Рішення № 30364905, 21.03.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/11713/2012

Провадження № 2/524/118/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі :

головуючого судді Кривич Ж.О.,

при секретарі Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Уточнивши позовні вимоги позивач просила залишити без розгляду позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» та остаточно вимагала стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на її користь пропорційно до обсягу відповідальності кожного з них втрачений дохід за період з 31.08.11 року по 29.09.11 року у сумі 960 грн. 00 коп., 4 237 грн. 96 коп. додаткових витрат на придбання ліків та 7 390 грн. 00 коп. наперед на послуги протезування, а всього 12 587 грн. 96 коп. матеріальної шкоди; стягнути солідарно з відповідачів 12 450 грн. 00 коп. моральної шкоди у звязку з ушкодженням здоровя; стягнути судові витрати.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.02.13 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди залишені без розгляду.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.02.13 року за клопотанням представника позивача до участі по справі залучено як третю особу на стороні позивача ОСОБА_4.

Представник позивача ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 є потерпілою від дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31.08.11 року за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.12 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який керував моторолером «VIPER STORM». Власником цього транспортного засобу є відповідач ОСОБА_2 Потерпіла була пасажиркою моторолера. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала численні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад її здоровя.

Посилаючись на статті 1167, 1187, 1190, 1195 ЦК України позивач вважала, що відповідати за завдану їй шкоду пропорційно до обсягу відповідальності мають власник моторолера ОСОБА_2, через недбалість якого під час дорожньо-транспортної пригоди моторолером керував ОСОБА_3, який не мав посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії, а також сам ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що моторолер «VIPER STORM», хоча і зареєстрований на його імя, в результаті поділу майна із колишньою співмешканкою ОСОБА_6 з серпня 2011 року належить їй та знаходиться у її володінні. У судове засідання 21.03.13 року не зявився, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не зявилися, про дату розгляду повідомлялися належним чином, письмово про причини неявки суд не повідомляли, заперечень проти позову суду не направили.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши надані докази, встановив такі фактичні обставини справи.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.12 року, який набрав чинності, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Суд встановив, що 31.08.11 року водій ОСОБА_3 об 11 год. 00 хв. керуючи моторолером „VIPER STORM, д.н.з. НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія і реєстраційних документів на транспортний засіб, рухався в світлий час доби по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини вул. ОСОБА_7 в напрямку до кварталу № 278 м. Кременчука, по своїй смузі руху зі швидкістю близько 80 км/годину. При цьому на задньому пасажирському сидінні моторолера знаходилась громадянка ОСОБА_1. Як водій так і пасажирка знаходились без захисних шоломів. В цей же час, попереду, у попутному водію ОСОБА_3 напрямку, рухався водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2. Рухаючись у вказаній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 зупинив свій автомобіль перед перешкодою (ямою та стічним люком), що була на проїзній частині вул. ОСОБА_7, пропускаючи транспортні засоби, які рухались у зустрічному напрямку, а водій ОСОБА_3, порушуючи вимоги п. п. 2.1. а), б): 2.3. г): 12.3: 12.4: 12.9 б) «Правил дорожнього руху України» здійснив зіткнення із задньою частиною автомобіля НОМЕР_2. Внаслідок зіткнення пасажирка моторолера «VIPER STORM», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкового травми, струсу головного мозку, відкритого двобічного перелому нижньої щелепи зі зміщенням уламків, забою таза, шийного відділу хребта, верхніх і нижніх кінцівок, саден тулуба, кінцівок, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Цивільний позов ОСОБА_1 у кримінальній справі не розглядався.

Ч. 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_1 з 31.08.11 по 29.09.11 року перебувала на стаціонарному лікуванні, у цей час ніде не працювала і втратила заробіток у розмірі мінімальної заробітної плати. Крім того, вона понесла витрати на придбання ліків в розмірі 4 237 грн. 96 коп.

Внаслідок отримання двобічного перелому щелепи вона потребує протезування зубів, вартість якого становить 7 390 грн. 00 коп.

Моральну шкоду у сумі 12 450 грн. вона обґрунтувала тривалими фізичними стражданнями, стресом, негативними вимушеними змінами в її житті.

Вирішуючи спір, суд виходить з положень ч. 1 ст. 1188 ЦК України про те, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Ч. 2 ст. 1188 ЦК України передбачено, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно ч. 2 ст. 1190 ЦК України за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано належних доказів того, що моторолер «VIPER STORM», д.н.з. НОМЕР_1, на праві власності належить не йому, а ОСОБА_6; фотокопія наданої ним розписки, яка нібито належить ОСОБА_6, належним доказом переходу права власності не є.

Доводи ОСОБА_2 не спростовують аргументи позивачки про те, що через недбалість власника моторолера керував транспортним засобом ОСОБА_3, який не мав посвідчення водія на право керувати транспортним засобом відповідної категорії.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що завдану ОСОБА_1 шкоду в розмірі 20 % від її суми має відшкодувати ОСОБА_2, що складає 2 511 грн. 60 коп., та 80 % - ОСОБА_3, що складає 10 076 грн. 36 коп.

Підстав для стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 суд не вбачає.

Розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 суд визначає враховуючи, з одного боку, тривалість фізичних страждань потерпілої, з іншого боку що дії ОСОБА_3 по відношенню до наслідків дорожньо-транспортної пригоди мали необережний характер.

Окрім того, суд враховує, що ОСОБА_1 сама діяла не достатньо обережно і перебувала без захисного шолому.

Розмір майнової шкоди, яка має бути стягнута з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, складає 5 000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 1167, 1188, 1190 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212, 213-215, 224 - 228, 233, 226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 20 % суми майнової шкоди, що становить 2 511 (дві тисячі пятсот одинадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 80 % суми майнової шкоди, що становить 10 076 (десять тисяч сімдесят шість) грн. 36 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 5 000 (пять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь держави на рахунок № 31212206700009, одержувач: УДКС у м. Кременчуці (Автозаводський район), код суду 22030001, код ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави на рахунок № 31212206700009, одержувач: УДКС у м. Кременчуці (Автозаводський район), код суду 22030001, код ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп. та 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя