Постанова № 30351912, 01.04.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/1723/13-п

01.04.2013 року м. Сімферополь

Суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Деменок С.В., при секретарі Мороченець Т.Л., за участю прокурора Глухоєдова В.М., адвоката ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, консультанта відділу по забезпеченню діяльності комісій Верховної Ради АР Крим Управління по забезпеченню діяльності Верховної Ради АР Крим та її органів Секретаріату Верховної Ради АР Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст.172-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи державним службовцем 9 рангу 4 категорії - на підставі розпорядження №257-л від 21.12.2011р. займаючи посаду консультанта відділу по забезпеченню діяльності комісій Верховної Ради АР Крим Управління по забезпеченню діяльності Верховної Ради АР Крим та її органів Секретаріату Верховної Ради АР Крим, умисно, із корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді заробітної плати за виконану роботу в ПП «Міласса», порушив встановлені п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» обмеження щодо заборони займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Так, ОСОБА_2, діючи як фізична особа, згідно наказу №12/К від 23.06.2011р. був прийнятий на посаду начальника служби безпеки приватного підприємства «Міласса» (м. Севастополь) з окладом згідно штатного розкладу та звільнений з посади 01.04.2012р. згідно до наказу №4/К від 01.04.2012р. В період роботи на вказаній посаді ОСОБА_2 виконував роботу щодо забезпечення безпеки на території міжнародного центру відпочинку молоді «Зоряний берег» (м. Севастополь, с. Орлівка, вул.. Качинське шосе, 33). За період з 01.01.2012р. по 01.04.2012р. ОСОБА_2 за виконану роботу було нараховано та виплачено у ПП «Міласса» грошову винагороду в розмірі 3.928,71 грн. (січень 2012р. - 1.309,57 грн., лютий 2012р. - 1.309,57 грн., березень 2012р. - 1.309,57 грн.).

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні корупційного правопорушення не визнав. Пояснив, що дійсно влітку 2011р. був тимчасово працевлаштований в ПП «Міласса» на посаду начальника служби безпеки. Заяву про звільнення з підприємства написав в листопаді 2011р. Заяву не датував. Його не знайомили з наказом про звільнення, однак повністю розрахувалися за виконану роботу. Під час перебування на державній службі ніяку іншу оплачувану роботу не виконував. В відомостях про отримання заробітної плати за січень, лютий та березень 2012р. в ПП «Міласса» стоїть не його підпис.

Заслухавши думку прокурора, який вважав, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки корупційного правопорушення, ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які просили закрити провадження у справі за відсутності події та складу інкримінованого корупційного правопорушення, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наступними доказами:

- поясненнями ОСОБА_3 - головного бухгалтера ПП «Міласса» про те, що ОСОБА_2 дійсно працював на підприємстві на посаді начальника служби безпеки з 23.06.2011р. по 01.04.2012р. та був звільнений на підставі наказу №4/К від 01.04.2012р. Заробітна платня нараховувалася ОСОБА_2 відповідно до штатного розкладу та сплачувалася за відомостями щомісячно. ОСОБА_2 вона бачила неодноразово, при неї він подавав заяву про звільнення (а.с.14-16);

- наказом №12/К від 23.06.2011р. ПП «Міласса» про прийняття ОСОБА_2 на посаду начальника служби безпеки з 23.06.2011р. з окладом згідно до штатного розкладу (а.с.19);

- заявою ОСОБА_2 від 01.04.2012р. про звільнення за власним бажанням з ПП «Міласса» з 01.04.2012р. (а.с.22);

- наказом №4/К від 01.04.2012р. ПП «Міласса» про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора ПП «Міласса» - начальника служби безпеки за ст.38 КЗпП України з 01.04.2012р. з виплатою компенсації за невикористану відпустку. Підстава - заява ОСОБА_2 (а.с.23);

- відомостями на виплату грошей №2,3,4 за січень, лютий, квітень 2012р. ОСОБА_2, які містять підписи останнього в графі «підпис про отримання» (а.с.24,25,26);

- розпорядженням Голови Верховної Ради АР Крим ОСОБА_4 №257-Л від 21.12.2011р. про прийняття ОСОБА_2 з 21.12.2011р. на посаду консультанта Відділу по забезпеченню діяльності комісій Верховної Ради АР Крим Управління по забезпеченню діяльності Верховної Ради АР Крим та її органів Секретаріату Верховної Ради АР Крим (а.с.84);

- присягою державного службовця ОСОБА_2 (а.с.83);

- автобіографією (а.с.104);

- попередженням ОСОБА_2 про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання та протидії корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби (а.с.82);

- табелями обліку робочого часу робітників Верховної Ради АР Крим за періоди часу з 01.12.2011. по 31.12.2011р., з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. (а.с.86);

- копією трудової книжки ОСОБА_2 (а.с.86-96);

На підставі наведеного, встановивши фактичні обставини справи, ретельно проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому корупційного правопорушення підтверджується в повному обсязі.

Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.172-4 КУпАП.

Надані захисником ОСОБА_2 накази про проведення службового розслідування на ПП «Міласса»; пояснення головного бухгалтера ОСОБА_3 про втрату нею заяви ОСОБА_2 про звільнення, датованої листопадом 2011р., та фактично вчинення нею службового підроблення; наказ про притягнення головного бухгалтера до дисциплінарної відповідальності, суд оцінює критично. Оскільки зазначені документи суперечать сукупності зібраних по справі доказів, в тому числі документам, направленим посадовими особами ПП «Міласса» (головним бухгалтером ОСОБА_3) на запит начальника УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим (а.с.17-27), поясненням ОСОБА_3 від 12.02.2013р. (а.с.14-16).

Також суд враховує, що посадові особи підприємства вважали доречним провести відповідне службове розслідування саме після надходження відповідного адвокатського запиту.

Крім того, суд зазначає, що пояснення ОСОБА_2 про деякі фактичні обставини справи є непослідовними та суперечливими. Так, не визнаючи свою провину та наполягаючи на написанні заяви без дати про звільнення в листопаді 2011р., тим не менш, в автобіографії при прийнятті на посаду державного службовця ОСОБА_2 зазначав фактично про звільнення з ПП «Міласса» в серпні 2011р. (а.с.104). Також, викликає сумніви пояснення ОСОБА_3 (а.с.99) в частині подання саме їй (як головному бухгалтеру) особисто заступником директора підприємства заяви про звільнення.

Також суд зазначає, що у посадових осіб підприємства не було ніяких перешкод для подання в офіційному порядку УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим копій прибуткових касових ордерів за лютий-квітень 2012р. про депонування заробітної плати ОСОБА_2 Тим не менш, зазначені бухгалтерські документи були надані суду стороною захисту. При цьому, як пояснила суду адвокат ОСОБА_1, на час розгляду справи в суді, встановити місце знаходження звільненої з роботи ОСОБА_3 не представляється можливим.

Табулювання робочого часу державного службовця ОСОБА_2 вісімками, на думку суду, не свідчить про неможливість перебування ОСОБА_2 на іншій посаді за сумісництвом та отримання за це винагороди.

Посилання ОСОБА_2 на те, що в відомостях про отримання заробітної плати за січень, лютий та березень 2012р. стоїть не його підпис, беззаперечно не свідчить про фальсифікування підпису правопорушника іншими особами. Так, підписи ОСОБА_2 в документах, що містяться в матеріалах справи, достовірність яких ніким не оспорюється, візуально є різними.

На підставі наведеного, доводи захисника про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, фактично про неправомірні дії третіх осіб, за які ОСОБА_2 не повинен нести відповідальність, на думку суду, є неспроможними.

Підстав для закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, не має.

Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом 3 місяців з дня виявлення, але не пізніше 1 року з дня його вчинення.

Суд враховує, що вчинене ОСОБА_2 правопорушення є триваючим, тому граничний річний строк накладення стягненн, передбачений законом закінчується 01.04.2013р., в день видання наказу про звільнення. Відповідно до норм КЗпП України днем звільнення вважається останній день роботи. 01.04.2013р. ОСОБА_2 та ПП «Міласса» перебували в трудових відносинах, оскільки це був останній день роботи працівника.

При накладенні адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, дані про особу ОСОБА_2 (а.с.а.с.48-66) та вважає за необхідне накласти стягнення у вигляді максимального штрафу, передбаченого санкцією частини інкримінованої статті (в розмірі 125 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2.125 грн.) з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 3.928,71 грн.

Керуючись ч.1 ст.172-4, ст.ст.256,293,294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2.125 (дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 3.928 (три тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 71 коп.

Реквізити для оплати - р/с 31112106700002, код 21081100, одержувач - бюджет м. Сімферополя, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України АР Крим, код ОКПО - 34740405, МФО - 824026, адміністративні штрафи та інші санкції.

Дані про особу правопорушниці (ІНН) - НОМЕР_1.

Строк для пред'явлення постанови до виконання - три місяці.

Штраф має бути сплачений правопорушницею не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушницею штрафу у зазначений строк, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Апеляційна скарга та протест прокурора на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення можуть бути подані до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: С. В. Деменок