Ухвала суду № 30367764, 02.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р.справа № 11/644/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників:

позивача: - Смирнова Ю. В., дов. від 04.03.11

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 25.05.10

у справі № 11/644/08-АП

за позовом відкритого акціонерного товариства «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0000232300/0-5120/10-23 від 07.04.08 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 84 276,00 грн. (в т. ч. 56 184,00 грн. за основним платежем та 28 092,00 грн. за штрафними санкціями);

№ 0000232300/1-8801/10-23 від 19.06.08 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 84 276,00 грн. (в т. ч. 56 184,00 грн. за основним платежем та 28 092,00 грн. за штрафними санкціями);

№ 0000232300/2-12928/10-23 від 26.08.08 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 83 938,00 грн. (в т. ч. 55 924,00 грн. за основним платежем та 28 014,00 грн. за штрафними санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу під час перевірки позивача, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про порушення підприємством п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з тим, що підприємством віднесено до складу валових витрат витрати на відрядження та проживання своїх працівників в готелях, витрати по виконаним роботам згідно відповідних актів здачі-приймання робіт, та витрати по оплаті за надання консультативно-інформаційних послуг щодо ведення бухгалтерського обліку позивача. Всі необхідні правовстановлюючі та первинні документи на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій надавались відповідачу. Позивач також не погоджується з донарахуванням умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що призвело до порушення пп.1.22.1, п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Як зазначає позивач, фінансова допомога повернута в строк, передбачений угодою про позику № 30/пп/07 від 12.09.2007 без порушень податкового періоду, що свідчить рпо безпідставне нарахування умовних процентів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.05.10 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (т.3 а.с.31), в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови та порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та у позові ВАТ «ЗТЗ -Сервіс»відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що підприємством не надано всіх первинних документів, які б підтверджували вартість проживання в готелі та придбання ПММ, зокрема, не надано розрахункових документів, встановленої форми та змісту. Щодо включення підприємством витрат по договору про надання послуг по проведенню надзорного аудиту по проведенню сертифікації системи якості в акті прийом у-здачі виконаних послуг не зазначено характеристику послуг, перелік та обсяг виконаних робіт, внаслідок чого неможливо становити зв'язок даних витрат з господарською діяльністю позивача. Щодо віднесення до складу валових витрат вартості послуг по ремонту трансформаторів відповідачем зазначено, що в актах виконаних робіт також не міститься переліку та обсягів робіт, не надані документи, що підтверджують відрядження працівника позивача, яким прийнято роботи та підписано вказані акти.

Що стосується умовно нарахованих процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалась неповерненою на кінець звітного періоду, - ІІІ кварталу 2007 року, позивачем подані документи, відповідно до яких підприємством отримано грошові кошти у сумі 250000,00 грн. згідно платіжного доручення 12.09.2007, а повернені ці кошти лише у грудні 207 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

25.03.08 державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено виїзну планову перевірку відкритого акціонерного товариства «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.04 по 30.09.07, за результатами якої складений акт № 694/23/19276348 від 25.03.08.

В ході перевірки встановлено порушення пп. 1.22.1, п. 1.22, пп.1.32 ст.1, пп.3.1 ст.3, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 1999 року на суму 340900,00 грн., за ІІ квартал 2005 року -на суму 1558,25 грн., IV квартал 2005 року -на суму 54365,75 грн., ІІІ квартал 2007 року - на суму 260,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 07.04.08 № 0000232300/0-5120/10-23, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 84276,00 грн., в т. ч. 56184,00 грн. - основний платіж, 28092,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням ДПА у Запорізькій області від 18.08.08 № 3651/10/25-020, прийнятим за результатом розглядом повторної скарги позивача, скасовано донараховані 260 грн. -основного платежу і 78 грн. - штрафної санкції.

В рішенні зазначено, що при зменшенні на 10484 грн. валових витрат перевіркою не враховано, що вартість наданих ІП «СЖС України»послуг надзорного аудиту складає 10484 грн., в т. ч. податок на додану вартість, тому валові витрати по послугах надзорного аудиту завищено ВАТ НІЦ «ЗТЗ -Сервіс»на 8737 грн. Також в цьому рішенні зазначено, що перевіркою необґрунтовано та не доведено порушення підприємством п.5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині завищення валових витрат за І-ІІ квартал 2006 року на 1050 грн. і на 490 грн. (нотаріальні послуги, надані приватним нотаріусом ОСОБА_1), за ІІІ квартал 2006 року -на 7680 грн. (транспортні послуги, надані ПП ОСОБА_3 згідно з договором від 27.06.06. № 27/6). Враховуючи, що в зазначених податкових періодах товариство мало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшення перевіркою на вказані суми валових витрат не призвело до визначення ВАТ НІЦ «ЗТЗ-Сервіс»податкового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі рішень про розгляд скарг підприємства (ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя -рішення від 13.06.08 № 7087/10-23, ДПА в Запорізькій області -рішення від 15.08.08 № 3651/10/250010 (№ 8254/7/25-0020)), відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.06.08 № 0000232300/1-8801/10-23 (на суму 84 276,00 грн.), від 26.08.08 № 0000232300/2-12928/10-23 (на суму 83 938,00 грн.).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Спір між сторонами виник з приводу дотримання підприємством вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при віднесенні відповідних сум до складу валових витрат та вимог пп.1.22.1, п. 1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині включення до складу валових доходів сум умовно нарахованих відсотків на поворотну фінансову допомогу.

За пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат зараховуються суми будь -яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За правилами пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь -які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами ч.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні та зведені облікові документи, встановлені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідач, встановлюючи факт завищення позивачем валових витрат за І та ІІ квартали 2005 року на суму 11283,00 грн. через включення до складу валових витрат вартості проживання в готелі працівників позивача під час їх відрядження, виходив з приписів пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Посилаючись на п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ №637 від 15.12.2004, відповідач зазначив, що до авансових звітів підзвітними особами позивача були надані рахунки готелю, аркуші паперу та ін. документи на загальну суму 11283,00 грн. (без ПДВ), які згідно діючого законодавства не є тими документами, що підтверджують розрахунки за готівку, але всупереч цьому, підприємством було відшкодовано вказану суму підзвітним особам готівкою з каси підприємства згідно платіжних відомостей.

Відповідно до п. 2.11 вказаного Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Як вбачається з Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи, при цьому витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, якими є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковий документ -це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Тотожній зміст визначення «розрахунковий документ»міститься і у вказаному вище Положенні.

Виходячи з наведених правових норм, наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що позивачем на підтвердження витрат, які були понесені його підзвітними особами під час службового відрядження, на оплату проживання в готелях, надані готельні рахунки на загальну суму 13539,00 грн. з урахуванням ПДВ, які мають всі необхідні передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»реквізити для визнання їх первинними документами, які можуть бути застосовані з метою ведення бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що позивач у відповідності до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно включив до складу валових витрат підприємства суму 11283,00 грн. витрат працівників на відрядження та обґрунтовано відшкодував їм ці витрати.

Стосовно виявленого відповідачем завищення валових витрат у ІІ кварталі 2005 року на суму 1400,00 грн., у І кварталі 2007 року -на суму 8737,00 грн. встановлено наступне.

Позивачем до валових витрат віднесено вартість виконаних робіт по наданню послуг у вигляді консультацій по оподаткуванню, бухгалтерському обліку та юридичним аспектам по рахунку № 490п/05 від 24.04.2005 Консультаційного центру «Фактор», м. Харків, в сумі 1400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Консультаційним центром «Фактор», м. Харків, позивачу надавались консультації по поставленим позивачем юридичним питанням та питанням з приводу оплакування окремих господарських операцій, підтвердженням чого є листи Консультаційного центру «Фактор», м. Харків від 26.04.2005 № 10/1-853, від 28.04.2005 № 73/03 (т.2 а.с.52, 57).

ДП КЦ «Фактор»за консультаційно-інформаційні послуги виставлений рахунок від 26.04.05 № 490п/05 на суму 1400,00 грн., оплачений позивачем платіжним дорученням від 26.047.2005 № 763 (а.с.55).

Актом приймання-здачі виконаних робіт від 28.04.2005, підписаним позивачем (замовник) та виконавцем (ДП КЦ «Фактор»), означені особи підтвердили факт надання замовнику послуг у вигляді консультацій по оподаткуванню, бухгалтерському обліку та юридичним аспектам якісно та в повному обсязі на загальну суму 1400,00 грн., яка є договірною ціною наданих послуг (т.2 а.с.56).

До складу валових витрат І кварталу 2007 року позивачем віднесено суму 8737,00 грн. -вартості послуг по проведенню надзорного аудиту по проведенню сертифікації системи якості ВАТ НІЦ «ЗТЗ-Сервіс», наданих ІП «СЖС Україна», в межах договору від 08.06.2006 № SSC/18-2006.

Як вбачається з матеріалів справи, ІП «СЖС Україна»проведено міжнародну сертифікацію системи якості роботі (послуг) НІЦ. Наявність сертифікату якості такого рівня міжнародного аудиту необхідна в ході взаємовідносин позивача з іноземними замовниками робіт. На підтвердження виконання вказаного договору позивачем податковому органу надавались договір, рахунки-фактури, сертифікат, звіт, зроблений виконавцем згідно з пп.8.1 п.8 договору від 08.06.2006 № SSC/18-2006, акт здавання-приймання виконаних робіт,платіжне доручення.

До висновку про безпідставне включення вказаних сум до складу валових витрат відповідач дійшов з огляду на те, що в актах прийому-здачі виконаних послуг не зазначено характеристику послуг, перелік та обсяг виконаних робіт, внаслідок чого неможливо становити зв'язок даних витрат з господарською діяльністю позивача.

Проте колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Виходячи із статутних видів діяльності позивача, отримання позивачем наведених вище послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, типові форми рахунків-фактури та актів виконаних робіт чинним законодавством не передбачені (а тим більше не визначені для виконання робіт за кордоном), ці документи мають лише відповідати загальним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та належним чином відображається у бухгалтерському обліку платника податків.

Надані позивачем до позовної заяви, як і до заперечень до акту перевірки та до скарг в процесі адміністративного оскарження документи на підтвердження здійснення позивачем операцій з отримання цих послуг відповідають вимогам наведеного вище Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і, відповідно, є підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку, що фактично і було зроблено позивачем.

Щодо віднесення до складу валових витрат вартості послуг по ремонту трансформаторів на суму 217463,13 грн. згідно актів прийому-здачі виконаних робіт №№ 948, 1097, 1098 по договору № 5105050 від 24.06.2005 на ремонт трансформаторів, укладеному між позивачем та ВАТ «Електроцентроналадка», м.Москва, відповідачем висновок про порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зроблений, виходячи з того, що в актах виконаних робіт також не міститься переліку та обсягів робіт, не надані документи, що підтверджують відрядження працівника позивача, яким прийнято роботи та підписано вказані акти.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

Відповідно до вказаного договору № 5105050 від 24.06.2005 ВАТ «Електроцентроналадка»(підрядник) зобов'язувався виконати роботи на замовленні позивача по ремонту трансформаторів на КПП ВАТ «Волгоградський алюміній»згідно відповідних кошторисів, що є невід'ємною частиною цього договору.

Факт виконання ремонтних робіт за вказаним договором підтверджений актами здачі-приймання робіт № 948 від 01.12.2005, № 1097 від 15.12.2005, № 109830.12.2005.

Згідно документів, доданих позивачем, вбачається, що підставою для виконання робіт, обумовлених вказаним договором, є зобов'язання позивача за договором № 0281-4/10-1 з ТОВ «Фротекс», Росія, за договором № 0205-5/10-1 з ТОВ «Ланфро», Росія, відповідно до яких позивач виступає підрядником і бере на себе обов'язки по виконанню ремонтних робіт трансформаторів.

Висновки відповідача про безпідставне віднесення вартості послуг по ремонту трансформаторів в сумі 217463,13 грн. до складу валових витрат позивача спростовуються наявними в матеріалах справи документами в їх сукупності, а саме: договорами, додатковими угодами, кошторисами, протоколами погодження договірної ціни, графами оплати, актами виконаних робіт, банківськими виписками, посвідченнями про відрядження, службовими дорученнями, листуванням.

Виходячи з вказаних доказів, колегія суддів вважає, що подані позивачем документи на підтвердження виконання ремонтних робіт за договором № 5105050 від 24.06.2005 свідчать про здійснення відповідних господарських операцій у відповідності з умовами зазначеного договору, є первинними документами в розумінні вище Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо висновку відповідача про порушення пп.1.22.1, п. 1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заниження валового доходу на суму умовно нарахованих відсотків.

12.09.2007 між позивачем та ВАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування»укладена угода про позику,№ 30/ПП/07, відповідно до якої позивачу (позичальнику) як безоплатну поворотну позику передано у власність грошові кошти у сумі 250000,00 грн., які позивач зобов'язувався повернути у строк до 28.12.2007.

Факт надання цієї позики підтверджено банківською випискою від 12.09.2007. Грошові кошти в сумі 250000,00 грн. повернено позикодавцю відповідно до умов договору 21.12.2007 платіжним дорученням № 2139 від 21.12.2007.

За визначенням в пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 цього Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Відповідно до пп.1.22.1 цього ж Закону безповоротна фінансова допомога -це, в тому числі, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи із змісту наведених правових норм в їх сукупності, колегія суддів погоджується з позицією позивача, що в даному випадку умовне нарахування процентів здійснюється лише на неповернену на кінець звітного періоду суму поворотної фінансової допомоги, тобто у разі невиконання позичальником свого обов'язку повернути отриману ним суму позики у визначений в договорі строк, і не пов'язано із звітним періодом, в якому ця поворотна фінансова допомога була отримана.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, спростовуються доказами, наявними у справі, і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 25.05.2010 у справі № 11/644/08-АП -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко