Ухвала суду № 30363963, 06.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р.

справа № 2а/0470/3795/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг-Центр-7"

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 р. у справі № 2а/0470/3795/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг-Центр-7"

до: Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська

про: скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року ТОВ «Холдінг-Центр-7» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, в якій просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2010р. №0001462302/0, від 18.11.2010р. №0001462302/1, від 10.01.2011р. №0001462302/2, від 24.03.2011р. №0001462302/3 на суму податкового зобо'язання з ПДВ 275418,00 грн., у тому числі 183612,00 грн. за основним платежем та штрафними санкціями 91806,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», а також тим, що позивач не довів факт отримання податкових накладних, виписаних контрагентами у грудні 2008 року, у наступних звітних періодах.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нове рішення, яким позов задовольнити.

Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, які свідчать, що податкові накладні отримано підприємством саме у січні – лютому 2009 року, а також нормам матеріального права, зокрема нормам ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», згідно яких не дозволяється включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум, не підтверджених податковими накладними.

Позивач також зазначає, що суд безпідставно не врахував лист ДПА України № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.200 р. «Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній», згідно якого у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. N2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду, не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких вказує, що рішення суду відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, які свідчать про порушення платником податків норм п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість».

Відповідач також вказує наступне.

Згідно норм п.п.7.2.1, 7.2.6, 7.2.8 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» своєчасне включення платником податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням є обов'язком платника, і законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

Несвоєчасне (більше балансового періоду) включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) у звітному періоді податку на додану вартість, може бути пов'язане з штучним спотворенням показників податкової звітності. Винятком є лише окремо визначені законом особливі умови формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах, зокрема:

- отримання товарів (послуг) платником податку, який застосовує "касовий метод" податкового обліку (визначення надано в пункті 1.11 статті 1 Закону), а контрагент (продавець) свої податкові зобов'язання визначає за загальними правилами;

- придбання товарів для використання в звільнених від оподаткування операціях або операціях, які не є об'єктом оподаткування, та подальшого використання цих же товарів в інших звітних періодах в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

-придбання невиробничих основних фондів та переведення їх в інших звітних періодах у категорію виробничих, або їх продаж чи ліквідація.

Операції, стосовно податкового кредиту за якими точиться спір, до названих випадків не відносяться.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої доводи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши апеляційну скаргу, заперечення на неї та інші матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню,виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку ТОВ «Холдінг-Центр-7»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2009 по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт № 1768/23-2/33383194 від 03.09.2010р.

Актом встановлено, що в порушення вимог п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»ТОВ «Холдінг-Центр-7»безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ, а саме: згідно даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за січень-лютий 2009 року встановлено, що ТОВ «Холдінг-Центр-7»віднесло до складу податкового кредиту січня- лютого 2009р. суму ПДВ по податковим накладним, які отримані від контрагентів постачальників в попередньому податковому періоді, що був перевірений попередньою плановою перевіркою,а саме – за грудень 2008 року.

У висновках акту зазначено, що ТОВ «Холдінг-Центр-7» завищило податковий кредит за січень 2009 року на 181612,00 грн. та за лютий 2009 рік на 2000 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010р.№ 0001462302/0 про визначення податкового зобов'язання в сумі 275418,00 грн., в тому числі за основним платежем 183612,00 грн. та штрафними(фінансовими) санкціями 91806,00 грн., застосованих за порушення п.п.7.2.3.,7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1. п.7.4. п.п.7.5.1 .п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р.№168/97 ВР із змінами та доповненнями, п.4.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого ДПА України від 30.05.97р. №166.

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось ТОВ «Холдінг-Центр7» в порядку апеляційного оскарження. В задоволенні скарг підприємству було відмовлено, а за наслідками їх розгляду ДПІ у Ленінському районі, ДПА у Дніпропетровській області та ДПА України були винесені нові (похідні) податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2010р. № 0001462302/1, від 10 січня 2011р. № 0001462302/2, від 24.03.2011 № 0001462302/3.

Суд вважає висновки податкового органу та винесені ним податкові повідомлення-рішення обґрунтованими та правомірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначено згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 цього ж закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначено згідно з цим Законом.

За положеннями п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, що виписані контрагентами - постачальниками у грудні 2008 року, підприємством були включені до р.10.1 декларацій з ПДВ за січень-лютий 2009 року.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено обов`язок продавця видати податкову накладну покупцю на дату виникнення податкового зобов`язання. Крім того, в ході перевірки було отримано пояснення директора ТОВ «Холдінг-Центр-7» від 31.08.2010 №31/08-1щодо включення до складу податкового періоду податкових накладних за попередній період і документального отримання таких накладних, в яких директор вказує, що зазначені вище податкові накладні, отримані відповідно дат, вказаних на податкових накладних.

Ні в ході перевірки, ні в судовому засіданні позивачем не було доведено факт отримання податкових накладних за грудень 2008 року саме у січні-лютому 2009 року, тобто не надано відповідних підтверджуючих документів. Таким чином, можна зробити висновок про те, що дата отримання податкових накладних за попередній період, яка вказана в реєстрах за січень-лютий 2009 року недостовірна і слід вважати датою їх отримання дату виписки цих накладних.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прогоджується з висновком Дніпропетровського окружного адміністративного суду про те, що податковим органом доведено правомірність своїх дій щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 16.10.2010р. №0001462302/0, від 18.11.2010р. №0001462302/1, від 10.01.2011р. №0001462302/2, від 24.03.2011р. №0001462302/3, а тому позовні вимоги ТОВ «Холдінг-Центр-7»задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на лист ДПА України № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.200 р. «Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній», не приймається судом апеляційної інстанції як підстава для скасування судового рішення, оскільки Закон «Про ПДВ», містить виключний перелік умов формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, що були виписано у попередніх періодах. Як свідчать матеріали справи, операції, стосовно податкового кредиту за якими точиться спір, до названих випадків не відносяться. Порядок формування показників податкового кредиту у разі відмови контрагентів щодо своєчасної видачі податкових накладних визначено у п.п.7.2.6 п.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», вимоги якого позивачем виконано не було.

Слід також зазначити, що, посилаючись на лист ДПА України № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.200 р., позивач вважає безпідставними вимоги, що містяться у листі ДПА України від 04.11.2009 року № 24259/7/16-1517-26 (із змінами та доповненнями), яким роз`яснено, що документальним підтвердженням у покупця-платника податку на додану вартість при включені до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ який підтверджує надходження такої накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.

Виходячи з зазначеного, слід дійти висновку, що постанова суду першої інстанції не суперечить нормам матеріального права, є обґрунтованою та відповідає нормам процесуального права, що виключає підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства,

суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг-Центр-7"

залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011року – без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко