Ухвала суду № 30358962, 19.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13236/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.06.2012 року №1006/17-20, від 12.09.2012 року №1519/17-20,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.11.2012 року №0010092290.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року; за наслідками перевірки складено акт від 23.04.2012 року №20/17-04/НОМЕР_1.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік на 10309888,92 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на 1752681,12 грн., та завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1702158,00 грн., у тому числі за січень 2011 року на 72999,00 грн., травень 2011 року на 486539,00 грн., червень 2011 року на 626537,00 грн., липень 2011 року 79149,00 грн., серпень 2011 року на 183217,00 грн., вересень 2011 року на 64562,00 грн., жовтень 2011 року на 69906,00 грн., листопад 2011 року на 119249,00 грн. та заниження за вказаний період суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1702158,00 грн.

В обґрунтування заниження податкових зобов'язань орган державної податкової служби посилаючись на те, що під час проведення перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Дарінет - Сервіс», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Дана Плюс» покупцю - позивачу, що свідчить про те, що правочини між вказаними товариствами та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому зазначені правочини не є нікчемними, оскільки не створюють юридичних наслідків. Так, як на підтвердження відсутності поставок від контрагентів позивача відповідача посилається на наступне: по контрагенту - ТОВ «Володар», на незнаходження юридичної особи за адресою та на кримінальну справу №80-0263, що порушена за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Фірма «Володар», на ім'я громадянина Росії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; по контрагенту - ТОВ «Дарінет-сервіс», на відсутність за юридичної особи за адресою та на акт ДПІ у Обухівському районі Київської області від 29.02.2012 року №49/23-02/35752170 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських операцій із контрагентами, їх реальності та повноти відображення за період квітень, травень, червень, вересень 2011 року»; по контрагенту - ТОВ «Граньстройінвест», на відсутність юридичної особи за адресою та акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 18.01.2012 року №43/15-2/37649152 «Про неможливість проведення зустрічної звірки за період жовтня - листопада 2011 року»; по контрагенту - ТОВ «Дана Плюс» посилається на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 26.10.2011 року №1258/2/23-30-32553052 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дана Плюс» щодо підтвердження господарських відносин за липень - серпень 2011 року».

07.06.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесені податкові повідомлення - рішення:

- №1006/17-20, яким позивачу на підставі акту перевірки за порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1960201,00 грн., у тому числі за основним платежем 1702158,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 258043,00 грн.;

- №1011/17-20, яким позивачу на підставі акту перевірки за порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1752681,00 грн., у тому числі за основним платежем 1752681,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення позивачем були оскарженні в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м. Києві ДПС, за наслідками чого рішенням про результати розгляду скарги від 13.09.2012 року №1055/71/12-314 податкове повідомлення - рішення від 07.06.2012 року №1011/17-20 визнано відкликаним, податкове повідомлення - рішення від 07.06.2012 року №1006/17-20 залишено без змін.

12 вересня 2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №1519/17-20, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 2190851,40 грн., у тому числі за основним платежем 1752681,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 438170,28 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь - які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платників податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, розглядаючи реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Дарінет - Сервіс», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Дана Плюс», на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Дарінет - Сервіс» (Підрядник) укладено договір від 01.10.2009 року №01/10, відповідно до якого останній приймає на себе обов'язок виконати комплект робіт по проектуванню, погодженню, прокладці та монтажу зовнішніх ліній зв'язку і боксів оптичного кабелю, слабкострумним мережам зв'язку, а також виконання зварювальних й ремонтно - будівельних робіт на об'єктах (т. 1 а.с. 105 - 109).

На виконання договору позивачем надані акти виконаних робіт від 30.09.2011 року №411/11 та від 30.08.2011 року №410/11, відповідно до яких позивач прийняв комплекс робіт з встановлення та підключення абонентського обладнання до мережі Київстар (т. 1 а.с. 118 - 121).

Разом з тим, з зазначених актів вбачається, що останні складені на виконання договору генерального підряду від 01.09.2011 року №010811.

Також, на підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані податкові накладні від 30.09.2011 року №56 на загальну суму 12312,00 грн., у т.ч. ПДВ 2052,00 грн. та №55 на загальну суму 13682,40 грн., у т.ч. ПДВ 2280,40 грн. (т. 1 а.с. 116 - 117) та виписку по рахунку №2600050743 відкритому в АТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві на підтвердження оплати отриманих послуг (т. 1 а.с. 122).

Проте, з зазначених податкових накладних не зазначено на виконання яких договорів вони виписані, що не уможливлює підтвердити зв'язок з зазначеним вище правочином.

16 серпня 2010 року між позивачем (Замовник) та ПП «Фірма «Володар» укладено аналогічного змісту договір №ПФВ/НСВ 16/08/10, відповідно до якого останній приймає на себе обов'язок виконати комплект робіт по проектуванню, погодженню, прокладці та монтажу зовнішніх ліній зв'язку і боксів оптичного кабелю, слабкострумним мережам зв'язку, а також виконання зварювальних й ремонтно - будівельних робіт на об'єктах та роботи з будівництва розподільчих внутрішньо будинкових мереж доступу (т. 1 а.с. 123 - 127).

Також, того ж дня між зазначеними сторонами були укладені додаткові угоди №1 на виконання робіт з встановлення додаткових внутрішньобудинкових слабкострумових стояків у житлових будинках у містах Луцьку, Чернігові, Тернополі та №2 на виконання робіт з технічного обслуговування розподільчих внутрішньо будинкових мереж доступу (бригадаз 2-х чоловік) у містах Луцьку, Житомирі, Тернополі, Чернівцях, Бердичеві, Києві, Харкові, робіт з обслуговування абонентської мережі та обладнання (бригада з двох чоловік з автомобілем) у м. Києві, робіт з технічного обслуговування ВОЛС та ТКД у містах Луцьку, Житомирі, Тернополі, Чернівцях, Бердичеві, Києві, Харкові (т. 1 а.с. 128-129).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані рахунки - фактури, акти виконаних робіт, податкові накладні (т. 1 а.с. 137 - т. 2 а.с. 118), відповідно до яких ПП «Фірма «Володар» здійснило роботи по будівництву ОБ «під ключ» на об'єктах; підключенню клієнтів до мережі Інтернет; обслуговуванню ліній абонентського доступу; з пошуку та залучення абонентів до користування телекомунікаційними послугами оператора; по будівництву мережі доступу до мережі Інтернет; з технічного обслуговування розподільчих внутрішньобудинкових мереж доступу для можливості підключення до мережі Інтернет; комплекс робіт по отриманню дозволу міської влади.

На підтвердження оплати отриманих робіт (послуг) позивачем надано виписку по рахунку №2600050743 відкритому в АТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві (т. 2 а.с. 119 - 124).

Також, 31 серпня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Граньстройінвест» (Підрядник) укладено договір №1/ГСІ/НСВ, відповідно до п. 1.1 якого останній надає комплекс робіт з встановлення та підключення Абонентського обладнання до Мережі Київстар, комплекс робіт по обслуговуванню ліній абонентського доступу (т. 2 а.с. 125 - 129).

Додатковою угодою від 02.09.2011 року №1 викладено пп. 1.1 в новій редакції, відповідно до якого контрагент приймає на себе обов'язок виконати комплект робіт по проектуванню, погодженню, прокладці та монтажу зовнішніх ліній зв'язку і боксів оптичного кабелю, слабкострумним мережам зв'язку, а також комплекс робіт з побудови внутрішньо - будинкових стояків слабих струмнів (один міжповерховий перехід): до 70 мм (т. 2 а.с. 130).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані рахунки - фактури, акти виконаних робіт, податкові накладні (т. 2 а.с. 131 - т. 2 а.с. 239), відповідно до яких ТОВ «Граньстройінвест» здійснило роботи по будівництву ОБ «під ключ» на об'єктах; підключенню клієнтів до мережі Інтернет; обслуговуванню ліній абонентського доступу; комплекс робіт з будівництва внутрішньо - будинкових стояків слабих струмів у будинку (один міжповерховий перехід) до 70 мм.

На підтвердження оплати отриманих робіт (послуг) позивачем надано виписку по рахунку №2600050743 відкритому в АТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві (т. 2 а.с. 240).

29 липня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Дана Плюс» (Підрядник) укладено договір №1/ДП/НСВ, відповідно до п. 1.1 якого останній надає комплекс робіт з встановлення та підключення Абонентського обладнання до Мережі Київстар, комплекс робіт по обслуговуванню ліній абонентського доступу, з побудови внутрішньо - будинкових стояків слабих струмнів (один міжповерховий перехід): до 70 мм, послуги зі сприяння укладення Абонентських договорів між потенційними Абонентами та Оператором (т. 2 а.с. 241 - 245).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані рахунки - фактури, акти виконаних робіт, податкові накладні (т. 2 а.с. 246 - т. 3 а.с. 56), відповідно до яких ТОВ «Дана Плюс» здійснило роботи по підключенню клієнтів до мережі Інтернет; обслуговуванню ліній абонентського доступу; встановлення додаткових внутрішньо - будинкових стояків у житлових будинках, послуги по пошуку та залученню абонентів до користування телекомунікаційними послугами оператора.

На підтвердження оплати отриманих робіт (послуг) позивачем надано виписку по рахунку №2600050743 відкритому в АТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві (т. 3 а.с. 57).

Зазначені вище договори передбачають аналогічний зміст вимог, зокрема, пункт 10.1 відповідно до яких підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно - кошторисній документації).

Так, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій колегією суддів було витребувано проектну документацію та кошториси, проте, позивачем не було надано зазначену документацію.

Також, під час апеляційного розгляду справи позивач пояснив, що зазначені вище роботи та послуги були отримані від контрагентів з метою виконання умов договорів, що укладені з Приватним акціонерним товариством «Київстар».

Проте, колегія суддів вважає, що з аналізу наданих позивачем документів не можливо встановити пов'язаність спірних правочинів з правочинами, що укладені між позивачем та ПрАТ «Київстар».

Отже, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством, тому, відповідно, позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит на підставі господарських операцій з ТОВ «Дарінет - Сервіс», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Дана Плюс».

Як було вже зазначено, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив правомірність податкових повідомлень - рішень від 07.06.2012 року №1006/17-20, від 12.09.2012 року №1519/17-20.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 25.03.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.