Вирок № 30365065, 02.04.2013, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2850/13-к

пр.№ 1-кп/464/69/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2013 року

Сихівський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Лєсного С. Є.

при секретарі Гарасим Ю.Б.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальне провадження № 32013150000000033 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Івано-Франківської області, Галицького району, с.Старий Мартинів, мешканка АДРЕСА_1, українка, гр-нка України, з вищою освітою, заміжня, не працює, судимості немає, -

по ст.212 ч.1 КК України, -

за участю: прокурора Буфана Н.М., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, перебуваючи відповідно до Наказу №11 від 14.03.11 на посаді головного бухгалтера ПП "Мірт" (ЄДРПОУ 22396799), зареєстрованого за юридичною адресою: АДРЕСА_2 фактично розташованого за адресою: АДРЕСА_3 взятого на податковий облік в ДПІ у Личаківському районі м. Львова, будучи службовою особою підприємства, відповідальною, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996 - XIV від 16.07.99, за ведення бухгалтерського та податкового обліку, повноту нарахування і своєчасність сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами України терміни, у період травня-липня 2012 року умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість у значних розмірах. Так, ОСОБА_2, контролюючи та здійснюючи в період 2012 року бухгалтерський облік ПП "Мірт", безпосередньо відповідаючи за ведення податкового обліку та самостійно відображаючи його результати в податковій звітності товариства, безпідставно, в порушення вимог податкового законодавства, без відома директора ПП "Мірт", шляхом неправомірного застосування нульової ставки з ПДВ під час відображення господарських операцій із нерезидентом занизила податкові зобов'язання підприємства, а також, за відсутності належним чином оформлених первинних документів щодо взаємовідносин із суб'єктами господарської діяльності - постачальниками, завищила податковий кредит підприємства, що спричинило заниження до сплати податку на додану вартість на загальну суму 623 187 грн., що становить значні розміри.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.212 КК України, так як вона, будучи службовою особою підприємства, вчинила умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Під час досудового розслідування 12 березня 2013 року між підозрюваною та прокурором укладено угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України, згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч.1 ст.212 КК України, а також, що вона має понести покарання у виді штрафу. За умовами угоди підозрювана ОСОБА_2 засвідчила, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненні даного злочину. Обираючи вид і міру покарання підозрюваній, прокурор, керуючись ст.470 КПК України, врахував ступінь та характер сприяння підозрюваної у проведенні кримінального провадження щодо неї, характер і тяжкість обвинувачення, дані про особу підозрюваної, її щире каяття у вчиненому, а тому сторони дійшли згоди, що підозрювана ОСОБА_2 має понести покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, - сімнадцять тисяч (17000) грн.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю. Ствердила, що розуміє права визначені, п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклала добровільно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною чи обвинуваченою.

За умовами ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною чи обвинуваченою може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання у виді арешту, передбачена санкцією ч.1 ст.212 КПК України, на яку обвинувачена погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України, не обирався.

Відповідно до ст.53 КК України та з врахуванням майнового стану ОСОБА_2 слід розстрочити виплату штрафу в сумі 17000 грн. на один рік, стягуючи з ОСОБА_2 в користь держави, починаючи з 02.05.2013 року, суму штрафу рівними частинами по 1416,67 грн. щомісяця до 02.05.2014 року.

Керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 12 березня 2013 року між ОСОБА_2 та прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винною по ч.1 ст.212 КК України та призначити їй покарання штраф тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - сімнадцять тисяч (17000) грн.

На підставі ст.53 КК України розстрочити ОСОБА_2 виплату штрафу в сумі 17000 грн. на один рік, стягуючи з ОСОБА_2 в користь держави, починаючи з 02.05.2013 року, суму штрафу рівними частинами по 1416,67 грн. щомісяця до 02.05.2014 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає Законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий