Рішення № 30350937, 26.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/19122-2012 26.02.13

За позовомДочірнього підприємства «Управляюча компанія Нерухомістю» До Фізичної особи - підприємця Немирівської Раїси Петрівни Простягнення 9 899,31 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Спасибко А.В. - по дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця Немирівської Раїси Петрівни 9 899,31 грн. заборгованості, з яких 9 597,10грн. основного боргу, 50,48грн. - 3% річних, 251,73грн. пені, за договором суборенди від 08.05.2012р. № 30-К.

В процесі розгляду справи представник позивача уточнив (зменшив) позовні вимоги, а саме просить стягнути з відповідача 50,48грн. -3% річних, 251,73грн. пені, за договором суборенди від 08.05.2012р. № 30-К, з огляду на те, що відповідачем частково проплачено заборгованість за спірним договором у сумі 9 597,10грн., про що надані відповідні докази.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 302,21 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2012р. між Дочірнім підприємством «Управляюча компанія Нерухомістю» та Фізичною особою - підприємцем Немирівською Раїсою Петрівною було укладено договір суборенди № 30 -К.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду, без права викупу частину нежилого приміщення загальною площею 2,00кв.м, яке розташоване на першому поверсі у будівлі за адресою:м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21 для розміщення торговельного простору та продажу товарів або послуг згідно з Асортиментним переліком (Додаток №2).

Пунктом 3.7. договору суборенди, розмір орендної плати за один місяць визначається, як сума в гривнях, яка вираховується: орендна плата = загальна площа приміщення Х орендна ставка.

Загальна площа приміщення - фактична площа приміщень, що зафіксована у Акті прийому-передачі приміщення в суборенду.

Відповідно до п. 3.8 договору орендна ставка за 1 кв.м приміщення в місяць по даному договору становить: 1800,00грн. в т.ч ПДВ, тобто орендна плата за приміщенням в місяць становить: 2,00х180,00=3 600,00грн. Орендна плата щомісячно корегується на індекс інфляції за даними Державного комітету статистики України.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно, протягом 5 банківських днів поточного місяця в національній валюті України - гривні на підставі Договору. Орендна плата за неповні місяці строку оренди по даному договору розраховується пропорційно кількості днів у такому неповному місяці. Відповідно до п. 3.11 договору сторони домовились, що Суборендар зобов'язаний оплатити орендну плату за перший місяць оренди, за останній місяць оренди та гарантійний платіж протягом 5 банківських днів після дати підписання Акту приймання-передачі приміщення в суборенду. Оплата проводиться на підставі рахунку наданого Орендарем. Якщо відповідний рахунок Суборендарем не буде отриманий, то Суборендаро зобов'язаний, здійснити оплату на підставі Договору, до настання терміну оплати, вказаного у цьому Договорі.

Відповідно до додаткової угоди від 01.06.2012р. до Договору Відповідач прийняв ще 1,5кв.м приміщення в оренду, також орендна ставка за 1 кв.м приміщення починаючи з 01.06.2012р. в місяць по Договору стала 1 145,00грн. в т.ч. ПДВ 20%, тобто орендна плата за приміщення в місяць становить: 3,5х1145,00 = 4 007,50грн.

Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2012р. до Договору оренди ставка за 1 кв.м. приміщення починаючи з 01.09.2012р. складає 1 245,00грн. в т.ч. ПДВ 20%, тобто орендна плата за приміщення в місяць становить: 3,5х1245,00= 4 357,50грн.

Сторони також погодили встановити строк дії Договору до 30.09.2012р. включно.

Згідно п. 6.2. договору, у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення платежів суборендар зобов'язаний оплатити Орендарю неустойку (пеню) в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки та весь час прострочення.

Відповідно до розрахунку Позивача, підтвердженого матеріалами справи, на час звернення Позивача до суду, заборгованість відповідача по орендним платежам за період з травня 2012р. по вересень 2012р. складала 9 597,10 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір від 08.05.2012р. №30-К є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів на час звернення Позивача до суду, за період з травня 2012р. по вересень 2012р. у розмірі 9 597,10 грн., яка під час розгляду справи сплачена Відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно, протягом 5 банківських днів поточного місяця в національній валюті України - гривні на підставі Договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.9 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату протягом 5 банківських днів поточного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі на час звернення позивача до суду становила 9 597,10 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення Позивача до суду настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором суборенди №30 у сумі 9 597,10 грн. на час звернення Позивача до суду позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктами 6.1,6.2 договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором, також у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення платежів Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення від суми простроченого зобов'язання за кожен календарний день прострочення помноженої на чотири.

Отже, порушення відповідачем строку оплати за надані послуги, передбаченого п. 3.9 Договору суборенди від 08 травня 2012р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 251,73 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 50,48 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Немирівської Раїси Петрівни (02100, м. Київ, бул. Праці, 3, кв. 44, ідентифікаційний код 2324102782) на користь Дочірнього підприємства «Управляюча компанія Нерухомістю» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, код ЄДРПОУ 37726027) 252грн.73коп. пені, 50грн.48коп. -3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 01.03.2013р.