Постанова № 30357108, 15.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

15 березня 2013 р. Справа № 802/429/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі (далі - УПФ України у Немирівському районі) з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " не сплатила страховий внесок за 2010 рік. У зв'язку з цим, за ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 1750,80 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

15.03.2013 року представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про призначення судового засідання, яка отримана відповідачем 25.02.2013 року (а.с. 26). Крім того, судом на адресу відповідача, яка зазначена в ЄДРПОУ станом на 15.03.2013 року, надсилалась повістка з повідомленням про час, місце та дату проведення судового засідання, проте конверт з судовою кореспонденцією повернувся до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 32-34).

Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи, а тому дійшов висновку за можливість розглянути справу без участі відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження, на підставі наявних в справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 26.05.2006 року зареєстрована Немирівською РДА, як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в УПФ України у Немирівському районі, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ( а.с. 12-13).

Відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Немирівському районі по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1750,80 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі - Закон ), страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 11 цього ж Закону визначає осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема ними є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 ст. 14 Закону встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3, 4 ст. 11 та ч.1 ст.12 даного Закону.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є застраховані особи, зазначені в статті 14 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 1 ст. 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Верховною Радою України 08.07.2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески ".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст.17 Закону, платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ст. 20 Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частина 6 цієї ж статті передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідачу направлялись вимога про сплату боргу № Ф-75 від 16.05.2011 року в сумі 887,34 грн. та вимога про сплату боргу № 284 від 16.05.2011 року в сумі 863,46 грн. (а.с. 10-11), які були отримані ОСОБА_1 20.05.2011 р., про що свідчать повідомлення про вручення вказаних вимог (а.с. 10-11).

Проте, на час звернення позивача до суду, відповідачем не сплачено суму недоїмки, яка в загальному становить 1750,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку громадянина-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 6-7).

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі (22800, м. Немирів, вул. Горького, 88, р/р 25603323640103, ВАТ "Державний ощадний банк", МФО 302076, код 20118413) кошти в сумі 1750 грн.80 коп. (тисяча сімсот п'ятдесят гривень 80 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя/підпис/ Заброцька Людмила Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: