Рішення № 30360302, 27.03.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №2/359/887/2013

359/1439/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області, в складі:

головуючого судді Мельника О.О.

при секретарі Швачко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія «АероСвіт" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом до ПрАТ „Авіакомпанія «АероСвіт", і в судовому засіданні підтримала письмовий текст даної позовної заяви про те, що вона з 03.07.2012р. по 31.01.2013р. працювала на даному підприємстві на посаді провідного бухгалтера відділу податкового обліку та була звільнена в зв»язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Однак, відповідач при її звільненні нарахував, але не виплатив їй заборгованість по заробітній платі, в т.ч. компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу, передбачену ст.44 КЗпП України, а всього на загальну суму 17 968 грн. 17 коп. Окрім прямої заборгованості, відповідач відповідно до чинного трудового законодавства України зобов»язаний сплатити на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, з 01.02.2013р. по 21.02.2013р. Крім того, вважає, що внаслідок затримки виплаті їй заробітної плати та не проведення відповідачем з нею розрахунку при звільненні, вона зазнала моральної шкоди, яка полягає у постійних душевних хвилюваннях, що викликані нестабільним фінансовим становищем і як наслідок неможливістю вчасно вносити кошти в рахунок погашення кредиту за автомобіль, і яку вона оцінює в 20000 грн. Тому просить стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у вищевказаному розмірі, а також суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний період та суму заподіяної моральної шкоди.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що наказом генерального директора ПрАТ „Авіакомпанія «АероСвіт" № 256-ос від 25.01.2013р., позивача було звільнено з посади бухгалтера Відділу податкового обліку з 31.01.2013р., у зв»язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та нараховано, але не виплачено в день звільнення до часу розгляду справи в суді заробітну плату в розмірі 17 968 грн. 17 коп., включаючи грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 15 календарних днів за період роботи з 03.07.2012р. по 31.01.2013р. та вихідну допомогу, нараховану в порядку ст.44 КЗпП України.

Внаслідок невиплати позивачці, як звільненому працівникові, з вини відповідача заробітної плати в строки, встановлені законом, відповідач повинен виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки, а саме з 31.01.2013 р. по 27.03.2013р.

Вищенаведене підтверджується даними копії вищевказаного наказу про звільнення позивача(а.с.4), копії трудової книжки позивача з відомостями про час роботи в ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» з 03.07.2012р. (а.с.5-10), даними розрахункового листа за грудень 2012р.- січень 2013 р. (а.с.11), даними копії довідки ПрАТ „Авіакомпанія АероСвіт" від 31.01.2013р. про вищевказані нараховані суми заборгованості перед позивачем (а.с.12).

Згідно із ч.1 ст.21КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов»язується виконувати роботу, визначену цієї угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із ст.ст.2,12 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов"язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Згідно положення ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

За правилом ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору, в т.ч., з підстав п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

За змістом ст.116 вищевказаного Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст.47 вищевказаного Кодексу власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами було укладено трудовий договір, позивачка перебувала в трудових відносинах з відповідачем та виконувала доручену їй роботу, була звільнена із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а відповідач нарахував, але не виплатив їй у вищевказаних розмірах заборгованість по заробітній платі, включаючи грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та вихідну допомогу в порядку ст.44 КЗпП України, суд дійшов висновку, що таку суму заборгованості по заробітній платі, слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Крім того, відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір такого відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, враховуючи, що відповідач, при звільненні позивачки, у встановлені законом строки, не виплатив їй нараховану заробітну плату, суд дійшов висновку, що з ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» слід стягнути на користь ОСОБА_1 її середній заробіток за весь час затримки, починаючи з дня звільнення - 31.01.2013 р. по 27.03.2013р. При цьому, за розрахунковий період для обчислення середнього заробітку суд бере грудень 2012р.- січень 2013р., (згідно п.2 Постанови КМ України №100 від 08.02.1995р.).

За вказані місяці позивач отримав 17968 грн. 17 коп.(5672 грн. 45 коп. за грудень 2012р. + 12 295 грн. 72 коп. за січень 2013р.). В грудні 2012р. та в січні 2013р. кількість робочих днів складала 42 дні. Отже середньоденний заробіток за даний період, складає 427 грн. 81 коп.(17968 грн. 17 коп. : 42дні). При цьому, починаючи з 31.01.2013р. по 27.03.2013р. включно, кількість робочих днів складає 39 день. Тому, середній заробіток, що підлягає виплаті позивачу, за вказаний період, з боку ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»» становить 16 684 грн. 59 коп.(39 робочий день х 427рн. 81коп.)= 16 684 грн. 59 коп.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми моральної шкоди, оскільки належні докази, які б підтверджували факт її заподіяння, а також її розмір, позивачкою суду не надані, а сам факт невиплати заробітної плати не є фактом спричинення моральної шкоди, враховуючи, що відповідальність за дане порушення, вже встановлена ст.117 КЗпП України.

В порядку п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Крім того, враховуючи, що рішення винесено на користь позивача, який звільнений від сплати судових витрат, з відповідача, в дохід держави, слід стягнути суму судового збору.

Керуючись ч.1 ст.21, ст.ст.44,47, 83, ч.1 ст.94, ст.ст.116,117 КЗпП України, ст.ст.2,12 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 року, п.2 Постанови КМ України №100 від 08.02.1995р., ст.ст.8,10,11,60,62,64,81,88,212-215,367 ЦПК України,

суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Аеросвіт» (ЄДРПОУ 20048090) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 17 968 грн. 17 коп. та 16 684 грн. 59 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього стягнути 34 652 грн. 76 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Аеросвіт» (ЄДРПОУ 20048090) 346 грн. 52 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Мельник

+

+