Ухвала суду № 30371097, 26.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16439/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Карамзін О.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей+» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК 555» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей+» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Скарабей+» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.11.2012 року № №0006802270 та №0006812270, якими підприємству визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств відповідно.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на безпідставність сформованого внаслідок непідтверджених первинними документами господарських операцій податкового кредиту.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансового-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ПМК 555» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, за підсумками якої складено акт від 12.11.2012 року №487/1-22-70-23522497 та виявлені порушення п.п. 139.1.9 п 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 119175,00 грн. за ІІ кв. 2012 року; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 113500,00 грн. у квітні 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.11.2012 року №0006812270, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств на загальну суму 148969,00 грн. (119175,00 грн. - за основним платежем; 29794,00 грн. - за штрафними санкціями).

Також, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №0006802270, яким позивачу збільшеного суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141875,00 грн. (113500,00 грн. - за основним платежем; 28375,00 грн. - за штрафними санкціями).

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, судова колегія зважає на таке.

Як убачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки, підставою для нарахування грошових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість стало виявлення податковим органом під час перевірки позивача отримання останнім послуг з робіт по навантаженню та вивозу сміття, транспортуванню та поставки щебеню від ТОВ «ПМК 555» за домовленостями, які належно не підтверджені первинними документами, а тому не створюють юридичних наслідків.

Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що за наслідками проведення перевірки вказаного контрагента позивача встановлено відсутність основних фондів та транспортних засобів. Окрім того, фіктивність діяльності ТОВ «ПМК 555» підтверджується матеріалами кримінальної справи №77-00186, яка знаходиться у провадженні СВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, порушеної відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, в ході кримінального розслідування якої встановлено непричетність засновника та директора товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до будь-якої господарської діяльності, про що свідчать відповідні протоколи допиту.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Так, згідно вимог п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.2. ст. 138 ПК України закріплено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як убачається із матеріалів справи, у квітні 2012 року позивач вступав у правовідносини з ТОВ «ПМК 555».

У матеріалах справи містяться податкові накладні, виписані позивачу зазначеним вище контрагентом від 28.04.2012 року № № 53, 54, 56 та від 13.04.2012 року № 38, у графі номенклатура товарів/послуг продавця яких зазначені транспортні послуги (56), роботи по навантаженню та вивозу сміття (53), та поставка щебеню (54, 38). Як убачається зі змісту вказаних накладних вони виписані у зв'язку із виконанням договорів купівлі-продажу, про надання послуг та виконання робіт від 10.04.2012 року та договору купівлі-продажу від 21.03.2012 року. Колегія суддів звертає увагу, що усі чотири договори, згідно даних податкових накладних, укладені під номером « 10-12».

Окружним адміністративним судом м. Києва було витребувано у СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС документи, вилучені у ТОВ «Скарабей+» по взаємовідносинам з ТОВ «ПМК 555».

У матеріалах справи наявний договір № 10-12 від 10.04.2012 року, укладений між ТОВ «Скарабей+» (генпідрядник) та ТОВ «ПМК-555» (підрядник), згідно з п. 1.1 предметом якого є зобов'язання підрядника своїми силами і засобами та на свій ризик виконати роботи по навантаженню та вивезенню сміття та засипці шахтних стовбурів щебенем. За п. 1.3 цього договору, генпідрядник зобов'язується прийняти виконані роботи шляхом підписання товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та при необхідності сертифікату відповідності продукції. Проте, в матеріалах справи відсутні видаткові накладні, належні товарно-транспортні накладні та сертифікати відповідності, які би підтверджували факт виконання робіт за договором. Наявні лише довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт.

Окрім того, контролюючим органом у позивача було вилучено рахунки-фактури та платіжні доручення.

Аналізуючи висновки податкового органу щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту сум, на які виписано податкові накладні, колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до пп. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696) затверджений Порядок заповнення податкової накладної.

Відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За правилами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ПМК 555» з поставки ТМЦ, надання послуг та виконання робіт, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав вважати реальними такі операції з огляду на суттєві недоліки наявних та відсутність ряду первинних документів, які повинні опосередковувати господарську діяльність.

Окрім того, судова колегія зважає на те, що у зазначеного контрагента позивача за даними податкової звітності відсутні основні фонди і транспортні засоби. Крім того, апеляційний суд погоджується із тим, що надані представником третьої особи по справі товарно-транспортні накладні, підписані Гончаренко І.П., не мають відношення до виконання угод по господарським відносинам товариства у квітні 2012 року, оскільки згідно даних акту перевірки ТОВ «ПМК 555» від 22.08.2012 року №568/3-22-70-34933632, названа особа займає посаду директора та керівника лише з 03.07.2012 року.

Колегія суддів враховує у сукупності показання ОСОБА_2, який заперечував свою участь у господарській діяльності ТОВ «ПМК 555» в той час, як значився директором товариства, зокрема, у квітні 2012 року, і чиє прізвище міститься на податкових накладних, виписаних позивачу.

Отже, надані позивачем документи на підтвердження факту отримання за спірними договорами товару, послуг та робіт є недостовірними, а тому обґрунтовано не прийняті податковим органом для підтвердження податкового обліку ТОВ «Скарабей+».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в їх задоволенні, а тому оскаржуване судове рішення постановлене з дотриманням норм матеріального права та підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей+» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М