Постанова № 30370683, 28.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2013 року Справа № 812/2249/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ірметовій О,В.,

при секретарі судового засідання: Іванович К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Шопіна І.В. (довіреність від 27.03.2013 №2143/08-08)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 04 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області було роз'єднано в самостійні провадження.

Ухвалою суду від 05 березня 2013 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області в якому позивач просив:

визнати не дійсним запис у особовому рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємець ОСОБА_2, який обрав спрощену систему оподаткування, № реєстрації платника 0110, по нарахуванню до сплати внеску який нарахований згідно повідомлення розрахунку у сумі 4010,30 грн., скоєне за відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області, вчинити певні дії, скасувати запис у особовому рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особо - підприємця ОСОБА_2, який обрав спрощену систему оподаткування, № реєстрації платника 0110, по нарахуванню до сплати внеску який нарахований згідно повідомлення розрахунку у сумі 4010,30 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 75).

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти позову, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_2, зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 19.12.2006, реєстраційний № 2 371 017 0000 001526 (а.с.34-35), зареєстрований в УПФУ у Новоайдарському районі Луганської області та є платником єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.37).

Також ОСОБА_2 з 01.01.2010 по теперішній час знаходиться на податковому обліку на спрощеній системі оподаткування (а.с.71).

Судом встановлено, 17 травня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України у Новоайдарському районі Луганської області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 371, згідно якого на підставі пункту 4 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 170,00 грн. за неподання звітності. Акт та рішення про застосування штрафних санкцій були отримані позивачу особисто (а.с.42).

Відповідачем на виконання пункту 4.5 Інструкції 21-5 на адресу позивача надіслано повідомлення-розрахунок про сплату єдиного внеску за 2011 рік у сумі 4010,30 грн. (а. с.40).

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків не була сплачена, згідно з частиною 4 статті 25 Закону № 2464 УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області на адресу позивача було направлено вимогу про сплату боргу від 05.11.2012 № Ф-221 на загальну суму 4010,30 грн. (а.с.40). Конверт повернувся на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

Не погодившись з зазначеною вимогою позивач звернувся 25 грудня 2012 року з заявою про узгодження вимоги до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-221 від 05.1.2012, як не законною та складеною не по відношенню до платника єдиного соціального внеску , що не відповідає нормам п. 2 ч.4 ст. 25 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с.50-53).

Рішенням Управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганській області від 27.12.2012за № 8859/03-10 у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено, оскаржувану вимогу управління Пенсійного фонду України залишено без змін (а.с.54).

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464) та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 за № 994/18289 (далі Інструкція № 21-5).

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 та пункту 3.4. Інструкції № 21-5 єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Постановою Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010, зареєстрованої Мінюстом України 01.11.2010 за №1014/18309, затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пунктом 3.1 вказаного Порядку передбачено, що страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Пунктом 4 статті 21 Закону № 2464 визначено право територіальний органу Пенсійного фонду застосовувати до платника єдиного внеску штрафну санкцію за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно ч.1. ст. 12. Закону України № 2464, завдання та функції Пенсійного фонду: завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Частиною 2 ст. 12 Закону України № 2464 Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: аналізує та спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску; забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; формує та веде Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону; готує звітність, передбачену цим Законом; взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; узагальнює практику застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску і подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, пропозиції щодо його вдосконалення; надає роз'яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; здійснює інші функції, передбачені законодавством.

Відповідно до Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт не подання позивачем звіту з єдиного внеску та цей факт не спростовується самим позивачем, у відповідача були законні підстави для прийняття оскаржуваної вимоги про застосування штрафу у розмірі 4010,30 грн. за вказане порушення, на виконання пункту 4 статті 21 Закону № 2464.

Таким чином, відображенню в картках особового рахунку платників підлягають нарахуванню: суми платежів, самостійно визначені платником; суми платежів нараховані (зменшені, списані відповідним органом Пенсійного фонду, тощо).

З метою обліку нарахованих та сплачених сум платежів від ОСОБА_2 відповідачем було сформовано картку особового рахунку фізичної особи - підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування за реєстраційним номером 0110.

Згідно п. 4.2.2. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.

Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Відповідно до ст. 94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позовних вимог повернення судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Упрвління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 02 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова