Рішення № 30371982, 29.03.2013, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/75/13- ц

РІШЕННЯ

іменем України

"29" березня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Дьоміної О.П.

при секретарі Савченко К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Станично-Луганської селищної Ради, третя особа ОСОБА_2, про визнання жилого будинку спадковим майном та визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом в обґрунтування якого вказав наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Станиця Луганська помер його дід ОСОБА_3 Нотаріально посвідченим заповітом спадкодавець ОСОБА_3 заповів все своє майно позивачу. 24.03.2006 року ОСОБА_1 в установленому законом порядку та передбачені строки подав заяву до Станично-Луганської держнотконтори про прийняття спадщини за заповітом. На день смерті ОСОБА_3 з ним постійно спільно проживала його дружина, бабця позивача ОСОБА_2 яка є спадкоємицею першої черги і вона протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не зверталась до держнотконтори з заявою про відмову від прийняття спадщини.

На день смерті ОСОБА_3 його дружина, третя особа, перебувала у віці 79 років і була непрацездатною, тобто вона має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. Розмір обов'язкової частки становить половину частки, яка належала б кожному спадкоємцю по закону. На день смерті ОСОБА_3, а відповідно, і на день відкриття спадщини спадкоємців першої черги за законом було два - його дружина та дочка - мати позивача ОСОБА_4, таким чином обов'язкова частка у спадщині ОСОБА_2 становить 1/4 частину. Але на неї третя особа не претендує, як і не відмовилася від цієї частки в установленому законом порядку. Бабця позивача звертатися до суду з позовом про визнання за нею права власності на частину нерухомого майна не має бажання і висловила згоду на визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на нерухоме майно, яким є житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1.

Спадкодавець ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.12.1981 року отримав у власність розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 житловий будинок. Також фактично в його власність перейшли не введені в експлуатацію інші будівлі, зведені до 1981 року. У 1990 році були побудовані гараж, два сараї, водопровід і каналізація. На день смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять усі права та обов'язки, в тому числі і право власності на майно, що належало йому на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Позивач звертався до нотаріуса Станично-Луганської держнотконтори за отриманням спадкового свідоцтва на житловий будинок з надвірними будівлями, наявними на земельній ділянці АДРЕСА_1, але йому було роз'яснено, що спадкове свідоцтво може бути видане тільки на ту нерухомість, яка значиться у правовстановлюючому документі.

На момент звернення до нотаріуса за спадковим свідоцтвом на житловий будинок з надвірними будівлями, правовстановлюючого документа, підтверджуючого право власності спадкодавця на вказану нерухомість не було і нотаріус відмовила позивачу в прийнятті пакета документів для видачі спадкового свідоцтва.

Оскільки частина надвірних споруд на земельній ділянці АДРЕСА_1 побудовані до початку 1992 року і не входять до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого на ім'я ОСОБА_3 24.12.1981 року, з метою отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок і надвірні споруди на ім'я ОСОБА_3 натомість спадкового свідоцтва від 24.12.1981 року позивач звернувся в КП «Станично-Луганське РБТІ» із заявою про проведення технічної інвентаризації жилого будинку і надвірних споруд. За замовленням ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право власності на ім'я спадкодавця ОСОБА_3, і в подальшому про право на спадщину за законом 03.03.2011 року КП «Станично-Луганське РБТІ» проведена технічна інвентаризація житлового будинку та надвірних будівель та виготовлений технічний паспорт. З цього технічного паспорта випливає, що будинок і споруди зведені в період з 1952 по 1990 року, тобто до 1992 року, інвентарна оцінка будинку з надвірними будівлями складає 74 554 грн. Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. Порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952 від 01.07.2004 року. До вступу в дію ЦК України з 1 січня 2004 року і названого Закону виникнення права власності на нерухоме майно Законом не ставилося в залежність від Державної реєстрації прав власності. Житловий будинок та надвірні споруди зведені до 1992 року і у Станично-Луганської селищної Ради не було перешкод для видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право власності натомість спадкового свідоцтва, але він помер і не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок. У відповідності зі ст. 25 ЦК України у зв'язку з його смертю припинилася і його цивільна правоздатність. Тому звертатися до Станично-Луганської селищної Ради за видачею на ім'я померлого відповідного свідоцтва не було сенсу. Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952 від 01.07.2004 року в редакції ЗУ №5037 від 04.07.2012 року права на нерухоме майно і їх обмеження, які виникли до набрання чинності цього Закону визнаються дійсними в разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, в тому числі в разі, якщо на момент виникнення прав та їх обмежень діяло законодавство, яке не передбачало обов'язкову реєстрацію таких прав та їх обмежень. З цієї норми Закону випливає, що держава визнала право власності на нерухоме майно за відсутності державної реєстрації прав власності до вступу в дію ЦК України 2004 року та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У зв'язку з чим позивач звернувся з дійсним позовом до суду в якому просив визнати житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 спадковим майном після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Станиця Луганська та визнати за ним право приватної власності на названу будівлю з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3

Під час розгляду справи в суді позивач уточнив свої вимоги і остаточно просив суд визнати житловий будинок , літер А-1, загальною площею 47 кв.м., житловою площею 29 кв. м., 1965 року побудови з прибудовами, літер-в, побудованої в 1965 році, літер-Вприм-1, верандою, літер-в-2, 1989 року побудови з надвірними будівлями: сараї, літери-а, А, а-прим, Б, побудовані в 1952 році; сарай, літер-Б, побудований в 1970 році; сарай, літер-Е, побудований в 1975 році;, сарай літер-Д, побудований в 1975 році; погріб, літер-П, побудований в 1955 році; уборна, літер-У, побудовану в 1975 році; душ, літер-Д, побудований в 1975 році; вигрібну яму, літер-И, побудовану в 1965 році; гараж, літер-Н, побудований в 1984 році; сарай, літер-Ж, побудований в 1975 році; сарай, літер-К, Л, побудовані в 1990 році; колодязь №3, побудований в 1972 році; огорожу №10-13, побудовані в 1972 році; водопровід №14 та каналізацію №15, побудовані в 1990 році, розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 спадковим майном після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Станиця Луганська та визнати за ним право приватної власності на названу будівлю з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 Крім того надав заяву про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

-2-

Представник відповідача, Станично-Луганської селищної Ради, в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, про що надав відповідну заяву, не заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог.

Третя особа, ОСОБА_2 вимоги позивача визнала та просила суд розглядати справу за її відсутності (а.с.33).

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та третьої особи за існуючими доказами.

У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст.11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_1 від 22.03.1940 року слідує, що спадкодавець ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22.03.1940 року (а. с. 7).

Копією свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 24.12.1981 року підтверджується, що спадкодавцю ОСОБА_3 у спадок від померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 залишився житловий будинок з надвірними прибудовами, розташований у АДРЕСА_1 (а. с. 9).

Копія свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 14.01.1965 року свідчить про те, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доводяться їй батьками (а.с.8).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 від 29.10.1983 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та після укладення шлюбу їй присвоєне прізвище «ОСОБА_6» (а.с.10).

Копія свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 01.12.1984 року вказує на те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, а його матір`ю є ОСОБА_4 (а.с.11).

З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 03.10.2005 року видно, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Станично-Луганське (а. с. 12).

Відповідно до копії технічного паспорту на ім`я ОСОБА_3 від 03.03.2011 року, житловий будинок з прибудовами, розташований на АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 03.03.2011 року КП «Станично-Луганське РБТІ» проведена технічна інвентаризація житлового будинку та надвірних будівель. З цього технічного паспорта випливає, що будинок і споруди зведені в період з 1952 по 1990 року, інвентарна оцінка будинку з надвірними будівлями складає 74 554 грн. (а. с. 13-15).

Копія домової книги свідчить про те, що на момент смерті ОСОБА_3 разом з ним була прописана третя особа, дружина померлого ОСОБА_2 (а.с.16-17).

Копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.2006 року вказує на те, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 Майно, на яке видане свідоцтво складається з банківських вкладів з належними компенсаціями та індексаціями (а.с.31).

Згідно повідомлення державного нотаріуса Станично-Луганської ДНК від 01.03.2013 року за №68\01-16 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 01.03.2013 року за №33392979 - 05.05.2006 року за реєстром №810 державним нотаріусом ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади на ім.`я позивача ОСОБА_1 (заповіт посвідчений на усе майно померлого)(а.с.43-44).

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.02.2013 року за №761190 вказує на те, що у вказаному реєстрі відсутні відомості щодо права власності на нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1 (а.с.42, 45).

Згідно повідомлення начальника КП «Станично-Луганське РБТІ» від 25.02.2013 року за №35 - майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, видане Станично-Луганською державною нотаріальною контрою 24.12.1981 року за №2482 на житловий будинок, який на теперішній час використовується як сарай (в технічному паспорті від 03.03.2011 року під літерою А). Право власності на житловий будинок не зареєстроване (а.с.41).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Стаття 1218 вказаного кодексу наголошує, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1220 цього кодексу наголошує на тому, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини - зазначено в статті 1222 цього кодексу.

При цьому у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України - передбачено частиною 1 статті 1223 цього кодексу.

Згідно з вимогами статті 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдовець) та непрацездатні батьки спадкує незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Стаття 1268 вказаного кодексу наголошує, що спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї.

Таким чином судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Станично-Луганське помер ОСОБА_3 який заповітом все своє майно залишив позивачу. На день смерті ОСОБА_3 разом з ним була зареєстрована та мешкала його дружина - третя особа по справі - ОСОБА_2, яка в свою чергу відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині.

Позивач ОСОБА_1 у передбачені законом строки звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 і отримав свідоцтво про право на спадщину, але лише на банківські вклади з належними компенсаціями та індексаціями.

Третя особа ОСОБА_2 не претендує на обов'язкову частку у спадщині, що залишилась після смерті її чоловіка, але до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини, у передбаченому статтею 1268 цього кодексу порядку не зверталась. Вимоги позивача визнає в повному обсязі і на спадщину не претендує.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухомість, що залишилась після смерті ОСОБА_3 з тих підстав, що житловий будинок та прибудови, розташовані в АДРЕСА_1 належали останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за життя ОСОБА_3 не зареєстрував право власності на вказану нерухомість за собою, тобто не отримав правовстановлюючих документів і тому державний нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва.

Відповідно до ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно встановлений ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

До вступу в дію ЦК України 2004 року та вказаного Закону України виникнення права власності на нерухомість законодавством не ставилося у залежність від державної реєстрації права власності.

Житловий будинок та надвірні будівлі, на які претендує позивач у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 були побудовані до 1992 року, спадкоємець помер в 2005 році і не встиг отримати правовстановлюючий документ на вказану нерухомість.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації,

-3-

передбаченої цим Законом, за таких умов: - якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Під час розгляду справи в суді відповідач визнав вимоги позивача, проти них не заперечував, про що надав суду відповідну заяву, суд, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку щодо наявності законних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки визнання відповідачем вимог ОСОБА_1 не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 182, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1241, 1268, 1297 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати житловий будинок літер А-1, загальною площею 47 кв.м., житловою площею 29 кв. м., 1965 року побудови з прибудовами, літери-в, побудованої в 1965 році, літер-Вприм-1, верандою, літер-в-2, 1989 року побудови з надвірними будівлями: сараї, літери-а, А, а-прим, Б, побудовані в 1952 році; сарай, літер-Б, побудований в 1970 році; сарай, літер-Е, побудований в 1975 році; сарай літер-Д, побудований в 1975 році; погріб, літер-П, побудований в 1955 році; уборна, літер-У, побудовану в 1975 році; душ, літер-Д, побудований в 1975 році; вигрібну яму, літер-И, побудовану в 1965 році; гараж, літер-Н, побудований в 1984 році; сарай, літер-Ж, побудований в 1975 році; сарай, літер-К, Л, побудовані в 1990 році; колодязь №3, побудований в 1972 році; огорожу №10-13, побудовані в 1972 році; водопровід №14 та каналізацію №15, побудовані в 1990 році, розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, Станично-Луганського району, Луганської області спадковим майном після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Станиця Луганська.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок літер А-1, загальною площею 47 кв.м., житловою площею 29 кв. м., 1965 року побудови з прибудовами, літер-в, побудованої в 1965 році, літер-Вприм-1, верандою, літер-в-2, 1989 року побудови з надвірними будівлями: сараї, літери-а, А, а-прим, Б, побудовані в 1952 році; сарай, літер-Б, побудований в 1970 році; сарай, літер-Е, побудований в 1975 році;, сарай літер-Д, побудований в 1975 році; погріб, літер-П, побудований в 1955 році; уборна, літер-У, побудовану в 1975 році; душ, літер-Д, побудований в 1975 році; вигрібну яму, літер-И, побудовану в 1965 році; гараж, літер-Н, побудований в 1984 році; сарай, літер-Ж, побудований в 1975 році; сарай, літер-К, Л, побудовані в 1990 році; колодязь №3, побудований в 1972 році; огорожу №10-13, побудовані в 1972 році; водопровід №14 та каналізацію №15, побудовані в 1990 році, розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, Станично-Луганського району, Луганської області в порядку спадкування за заповітом, нотаріально посвідченому 11.10.2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_9 Станично-Луганського нотаріального округу за реєстром №3138, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Станиця Луганська.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Станично-Луганського районного суду Луганської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: