Ухвала суду № 30373366, 15.01.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/10073/2012

15.01.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Федоренко Е.Р.,

при секретарі - Ісмаіловій Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим,

ВСТАНОВИВ :

05 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим. Скаргу мотивовано тим, що 21 листопада 2012 року належний їй автомобіль ВАЗ-21112, держномер НОМЕР_1, на якій її син ОСОБА_2 їхав в сторону м. Алушта, був описаний і арештований державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Рустамовою З.В. Вказані дії виконувалися в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-3080/10 від 12.04.2010 року про стягнення з неї на користь ПАТ «Укргазбанк» 68067,80 грн. Вважає вказані дії посадових осіб державної виконавчої служби незаконними і необґрунтованими, такими, що порушують її права, оскільки раніше вона нічого не знала про відкриття виконавчого провадження стосовно неї. Неповідомлення її про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим вона не мала можливості своєчасно оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку, є грубим порушенням її прав і інтересів, передбачених Конституцією і законами України. Тим більш, що рішення суду, на підставі якого був виданий виконавчий лист, вона вважає незаконним і на даний час його оскаржує. Просила визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим по відкриттю виконавчого провадження по виконавчому листу від 12.04.2010 року про стягнення з неї на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 68067,80 грн., а також незаконним акт опису і арешту майна від 21.11.2012 року, яким описаний і арештований її автомобіль ВАЗ-21112, держномер НОМЕР_1; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження і акт опису й арешту, повернувши їй даний автомобіль.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали вимоги скарги в повному обсязі та пояснили, що заявник ознайомилася з постановою про відкриття виконавчого провадження лише 21 листопада 2012 року на прийомі у державного виконавця, до того часу нічого не знала ні про наявність рішення суду, ні виконавчого документу, тому вважають, що копію постанови їй не направляли, чим грубо порушили її законні права. Крім того, вважають, що державним виконавцем неправомірно відкрито виконавче провадження, оскільки вона була лише поручителем по кредитному договору, а не позичальником грошей; стягувач із заявою про відкриття виконавчого провадження не звертався, оскільки коли вона знайомилася з матеріалами виконавчого провадження у листопаді 2012 року відповідної заяви стягувача не було; директор Сімферопольської філії АБ «Укргазбанк» ОСОБА_3. призначений на посаду директора філії пізніше, ніж йому була видана довіреність, тому державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження; крім того, державним виконавцем не було з'ясовано у стягувача чи звертався він із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення боргу з основного боржника; незаконність дій державного виконавця також полягає у тому, що у неї незаконно був вилучений автомобіль, оскільки ніякої постанови про арешт на той час не було і її не ознайомили з нею. Зважаючи на всі вказані обставини, просили визнати незаконними дії Центрального Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження і акт опису й арешту, повернувши заявнику автомобіль.

Представник Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та пояснив, що всі дії по примусовому виконанню виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-3080/10 від 12.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» 68067,80 грн., були законними, здійснювалися в рамках виконавчого провадження та з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження». Копію постанови про відкриття виконавчого провадження було своєчасно надіслано боржнику простою кореспонденцією, у відповідності з вимогами діючої на той час редакції Закону України «Про виконавче провадження». Автомобіль боржника ОСОБА_1 був описаний і арештований в порядку здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документа, з дотриманням встановленого порядку.

Вислухав заявника та її представника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 березня 2010 року стягнуто солідарно з Виробничого підприємства «Дисмакол» та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Сімферопольської філії суму у розмірі 68067 грн. 80 коп. Рішення набрало законної сили 23 березня 2010 року, і 12 квітня 2010 року на підставі цього рішення Центральний районний суд м. Сімферополя видав виконавчий лист (а.с.13,17-20).

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 22.04.2010 року за заявою стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» було відкрито виконавче провадження. Копію постанови надіслано на адресу боржника 07 травня 2010 року, що підтверджується копією супровідного листа (а.с.21), даними журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с.22).

Зміни в Закон України «Про виконавче провадження», якими передбачено надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення були внесені Законом України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ, який набрав чинності 09.03.2011 року (стаття 31 ЗУ «Про виконавче провадження»).

На час відкриття виконавчого провадження, боржником по якому є ОСОБА_1, направлення документів виконавчого провадження регулювалося статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до положень якої всі документи державного виконавця доводилися до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження простою кореспонденцією і лише за умови авансування витрат на проведення виконавчих дій стягувачем, документи виконавчого провадження надсилалися сторонам рекомендованими листами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 25 Закону «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 21 січня 2010 року N 1837-VI) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Потрібно зазначити, що вказані норми закону є імперативними, отже їх виконання не є правом державного виконавця, а є його обов'язком, тому дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження за виконавчим документом і проведенню виконавчих дій були правомірними. Обставин, передбачених законом, які б виключали здійснення виконавчого провадження, судом не встановлено.

Також суд не вбачає підстав для визнання незаконними дій державного виконавця по накладенню арешту на майно боржника ОСОБА_1, а саме її автомобіль, оскільки автомобіль був описаний і арештований в порядку здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документа, з дотриманням порядку, встановленого главою 5 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено звернення стягнення на майно боржника.

Доводи заявника про те, що державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження, оскільки стягувач із заявою про відкриття виконавчого провадження не звертався, спростовуються матеріалами виконавчого провадження, у яких мається відповідна заява директора Сімферопольської філії АБ «Укргазбанк» ОСОБА_3. з відповідним штампом її прийняття виконавчою службою 20.04.2010 року (а.с.12).

Також не заслуговує на увагу довід заявника про те, що директор Сімферопольської філії АБ «Укргазбанк» ОСОБА_3. не мав права звертатися із заявою про відкриття виконавчого провадження, оскільки на той час він ще не був призначений на цю посаду. На час звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження його повноваження були підтверджені відповідною довіреністю, виданою 11.01.2010 року ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с.14-16), що було достатньою підставою для його звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Інші доводи заявника не мають правового значення і не впливають на результати розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Також суд зазначає про пропуск заявником 10-денного строку звернення зі скаргою, встановлений статтею 385 ЦПК України з дня, коли особа дізналася про порушення її прав. Як зазначено заявником, про порушення своїх прав вона дізналася 21 листопада 2012 року, що також підтверджується матеріалами виконавчого провадження, у яких знаходиться її заява від 21.11.2012 року з відміткою про ознайомлення з ними (а.с.23). До суду заявник звернулася 05.12.2012 року (конверт а.с.3), тобто з пропуском встановленого строку. Причин пропуску строку звернення зі скаргою наведено не було, тому підстав для поновлення цього строку суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.385, 387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд міста Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: Е. Р. Федоренко