Постанова № 30350375, 20.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 р. Справа №2а/0570/4059/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Тютюннику М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Пеліхоса Є.М. (дов.)

Тарасенка О.О. (дов.)

відповідача: Лисенкова Д.М. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Донецькміськгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м.Донецьку Державної

податкової служби

про визнання незаконними дії, скасування податкового

повідомлення-рішення від 19.12.2011р.

№0001341322/49331/10/15-16-23/5

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (надалі - позивач, ПАТ «Донецькміськгаз») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Донецьку про:

- визнання незаконними дії по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями, не за призначенням платежу;

- зобов'язання СДПІ внести зміни в облікову картку платника податків - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами, згідно переліку, вказаному в позовній заяві;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Донецьку відсутні повноваження змінювати призначення коштів, що були стягнуті в примусовому порядку з банківських рахунків позивача на виконання постанов суду.

Ухвалою суду від 26.02.2013р. було замінено в порядку правонаступництва неналежного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку, на належного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби (надалі - СДПІ).

Представник позивача у судовому засіданні від 20.03.2013р. позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких проти позову заперечує та вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

СДПІ зазначає, що податкові органи на підставі діючого законодавства здійснюють зарахування податкових платежів на погашення податкового боргу. Кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх плати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків.

У судовому засіданні від 20.03.2013р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.07.1994 року за № 1266105 0014 003125; ідентифікаційний код 03361081, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, пр. Театральний, буд. 1. Згідно із довідкою про взяття на облік платника податків від 14.04.2011 року № 96/10/29-14-2 ПАТ «Донецькміськгаз» перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 18.07.1994 року за № 2-3.

СДПІ була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» за період: з 20.10.2009р. по 21.11.2011р., по закінченню якої було складено відповідний акт перевірки від 06.12.2011р. №780/15-16-23/5-03361081.

Згідно висновків вказаного акту підприємством порушено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.50.1 ст.50, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 100-529 днів у загальній сумі 12 391 239,58 грн., у тому числі:

- по деклараціях за жовтень 2009 року, грудень 2010 року - квітень 2011 року, всього у розмірі 11 636 939,58 грн.;

- по уточнюючим розрахункам від 22.03.2011р. №9001577009, від 16.06.2011р. №9003946975, від 16.06.2011р. №9003947775 та від 16.06.2011р. №1020 всього у розмірі 754 300,00 грн.

На підставі акту перевірки від 06.12.2011р. було винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, відповідно до якого за затримку більше ніж 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 391 239,58 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 1 727 895,94 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2012р. у справі була призначена судово-економічна експертиза. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

- чи підтверджується документально обґрунтованість висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку у акті перевірки від 06.12.2011р. №780/15-16-23/5-03361081 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині порушення Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також в частині несвоєчасної сплати Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 100-529 днів у загальній сумі 12 391 239,58 грн.;

- з урахуванням висновків за першим питанням розрахувати суму штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» відповідно до Податкового кодексу України в редакції чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5.

Проведення експертизи було доручено експерту економісту Тімашковій Світлані Михайлівні, свідоцтво з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності» № 1397 від 18.12.2009р. (83054, м.Макіївка квартал Гвардійський, буд 16 кв. 25).

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.82 Кодексу адміністративного судочинства України експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок. Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

В матеріалах справи є Висновок №25/1 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а/0570/4059/2012 від 12.12.2012р.

Як вбачається з акту перевірки ПАТ «Донецькміськгаз» є платником податку на додану вартість (надалі - ПДВ), про що свідчить свідотство платника податку на додану вартість від 12.05.2011р. №100335161.

Статтею 16 Податкового Кодексу України визначено обов'язки платників податків , а саме :

- пп. 16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- пп. 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 203.1 ст.203 ПКУ передбачено, що платник подає податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 ст.203 ПКУ платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як зазначає експерт, для прийняття рішення щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань у ході експертизи досліджувались платіжні доручення, банківські виписки та касові ордера, а також податкові декларації, що наявні у справі.

Дослідження платіжних доручень, банківських виписок, касових ордерів ПАТ «Донецькміськгаз» за період з 12.05.2011 по 21.11.2011 наведено у додатку №1 до вказаної судово-економічної експертизи.

Згідно досліджених документів грошові суми були стягнуті СДПІ з рахунків ПАТ «Донецькміськгаз» у відповідності до судових рішень, а саме :

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 у справі №2а/0570/3854/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 у справі №2а/0570/6974/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі №2а/0570/8914/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2011 у справі №2а/0570/11025/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2011 у справі №2а/0570/13037/2011,

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 у справі №2а/0570/12313/2011.

Відповідно до матеріалів справи дані постанови були винесені щодо стягнення коштів за податковим боргом з ПАТ «Донецькміськгаз» на користь СДПІ, а саме:

1. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 №2а/0570/3854/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 13920480 грн., який утворився внаслідок того, що ПАТ «Донецькміськгаз» було надано до СДПІ:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009р. (№9000917456 від 20.08.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 643 775,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009р. (№9001149922 від 21.09.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 743 604,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009р. (№ 9001486379 від 20.10.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 918 434,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р. (№9002217997 від 18.06.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 25 385,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010р. (№9002835858 від 20.07.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 85 517,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010р. (№9003508215 від 20.08.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 277 589,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010р. (№9003920891 від 20.09.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 411 526,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010р. (№9004380952 від 19.10.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 598 327,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010р. (№9005284985 від 22.11.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1356 928,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р. (№9005769964 від 20.12.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1840 537,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р. (№9006420615 від 20.01.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 2567 200,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р. (№9000687360 від 21.02.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1961 760,00 грн.

2. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 №2а/0570/6974/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 1871242 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.04.2011 року за № 9002528158 (за березень 2011).

3. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 №2а/0570/8914/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 1861890 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.05.2011 року за № 9003683665 (за квітень 2011).

4. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2011 №2а/0570/11025/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 1369236 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.06.2011 року за № 9004339711 (за травень 2011).

5. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2011 №2а/0570/13037/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 765466 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.07.2011 року за № 1305 (за червень 2011).

6. Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 №2а/0570/12313/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 2433638 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 21.03.2011 року за № 9001503261 (за лютий 2011).

Експерт зазначає, що у ході експертизи здійснено зіставлення даних, що містяться в платіжних дорученнях ПАТ «Донецькміськгаз» та даних, визначених податковим органом в акті перевірки від 06.12.2011 № 780/15-16-23/5-03361081. Результати дослідження наведено у додатку №2.

Так, за результатами дослідження встановлено, що податковим органом змінено призначення платежів та віднесено стягнуті за вишезазначеними рішеннями суду кошти в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів (до 01.01.2011 року) та на сплату податкового боргу по податковим деклараціям наданим після 01.01.2011р. по періодам, що відрізняються від періодів зазначених у відповідних рішеннях суду.

Приписами статті 87 Податкового кодексу України встановлені правила погашення податкового боргу платника податків.

Пунктом 87.9 ст.87 ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як слідує із вказаної норми, органи податкової служби спрямовують кошти у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення безпосередньо у разі самостійної сплати таких коштів платником податків.

Так у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до приписів статті 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як свідчать матеріали справи, несплачені суми за вищенаведеними податковими деклараціями визнані податковим боргом та стягнуті з підприємства у судовому порядку, тобто примусово.

За даних обставин спірні правовідношення виходять за межі предмету регулювання п.87.9 ст.87 ПКУ, оскільки грошові кошти не сплачувались за ініціативою підприємства, а стягнені у примусовому порядку СДПІ як органом стягнення, за рішеннями суду.

Оскільки, як встановлено у ході судового розгляду, позивачем здійснювалось виконання судових рішень, то дії відповідача про спрямуванню вказаних грошових коштів на сплату податкового боргу, який утворився раніше, суперечить нормам ст.87 Податкового кодексу України.

Крім цього, щодо погашення податковим органом сумами податкового боргу, що був стягнутим за рішеннями суду, заборгованості, що виникла до 01.01.2011 у ході експертизи встановлено, що органи державної податкової служби вправі застосовувати п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 1 січня 2011 року, а на податковий борг, який виник до 01.01.2011 року, відповідно до ст.58 Конституції України норми п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України не розповсюджуються.

Проте, відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пункт 5.1 статті 5 цього Закону передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, зазначена норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону.

Крім того, відповідно до п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції, при цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, з наведених положень вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного (станом до 01.01.2011) законодавства України належало виключно платнику.

Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Враховуючи викладене, встановлено відсутність у податкового органу права змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів (до набрання чинності ПК України).

Таким чином, наявність податкового боргу за інші податкові періоди, до вступу в силу Податкового кодексу України, не може бути підставою для позбавлення платника податків права виконати належним чином обов'язок щодо сплати поточних податкових зобов'язань.

Згідно висновку судово-економічної експертизи, у ході експертизи встановлено, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку у акті перевірки від 06.12.2011 №780/15-16-23/5-03361081 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині порушення Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також в частині несвоєчасної сплати Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 100-529 днів у загальній сумі 12 391 239,58 грн. документально не обґрунтовані.

Суд погоджується з висновками судово-економічної експертизи в цій частині.

Щодо розрахунку суми штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» відповідно до Податкового кодексу України в редакції чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 126.1 ст.126 Податкового Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Згідно висновків судово-економічної експертизи, наявної в матеріалах справи, експерт зазначає, що з урахуванням висновків по першому питанню та додатку №2 до даного висновку сплата податкових зобов'язань та погашення податкового боргу було здійснено за 6 податковими деклараціями з податку на додану вартість (наданими після 01.01.2011), з них:

- 5 податкових декларацій були надані в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тобто, за кожне порушення податкова інспекція мала би застосувати штрафні санкції в розмірі 1 грн., а всього в розмірі 5,00 грн.;

- 1 податкова декларація була надана після 30.06.2011, а саме 20.07.2011, за порушення терміну сплати по декларації від 20.07.2011р. № 1305 податкова інспекція мала би застосувати штрафну санкцію у розмірі 10% (порушення термінів сплати до 30 календарних днів), а саме 76 546,60грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не враховані приписи пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо встановлення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а саме податкового боргу за 5 податковими деклараціями, які були надані в період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції мали б складати 1 гривню за кожне правопорушення.

Тоді як, за порушення терміну сплати по декларації від 20.07.2011р. №1305, яка була надана 20.07.2011, треба застосувати штрафну санкцію у розмірі 10% (порушення термінів сплати до 30 календарних днів), а саме 76 546,60 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що спірне податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» за затримку більше ніж 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 391 239,58 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1 727 895,94 грн., в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 651 344,34 грн. - було винесено неправомірно.

Нормами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд на підставі наведеного робить висновку, що дії СДПІ щодо віднесення стягнутих за рішеннями суду коштів в погашення податкового боргу минулих періодів (станом на 01.01.2011 року), а не на виконання цих рішень, є незаконними.

У спірних правовідношеннях, на думку суду, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, та з перевищенням меж повноважень, визначених Конституцією і Законами України.

Згідно з частиною 4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

При цьому суд, виходячи з норм ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

9) іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Безпосередньо в даних спірних правовідносинах на обсяг прав та інтересів позивача впливають саме вказані вище дії відповідача з неправомірного віднесення стягнутих сум за конкретні періоди згідно рішень суду в рахунок погашення інших (минулих) періодів, всупереч вимог діючого законодавства. При цьому, діючим законодавством не передбачена можливість органів Державної податкової служби здійснювати повторне зарахування певних грошових сум, що вже зараховані на погашення податкового боргу минулих періодів.

Отже, позивачем із цього приводу обраний вірний спосіб захисту права, а тому суд з урахуванням обставин у справі, наявних доказів та виходячи із вимог норм ст.ст. 2, 7 - 9, 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає обґрунтованим вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача внести зміни в облікову картку платника податків - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами, згідно призначення платежу.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що позовні вимоги ПАТ «Донецькміськгаз» підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0001341322/49331/10/15-16-23/5, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» за затримку більше ніж 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 391 239,58 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1 727 895,94 грн., в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 651 344,34 грн. - скасувати.

Дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями, згідно переліку, - визнати неправомірними.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби внести зміни в облікову картку платника податків - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами, згідно призначення платежу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (ЄДРПОУ 03361081, місцезнаходження: 83001, м.Донецьк, пр.Театральний, 1) 31 (тридцять одну) гривню 71 (сімдесят одну) копійку судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 20 березня 2013 року, повний текст виготовлено 25 березня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.