом судового дослідження пояснював, що ОСОБА_5 він знає близько 10-ти років і відносини з останньою були дружні в зв'язку з чим, восени 2006 року вона до нього зателефонувала та розповіла, що вклала гроші в будівництво квартири у м. Бориспіль. Оскільки ОСОБА_8 займався будівництвом будинків в селищі Баришівка, то запропонував ОСОБА_5 забрати вкладені нею кошти та купити в Баришівці земельну ділянку на якій побудувати будинок для продажу та отримання прибутку. ОСОБА_5 приїхала в Баришівку, подивилася на ділянку, яку він їй пропонував по АДРЕСА_1 та в кінці осені 2006 року купила дану земельну ділянку. Під час розмови з ОСОБА_5 щодо подальшої співпраці та будівництва, остання повідомила, що у неї є лише 13 тис. доларів США на що ОСОБА_8 відповів, що у нього є можливість взяти гроші в кредит для будівництва будинку, оскільки після його продажу, вони зароблять певну суму. Між ними було досягнуто усної домовленості про взаємні обов'язки та права майбутньої співпраці з будівництва житлового будинку на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_5 , для його продажу та отримання прибутку. В обов'язки ОСОБА_8 входило організація будівництва будинку та його продаж з метою отримання прибутку, а в обов'язки ОСОБА_5 входило після закінчення будівництва та отримання нею 50 тис. доларів США - переоформити документи на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 в смт. Баришівка на покупця.

Через незначний час, ОСОБА_5 для початку будівництва передала йому 13 тис. доларів США за отримання яких, ОСОБА_8 написав розписку та які були призначені для часткової закупівлі будівельних матеріалів.

З квітня місяця 2007 року бригада найманих будівельників під керівництвом ОСОБА_8 розпочала будівництво та продовжувало його за кошти, які останній взяв у кредит. ОСОБА_5 лише декілька разів навідувалася подивитися як проходить будівництво.

В жовтні місяці 2007 року, коли була побудована коробка будинку та дах, ОСОБА_8 дав усну рекламу серед своїх знайомих про продаж будинку, оскільки необхідно було погасити отриманий кредит, про що повідомив ОСОБА_5 Через декілька днів до нього звернувся житель Баришівки ОСОБА_12 та повідомив, що на будинок є покупець. Наступного дня ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_4 в кафе « Башня» для обговорення питання продажу будинку в смт. Баришівка, АДРЕСА_1. В ході розмови, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_4 про те, що він є підрядчиком у будівництві і що будував будинок за власні кошти, що власником земельної ділянки є ОСОБА_5 з якою у нього є усна домовленість про продаж даної земельної ділянки та будинку за 400 тис. доларів США.

Оглянувши будинок, ОСОБА_4 запропонував йому 380 тис. доларів США за умови завершення виконання будівельних робіт та наступного дня, разом із дружиною привезли до кафе «Башня» гроші в сумі 150 тис. доларів США в якості завдатку, про що він власноруч написав розписку. Частину отриманих коштів витратив на погашення кредиту та часткову виплату заробітної плати працівникам, а частину на придбання будівельних матеріалів. Також під час зустрічі, ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_4 про те, що останній привезе ще 100 тис. доларів США для подальшого будівництва та після даної розмови, негайно зателефонував до ОСОБА_5 та повідомив її про те, що продає будинок за 380 тис. доларів США і що під час повного розрахунку, вона отримає свої 50 тис. доларів США.

Сукупність приведених в судовому засіданні доказів, їх оцінка переконують суд про дійсність тих обставин, які викладені в мотивувальній частині рішення.

Разом з тим, суд критично відноситься до доказів, які надані представниками відповідачки ОСОБА_5 в обгрунтування заявлених позовних вимог та визнає їх недостовірними.

Так, як доказ, суду наданий договір поставки товару від 29 травня 2007 року згідно якого, ТОВ « УЮТ-Т» брало на себе зобов'язання систематично постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали. В підтвердження виконання договірних зобов'язань та своїх вимог, суду надані квитанції про здійснення оплати за поставку товарів.

Ставлячи під сумнів достовірність даних доказів, суд звертає свою увагу на ту обставину, що в своїх поясненнях, які позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 давала на досудовому слідстві будучи допитаною в якості свідка ( а.с. 102-103 матеріалів кримінальної справи ) остання стверджувала про те, що в грудні 2006 року вона передала ОСОБА_8 13 000 дол.США на закупівлю фундаменту. Поїхавши на базу, останній показав їй бетонні блоки, фундаментні блоки, плити перекриття, цеглу, мішки з цементом запевнивши її, що цих матеріалів достатньо для зведення коробки будинку і їх він придбав по дешевій ціні.

Окрім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснювала, що вона особисто їздила в м. Бровари Київської області, де замовляла металопластикові вікна. При цьому стверджувала, що всі будівельні матеріали закуповувалися без посередників прямо у виробників, оскільки так було вигідно, тому, що будувалося одразу чотири об'єкти.

Договір із ТОВ « УЮТ-Т» укладений 29 травня 2007 року, тобто на момент, коли майже всі матеріали як стверджувала ОСОБА_5 уже були закуплені. Таким чином, які будівельні товари поставляло ТОВ « УЮТ-Т» залишається не зрозумілим.

Підлягають до сумніву і квитанції до прибуткових касових ордерів. Так, ОСОБА_5 стверджувала, що придбанням будівельних матеріалів та їх оплатою займався безпосередньо ОСОБА_8 Однак, у вказаних квитанціях вказано, що оплату здійснює ОСОБА_5

Згідно з п 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 із змінами та доповненнями (далі - Положення), касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. При цьому, касовий ордер виписується в одному примірнику та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція до прибуткового касового ордера, завірена підписами головного бухгалтера та печаткою підприємства, видається на руки особі, яка здала гроші.

В наданих суду копій квитанцій до прибуткового касового ордеру відсутній підпис головного бухгалтера, а підписи здійснені касиром, різняться своїм виконанням ( а.с. 118-121).

Окрім того, є суперечивими та непослідовними покази ОСОБА_5 у визначені загальної суми коштів, які вона передала ОСОБА_8 Так, в своїх власноруч написаних поясненнях від 20.11.2009 року ( а.с. 33 - 37 ), будучи допитаною в якості свідка від 09.03.2010 року ( а.с. 102-103 ) ОСОБА_5 стверджувала, що загалом, вона передала ОСОБА_8 на будівництво будинку приблизно 100 тис. дол. США. Однак уже в судовому засіданні, в своїх уточнених позовних вимогах по зустрічному позову фігурує сума 152 тис. дол. США ( т.2 а.с.12)

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає надані суду докази не достовірними , а викладені на підставі даних доказів позовні вимоги не обгрунтованими та безпідставними в зв'язку з чим вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює правила розподілу судових витрат в залежності від того, на користь якої сторони (позивача чи відповідача) прийнято рішення по цивільній справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У випадку якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З урахуванням даної норми Закону, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_5 3219 (три тисяі двісті дев'ятнадцять) грн. судового збору на користь Баришівського районного суду Київської області.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ч.4 ст.373, ст. 376 ЦК України, п.19 Постанови № 6 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року « Про практику застосування судами ст.376 ЦК України ( Про правовий режим самочинного будівництва), суд

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Баришівське бюро технічної інвентаризації Київської області про визнання права власності на будівельні матеріали та стягнення вартості будівельних матеріалів, використаних на будівництва, задовольнити в повному об'ємі.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на будівельні матеріали, використані на будівництво будинку АДРЕСА_1 в смт. Баришівка Київської області на загальну суму 3 289 544 грн .

Стягнути з ОСОБА_5 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 3 289 544 ( три мільйони двісті вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири ) грн. вартості будівельних матеріалів, використаних на будівництво будинку АДРЕСА_1 в смт. Баришівка Київської області.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на будівельні матеріали використаніна будівництво будинку, визнання права власності на житловий будинок та гаражу по АДРЕСА_1 смт. Баришівка Київської області, залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3219 ( три тисяі двісті дев'ятнадцять) грн. судового збору на користь Баришівського районного суду Київської області ( розрахунковий рахунок 31215206700016, Код за ЄДРПОУ 37862784, МФО банку 821018, банк отримувача : ГУДКСУ у Київській області м. Київ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського районного суду О. Д. Лисюк