Вирок № 30356613, 02.04.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1504/13-к

1-КП/415/139/13

ВИРОК

Именем України

02.04.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Кім Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 11 липня 2011 року Лисичанським міським судом Луганської області по ст.185 ч.2 КК України до 2 років 06 місяцям позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

26 листопада 2012 року, приблизно о 13 годині, більш точніший час не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні літньої кухні у дворі будинку АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - три чавунних пічних плити, на суму 420 гривень, і чавунні дверцята вугільної пічки, вартістю 70 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 490 гривень.

Крім того, 06 лютого 2013 року, приблизно о 23 годині, більш точніший час не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши у двір будинку АДРЕСА_4, повторно, таємно викрав - три пічних чавунних плити, на суму 378 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, пояснивши, що обставини, час та місце скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно, та в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно, поєднаному з проникненням у сховище, доведено та кваліфікує його дії за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання: скоєні ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжуюють покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, а також, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисні злочини, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, крім того, в період випробувального терміну та відбуття покарання за попереднім вироком, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжуюють покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, активну поведінку останнього щодо розкриття злочинів та думку потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ст.185 ч.3 КК України.

Так як обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК Украины, призначивши ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини, викладені в данному вироку, в период невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 11 липня 2011 року, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК Украини, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 11 липня 2011 року.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням товарознавчих експертиз №1302181/254 від 20 лютого 2013 року та №1302191/254 від 20 лютого 2013 року витрати у сумі 343 гривні та 343 гривні, відповідно, на залучення експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - відсутні.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 11 липня 2011 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

686 (шістьсот вісімдесят шість) гривень за проведення товарознавчих експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: