Рішення № 30370177, 02.04.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№243/2491/13-ц,

№2/243/1195/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( заочне )

2 квітня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, в складі:

головуючого судді - Чернишова Ю.В.,

при секретарі - Гречко О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про нарахування та виплату заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ВАТ «Содовий завод» про нарахування та виплату заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 12578, 47 грн. та стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн., обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача з 3 квітня 1990 року по 01 червня 2000 року. Наказом №123-а від 1.06.2000 року була звільнена за ст. 38 КЗпП України (у зв'язку з уходом на пенсію). При розрахунку їй не виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 1003 грн. 99 коп. Рішенням Слов'янського міського суду №2-1359-01 від 22.03.2001 року, з відповідача була стягнута зазначена заборгованість по заробітній платі. Позивач вважає, що відповідач повинен виплатити на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку з 1.06.2000 року по 21.03.2013 року в сумі 12578 грн. 47 коп. Крім того, незаконними діями відповідача їй була завдана суттєва моральна шкода, яка виразилась у несправедливому до неї відношенні відповідача, вона втратила нормальний сон, стала роздратованою. Порушення відповідачем її трудових прав привели до втрати її налагоджених і нормальних життєвих зв'язків, через що вона була змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану їй відповідачем моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала раніше заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання належним чином був сповіщений.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, тобто провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так в суді з вірогідністю встановлено, що ОСОБА_1 працювала у відповідача з 3 квітня 1990 року по 01 червня 2000 року. На час звільнення відповідач заборгував ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 1003 грн. 99 грн., чим порушив вимоги ст. 115 КЗпП України, про своєчасну сплату заробітної платні.

Ця обставина визнається відповідачем, що підтверджується наданою довідкою про заборгованість і рішенням суду від 22.03.2001 р .

Відповідно до ст. 116 ч. 1 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Стягнення заборгованості із заробітної плати було здійснено за рішенням суду від 22 березня 2001 року, однак фактичне розрахування не здійснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абзаців 5,6,7,9,10 пункту 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117,2371 цього кодексу - у трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у ст. 2371 КЗпП України. Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором. Строки звернення до суду за відшкодуванням моральної шкоди в зазначеній статті (2371) не встановлено. Конституційний Суд України вважає, що в аспекті конституційного звернення визначені Цивільним кодексом України і КЗпП України підстави та порядок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди слід розглядати у нерозривному зв'язку з положеннями статті 233 Кодексу, у яких встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема тримісячний строк, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. Звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

А тому, Конституційний Суд України, вище зазначеним рішенням вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. Хоча рішенням суду від 22.03.2001 року з відповідача було стягнуто заборгованість із заробітної плати, однак фактично зазначена сума не сплачена позивачу, а тому в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідач по теперішній час фактично з позивачем при звільненні не розрахувався.

Розраховуючи суму середнього заробітку, позивач по даній цивільній справі, виходив з вимог постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та довідки наданої відповідачем № 70-2533 від 4.03.2013 року, згідно якої, середня заробітна плата позивача складала 86 грн. 11 коп., а середньоденна таким чином складає 3,91 грн.(86,11 грн. : 22 дні). За період з 1.06.2000 року по 21.03.2013 року, кількість робочих днів становить 3216.

З 01.06.2000 р. по 31.12.2000 р. - 150 робочих днів;

З 01.01.2001 р. по 31.12.2012 р. - 3012 робочих днів;

З 01.01.2013 р. по 21.03.2013 р. - 55 робочих днів;

Тобто за період затримки розрахунку при звільненні , відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток в розмірі 12578 грн. 47 коп.

3,91 грн. х3217 дн .= 12578 грн. 47 коп.

Окрім того позивач просить стягнути моральну шкоду. Така шкода відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодовується в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачка послалась на те, що вона втратила налагоджені і нормальні життєві зв'язки, через що була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок чого вона стала нервовою, роздратованою та пригніченою, стан її здоров'я погіршився. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлений позивачем розмір завданої моральної шкоди відповідає характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача. Так позивачка зверталась із позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати і рішенням суду від 22 березня 2001 року за цими вимогами приймалось рішення. Разом з тим в суді встановлено, що відповідач продовжував порушувати права позивача і за період після 22 березня 2001 року та до теперішнього часу. Зазначений проміжок часу є значним. А тому на думку суду, порушення законних прав ОСОБА_1 призвели до моральних страждань розмір моральної шкоди має складати 5000 грн.

Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 229 грн. 40 грн. на користь держави, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 117, 2371 КЗпП України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 10, 11, 88, 131, 169, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, буд. 91, р/р 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Словянськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 12578 грн. 47 коп. та моральну шкоду у сумі 5000 грн., а всього суму 17578 (сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім ) гривень 47 копійок.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» міста Слов'янська Донецької області на користь держави отримувач коштів Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001 код за ЄДРПОУ 37803368 на рахунок 31210206700075 ГУДКСУ в Донецькій області МФО 834016 Код класифікації доходів 2203030001 судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонный суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 228,229 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Ю.В. Чернишов