Рішення № 30355350, 27.03.2013, Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 113/336/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року

Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого - судді Забара Г.Я.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко С.С.,

прокурора Фазилова С.Ш.,

відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників третіх осіб: Первомайської райдержадміністрації Слобожанінової О.А., виконкому Первомайської селищної ради Гончаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське

цивільну справу за позовом прокурора Первомайського району в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи - Первомайська районна державна адміністрація АРК, виконавчий комітет Первомайської селищної ради Первомайського району АРК, Кримська республіканська установа «Будинок дитини «Ялиночка»,

встановив:

Прокурор Первомайського району звернувся з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до відповідачів про позбавлення їх батьківських прав відносно дитини та стягнення аліментів на її утримання. Мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідачі є батьками дитини, відмовилися від дитини і залишили її в пологовому будинку, оскільки хлопчик народився недоношеним, з малою вагою, шансів на виживання не мав. З 12.05.2011 року дитина знаходиться в КРУ «Будинок дитини «Ялиночка», за цей час дитину ніхто з батьків не відвідував, не цікавився станом її здоров'я, матеріальної допомоги батьки не надають. 21.02.2011 року відповідачі письмово підтвердили свою відмову від дитини, таким чином ухиляються від виконання своїх обов'язків по утриманню і вихованню дитини. Ці обставини дають підстави для позбавленні відповідачів батьківських прав щодо дитини, що обумовлено необхідністю визначення статусу малолітньої дитини. Відповідачі мають на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюють, мають постійний дохід, власний транспортний засіб, відповідно до закону зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому прокурор просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5 в розмірі ? всіх видів доходу, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прокурор і треті особи позов підтримали.

Відповідачі позов визнать частково, згодні з позовом в частині позбавлення їх батьківських прав, заперечують проти стягнення аліментів в розмірі, заявленому в позові, посилаючись на сімейний та матеріальний стан, просять встановити мінімальний розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959р.), Конвенції ООН про права дитини (1989р.), міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959р.), «дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».

Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею ст. 150 Сімейного кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 155 СКУ ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, а саме: ст. 164 Сімейного кодексу України, відповідно до п. 2 ч. 1 якої батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зазначені в постанові фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Суд встановив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина народилася в Сімферопольському міському клінічному пологовому будинку № 2, народилася недоношеною, з вадами здоров'я, затримкою розвитку. 13.12.2010 року мати ОСОБА_1 написала відмову від дитини, батько був повідомлений про відмову його дружини від дитини, підтримав заяву. Батьки залишили дитину в пологовому будинку. Дитина знаходилась в КРУ «Дитяча клінічна лікарня», з 12.05.2011 року і до теперішнього часу перебуває в КРУ «Будинок дитини «Ялиночка». Розпорядженням Первомайської райдержадміністрації № 74-р від 24.02.2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, присвоєний статус дитини, яка залишилася без батьківської опіки.

21.02.2011 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у заяві до Первомайської РДА підтвердили свою відмову від дитини. За весь час батьки його не навідували, не цікавилися його долею, станом здоров'я, не надавали матеріальну допомогу. Батьки не мають наміру забрати дитину з будинку дитини, не виконують обов'язки по вихованню, навчанню та матеріальному забезпеченню дитини, не мають наміру виховувати і утримувати дитину у майбутньому, займатися її розвитком.

Таким чином, відповідачі, які злісно ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, підлягають позбавленню батьківських прав відносно дитини. Згідно висновку Первомайської райдержадміністрації позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дитини визнано доцільним.

На підставі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідачі мають на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, в утриманні якої її батько - ОСОБА_8, участі не приймає, перебуває в розшуку у зв'язку з несплатою аліментів на утримання дочки. Власного житла не мають, проживають в квартирі, що належить матері ОСОБА_1 - ОСОБА_9 Відповідачі мають кредитні зобов'язання, витрати на утримання житла, відповідачка ОСОБА_1 перебуває на обліку з приводу онкологічного захворювання.

Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. Аліменти належать стягненню з відповідачів в твердій грошовій сумі з кожного щомісячно, до досягнення дитиною повнолітня в розмірі 290 грн., в сумі, що становить мінімальний розмір аліментів, встановлений законом. Аліменти підлягаю зарахуванню на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Доводи позивача та заперечення відповідачів підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: свідоцтвом про народження, актовим записом про народження дитини, витягом з Державного реєстру щодо актового запису про народження дитини, заявою ОСОБА_1 від 13.12.2010 року про відмову від дитини, актом від 13.12.2010 року про покинуту дитину, повідомленнями про дитину, позбавлену батьківського піклування, та реєстрацію народження покинутої дитини, розпорядженням про надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування, виписками з історії хвороби дитини, висновками про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, заявою відповідачів від 21.02.2011 року з підтвердженням відмови від дитини, довідками з місця проживання, про склад сім'ї, з місця роботи відповідачів, характеристиками на ОСОБА_1 і ОСОБА_2, довідкою про умови проживання відповідачів, актом обстеження житлово-побутових умов, висновком Первомайської РДА про доцільність позбавлення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини, свідоцтвами про народження неповнолітніх дітей, що перебувають на утриманні відповідачів, витягом з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1, ухвалою, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідями прокуратури з приводу розшуку та несплати аліментів ОСОБА_8 на утримання дочки ОСОБА_7, кредитними договорами на ім'я відповідачів, розрахунками заборгованості по них, довідками по картковим рахункам, платіжними документами, договором найму житла.

Оскільки органи прокуратури на підставі п. 11 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в силу ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в дохід держави в розмірі: 114 грн. 70 коп. за позовом про позбавлення батьківських прав та 229 грн. 40 коп. за позовом про стягнення аліментів, загалом по 344 грн. 10 коп. з кожного, оскільки пред'явлені вимоги є самостійними щодо кожного з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 223, 294, 367 ЦПК України, ст. 150, 152, 155, 164 -166, 180, 182, 184, 191, 193 Сімейного кодексу України, суд

вирішив:

Позов прокурора Первомайського району задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (актовий запис № 251 від 21 січня 2011 року відділу державної реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції АРК), та передати дитину органам опіки і піклування.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки смт. Первомайське Первомайського району АРК, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Первомайське Первомайського району АРК, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 290 (двісті дев'яносто) грн. з кожного, починаючи з 11.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Аліменти перераховувати на особистий рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_3 у АТ "Державний ощадний банк України", МФО 324805, ЗКПО 09324508, р/р НОМЕР_4, ТВБВ 10011/0258.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 344 грн. 10 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий