Постанова № 30371260, 20.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16219/12/2670

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів Гром Л.М. та Міщука М.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ «Місто-ТВ» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ТОВ «Місто-ТВ» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2012 року в задоволені позову відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд неповно зясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

01.03.11 р. ТОВ «Місто-ТВ» (замовник) і ТОВ «РІП»(підрядник) уклали договір № 01032011/2, відповідно до якого підрядник протягом 90 робочих днів з моменту початку робіт повинен прокласти кабелі в телефонних каналах.

Наказом начальника ДПІ у Соломянськом у районі м. Києва від 15.10.2012 року № 1547/22-03 була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Місто-ТВ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «РІП» за період з 01.03. по 30.06.11 р.,

23.10.12 р за результатами вказаної перевірки, проведеної з 15 по 19.10.12 р., був складений акт № 6909/22-317/33395744 про порушення ТОВ вимог п.п.198.2, 198.3 та 198.6 ст.198 ПКУ, що призвело до заниження ПДВ на суму 103983 грн.

На цій підставі 02.11.12 р. ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005692203 про стягнення з ТОВ 103983,00 грн. за основним платежем і 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив лише з правомірності висновків ДПІ, викладених в акті перевірки, ніякі інші докази суд до уваги не взяв і, відповідно, ніякої оцінки таким доказам не дав. На підтвердження законності ухваленого судового рішення суд першої інстанції послався на загальні норми Податкового і Цивільного кодексів та інших законів та нормативних актів України без відповідного юридичного аналізу їх стосовно конкретних матеріалів даної адміністративної справи.

У зв'язку з цим є слушним зауваження апелянта, викладені в апеляційній скарзі, що (далі мовою оригіналу) «… в абзацах 7-11 аркушу 3 постанови, суд мотивує прийняття судового рішення ст. 655. 662, 658, 664 Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини купівлі-продажу, в той час як у позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «РІП» було укладено договір на виконання підрядних робіт. Подібний виклад мотиваційної частини судового рішення ставить під сумнів належний розгляд адміністративної справи Окружним адміністративним судом м. Києва в цілому та вивчення наданих позивачем доказів».

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з підстав правомірності висновків ДПІ, викладених в акті перевірки, не взявши при цьому до уваги, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служб (п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772).

Як носій доказової інформації акт перевірки сам по собі не може бути доказом в розумінні ст.69 КАСУ. Він не має переваги перед іншими доказами в адміністративній справі, оскільки містить лише суб'єктивну оцінку податкового органу щодо даних, отриманих під час проведеної їм перевірки, а відтак, зроблені в ньому висновки підлягають доказуванню податковим органом під час розгляду адміністративної справи судом.

Під час розгляду справи позивач надав суду першої інстанції 65 документів на підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце між TOB «РІП» та TOB «МІСТО-ТВ», але жодному з вказаних документів суд ніякої оцінки не дав.

Відповідно до ст.139.1.9 ПКУ не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як зазначено в п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 ПКУ (п.198.6 ст.198 ПКУ).

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений фактично здійсненими і належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Основним видом діяльності товариства є діяльність у сфері зв'язку, що підтверджується довідкою №1704\05 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код за КВЕД 64.20.0). Виконання TOB «РІП» умов договору з прокладання кабелю в телефонній каналізації підтверджується актами здачі-прийняття робіт №№ 180311\2, 190411\1, 110511\5 та 060611\1 від 18 березня, 19 квітня, 11 травня та 06 червня 2011 року на загальні суми з ПДВ відповідно 156000,00 грн., 117000,00 грн., 174900,00 грн. та 176000,00 грн.

На підставі вказаних актів здачі-прийняття робіт ТОВ «РІП» видало позивачу податкові накладні від 18.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 156000,00 гривень, від 19.04.2011 року на загальну суму з ПДВ 117000,00 грн., від 11.05.2011 року на загальну суму з ПДВ 174900,00 грн. та від 06.06.2011 року на загальну суму з ПДВ 176000,00 грн. Вказані податкові накладні внесені до відповідних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних. Оплата за виконані роботи була здійснена позивачем безготівковими розрахунками, що підтверджується копіями платіжних доручень з відмітками банку.

Вказані документи оформлені відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виконання передбачених договором робіт також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між TOB «МІСТО-TB» та TOB «РІП» за 01.01.11 - 31.12.12 р.р., оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 TOB «РІП» за 01.01.11 -31.12.12 р.р., робочими проектами прокладання волоконно-оптичного кабелю в напрямку ТК №238 та ТК №184, технічними умовами на прокладку кабелю зв'язку, погодженнями ЦТП №2 №№ 1782 та 1783 від 21.08.2010 р., тощо.

Наведене безумовно спростовує як висновки податкового органу, так і суду першої інстанції про фіктивний характер договору № 01032011/2 від 01.03.11 р., укладеного між ТОВ «Місто-ТВ» і ТОВ «РІП», та заниження позивачем ПДВ на суму 103983 грн.

У зв'язку з цим прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення № 0005692203 від 02.11.12 р. є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.159 КАСУ судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки вона ухвалена з порушенням наведених вище норм матеріального права та без повного і всебічного з'ясування обставин в даній адміністративній справі і без належного дослідження в судовому засіданні наданих сторонами доказів, а отже, підлягає скасуванню

У зв'язку із задоволенням адміністративного позову судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1039,84 грн., підлягаю стягненню з державного бюджету на користь ТОВ.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАСУ, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2012 року скасувати та ухвалити нову про задоволення позову.

Визнати проти правним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005692203 від 02.11.12 р.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Місто - ТВ» судові витрати в розмірі 1039,84 грн.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: Судді:

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.