Рішення № 30355586, 02.04.2013, Приморський районний суд Запорізької області

02.04.2013

Справа № 2/326/67/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року Приморський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого - судді Картофлицького Г.В.

при секретарі Конюхової С.О.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Приморську справу за позовом прокурора Приморського району в інтересах Приморської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих злочином,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012р., при розгляді кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК України прокурором Приморського району в інтересах держави в особі Приморської міжрайонної державної податкової інспекції було подано вищевказаниий позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь державного бюджету шкоду, заподіяну злочином у розмірі 189 910,00 грн.

Вироком Приморського райсуду від 15.10.2012р. ОСОБА_2 було засуджено за ч.2 ст.367 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати державні посади строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі 4250 грн. На підставі ст.75 КК України вона була звільнена від відбуття основного покарання з іспитовим строком 1 рік. Позов прокурора задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2012р. вищевказаний вирок Приморського райсуду в частині задоволення цивільного позову скасовано.

В звязку з чим у січні 2013р. прокурор звернувся до суду із тим самим позовом в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні прокурор Власов О.С. та представник Приморської міжрайонної податкової інспекції ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та пояснили, що ОСОБА_2, будучи посадовою особою Приморської МДПІ, внаслідок неналежного виконання своїх посадових обовязків під час проведення комплексної документальної перевірки ТОВ «Петрівське», не відобразила в акті перевірки від 18.06.2008р. нецільове використання коштів зі спеціального рахунку в розмірі 189 910,00 грн., в результаті чого підприємству на вказану суму не донараховано податкове зобовязання з ПДВ, чим спричинено шкоду державним інтересам. Зазначили, що внаслідок приховування цього факту відповідачкою, в силу ст.102 ПК України ці кошти вже не можуть бути нараховані підприємству як податкове зобовязання.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що її вини в тому, що підприємство перерахувало кошти зі спеціального рахунку не за цільовим призначенням немає, тому відповідати за дії його керівництва вона не повинна, відповідальність за це порушення повинні нести керівники підприємств, а відшкодування шкоди покладається на підприємство, яке відповідає за правильність сплати обовязкових платежів до бюджету. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» просила застосувати спеціальну позовну давність, встановлену цим законом у 1095 днів, тобто термін, протягом якого податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, а також кримынальноъ справи №1-108/12 Приморського райсуду, суд приходить до такого.

Згідно ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов»язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Приморського райсуду від 15.10.2012р. встановлено вину ОСОБА_2, як головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Приморської ДПІ в тому, що при перевірці ТОВ «Петрівське» в частині використання коштів підприємства зі спеціальних рахунків вона не відобразила в акті №9/2302/30896330 від 18.06.2008р. порушення вимог п.11.29 ст.11 ЗУ «Про податок на додану вартість» та вимог п.5 постанови КМУ №271 від 26.02.1999р. за період 2005-2006 років на суму 189 910,00 грн.

З ухвали апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2012р. вбачається, що підставою для скасування вироку в частині цивільного позову стало те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку не привів підстави та мотиви за яким позов підлягає задоволенню.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №238-12Б від 20.03.2012 в акті планової документальної перевірки ТОВ «Петрівське» №9/2302/30896330 від 18.06.2008р. не відображено, що внаслідок невідповідності вимогам п.11.29 ст.11 ЗУ «Про податок на додану вартість» та вимог п.5 постанови КМУ №271 від 26.02.1999р. товариство не перерахувало в бюджет суму податку на додану вартість за період 2005 року в розмірі 37 610,00 грн., за період 2006 року в розмірі 152 300,00 грн.

Цей висновок сторонами не спростований, покладений в обґрунтування винності ОСОБА_2 у вироку суду, отже суд вважає його належним обґрунтуванням розміру спричиненої шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У звязку з тим, що в силу ст.102 ПК України ці кошти вже не можуть бути нараховані підприємству, як податкове зобовязання, заподіяну шкоду повинна відшкодувати саме ОСОБА_2, т.я. між її винними діями та неможливістю стягнення коштів з підприємства вироком суду встановлений прямий причинний зв'язок.

Суд вважає, що строк позовної давності слід рахувати не з часу проведення перевірки, а з моменту викриття злочину, яким вважає висновок за матеріалами службової перевірки по факту порушень діючого законодавства працівниками ДПІ у Приморському районі під час здійснення планової документальної перевірки ТОВ «Петровське» від 23.03.2012р., який міститься, який міститься на а.с.10-19 т.1 кримінальної справи №1-108/12 Приморського райсуду.

Отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.10, 60, 209, 215 ЦПК України, ст.1166 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету на р/р 31110029700276, МФО 813015, ЄДРПОУ 37917236, код 14010100, банк УДКСУ в Запорізькій області 189 910грн. у відшкодування шкоди, заподіяної злочином та 1899,1грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.

Суддя Г.В.Картофлицький