Постанова № 30370756, 19.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

19 березня 2013 року 16:10 год. №2а-17269/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

представників: позивача - Гаврилюка М.Д., відповідача - Корчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний автомобільний сервіс, ЛТД" (далі - СУНП ТОВ "МАС, ЛТД") до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправним і скасування рішення від 07.08.2012 №0001012204 про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и в:

СУНП ТОВ "МАС, ЛТД" просить визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ від 07.08.2012 №0001012204 про застосування фінансових санкцій у сумі 3400 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених у позов-ній заяві підстав. Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення.

Позов обґрунтовано невідповідністю оскаржуваного рішення абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95), з огляду на відсутність у діях позивача повного складу правопорушення, передба-ченого ст. 15-2 цього Закону. Так, позивач зазначає, що відповідальність за вказаною нормою настає у разі наявності одночасно двох складових правопорушення, а саме: необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації встановленого змісту. Також позивач стверджує про відсутність порушень ним вимог ст. 15-2 Закону №481/95 оскільки на території магазину (автосалону) та станції технічного обслуговування (далі - СТО) розміщено таблички "Паління заборонено", при цьому позивач стверджує "куріння" та "паління" є однаковими за змістом у даному контексті. Крім цього позивач послався на передачу в оренду частини приміщень магазину та СТО.

Відповідач заперечує проти позову з огляду на правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого на підставі акта перевірки та з огляду на зафіксоване у акті перевірки порушення позивачем вимог ст. 15-2 Закону №481/95.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем 01.08.2012 з 12:00 год. по 15:00 год. проведено фактичну перевірку магазину та СТО, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Північна, 1-А, суб'єкта господарювання СУНП ТОВ "МАС, ЛТД", за результатами якої складено акт від 01.08.2012 №0136/26/54/22/20050460.

В ході перевірки встановлено та зазначено в акті, що в приміщенні магазину та СТО куріння заборонено, при цьому не забезпечено наявність наочної інформації про заборону куріння, яка складається із відповідного знаку та тексту "Куріння заборонено!". У відповідно-му місці, відведеному для куріння, відсутня наочна інформація, яка складається з відповідно-го знаку та тексту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем ст. 15-2 Закону №481/95.

Особа, в присутності якої проведена перевірка, - гол.бухгалтер Пономаренко О.С. зазначила в акті, що немає зауважень до акта перевірки.

Судом встановлено, що 03.08.2012 позивачем подано до ДПІ письмові заперечення №576 до акта, в яких стосовно табличок про куріння повідомлено, що приміщення автоса-лону користуються орендарі ТОВ "Автопалац-Інвест" згідно договору оренди від 15.03.2012 №150312, а також про те, що на території СТО знаходиться місце для паління, а також таблички з забороною паління, яких інспектор не "помітив".

Судом встановлено, що за наслідками перевірки та згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст. 15-2 цього Закону відповідачем винесено рішення від 07.08.2012 №0001012204 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.

Також судом встановлено, що за результатами адміністративного оскарження вказане рішення про застосування фінансових санкцій залишено без змін рішеннями Державної податкової служби у м. Києві від 04.10.2012 №6324/10/12-314 та Державної податкової служби України від 12.11.2012 №5166/0/61-12/10-2415.

Спірні правовідносини між сторонами стосуються правомірності застосування відпо-відачем фінансових санкцій до позивача за порушення ст. 15-2 Закону №481/95.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 15-2 Закону №481/95 (в редакції, чинній на час проведення перевір-ки та винесення оскаржуваного рішення) заборонено, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Нормами ст. 15-2 Закону №481/95 в зазначеній редакції, передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!" (ч. 4); у спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка скла-дається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!" (ч. 5).

Частиною 7 ст. 15-2 Закону №481/95 встановлено, що власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

Таким чином, у належних позивачу приміщеннях магазину і СТО заборонено куріння тютюнових виробів крім спеціально відведених для цього місць, а позивач в силу ч.ч 4, 7 ст. 15-2 Закону №481/95 зобов'язаний розмістити наочну інформацію, яка складається із графіч-ного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!", відвести спеціальні місця для куріння, обладнати їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, вимоги до якої визначені у ч. 5 ст. 15-2 Закону №481/95.

Однак, в ході розгляду справи позивач, який стверджує про відсутність з його боку порушень вимог ст. 15-2 Закону №481/95 на час проведення перевірки, не довів належними засобами доказування зазначених ним обставин, а саме не надав доказів розміщення, на час проведення перевірки, у спеціально відведеному для куріння місці наочної інформації, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!", відсутність якої встановлено перевіркою. Також пози-вач не надав доказів розміщення, на час перевірки, графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!" в приміщеннях магазину та СТО.

Суд зазначає, що таких доказів позивач не додавав ні до письмових заперечень на акт, ні в ході адміністративного оскарження. Усні пояснення представника позивача, а також твердження в письмових запереченнях про те, що ревізори не "помітили" табличок в примі-щені СТО, судом не беруться до уваги, оскільки не підтверджені необхідними доказами, а також зазначені особою, що не була присутня під час перевірки.

Посилання позивача на те, що ч. 4 ст. 15-2 Закону №481/95 вказує на місця і заклади проте не містить формулювання "приміщення", тому не встановлює вимог до підприємств, установ, організацій щодо розміщення у приміщеннях наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!", суд вважає помилковими і не бере до уваги, оскільки Закон №481/95 не розрізняє понять "місця", "заклади", "приміщення", а вимога ч. 4 ст. 15-2 цього Закону поширюється на всі об'єкти, де заборонено куріння, визначені ч.ч. 2, 3 ст. 15-2 Закону №481/95, у т.ч. приміщення підприємств, установ, організацій всіх форм власності.

Посилання позивача на те, що магазин (автосалон) перебуває в користуванні ТОВ "Автопалац-Інвест" згідно договору №150312 від 19.03.2012, не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують використання позивачем магазину та СТО, а також факт прове-дення перевірки саме у приміщеннях, належних позивачу. Так, згідно умов вказаного договору в оренду надавалася певна частина автосалону, площею 263,45 кв.м, а інша його частина, залишалася в користуванні позивача. Окрім цього, жодних зауважень до акта перевірки присутня при її проведенні гол.бухгалтер Пономаренко О.С. не зазначила, а також не зазначав директор Савченко В.В. у письмових запереченнях.

Також суд вважає необґрунтованими і не бере до уваги посилання позивача на однако-вість змісту "паління" і "куріння", оскільки вищенаведеними нормами ст. 15-2 Закону №481/95 закріплено єдине текстове формулювання графічних знаків, яке повинно використовуватись підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності у приміщеннях, де заборонено куріння, та у спеціально відведених для куріння місцях.

З огляду на недоведеність позивачем обставин виконання ним вимог ст. 15-2 Закону №481/95 та розміщення необхідної наочної інформації, суд вважає доводи позивача про відсутність порушення вказаної статті необґрунтованими, які не спростовують вказаних в акті обставин та висновок відповідача про порушення.

Згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - 3400 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що виявлене під час перевірки та зафіксоване в акті від 01.08.2012 №0136/26/54/22/20050460 порушення ст. 15-2 Закону №481/95 знайшло своє підтвердження в суді і не спростовано позивачем, то застосування фінансових санкцій у виг-ляді штрафу в розмірі 3400 грн., визначеного абз. 9 ч. 2 ст. 17 цього Закону, є правомірним.

Суд не може погодитися з твердженнями позивача про те, що застосування штрафу згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 можливе лише за наявності декількох умов у їх сукупності, а саме: необладнання спеціально відведеного для куріння місця (1), нерозумі-щення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 цього Закону (2), з огляду на сполучник "та", який використаний законодавцем у вказаній нормі.

Так, зміст ч.ч. 4, 7 ст. 15-2 Закону №481/95 чітко вказує на те, що належним вико-нанням суб'єктом господарювання визначеного законом обов'язку є: 1) розміщення наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!"; 2) відведення спеціальних місць для куріння тютюнових виробів; 3) обладнання таких місць витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюно-вого диму; 4) розміщення наочної інформації, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Аналіз зазначених норм ст. 15-2 та абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 дає підстави для висновку про те, що визначена відповідальність суб'єкта господарювання кореспондується з його обов'язком забезпечити виконання всіх необхідних вимог ст. 15-2 Закону №481/95, позаяк виконання однієї із вказаних вимог (наприклад, відведення спеціального місця для куріння) не може свідчити про додержання і належне виконання суб'єктом господарювання інших вимог ст. 15-2 Закону №481/95, а отже не може звільняти такого суб'єкта господарю-вання від відповідальності.

Враховуючи встановлені судом обставини і наведені мотиви та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Спільному українсько-німецькому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний автомобільний сервіс, ЛТД" в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко