Постанова № 30357284, 01.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2009 р. справа № 13/348/06-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Божко Л.А. Кожана М.П.,

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

на постанову: господарського суду Запорізької області від 16 жовтня 2007 року у справі №13/348/06-АП,

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торгівельний будинок «Електроснаб», м.Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення №0001042302/0 від 01.08.06р.,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2006 року Закрите акціонерне товариство «Торгівельний будинок «Електроснаб»звернулось до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 01.08.06 року №0001042302/0.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень зазначалось наступне, що податкове повідомлення-рішення №0001042302/0 від 01.08.2006р. суперечить ст.61 Конституції України, Закону України «Про систему оподаткування», п.п.1.2, 1.11 ст.1, ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.5.1, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, отже є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає визнанню нечинним.

Постановою від 16.10.2007 року господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив. При цьому суд зазначив, що відповідач неправомірно донарахував позивачу податок на прибуток, тому що відповідно до положень ч.4 п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які не належать до складу валових витрат будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Проте, позивачем при проведені перевірки були надані всі необхідні документи, отже позивач мав законні підстави на віднесення до складу валових витрат та відображення їх у податковій Декларації про прибуток підприємства.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірного застосовані норми матеріального та процесуального права. Апелянт посилався на п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на п..2.16 «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. На думку апелянта первинні документи на постачання товару ЗАТ "ТБ "Електроснаб", виписані TOB "ФінПромТрейд", без законних підстав та не є первинними документами, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення зазначених господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності, та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності з п. 1 ст. 9 Закону України №996, на даних якого ґрунтується податкова звітність (п. 2 ст. З Закону України № 996). Таким чином відповідач вважає, що TOB "ФінПромТрейд" не мало права на складання податкових накладних, видаткових накладних, та відповідно ЗАТ "ТБ "Електроснаб" не мало законних підстав на віднесення до складу валових витрат підприємства вартість придбаних товарів по вищезазначеній операції та відображення її у податковій Декларації про прибуток підприємства.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги і зазначає, що оскаржувана відповідачем постанова суду першої інстанції є законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріалами справи, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності закритого акціонерного товариства "Торгівельного будинку "Електроснаб" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки складено акт №83/23-2/31831117 від 18.07.2006р.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001042302/0 від 01.08.2006р., яким позивачу визначено до сплати суму з податку на прибуток у сумі 15175грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7587,50грн. (усього на 22762,5грн.).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996 (далі -Закон України №966), який визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, у статті 1 (терміни: "господарська операція", "первинний документ") визначає, що підтвердженням здійснення господарської операції згідно зі ст.128 ЦК України є первинний документ. Відповідно до ст.1 Закону України №966 господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. При цьому первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (п. 1 ст.9 Закону України № 996), на даних якого, як зазначено в п.2 ст.3 Закону України № 996, ґрунтується податкова звітність.

Крім того, відповідно до п.2 ст.9 Закону України № 996 первинні документи мають містити наступні обов'язкові реквізити:

- назву документу (форми); дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положенням про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованим у Мінюсті України 05.06.1995р. за 168/704 встановлено:

- п.п.1.1 п.1 "Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (далі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету";

- п.п.1.2 п.1 "Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення".

Згідно з п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

За приписами ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідноз п.1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" змінами та доповненнями продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції безоплатного надання товарів. При цьому продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг)

При цьому факт придбання передбачає перехід права власності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України (аналогічні норми - ст.12 ЦК УРСР від 18.07.1963р.) встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України (ст. 42 ЦК УРСР від 18.07.1963) правочин (угода) може вчинятися усно або у письмовій формі.

За нормами п. 1, 2 ст.334 Цивільного кодексу України (ст.128 ЦК УРСР від 18.07.1963) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно).

Спірне податкове повідомлення-рішеня винесено за порушення з боку позивача абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, згідно із зазначеними нормами не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Апелянт звертає увагу суду на факти, встановлені судовим рішенням у іншій справі.

Так, під-час перевірки виявлено проведення господарських операцій мід позивачем та суб'єктом господарювання - TOB "ФінПромТрейд" (код за ЄДРПОУ 32845403), щодо якого Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01.11.2005р. у справі №2-4168/05 скасовано установчі документи, а саме: статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств організацій України, визнано недійсним реєстрацію TOB „ФінПромТрейд" у якості платника на додану вартість, а також зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя анулювати свідоцтво платника ПДВ та виключити TOB „ФінПромТрейд" з реєстру платників ПДВ з дати реєстрації з 26.02.04р. Судом також визнано недійсними всі фінансово-господарські документи та первинні бухгалтерські документи (в тому числі накладні, видаткові накладні, податкові і накладні, акти-прийому передачі, товарно-транспортні накладні) від дати їх складання з реквізитами TOB „ФінПромТрейд" з дати його реєстрації - 13.02.04р.

При цьому, судом першої інстанції не враховано вищезазначене за умови, що рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01.11.2005р. не оскаржувалось та набуло законної сили 14.11.06р.

Таким чином, податкові накладні, які були виписані контрагентом позивача TOB „ФінПромТрейд", виписані особою, яка не є платниками ПДВ.

З урахуванням зазначеного податковий орган вірно визначився, що первинні документи на постачання товару ЗАТ "ТБ "Електроснаб", виписані TOB "ФінПромТрейд", не є первинними документами у розумінні чинного законодавства, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності, та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до п.1 ст.9 Закону України № 996, на даних якого ґрунтується податкова звітність (п. 2 ст. З Закону України № 996).

Тобто, TOB "ФінПромТрейд" не мало права відносити до складу валових витрат вартість придбаних у даного контрагента товарів по вищевказаним операціям.

Колегія суддів також погоджується з апелянтом в тому, що невизнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених між позивачем та TOB „ФінПромТрейд", не впливає на податкові зобов'язання платника податку.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, постанову господарського суду Запорізької області від 16 жовтня 2007 року слід скасувати. Апеляційну скаргу задовольнити. В позові відмовити.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 16 жовтня 2007 року у справі №13/348/06-АП задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 16 жовтня 2007 року у справі №13/348/06-АП скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України..

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.А. Божко

М.П.Кожан