Рішення № 30372639, 02.04.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. Справа №923/190/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонгаз", м. Херсон

до Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот, м. Херсон

про зобов'язання укласти пункти договору в редакції позивача

за участю представників:

позивача - Гейко О.В. - юрисконсульт, дов. від 25.12.2012 №4937/08

відповідача - Ібрагімов Т.Е. - юрисконсульт, дов. від 18.02.2011 р. №5-7/4090

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач, з урахуванням заяви №1169/08 від 25.03.2013 р., звернувся до суду з позовною заявою, якою просить суд зобов'язати відповідача укласти договір №1-2002-6 від 01.01.2013 року на в його редакції.

Відповідач проти позову заперечує.

Також, представник відповідача повідомив про згоду відповідача на передачу неврегульованих розбіжностей на вирішення суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Згідно пункту 1.1.1. Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці, від 01.10.1997, №254, правила безпеки систем газопостачання (далі - Правила) встановлюють вимоги до проектування, будівництва і експлуатації систем газопостачання, які використовують як паливо природні гази (газових і газонафтових родовищ), газоповітряні суміші на їх основі з надмірним тиском не більш 1,2 МПа (12 кгс/кв. см), зріджені вуглеводні гази (далі - ЗВГ) з надмірним тиском не більше 1,6 МПа (16 кгс/кв. см).

Вимоги цих Правил поширюються на проектування і будівництво нових, розширення, реконструкцію та капітальний ремонт і експлуатацію діючих систем і об'єктів газопостачання.

Відповідно до положення пункту 3.29 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 1 жовтня 1997 р. N 254 (далі - Правила безпеки), після пуску газу у внутрішні газопроводи система газопостачання передається власнику будинку.

Згідно з пунктом 1.4.3 Правил безпеки відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів, у тому числі побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі покладається на їх власників.

У пункті 1.4.4 Правил безпеки зазначається, що відповідальність за справний стан і безпечне користування газовими приладами і апаратами, що встановлені в житлових будинках державного фонду, покладається на квартиронаймачів, а в квартирах і житлових будинках, що належать громадянам на правах особистої власності, - на їх власників. Експлуатаційні спеціалізовані підприємства газового господарства (надалі - СПГГ) несуть відповідальність за якісне виконання робіт із технічного обслуговування і ремонту газового обладнання та газопроводів, а також своєчасне виконання заявок на усунення несправностей у системах газопостачання.

Відповідно до пункту 4.2.8 Правил безпеки технічне обслуговування і ремонт об'єктів і споруд систем газопостачання житлових і громадських будинків повинно здійснюватись СПГГ або газовими службами підприємств - власників цих об'єктів.

Позивач є спеціалізованою організацією, основний вид діяльності якої становлять роботи, пов'язані з проектуванням, будівництвом, експлуатацією систем газопостачання.

З метою врегулювання правовідносин сторін щодо виконання робіт, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням систем газопостачання і газового обладнання відповідача, позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір №1-2002-6 від 01.01.2013 року відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати платні роботи, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням систем газопостачання і газового обладнання відповідача.

Відповідач підписав договір з протоколом розбіжностей та з листом №129-61 від 28.01.2013 повернув позивачу один примірник підписаного договору з двома примірниками протоколу розбіжностей від 21.01.2013 р.

В протоколі розбіжностей від 21.01.2013 р. відповідачем зазначено іншу редакцію пунктів 3.5., 4.3. та 5.2.2. спірного договору.

Позивач підписав протокол розбіжностей від 21.01.2013 р. з протоколом узгодження розбіжностей від 04.02.2013 р. та 05 лютого 2013 р. року з листом №461/16 передав відповідачу для узгодження неврегульованих розбіжностей.

У вказаному протоколі узгодження розбіжностей позивач погодився викласти пункт 3.5. спірного договору в редакції відповідача, пункти 4.3. та 5.2.2. договору залишив у своїй редакції проекту договору.

Отже, при укладенні договору №1-2002-6 від 01.01.2013 року сторонами не досягнуто згоди щодо умов викладених в пунктах 4.3., 5.2.2., у зв'язку з чим між сторонами виник даний спір.

Згідно частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно положень ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами спірний договір не є обов'язковим для укладення сторонами на підставі чинного законодавства України. При цьому, представником відповідача в судовому засіданні повідомлено про згоду відповідача на передачу неврегульованих розбіжностей на вирішення суду.

Позивач пропонує наступну редакцію спірного пункту 4.3. договору - "4.3. Замовник має право сплатити вартість робіт, вказану у п. 3.1. Договору, на умовах попередньої оплати на підставі рахунку, наданого Виконавцем. В даному випадку, при збільшені вартості послуг за цим Договором, Замовник сплачує різницю між новою вартістю та раніше сплаченою сумою протягом п'яти банківських днів з дня отримання відповідного рахунку. Даний пункт Договору не стосується організацій, які фінансуються з місцевого/державного бюджету.".

Відповідачем запропоновану іншу редакцію вказаного пункту, відповідно до якої запропоновано виключити з вказаного пункту друге речення - "В даному випадку, при збільшені вартості послуг за цим Договором, Замовник сплачує різницю між новою вартістю та раніше сплаченою сумою протягом п'яти банківських днів з дня отримання відповідного рахунку".

При цьому суд зазначає, що згідно пункту 3.5. договору в редакції, яка погоджена сторонами, будь яка зміна тарифів або умов оплати оформлюється письмовою додатковою угодою, підписаною обома сторонами.

Вказаний пункт 3.5. договору відповідає положенням статей 632, 651 та 654, відповідно до яких зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, сторонами в пункті 3.5. спірного договору узгоджено, що його ціна може змінюватись лише у разі укладення сторонами додаткової угоди підписаної обома сторонами.

З урахуванням умов пункту 3.5. договору та положень Цивільного кодексу України, які регулюють встановлення та зміну ціни договору, пункт 4.3. має бути викладений в наступній редакції: "4.3. Замовник має право сплатити вартість робіт, вказану у п. 3.1. договору, на умовах попередньої оплати на підставі рахунку наданого Виконавцем.

В даному випадку при збільшені вартості послуг за цим договором Замовник сплачує різницю між новою вартістю та раніше сплаченою сумою за умови письмово оформленої між сторонами додаткової угоди відповідно до п. 3.5. договору. Даний пункт Договору не стосується організацій, які фінансуються з місцевого/державного бюджету.".

Щодо розбіжностей, які виникли у сторін під час погодження пункту 5.2.2. договору, судом встановлено наступне.

У проекті спірного договору позивач виклав спірний пункт у наступній редакції: "5.2.2. Виконавець має право припинити подачу природного газу Замовнику у встановленому чинним законодавством порядку у рази невиконання останнім п. 4.1. Договору."

Відповідач, в свою чергу, пропонує іншу редакцію спірного пункту договору: "5.2.2. Обмеження або припинення подачі природного газу не допускається, окрім випадків, прямо передбаченим законодавством".

У пункті 4.1. проекту договору зазначено, що Оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем щомісячно на підставі атку виконаних робіт та рахунку до 10 числа місяця наступного за місяцем виконання робіт. Оплата здійснюється згідно банківських реквізитів, зазначених позивачем в рахунку.

Отже, позивач пропонує у спірному договорі передбачити право на припинення постачання газу відповідачу у разі не належного виконання останнім зобов'язань з оплати робіт позивача, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням систем газопостачання і газового обладнання.

З приводу вказаних розбіжностей суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України від 08.07.2010, № 2467-VI "Про засади функціонування ринку природного газу" постачальник має право обмежити або припинити постачання природного газу споживачам у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:

1) непроведення розрахунків за спожитий природний газ згідно з умовами договорів;

2) споживання природного газу в обсязі, що перевищує установлений договором про його постачання.

Пунктом 2 частини 1 ст. 21 того ж Закону передбачено, що обмеження або припинення транспортування і постачання природного газу споживачам у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:

проведення неповних розрахунків за послуги із зберігання, транспортування та розподілу природного газу;

недотримання споживачами умов договорів, у тому числі перевищення обсягу споживання природного газу понад закуплений обсяг за відповідний період;

невиділення їм планових обсягів постачання природного газу (лімітів);

визнання аварійним стану внутрішньобудинкових систем газопостачання;

невідповідності характеристик димових та вентиляційних каналів установленим нормам.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, від 22.09.2011, №1580 затверджено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом. Згідно положень розділу 7 вказаного типового договору постачальник має право обмежити або припинити постачання газу на об'єкти Споживача з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) газу, у випадках:

непроведення розрахунків за спожитий газ згідно з умовами Договору;

споживання природного газу в обсязі, що перевищує установлений Договором;

письмової заявки Споживача з обґрунтуванням таких заходів.

Постачальник має право припинити постачання газу у випадках:

його несанкціонованого відбору або втручання у вузли обліку, визначені в додатку 1 до Договору;

визнання аварійним стану системи газопостачання в установленому порядку.

Отже, чинним законодавством України не визначено несплату робіт позивача, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням систем газопостачання і газового обладнання як підставу для припинення постачання газу.

Статтями 627, 628 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, пункт 5.2.2. договору має бути визнаний укладеним в редакції відповідача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Пункт 5.2.2. має бути викладений в редакції відповідача, пункт 4.3. - в новій редакції.

Судові витрати покладаються на сторони в рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеним між публічним акціонерним товариством "Херсонгаз" та Херсонською філією Українського державного центру радіочастот договір №1-2002-6 від 01 січня 2013 року з протоколом розбіжностей від 21 січня 2013 року та протоколом узгодження розбіжностей від 04 лютого 2013 року:

Пункт 4.3. договору визнати в наступній редакції:

"4.3. Замовник має право сплатити вартість робіт, вказану у п. 3.1. договору, на умовах попередньої оплати на підставі рахунку наданого Виконавцем.

В даному випадку при збільшені вартості послуг за цим договором Замовник сплачує різницю між новою вартістю та раніше сплаченою сумою за умови письмово оформленої між сторонами додаткової угоди відповідно до п. 3.5. договору. Даний пункт Договору не стосується організацій, які фінансуються з місцевого/державного бюджету.";

Пункт 5.2.2. договору визнати в редакції Замовника.

3. Стягнути з Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот (вул. Нафтовиків, 5, м. Херсон, ід. код 22761225) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (вул. Поповича, 3, м. Херсон, ід. код 03355353) - 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.04.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова