Постанова № 30349458, 26.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. Справа №5023/5426/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за дов.№2638 від 28.09.2012р.

відповідача - не з'явився,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків (вх.№642Х/2 від 19.02.2013р.) на рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2013р. у справі №5023/5426/12,

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків

про зобов'язання перерахувати грошові кошти ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив зобов'язати ПАТ "АКБ "Базис" перерахувати з рахунку ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_2 відкритого в ПАТ "АКБ "Базис", грошові кошти в сумі 20860,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_1 відкритий в ПУАТ "Фідобанк" та стягнути з ПАТ "АКБ "Базис" на свою користь судовий збір в сумі 1073,00 грн. (а.с.4-8).

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2013 р. у справі №5023/5426/12 (суддя Бринцев О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 536,50 грн. недоплаченого судового збору (а.с.108-116).

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2013 року у справі №5023/5426/12 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи (а.с.125-129).

Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що його позовні вимоги спрямовані на порушення черговості задоволення вимог кредиторів під час ліквідації банку, оскільки вважає, що він не є кредитором по відношенню до банку, а банк в свою чергу не є боржником. Апелянт вважає, що відповідач не має грошової заборгованості перед позивачем. Тому, у даному позові, позивач просив зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме перерахувати з рахунку позивача грошові кошти на рахунок, відкритий у іншому банку.

Як зазначає апелянт, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів ініціювання переказу, а саме доказів направлення позивачем відповідачеві відповідного платіжного доручення в електронному вигляді за допомогою системи "Інтернет-Банкінг". Однак, позивач вважає такі твердження суду помилковими, оскільки, система "Інтернет-Банкінг" не передбачає надання доказів направлення платіжного доручення в електронному вигляді за допомогою цієї системи. Натомість, матеріали справи свідчать, що позивачем було надано відповідачу розпорядження про перерахування грошових коштів, які знаходились на його рахунку, на рахунок, відкритий в іншому банку. Відповідне розпорядження, в порушення умов укладеного договору та норм чинного законодавства, відповідачем здійснено не було. У зв'язку з чим, позивачем було направлено заяву про здійснення відповідачем відповідних дій та отримано відповідь про те, що кредиторська вимога до ПАТ "АКБ "Базис" прийнята до виконання, акцептування вимоги до ПАТ "АКБ "Базис" проведено. На думку апелянта, дана відповідь свідчить про визнання відповідачем того, що вимога про виконання електронного платіжного документу - платіжного доручення прийнята до виконання, вимога акцептована.

Посилання суду першої інстанції в рішенні на виписку про рух коштів на поточному рахунку, апелянт вважає необґрунтованими, оскільки дана виписка відображає саме рух коштів. В даному ж випадку платіжне доручення позивача не було виконано, а отже і не було руху коштів, а тому платіжне доручення не могло бути відображене у виписці про рух коштів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 19.03.2013р. (а.с.123-124).

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№2308 від 15.03.2013р), в якому зазначив, що проти апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (а.с.135-144).

Відповідач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були враховані всі обставини справи та правомірно застосовані норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини сторін при знаходженні однієї із сторін спору (банку) у стані ліквідації (Постановою Правління Національного Банку України №357 від 23.08.2012р. було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ "АКБ "Базис"). Зокрема, місцевим господарським судом вірно застосовані положення Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до яких вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки у межах ліквідаційної процедури, а ліквідатор банку, складає перелік акцептованих ним вимог та надає їх на затвердження НБУ та задовольняє вимоги кредиторів у черговості та порядку встановленому законодавством.

При цьому відповідач зазначає, що вимога позивача від 21.09.2012р. про визнання кредиторської вимоги до ПАТ "АКБ "Базис" за рахунком НОМЕР_2 на суму 20860,59 грн. акцептована 21.09.2012р та віднесена відповідно до статті 96 Закону України "Про банки та банківську діяльність" до сьомої черги задоволення вимог кредиторів. Зазначений рахунок, у відповідності до норм чинного законодавства, закрито 28.01.2013р; відповідне повідомлення надіслано до органів державної податкової служби. Відповідач вказує на те, що вимога ФОП ОСОБА_2 щодо заявленої суми буде задовольнятися в міру надходження коштів на рахунок ліквідатора після повного задоволення вимог попередньої черги відповідно до положень законодавства.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 19.03.2013р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, та враховуючи, що представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника ПАТ "АКБ "Базис".

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 19.03.2013р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2013р. скасувати.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи учасників процесу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.07.2010р. між позивачем (банк) та відповідачем (клієнт) було укладено договір банківського рахунку НОМЕР_3 (а.с.13-16).

Відповідно до пункту 1.1 договору банківського рахунку банк відкриває клієнту поточний рахунок в українській гривні НОМЕР_2 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Згідно пункту 4.1. договору банківського рахунку клієнт (відповідач) застосовує форми розрахунків, що передбачені законодавством України та нормативними актами НБУ.

Постановою Правління Національного банку України №357 від 23.08.2012р. "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" з 28.08.2012р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ "АКБ "Базис".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачеві заяву б/н від 19.10.2012р., якою вимагав негайно перерахувати з рахунку позивача відкритого в ПАТ "АКБ "Базис" грошові кошти в сумі 20860 грн. на його рахунок НОМЕР_1 відкритий в ПУАТ "Фідобанк" (а.с.17).

На вищевказане звернення, відповідач, листом №09-71/5673 від 23.10.2012р. повідомив позивача, що заявлена кредиторська вимога ФОП ОСОБА_2 у загальній сумі 20860,59 грн. прийнята до виконання; акцептування вимоги ФОП ОСОБА_2 до ПАТ "АКБ "Базис" у загальній сумі 20860,59 грн. проведено 21.09.2012р.; кредиторську вимогу ФОП ОСОБА_2 до ПАТ "АКБ "Базис" за договором банківського рахунку НОМЕР_3 від 20.07.2010р. у загальній сумі 20860,59 грн. буде віднесено відповідно до ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" до сьомої черги задоволення вимог кредиторів; вимога ФОП ОСОБА_2 щодо заявленої суми буде задовольнятися в міру надходження коштів на рахунок ліквідатора після повного задоволення вимог попередньої черги відповідно ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (а.с.18).

10.11.2012р. позивач ФОП ОСОБА_2 направив відповідачу лист №10/11-12 від 10.11.2012р., з вимогою виконати платіжне доручення №9 від 23.20.2012р., додане до даного листа, про перерахування грошових коштів в сумі 20860 грн., які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 а інший рахунок, відкритий в ПУАТ "Фідобанк" (а.с.21-22). В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на зазначений лист, як і відсутні докази його отримання.

У зв'язку із наведеним, а саме невиконанням відповідачем вимоги ФОП ОСОБА_2 та неперерахуванням грошових коштів на рахунок, відкритий в іншому банку, що на думку позивача, є порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2013 р. у справі №5023/5426/12 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних (допустимих) доказів ініціювання переказу коштів; порушено порядок його ініціювання; існує заборона на здійснення банківських операцій ПАТ "АКБ "Базис", у зв'язку з відкликанням у нього банківської ліцензії. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що як було встановлено вище, відповідач по справі - ПАТ "АКБ "Базис" знаходиться в стадії ліквідації. Відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків регулюються спеціальним законом - Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до вимог ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора наступили певні правові наслідки, у тому числі банківська діяльність банку завершилась закінченням технологічного циклу конкретних операцій, були закриті кореспондентські рахунки банку, діючим є тільки рахунок, відкритий ліквідатором банку для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Процедура ліквідації банку визначена главою 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та передбачає, зокрема, наступний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог в ході ліквідаційної процедури:

- ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури (ч. 1 ст. 89 Закону);

- протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку (ч. 3 ст. 89 закону);

- ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури (ч. 1 ст. 93 Закону);

- ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження; складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України (ч. 2 ст. 93 Закону);

- кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення (ч. 3 ст. 93 Закону);

- майно банку оцінується ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України, та продається у порядку, погодженому з Національним банком України (ст. 94, 95 Закону);

- одержані в результаті ліквідаційної процедури кошти спрямовуються на задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку, яке здійснюється у черговості, встановленій статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку. Вимоги до банку, який знаходиться в процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку. Визнані ліквідатором вимоги кредиторів банку задовольняються у черговості та порядку, які встановлені ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Як вже було зазначено, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування грошових коштів з рахунку позивача, відкритого в ПАТ "АКБ "Базис" на рахунок, відкритий в іншому банку. Дані вимоги були визнані відповідачем як кредиторські та віднесені до сьомої черги задоволення вимог кредиторів (лист №09-71/5673 від 23.10.2012р.;а.с.18). Тобто, визначена законом процедура була дотримана. Слід зазначити, що звернення позивача до відповідача з окремими листом з вимогою здійснення перерахування грошових коштів з рахунку відкритого в ПАТ "АКБ "Базис" на інший рахунок, відкритий в іншому банку, окремо від ліквідаційної процедури - є неправомірним, оскільки встановлення у Законі України "Про банки і банківську діяльність" особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

Посилання позивача на те, що в даних правовідносинах банк по відношенню до клієнта не є боржником, а клієнт не є кредитором банку, а самі правовідносини не є майновими, а направлені на здійснення певних дій, зокрема на перерахування коштів, є необґрунтованими та спростовуються нормами чинного законодавства. Зокрема, відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Цивільного кодексу України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Таким чином, оскільки 20.07.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку НОМЕР_3 на здійснення розрахунково - касового обслуговування, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок та взяв на себе зобов'язання здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, зокрема, виконувати розпорядження про перерахування відповідних сум з рахунку, на вказані зобов'язання розповсюджуються положення розділу І глави 47 Цивільного кодексу України ("Загальні положення про зобов'язання") і в даному разі позивач є кредитором за договором банківського рахунку НОМЕР_3, а відповідач є боржником.

Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо ненадання позивачем належних (допустимих) доказів ініціювання переказу коштів та порушення порядку такого ініціювання. Однак, необхідно зазначити, що навіть у разі дотримання позивачем порядку ініціювання переказу грошей у встановленому законодавством та приписами укладеного між сторонами договору банківського рахунку порядку, його вимоги про перерахування коштів не підлягають задоволенню, з огляду на те, що такі вимоги були заявлені позивачем до банку, який у відповідності до Постанови Правління Національного банку України від 23.08.2012р. №357, знаходиться у процедурі ліквідації та які у відповідності до Закону України "Про банки та банківську діяльність" підлягають розгляду у спеціальному порядку, передбаченому названим Законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2013р. по справі №5023/5426/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2013 року у справі №5023/5426/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25 березня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Камишева