Ухвала суду № 30361509, 27.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.справа № 2а-0870/4327/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - Мальчев В. Є. (дов. від 19.01.2012 р.)

відповідача: - Новаковська О. В. (дов. від 15.02.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року

у справі № 2а-0870/4327/11

за позовом приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозремонтний завод»звернулося з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя №0000430803 від 23.05.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109741,00 грн. за січень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків відповідача, що договори позивача з ТОВ "Інвестиційно-промислова група "Трансмашхолдинг" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є недійсними, а позивачем порушені п.198.3 ст.198, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 203, ч.ч1, 2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України, що призвело завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 109741 грн. Відповідачем в акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вище правовим нормам, не зазначено доказів, які б свідчили про нікчемність правочинів-договорів, укладених позивачем з контрагентом, тим більше, що вказані правочини не визнавались недійсними в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.178), в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у контрагента позивача -ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі потужності, власні складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, відсутність за юридичною адресою, а отже договори, які укладені між позивачем та його контрагентом, не спричиняють реального настання правових наслідків та є недійсними.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Трансмашхолдинг»за період січень 2011 року, за результатами якої складено акт №50/08-03/01056273 від 10.05.2011 (а.с.12).

В акті зафіксовано порушення Позивачем п.198.3 ст.198 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, ч.1-3, 5, 6 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, а саме: позивачем безпідставно завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 109741,00 грн. по операціям з ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011 року на суму 109741,00 грн.

Вказані висновки відповідача прийняті на підставі того, що договори, укладені між ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг»та позивачем, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними.

На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000430803 від 23 травня 2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109741,00 грн. за січень 2011 року. та визначено штрафні санкції на сум 1,00 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг»укладений договір №91 від 14.12.2010 про закупівлю товарів за державні кошти та договір поставки №9 від 30.12.2010 про закупівлю товарів за державні кошти. Відповідно до вказаних договорів ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» позивачу поставлено колесо зубчате 8ТН.224.037, колесо зубчате 8ТН.224.038 та ТЕН 450вт, 350 в кресл.450.350СБ/ЗЕРЗ, відповідно. Вказані поставки підтверджені документально, про що свідчать рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, приходні ордери, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, що містяться в матеріалах справи.

На момент укладення та реалізації договорів про закупівлю товарів контрагент позивача ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаною вище особою у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Факт виконання договорів поставки (настання реальних правових наслідків, обумовлених вказаними договорами) підтверджений наявними в матеріалах справи зазначеними вище документами, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, а також документами бухгалтерського та складського обліку, які свідчать про оприбуткування позивачем отриманої від ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» продукції та використання цієї продукції у власній господарській діяльності позивача.

Наведені в акті перевірки обставини щодо відсутності у ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» реальної можливості поставити обумовлений договорами товар в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Посилання відповідача на отримання інформації з автоматизованих інформаційних систем «АІС РПП», АРМ «Бест Звіт»щодо ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» не приймається колегією суддів до уваги, оскільки дані цих систем за встановлених вище фактичних обставин не можуть бути підставою для висновку про недійсність укладених договорів, а відтак й про завищення позивачем податкового кредиту на суму 109741,00 грн.

З огляду на приписи ст.528 ЦК України не встановлена наявність у ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності не свідчить про неможливість виконання вказаних вище договорів та відсутність ознак реальності операцій щодо придбання продукції.

Вказані вище договори між позивачем та ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції з придбання позивачем товару у ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення суми податку на додану вартість 109741,00 грн. до складу податкового кредиту у січні 2011 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі № 2а-0870/4327/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко