Ухвала суду № 30356189, 02.04.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" квітня 2013 р. Справа № 5019/414/12

За скаргою Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС"

на дії органу ДВС

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНАГРО ГРУП"

до відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС"

про стягнення 409 460 грн. 00 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.04.2012 року рішенням господарського суду Рівненської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозахід" до Сільськогосподарського приватного підприємства "Спас" про стягнення 409 460,00 грн. задоволено, стягнуто з сільськогосподарського приватного підприємства "Спас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро Груп" 409 460,00 грн. основного боргу, 4 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 1609,50 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду від 03.04.2012 року, яке набрало чинності 17.04.2012 року, видано наказ.

10.08.2012 року Відділом ДВС Гощанського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Боржник - Сільськогосподарське приватне підприємство "Спас", не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження, 29.03.2013 року звернувся до господарського суду із скаргою на дії органу ДВС, в якій просить зазначену постанову скасувати та зобов'язати Відділ ДВС Гощанського районного управління юстиції зняти арешт з майна.

01.04.2013 року у зв'язку з обранням судді Крейбух О.Г. суддею Рівненського апеляційного господарського суду розпорядженням керівника апарату суду № 01-07/45/2013 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" справу № 5019/414/12 передано на розгляд судді Андрійчук О.В.

Суд, розглянувши скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Спас", встановив таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у ч. 1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

При цьому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, початок перебігу процесуального строку на оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС пов'язується виключно з днем, коли скаржнику стало про це відомо, або з днем, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із наявних матеріалів, скаржником одночасно зі скаргою подано клопотання про відновлення строку на оскарження, яке обґрунтоване тим, що орган ДВС, незважаючи на неодноразові звернення боржника щодо скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, будь-яких дій по їх скасуванню не здійснив, що змусило Сільськогосподарське приватне підприємство "Спас" звернутися з відповідною скаргою до суду.

Зокрема, як стверджує боржник, 16.08.2012 року, 02.11.2012, 14.02.2013 року він направляв заяви на адресу керівництва Відділу ДВС Гощанського управління юстиції, в яких, посилаючись на обставини, викладені у заявах, зазначав, що постанови від 10.08.2012 року на даний час не мають юридичної сили, а тому повинні бути скасовані.

Відтак, з доданих скаржником документів судом встановлено, що про існування оскаржуваних постанов йому стало відомо щонайменше з 16.08.2012 року.

Щодо оскарження дій органу ДВС в адміністративному порядку, то як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 9.5. Постанови від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", подання учасником виконавчого провадження скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, інших посадових осіб органу Державної виконавчої служби начальникові відділу, якому підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу Державної виконавчої служби вищого рівня (ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження") не може бути підставою для відмови в прийнятті скарги господарським судом, оскільки на відповідні правовідносини поширюється юрисдикція суду (ст.ст. 55, 124 Конституції України).

Отже, оскарження дій державних виконавців начальнику відповідного органу ДВС не є перешкодою для звернення до суду, а відтак таке оскарження не може слугувати поважною причиною пропуску встановленого десятиденного строку.

Враховуючи викладене, зважаючи, що скаржник звернувся зі скаргою на дії органу ДВС з пропуском встановленого процесуального строку майже на шість місяців та за відсутності для того поважних причин, відтак суд не вбачає підстав для відновлення пропущеного строку на подання скарги.

Згідно з п. 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на ст.ст. 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Спас" на дії відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції в Рівненській області залишити без розгляду.

Суддя Андрійчук О.В.