Ухвала суду № 30365513, 24.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. справа № 2а-0870/12086/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Драгун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а-0870/12086/11 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000561322/0.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Артоуз О.О.) своєю постановою від 27 лютого 2012 року адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 813.700,00 грн. за основним платежем та 996.613,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду мотивована:

невідповідним застосуванням контролюючим органом процедур врегулювання сумнівної заборгованості;

пов'язаністю витрат з вартості відтоків природного газу та їх транспортування, некомпенсованих притоками, з господарською діяльністю;

придбанням обладнання у ТОВ ТД «Фінар» та ТОВ «Лавантера» для використання у власній господарській діяльності.

В іншій частині позову відмовив.

В цій частині постанова суд мотивована тим, що санкції на підставі пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14) є складовою податкового зобов'язання.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наступне:

предметом позову в господарській справі № 15/473, яка набрала законної сили 11.05.2005р., було стягнення на користь ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» 2.487.146,06 грн. заборгованості за послуги з транспортування природного газу протягом січня-грудня 2012 року; в той же час платіжні доручення, які надавались до перевірки, свідчать про сплату заборгованості 2003 року; отже, в порушення підпункту 12.1.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» не було збільшено валові доходи на суму непогашеної заборгованості на 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про стягнення такої заборгованості;

з огляду на приписи пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР) вартість відтоків природного газу та послуг з їх транспортування у розмірі 3.081.602,00 грн., не компенсованих протоками природного газу, не підлягала включенню до складу валових витрат у півріччі 2005 та півріччі 2006 років;

суми передплат на придбання основних фондів, відповідно до вимог підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), не підлягали включенню до складу валових витрат.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», код за ЄДРПОУ 03345716, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р.

За результатами перевірки складений Акт від 17.10.2006р. № 37/08-08/03345716.

В Акті перевірки (з урахуванням предмету позову) вчинено записи про порушення:

підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) - Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» не було збільшено валові доходи на суму непогашеної заборгованості у розмірі 2.487.146,06 грн. за послуги з транспортування природного газу протягом січня-грудня 2012 року, стягнуті на користь ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в господарській справі № 15/473, що набрала законної сили 11.05.2005р.;

пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) - оскільки відтоки природного газу та послуги з їх транспортування у розмірі 3.081.602,00 грн., не компенсовані протоками природного газу, тобто, не призвели до збільшення власного капіталу, такі витрати не вважаються витратами, що здійснені у власній господарській діяльності;

підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) - суми передплат ТОВ ТД «Фінар» та ТОВ «Лавантера» за придбання основних фондів не підлягали включенню до складу валових витрат.

На підставі акта перевірки, керівником Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі 27 жовтня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000561322/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.1, підпункту 5.3.2, підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3, підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14), Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» визначено суму податкового зобов'язання за платежем - 3011020100, податок на прибуток, у розмірі 1.894.111,00 грн. В їх числі 874.279,00 грн. за основним платежем і 1.019.832,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону (334/94-ВР).

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» не було збільшено валові доходи на суму непогашеної заборгованості у розмірі 2.487.146,06 грн. за послуги з транспортування природного газу протягом січня-грудня 2012 року, стягнуті на користь ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в господарській справі № 15/473.

Проте, сума боргу у розмірі 2.487.146,06 грн., що виникла перед ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за договором № 11-8 від 03.01.2002р., була сплачена протягом ІІ - IV кварталів 2005 року, що підтверджувалось платіжними дорученнями.

За позицією фахівців контролюючого органу, в рядку «призначення платежу» відображено за послуги транспортування за 2003 рік, в той час як судовим рішенням стягнуто за транспортування природного газу упродовж січня-грудня 2012 року.

Втім, слід вказати на превалювання сутності над формою.

Інформація є достовірною, коли вона вільна від суттєвих помилок та упередженості і користувачі можуть покластися на неї тою мірою, якою вона відображає або, як очікується, буде відображати дійсний стан справ. Погашення заборгованості за договором № 11-8 від 03.01.2002р. підтверджувалась наявним в матеріалах справи актом звіряння розрахунків. Будь-якої іншої заборгованості за цим договором матеріалами перевірки не встановлено.

Порушення пункту 1.32, пункту 5.1, підпункту 5.3.1 статті 5 Закону (334/94-ВР).

За позицією заявника апеляційної скарги, оскільки відтоки природного газу та послуги з їх транспортування не компенсовані протоками природного газу, тобто, не призвели до збільшення власного капіталу, такі витрати не вважаються витратами, що здійснені у власній господарській діяльності.

Так, за змістом пункту 5.1 Закону (334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Слід також зазначити, що пунктом 1.32 Закону (334/94-ВР) під терміном господарської діяльності визначена будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, пункт 5.1 пов'язує віднесення до складу валових витрат із призначенням таких витрат для використання у господарській діяльності.

(Законом не встановлено необхідність понесення витрат саме у зв'язку з отриманням прибутку для віднесення таких витрат до складу валових, саме такої позиції дотримуються органи податкової служби). При цьому органи податкової служби наполягають на структурному аналізі статті 5 Закону (334/94-ВР), визначаючи, що пункт 5.1 встановлює загальну вимогу до ведення податкового обліку щодо витрат, пов'язаних чи не пов'язаних із отриманням прибутку, а наступні пункти статті 5 встановлюють інші вимоги вже до переліку витрат, обмежених вимогами пункту 5.1.

Разом з тим, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) дає визначення господарської діяльності, використовуючи поняття «доход» (який визначається пунктом 1.21 статті 1 та підпунктом 4.1.1 Закону ), а не поняття «прибуток» (який визначено статтею 3 цього Закону).

Терміни, що використовуються в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 N 87, мають таке значення:

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період;

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Отже, виходячи з цих визначень, поняття «доходи» не є тотожним поняттю «прибуток».

А наявність збитків не є підтвердженням відсутності «доходу».

Крім того, у відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, обмеження щодо пов'язаності витрат з отриманням прибутку втрачають актуальність. Більше того, термін «у зв'язку з», що вживається у підпункті 5.2.1 Закону, дозволяє застосовувати цю норму до необмеженого переліку витрат, оскільки пов'язаність із підготовкою, організацією, веденням виробництва є не так фактом, що підлягає встановленню, як елементом аргументації, або оціночною категорією.

Відповідно до вимог пункту 5.11 статті 5 Закону (334/94-ВР), установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. При цьому, вичерпний перелік витрат, що не відносяться до складу валових, наведено у пунктах 5.3 - 5.7 тієї ж статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Порушення підпункту 5.3.2 Закону (334/94-ВР).

За позицією заявника апеляційної скарги, суми передплат ТОВ ТД «Фінар» та ТОВ «Лавантера» за придбання основних фондів не підлягали включенню до складу валових витрат.

Проте, в силу підпункту 8.2.1 Закону (334/94-ВР) під терміном «основні фонди» розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Крім того, для обліку основних фондів, визначення і планування їх структури, розрахунку норм амортизаційних відрахувань необхідно їх класифікувати. Після введення Національних стандартів бухобліку (01.01.2000) для бухгалтерського та податкового обліку існують дві різні класифікації основних фондів, кожна з яких побудована на власних принципах.

Таким чином, куди відносяться суми, що сплачені постачальникам за придбані товари:

валові витрати - у випадку якщо купуються товари;

збільшення вартості основних фондів, якщо придбаваються основні фонди.

Слід вказати, що обладнання, придбане у ТОВ ТД «Фінар», було продано Позивачем.

В межах апеляційної скарги СДПІ підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а-0870/12086/11- залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України

Повний текст ухвали виготовлено 01 квітня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник