Постанова № 30357150, 25.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2013 р. Справа № 809/680/13-a

11 год. 40 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

прокурора - Ворох А.В.,

представника позивача - Луканюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області ДПС

до відповідача: Приватного підприємства "Ольва"

про стягнення заборгованості в сумі 5594,32 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013 року прокурор Богородчанського району (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області ДПС (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Ольва" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5594,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі сплачені податкові зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 5594,32 грн. Оскільки, станом на момент звернення до суду з позовною заявою податковий борг відповідачем самостійно не сплачений, позивач просив стягнути заборгованість в судовому порядку.

Прокурор вимоги, викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представник позивача позовні вимоги також підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, проте на адресу суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причини невручення (а.с.40).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що юридична особа - приватне підприємство «Ольва» відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру зареєстроване 13.09.1993 року (а.с.24). Згідно із ст. 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Відповідач, будучи орендарем земельних ділянок, за 2012 рік подав до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі податкову декларацію з плати за землю 20.02.2012 року (а.с.18-19), в якій самостійно розрахував суму податку, що підлягає сплаті щомісячно в розмірі 1874,35 грн., яка складається з орендної плати за дві земельні ділянки, а саме: 0,1131 га - 159,28 грн., та 1,1509 га - 1715,07 грн., щомісячно.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено допущення відповідачем заборгованості у зв'язку з простроченням сплати орендної плати за земельну ділянку за жовтень 2012 року в сумі 1874,35 грн., однак оскільки у відповідача була переплата в розмірі 28,73 грн., до сплати підлягає 1845,62 грн., за листопад 2012 року - 1874,35 грн., та за грудень 2012 року - 1874,35 грн., орендної плати, що підтверджується розрахунком позовних вимог (а.с.16) та частково випискою з облікової картки платника по земельному податку юридичних осіб щодо відповідача станом на 31.12.2012 року (а.с.20-23). Таким чином, загальний розмір податкового боргу з орендної плати за землю, що обліковується за відповідачем становить 5594,32 грн.

Оскільки відповідачем самостійно здійснений розрахунок суми податкового зобов'язання, така сума податку вважається узгодженою.

Приписами абзацу 2 пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Тому, з метою стягнення узгодженого зобов'язання, визначеного в даному адміністративному позові, вимога не надсилалася. Надіслання вимоги в попередніх періодах підтверджується корінцем податкової вимоги від 05.12.2012 року №48/1 та рекомендованим повідомленням про вручення з відміткою відповідача про отримання даної вимоги (а.с.17).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Керуючись вимогами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 КАС України на органи прокуратури покладено обов'язки щодо здійснення представництва інтересів держави в суді.

Оскільки на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 5594,32 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

За наведених підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "Ольва" (ідентифікаційний код 20535236) та за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Ольва" (ідентифікаційний код 20535236) в дохід місцевого бюджету заборгованість з орендної плати за землю в сумі 5594 (П'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) гривні 32 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: \підпис\ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 29.03.2013 року.