Рішення № 30353303, 18.03.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/9122/2012

Провадження № 2/520/857/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2013 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Непоради М.П.

при секретарі - Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ Акціонерне товариство «БТА Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності та визнання права власності на предмет іпотеки, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ АТ «БТА Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності та визнання права власності на предмет іпотеки посилаючись на наступне.

06 листопада 2007 року між ВАТ «БТА Банк» (яке змінило своє найменування на ПАТ АТ «БТА Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № I 001/07-О.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3., 1.4 Кредитного договору, банк відкрив позивальнику відновлювану кредитну лінію з лімітом в 750 000,00 доларів США під 15,5 % річних, строком дії до 06 листопада 2017 року.

Згідно умов п. 1.2 Кредитного договору ліміт кредитної лінії складає: з часу укладання Кредитного договору і по 06.11.2010 року включно 750 000,00 доларів США (за перші три роки позичальник сплачує тільки відсотки, без сплати загальної заборгованості за кредитною лінією); з 07.11.2010 року позичальник починає повернення заборгованості по кредитній лінії шляхом сплати щомісячно, не пізніше 6 числа місяця в розмірі 8 929,00 доларів США, а в останній місяць 8 893,00 доларів США).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 06.11.2007 року між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 3495.

Відповідно до умов договору іпотеки, іпотеко давці передали Банку в іпотеку нежилі будівлі, загальною площею 765,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям на правах спільної часткової власності - по ? частці кожному.

На підставі заяв ОСОБА_2 від 06.11.2007 року, 07.07.2008 року, 22.10.2008 року банком було надано кредитні кошти на загальну суму в розмірі 380 000,00 доларів США.

Позивач зазначив, що 24.02.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Банку із заявою про зменшення ліміту кредитної лінії до 353 000,00 доларів США та переглянути графік його погашення. За результатами розгляду заяви Банком було прийнято рішення щодо задоволення прохання позичальника, і 09.03.2011 року3 між банком та позичальником було укладено Додатковий договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № I 001/07-О від 06 листопада 2007 року.

Додатковим договором № 1 від 09.03.2011 року було внесено наступні зміни: - зменшено ліміт кредитної лінії до 353 000,00 доларів США; перенесено початок повернення кредиту, а саме: з 07.11.2010 року на 04.03.2011 року; зменшено розмір платежів до 4 359,00 доларів США, а останній місяць - 4 280,00 доларів США, що мають сплачуватись кожного місяця до 6 числа.

05.05.2011 року позичальник звернувся до Банку із заявою про перенесення терміну сплати щомісячних платежів до 17 числа кожного місяця.

06.06.2011 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про внесення змін № 2 , умови якого передбачали перенесення кінцевої сплати платежів до 17 числа кожного місяця.

25.05.2011 року ОСОБА_2 звернувся до банку із заявою, в якій просив перенести початок повернення кредитних коштів на 6 місяців.

Враховуючи наявну прострочену заборгованість Банком було прийняте рішення надати позичальнику відстрочку з погашення кредиту за умови погашення простроченої заборгованості, та 18.07.2011 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір № 3, який передбачав реструктуризацію існуючої заборгованості та відстрочення повернення кредиту на 6 місяців, тобто ОСОБА_2 повинен був сплачувати з 04.03.2011 року по 17.06.2011 року не пізніше 17 числа кожного місяця по 4 359,00 доларів США, а з січня 2012 року по 4 727,00 доларів США.

Позивач зазначив, що не зважаючи на високу лояльність позивача до відповідача, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитного договору, та в результаті чого утворилась прострочена заборгованість щодо сплати чергових платежів, а саме станом на 05.06.2012 року загальна заборгованість ОСОБА_2 склала 2 950 925,23 грн., яка включає: строкову заборгованість за кредитом в розмірі - 311 929,00 доларів США (що еквівалентно 2 493 092,53 грн.); прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 23 635,00 доларів США (що еквівалентно 188 902,74 грн.); строкова заборгованість зі сплати процентів в розмірі 5 201,24 доларів США (що еквівалентно 41 570,91 грн.); прострочена заборгованість зі сплати процентів в розмірі 26 295,18 доларів США (що еквівалентно 210 164,23 грн.); пеня нарахована за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів - 14 312,83 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів - 2 881,99 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд позов задовольнити, та звернути стягнення не предмет іпотеки за Договором іпотеки, а саме на нежилі будівлі, загальною площею 765,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ціною 3 315 000,00 грн. без ПДВ, шляхом набуття права власності ПАТ «БТА Банк» в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № І 001/07-О від 06.11.2007 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі. В наступному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що згідно з додатком до позовної заяви, основним доказом є розрахунки заборгованості, з яких не вбачається, а ні моменту виникнення заборгованості та порушення виконання зобов'язання, а ні факту виникнення заборгованості та порушення виконання зобов'язання. З наданих позивачем розрахунків вбачається, що 06.11.2007 року ОСОБА_2 отримано кредитних коштів у розмірі 265 000,00 доларів США, але на момент розгляду справи повернуто кредитних коштів у розмірі 213 750,67 доларів США - відсотки, та 44 436,00 доларів США - тіла кредиту на загальну суму 258 186,67 грн., та йому невідомо відкіля виникла заборгованість, на яку посилається позивач в розмірі 2 950 925,23 грн.

Крім того, представник відповідачів зазначив, що відповідач ОСОБА_3 надав належну йому на підставі права власності ? частку спірного нерухомого майна в іпотеку, не маючи жодних правовідносин та зобов'язань перед ПАТ «БТА Банк» за договором про відкриття кредитної лінії № І 001/07-О від 06.11.2007 року, тобто не уклавши з позивачем ніяких правочинів. За час виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № І 001/07-О від 06.11.2007 року ОСОБА_2 з позивачем укладено три додаткових договори про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії, де змінювались умови погашення кредитних зобов'язань та збільшувались фінансові навантаження на боржника без відома іпотекодавця - ОСОБА_3 та збільшена відповідальність своєю часткою нерухомого майна, так як позивач в порушення положень права, не повідомив ОСОБА_3 про виникнення порушення основного зобов'язання та не надав відомості про обсяг порушеного зобов'язання, строк для виконання порушеного зобов'язання, то у позивача відсутнє право на звернення на предмет іпотеки.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини та пояснення представників відповідача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні данні (пропущення строку позовної давності тощо ), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За кредитним договором банк зобов'язується передати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1054 ЦК України).

Для забезпечення виконання сторонами зобов'язань за кредитним договором застосовуються будь-які види забезпечення, передбачені главою 49 ЦК України. Найбільш ефективним серед видів забезпечення виконання зобов'язань вважається застава, зокрема, іпотека, яка характеризується тим, що виконує забезпечувальну функцію; передбачає встановлення додаткового (акцесорного) зобов'язання, яким забезпечується основне зобов'язання; передбачає настання певних майнових наслідків у випадку неспроможності боржника.

Іпотека є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

За юридичною природою іпотека як вид застави є речовим зобов'язанням.

Іпотека регулюється Законом України «Про іпотеку». Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом (ст.1 Закону «Про іпотеку»).

Згідно статті 7 Закону України «Про іпотеку» та загальних правил, визначених статтею 572 ЦК України, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (ст.11 Закону «Про іпотеку»).

Згідно статті 33 Закону «Про іпотеку», частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.590 ЦК України).

За змістом ст. 572 ЦК України, ст. ст. 33,34,39 Закону України «Про іпотеку» та за умовами іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відтак, невиконання позичальником боргового зобов'язання надає право позикодавцю на свій розсуд здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки або за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса чи за договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. ст. 34,39 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки, у тому числі за рішення суду, може бути переданий іпотекодержателю в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивачем не надані докази щодо наявності інших кредиторів у боржника, які б претендували на предмет іпотеки задля задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Судом встановлено, що між 06 листопада 2007 року між ВАТ «БТА Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 001/07-О (надалі Договір) на суму 750 000,00 доларів США строком до 06 листопада 2017 року.

Згідно п. 1.1. Договору банк відкриває позичальнику (ОСОБА_2) відновлювану кредитну лінію у розмірі 750 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується використувати Кредити на поточні потреби, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, повертати банку кредиту та загальну заборгованість за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені ст. 8 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Ліміт кредитної лінії складає: з часу укладення договору і по 06 листопада 2010 року включно у розмірі 750 000,00 доларів США (за перші три роки фактичного користування кредитами позичальник сплачує тільки відсотки, без сплати загальної заборгованості за кредитною лінією); починаючи з 07 листопада 2010 року відбувається повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, але не пізніше 06 числа кожного місяця по 8 929,00 доларів США, а останній місяць - жовтень 2017 року - 8 893,00 доларів США. Розмір процентів за користування кредитами складає 15,5% річних. Термін дії договору - 06 листопада 2017 року.

06 листопада 2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - іпотеко давці), який діє як майновий поручитель ОСОБА_2 та ВАТ «БТА Банк» було укладено договір іпотеки. Згідно п. 1.1. Договору іпотеки на забезпечення виконання Основного зобов'язання іпотеко давці передають в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно.

Згідно п. 2.1. іпотекою забезпечуються вимоги іпотеко держателя щодо виконання ОСОБА_2 кожного і всіх його зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № І 001/07-О від 06 листопада 2007 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору іпотеки предметом іпотеки за цим Договором є нежилі будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п. 3.5. предмет іпотеки оцінюється 1 500 000,00 доларів США, що на день укладання договору становить 7 757 000,00 грн.

Договір іпотеки від 06 листопада 2007 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстровій книзі за № 265.

06.11.2007 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про отримання кредитних коштів у розмірі 265 000,00 доларів США та відповідно до заяви про видачу готівки № 1843 від 06 листопада 2007 року отримав готівкою 265 000,00 доларів США.

07 липня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про отримання кредитних коштів у розмірі 50 000,00 доларів США, та відповідно до заяви про видачу готівки № 3401 від 07 липня 2008 року отримав готівкою 50 000,00 доларів США.

22 жовтня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про отримання кредитних коштів у розмірі 65 000,00 доларів США, та відповідно до заяви про видачу готівки № 2329 від 22 жовтня 2008 року отримав готівкою 65 000,00 доларів США.

Тобто, ОСОБА_2 в період з 06.11.2007 року по 22 жовтня 2008 року отримав від позивача кредитні кошти в розмірі 380 000,00 доларів США.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи розрахунків ОСОБА_2 з 03.12.2007 року по 24.02.2011 року сплатив позивачу нараховані проценти в розмірі 173 590,10 доларів США, що відповідало умовам договору про відкриття кредитної лінії від 06.07.2007 року, тобто станом на 24.02.2011 року заборгованості по процентів у відповідача ОСОБА_2 не було.

24.02.2011 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про зміну умов договору про відкриття кредитної лінії від 06.07.2007 року, та просив зменшити ліміт заборгованості до суми фактичної заборгованості по договору в розмірі 353 000,00 доларів США та змінити графік погашення заборгованості.

09 березня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про внесення змін № 1, за умовами якого банк відкриває ОСОБА_2 не відновлювану кредитну лінію в розмірі 353 000,00 доларів США. Ліміт кредитної лінії склав 353 000,00 доларів США, починаючи з 04 березня 2011 року відбувається повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, але не пізніше 06 числа кожного місяця по 4 359,00 доларів США, а останній місяць - жовтень 2017 року - 4280, 00 доларів США.

01.05.2011 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про можливість реструктуризації заборгованості по кредитним зобов'язанням за Договором та відстрочити погашення загальної заборгованості строком на 6 місяців з послідуючим погашенням загальної заборгованості рівними частками на весь період дії кредитного договору.

05.05.2011 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про зміну строку погашення заборгованості по Договору, з 06 числа кожного місяця на 17 число кожного місяця.

06 червня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про внесення змін № 2. Згідно п. 1.1. сторони домовились внести зміни до п. 1.2., ст. 1 Кредитного договору «Предмет договору» та виклали його в наступній редакції: Ліміт кредитної лінії складає 353 000,00 доларів США, починаючи з 04 березня 2011 року відбувається повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, але не пізніш 17 числа кожного місяця по 4 359,00 доларів США, а останній місяць - жовтень 2017 року - 4280,00 доларів США.

18 липня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про внесення змін № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № І 001/07-О від 06 листопада 2007 року, згідно до п. 1.1 умов Договору сторони домовились внести зміни до п. 1.2., ст. 1 Кредитного договору «Предмет договору» та виклали його в наступній редакції: ліміт кредитної лінії складає 353 000,00 доларів США; починаючи з 04 березня 2011 року по 17 червня 2011 року відбувається повернення загальної заборгованості за Кредитною лінією, але не пізніше 17 числа кожного місяця, по 4 359,00 доларів США, починаючи з січня 2012 року по 4 727,00 долара США, а останній місяць - жовтень 2017 року - 4 674,00 долара США.

Судом встановлено, що 06.11.2007 року по 18.05.2012 року відповідач ОСОБА_2 погасив заборгованість по загальній заборгованості в розмірі 48 795,00 доларів США, заборгованість по процентам в сумі 44 639,42 долара США.

Тобто загальна сплачена заборгованость по кредитним зобов'язанням відповідачем ОСОБА_2 сплачена у сумі 267 024,52 доларів США.

Згідно наданим позивачем розрахунків у відповідач ОСОБА_2 станом на 05.06.2012 року виникла загальна заборгованість в розмірі 2 950 925,23 грн., яка включає: строкову заборгованість за кредитом в розмірі - 311 929,00 доларів США (що еквівалентно 2 493 092,53 грн.); прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 23 635,00 доларів США (що еквівалентно 188 902,74 грн.); строкова заборгованість зі сплати процентів в розмірі 5 201,24 доларів США (що еквівалентно 41 570,91 грн.); прострочена заборгованість зі сплати процентів в розмірі 26 295,18 доларів США (що еквівалентно 210 164,23 грн.); пеня нарахована за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів - 14 312,83 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів - 2 881,99 грн.

Згідно наданого позивачем висновку про вартість майна від 19 червня 2012 року, зробленого суб'єктом підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, що зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 12 вересня 2003 року, реєстраційний номер 21317, Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 11663/11 від 11.04.2011 року величина ринкової вартості нежилої будівлі загальною площею 765,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 складає 414 764,00 доларів США, що еквівалентно 3 315 000,00 грн.

З наданим позивачем висновком про вартість іпотечного майна суд не погодився та призначив судову будівельно-технічну експертизу по визначенню ринкової вартості іпотечного майна.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконаної на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2012 року Художньо-інжинирінговим центром «Експрес-проект ЛТД» вартість спірного майна становить 8 229 329,00 грн. (що еквівалентно 1 029 567 доларів США станом на 18.02.2013 року).

В судовому засіданні представник відповідачів не погодився з представленою представником позивача оцінкою предмету іпотеки. Докази щодо іншої ціни предметів іпотеки позивачем надані не були, а тому суд вважає за можливе при ухваленні рішення виходити з ціни, вказаної в висновку судової будівельно-технічної експертизи про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 8 229 329,00 грн. (що еквівалентно 1 029 567 доларів США станом на 18.02.2013 року).

Також, позивачем не надані докази щодо наявності інших кредиторів у боржника, які б претендували на предмет іпотеки задля задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна

За таких обставин, суддя вважає, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за процедурою продажу, встановленою статтею 38 Закону України «Про іпотеку», з передачею предмета іпотеки в управління позивачу не підлягають задоволенню

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право вимагати у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інакше не встановлено законом (право застави).

Судом встановлено, що 06 листопада 2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - іпотеко давці), який діє як майновий поручитель ОСОБА_2 та ВАТ «БТА Банк» було укладено договір іпотеки. Згідно п. 1.1. Договору іпотеки на забезпечення виконання Основного зобов'язання іпотеко давці передають в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно.

Однак позивачем не надано суду договір поруки, за яким ОСОБА_3 є майновим поручителем ОСОБА_2 за виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № І 001/07-О від 06 листопада 2007 року, з цього вбачається що відповідач ОСОБА_3 не є поручителем, а це лише зазначено в договорі іпотеки від 06 листопада 2007 року, тому на думку суду не є солідарним боржником у справі.

Згідно вимог п. 6.1. Договору іпотеки від 06.11.2007 року іпотеко держатель (позивач) набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений Основним зобов'язанням (17 жовтня 2017 року), боржник (ОСОБА_2) не поверне іпотеко держателю (ПАТ «БТА Банк») суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені, та/або впливають з Основного зобов'язання, в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим Договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним). При настанні зазначених випадків іпотеко держатель надсилає іпотекодавцям письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов'язання та зобов'язань, передбачених цим договором, у не менш ніж 30 денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкодою для звернення з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою основного зобовязання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Позивач не надав суду жодного доказу щодо отримання ОСОБА_3 письмової вимоги про усунення порушень.

З огляду на ч.3 ст.35 Закону України «Про іпотеку», вимога, встановлена частиною першою цієї статті, неперешкоджає іпотекодержателюздійснювати свої права, визначені статтею12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, лише у випадках, якщовикликана таким повідомленням затримка можеспричинити знищення, пошкодженнячи втрату предмета іпотеки.

Відповідно до положення ст.39 Закону № 898-ІV суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки,якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Зазначене положення Закону є оціночним у зв'язку з цим підлягає детальному мотивуванню і суд має дійти висновку, чи підпадає спірна ситуація, яку він розглядає, під зміст цього оціночного поняття та чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини. У цьому випадку має бути врахована й співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна.

В судовому засіданні було встановлено, що вартість нежилої будівлі за адресою АДРЕСА_1 складає 8 229 329,00 грн. (що еквівалентно 1 029 567 доларів США станом на 18.02.2013 року, а основний борг відповідача 3 315 000 грн. (що еквівалентно 367 060,42 дол.США+ 17 194,82 грн.), тобто позивачем не врахована співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна, при цьому суд враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості на думку суду не відповідає дійсності.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази мають бути належними та допустимими. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд вважає, що позивач не довів обставин, на які посилався як на підставу вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, натомість представник відповідачів підтвердив свої заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Тому вимоги позивача про припинення права власності ОСОБА_2 на нежилі будівлі загальною площею 765,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки задоволенню не підлягають, виходячи з засад розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 88, 209, 212-215,218, 223 ЦПК України, ст. 33-39 Закону України «Про іпотеку» України ст.ст. 49, 572, 589, 590, 1054, 321 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ Акціонерне товариство «БТА Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності та визнання права власності на предмет іпотеки - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ПАТ Акціонерне товариство «БТА Банк» (м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 14359845, МФО 321723) на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи в розмірі 7 800 (сім тисяч) вісімсот грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Непорада М. П.