Постанова № 30373314, 01.04.2013, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/486/13-а

Справа № 2-а/226/20/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Наддал Г.М.

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ІДПС взводу ДПС ОСП № 1 при УДАІ в Донецькій області Клименка А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби ОСП № 1 при УДАІ в Донецькій області Клименка Андрія Леонідовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби ОСП № 1 при УДАІ в Донецькій області Клименка Андрія Леонідовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого вказав, відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП за порушення ним п.12.4 ПДР, а саме перевищено дозволенну швидкість руху транспортного засобу в межах населеного пункту. Вважає постанову незаконную і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. 07.02.2013р. близько 01.30 керуючи автомобілем ВАЗ 111740, державний реєстраційним № НОМЕР_1 він рухався по а/т Знам'янка-Луганськ-Ізварине у населеному пункті Нефайлове та був зупинений відповідачем. Після зупинки інспектор попросив у нього водійське посвідчення та реєстраційні документи на автомобіль та повідомив йому про те, що він рухався зі швидкістю 82 км/г, яка була виміряна за допомогою пристрою «ВІЗІР» № 0712028. Проте, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки з вказаною швидкістю він не рухався, швидкість руху на даній ділянці не перевищувала 77-78 км/г. На його прохання надати докази, які б підтверджували, що саме він перевищував швидкість, відповідач підвів його до іншого інспектора, який на той час стояв біля службового автомобілю поряд з приладом та усно зазначив, що швидкість його і прилад, під час вимірювання швидкості, її зафіксував. Після цього він сів у службове авто разом з його документами. Він залишився біля другого інспектора та попросив продемонструвати йому фото, де було зафіксовано перевищення швидкості. Інспектор продемонстрував йому відео, на якому він побачив лише світло від фар якогось автомобілю. На його зауваження, що на відео неможливо розібрати що це за авто і що воно належить саме йому, інспектор пояснив, що вони збільшать, роздрукують фото та надішлють його до суду, якщо він буде оскаржувати постанову про адміністративне правопорушення. Через деякий час до них підійшов відповідач, повернув документи та передав йому для ознайомлення складені в автомобілі протокол про адміністративне правопорушення разом з постановою в справі про адміністративне правопорушення, при чому пояснив, що свої заперечення він може записати в протоколі. В протоколі він записав, що з протоколом не згоден і рухався зі швидкістю 77-78 км/г. Від підпису постанови він відмовився, так як не вважає себе винним. 15.02.2013р. копію постанови йому було надіслано поштою. Цією ж постановою на нього накладене адміністративне стягнення у розмірі 255 грн. Відповідач не повідомив його про час та місце розгляду справи, яке ним було призначене на 07.02.2013р. о 01.40 год., тобто безпосередньо після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Цим він позбавив його змоги користуватися його правами при розгляді адміністративної справи, зокрема юридичною допомогою та порушив його конституційне право на захист. До постанови не долучені та не були надані йому відповідачем фото- і відео матеріали, зроблені вказаним технічним приладом «ВІЗІР», на яких було б чітко видно, що вимірювалася швидкість руху саме його транспортного засобу, а не інших автомобілів, які рухалися позаду та попереду його автомобіля. Водії вказаних автомобілів встановлені не були, їх пояснення, що підтверджували б факт перевищення ним швидкості, відповідачем не отримані. У постанові відсутні відомості про докази, на підставі яких підтверджується скоєння ним зазначеного адміністративного правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення зафіксована його незгода з правопорушенням, на спростування якої посадовою особою не наведено ніяких доводів та доказів. До постанови не долучені та не були надані йому відповідачем фото- і відео матеріали, зроблені вказаним технічним приладом «ВІЗІР», на яких було б чітко видно, що вимірювалася швидкість руху саме його транспортного засобу, а не інших автомобілів, які рухалися позаду та попереду його автомобілю. Водії вказаних автомобілів встановлені не були, їх пояснення, що підтверджували б факт перевищення ним швидкості відповідачем не встановлені. У його діях відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб'єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій він не вчиняв, допустиму швидкість руху не перевищував. Крім того, у його діях відсутня протиправність діяння. У зв'язку з цим просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив суду що він підписав протокол, тому що на слово повірив інспектору, той сказав, що підпис за те, що він отримав протокол. У нього після травми на морозі німіють пальці і він написав ці пояснення у протоколі, а більше вже писати не міг.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою серія АН1 № 239339 в справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2013р., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП до 255 грн. штрафу. Згідно цієї постанови, 07.02.2013р. о 01.24 годин позивач керуючи автомобілем НОМЕР_2 на 435 км автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварино у населеному пункті Нетайлово, де встановлено дорожній знак 5.45 швидкість руху 60 км/г, рухався 82 км/г, чим перевищив швидкість більш ніж на 20 км/г. Швидкість вимірювалася приладом «Візір» № 071202028, п.п.12.4 ПДР. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, постановив притягнути позивача до адміністративної відповідальності і накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Від отримання постанови відмовився (а.с.9).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АА2 № 605756 від 07.02.2013р., 07.02.2013р. о 01.24 годин позивач керуючи автомобілем НОМЕР_3 на 435 км автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварино, у населеному пункті Нетайлово, де встановлено дорожній знак 5.45 швидкість руху 60 км/г, рухався 82 км/г, чим перевищив швидкість більш ніж на 20 км/г. Швидкість вимірювалася приладом «Візір» № 071202028, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. У своїх поясненнях у протоколі позивач вказав: «з протоколом не згоден, їхав зі швидкістю 77-78 км/г». До протоколу додається постанова АН № 239339.

Згідно п.12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/г.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, фотокарток чи інших носіїв інформації з фото- і кінозйомкою, відеозаписом з показаннями технічних приладів та технічних засобів, до протоколу та постанови в справі про адміністративне правопорушення, не додано. Взагалі не вказано, чи має прилад «Візір» № 071202028 функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, згідно ч.4 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з постанови, вона складалася відразу на місці події у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вказано, що позивач відмовився від отримання постанови на місці. Також з цієї постанови видно, що до неї додавався протокол, але у протоколі навпаки, вказано, що постанова є додатком до протоколу. Таким чином, постанову про адміністративне правопорушення винесено без складання протоколу, якщо постанова є додатком до протоколу, що суперечить ч.4 ст.258 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, докази, які є у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням норм закону, спростовується поясненнями позивача та підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.23, 122, 245, 251, 258, 280, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163, 1712 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби ОСП № 1 при УДАІ в Донецькій області Клименка Андрія Леонідовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби ОСП № 1 при УДАІ в Донецькій області Клименка Андрія Леонідовича щодо складання постанови незаконними та скасувати постанову серія АН1 № 239339 від 07.02.2013р. по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Петунін