Постанова № 30366604, 27.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 5021/2228/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", м. Сумина постановувід 17.12.2012 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 5021/2228/2011 господарського суду Сумської області за позовомдочірнього підприємства "Комунсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", м. Сумидо1. комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми 2. Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Виконавчий комітет Сумської міської радипро визнання дій неправомірними та заборону вчиняти дії та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", м. Суми до 1.комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми 2. Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради провизнання дій неправомірними та заборону вчиняти дії в судовому засіданні взяв участь представник

відповідача 1Литвиненко В.О., довір.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Комунсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (далі - відповідач -1) та Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради (далі - відповідач 2) про заборону відповідачу 1 вчиняти дії, направлені на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в територіальних межах надання цих послуг позивачем та отримувати плату за надання таких послуг; визнання неправомірними дій відповідача 2 в частині надання права на виконання вказаних послуг відповідачу 1.

Також третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96" (далі - третя особа) звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до відповідачів про визнання неправомірними дій відповідача 1 щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в територіальних межах надання цих послуг позивачем та заборону відповідачеві 1 надавати такі послуги та отримувати плату за їх надання; визнання неправомірними дій відповідача 2 в частині надання права на виконання вказаних послуг відповідачу 1.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.10.2011 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. у справі № 5021/2228/2011, в задоволенні позову позивача відмовлено. У задоволенні позову третьої особи відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2012 р. вказані судові рішення скасовані з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді рішенням господарського суду Сумської області від 23.10.2012 р. (судді: Лугова Н.П. - головуючий, Зайцева І.В., Моїсеєнко В.М.) у задоволенні позову позивача відмовлено повність. Позов третьої особи задоволений частково. Визнано неправомірними дії відповідача 2 в частині надання права відповідачу 1 на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в територіальних межах надання цих послуг позивачем та отримання плати за надання цих послуг. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. (судді: Бондаренко В.П. - головуючий, Ільїн О.В., Черленяк М.І.) вказане рішення скасовано в частині задоволення позову третьої особи з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, третя особа звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначає, що справу розглянуто судом апеляційної інстанції без участі його представника за відсутності доказів належного повідомлення третьої особи про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.10.2010 р. між відповідачем 2 та третьою особою був укладений договір (далі - основний договір), відповідно до якого на третю особу покладено обов'язок з виконання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надання комунальних послуг населенню та проведення розрахунків із споживачами згідно встановлених тарифів, зокрема в Троїцькому мікрорайоні м. Суми.

06.10.2010 р. між третьою особою та позивачем був укладений договір підряду, за яким останній став фактичним виконавцем комунальних послуг, визначених у вищевказаному основному договорі.

Згідно з п.п. 6.1, 6.4 основного договору від 06.10.2010 р. він діє до 30.06.2011 р. та за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом двох місяців до закінчення строку його чинності, вважається продовженим на тих же умовах, які передбачені договором.

У подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.06.2011 р. № 418 між відповідачем 2 та відповідачем 1, як переможцем конкурсу, 25.06.2011 р. був укладений тотожний договір про надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади м. Суми, у тому числі на території, на якій виконавцем цих послуг за договором від 06.10.2010 р. було визначено третю особу.

Звертаючись з позовами, як позивач, так і третя особа посилались на те, що відповідач 1 неправомірно отримує від населення плату за комунальні послуги в Троїцькому мікрорайоні м. Суми, які ним надаватися не можуть, оскільки зобов'язання з надання таких послуг має третя особа на підставі пролонгованого у встановленому порядку основного договору від 06.10.2010 р., а фактичним виконавцем послуг є позивач.

Статтею 11112 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи судові рішення про відмову в задоволенні обох позовів, Вищий господарський суд України в постанові від 13.06.2012 р. вказав на необхідність дослідження факту наявності або відсутності договірних правовідносин між третьою особою та органом місцевого самоврядування, який згідно чинного законодавства уповноважений визначати виконавців житлово-комунальних послуг.

На виконання обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції суд першої інстанції при новому розгляді справи встановив відсутність належних доказів припинення відповідачем 2 у встановленому порядку укладеного з третьою особою основного договору від 06.10.2010 р.

Отже, вказаний договір продовжив свою дію та відповідно до ст.ст. 525, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

За наявності чинного договору, за умовами якого виконавцем спірних послуг визначено саме третю особу, дії відповідача 2 щодо надання права відповідачу 1 на виконання таких же послуг на одній і тій же території є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права та інтереси третьої особи.

У зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог третьої особи у частині визнання дій відповідача 2 неправомірними є обґрунтованим.

Натомість суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові у порушення вимог ст. 43 ГПК України та обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції не встановив жодних обставин, які б беззаперечно свідчили про дотримання відповідачем 2 умов договору від 06.10.2010 р. щодо припинення його дії саме з 30.06.2011 р. Тому висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині з підстав припинення дії вказаного договору є помилковим.

Що стосується решти позовних вимог, то заборона вчиняти певні дії може мати місце виключно у разі, якщо такі дії вчиняються за відсутності правових підстав та, відповідно, наслідком їх вчинення є порушення прав та законних інтересів позивача. У даному випадку судами встановлено, що як рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.06.2011 р. № 418, так і укладений між відповідачем 2 та відповідачем 1 договір від 25.06.2011 р. у встановленому порядку недійсними не визнані. Тобто, правові підстави, на яких виникли зобов'язання відповідача 1 щодо надання спірних послуг, на даний час є чинними. За таких обставин відсутні підстави для висновку про порушення діями відповідача 1 прав позивача або третьої особи.

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

У той же час колегія суддів зазначає про безпідставність доводів касаційної скарги стосовно неповідомлення скаржника належним чином про час та місце судового засідання, у якому прийнята оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції. Такі твердження спростовуються наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення, яке свідчить про своєчасне (04.12.2012 р.) отримання скаржником ухвали від 28.11.2012 р. про призначення судового засідання на 17.12.2012 р. (а.с. 20, том 5).

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 525, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 1115, 1117, 1119 - 11111 , 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. у справі №5021/2228/2011 скасувати.

3. Рішення господарського суду Сумської області від 23.10.2012 р. у справі №5021/2228/2011 залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич