Рішення № 30348242, 27.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.13 р. Справа № 905/803/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС» м. Донецьк

до Приватного підприємства ремонтно - будівельна фірма «СВАН» м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 33079,81 грн., пені у розмірі 2275,89 грн., штрафу у розмірі 1653,99 грн.

Представники сторін:

від позивача: Бостанжи А.Ю. - за довіреністю №б/н від 13.02.2013р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС» м. Донецьк звернулось з позовними вимогами до Приватного підприємства ремонтно - будівельна фірма «СВАН» м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 33079,81 грн., пені у розмірі 2275,89 грн., штрафу у розмірі 1653,99 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №3/12-ТХ від 10.01.2012р. позивач зобов'язався поставити у власність відповідача мінераловатні теплоізоляційні вироби, а відповідач прийняти та сплатити вартість товару, однак у встановлений строк відповідач оплату не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 33079,81 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 222, 265 Господарського кодексу України, ст. 526, 549, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 54, 55, 56, 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях , що відбулися 14.02.2013р. та 27.02.2013р. розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача, ненаданням ним витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС» м. Донецьк (Постачальник) та Приватним підприємством ремонтно - будівельна фірма «СВАН» м. Донецьк (Покупець) було укладено договір поставки №3/12-ТХ, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцю, а Покупець прийняти та сплатити мінераловатні теплоізоляційні вироби в асортименті, в строк та на умовах, встановлених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна, кількість, асортимент та номенклатура, а також строки і період (графік) поставки товару, який постачається за договором, вказується в Заявці - Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання та діє до 31.12.2012р., а щодо фінансових зобов'язань - до їх повного виконання.

Згідно з п. 4.1 Договору, ціна товару встановлюється постачальником в національній валюті України та вказується в прайс-листі, та узгоджується сторонами в заявці-специфікації.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах та в строки, узгоджені сторонами, та вказані в заявках-специфікаціях на товар, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору, одночасно з товаром додаються наступні документи, надані постачальником та належні передачі вантажоотримувачу: товарно - транспорта накладна; копія сертифікату якості, видаткова накладна, рахунок - фактура.

У додатку №2 (а.с. 22) до договору №3/12-ТХ від 10.01.2012р. сторони визначили умови транспортування та зберігання товару, умови експлуатації.

Додатковою угодою №2 (а.с. 24) від 26.07.2012р. до договору №3/12-ТХ від 10.01.2012р. сторони дійшли угоди змінити п. 4.3 договору №3/12-ТХ від 10.01.2012р. та викласти його у наступній редакції: «4.3. Розрахунок за даним договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в реквізитах даного договору протягом 7 (семи) банківських днів с моменту поставки продукції».

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №3/12-ТХ від 10.01.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем був пред'явлений рахунок на оплату товару №892 від 25.07.2012р. на суму 58079,81 грн. (а.с. 59).

На виконання умов договору №3/12-ТХ від 10.01.2012р. на підставі видаткової накладної №905 від 27.07.2012р. на суму 58079,81 грн. позивачем був поставлений відповідачу товар, а саме мінераловатні теплоізоляційні вироби.

У видатковій накладній №905 від 27.07.2012р. на суму 58079,81 грн., підставою передачі товару вказаний «договір №3/12-ТХ від 03.01.2012р.» В судових засіданнях представник позивача стверджував, що це є технічною опискою та ніякі договори, окрім №3/12-ТХ від 10.01.2012р., між сторонами на той період часу не укладались.

Господарський суд дійшов висновку, що видаткова накладна №905 від 27.07.2012р. на суму 58079,81 грн. була підписана сторонами саме на виконання умов договору №3/12-ТХ від 10.01.2012р.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та взагалі не надав будь-яких пояснень по справі.

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, розрахунок за отриману 27.07.2012р. продукцію за накладною №905 не виконав.

Станом за липень 2012р. сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 58079,81 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 60), який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 25000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №650 від 14.08.2012р. на суму 10000,00 грн.; №669 від 20.08.2012р. на суму 5000,00 грн.; №827 від 06.11.2012р. на суму 10000,00 грн. (а.с. 57), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 33079,81 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 33079,81 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС» м. Донецьк доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 2275,89 грн. та штраф у розмірі 1653,99 грн.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у випадку порушення строків оплати, передбачених даним Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 20 (двадцять) календарних днів Покупець додаткова на день двадцятиденної прострочення сплачує штраф у розмірі 5% від простроченої суми.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як встановлено ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, (з урахуванням п. 4.3 додаткової угоди №2 від 26.07.2012р., п. 8.2 договору), пеня підлягає стягненню з відповідача: за період з 08.08.2012р. по 14.08.2012р. на суму заборгованості 58079,81 грн. у розмірі 166,62; за період з 15.08.2012р. по 20.08.2012р. на суму заборгованості 48079,81 грн. у розмірі 118,23 грн.; за період з 21.08.2012р. по 06.11.2012р. на суму заборгованості 43079,81 грн. у розмірі 1377,14 грн.; за період з 07.11.2012р. по 25.01.2013р. на суму заборгованості 33079,81 грн. у розмірі 1084,58 грн. (дата визначена позивачем) всього на суму 2746,57 грн. Розрахунок наданий позивачем суд визнає невірним, у зв'язку з тим, що позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені, але суд не може виходити за межі позовних вимог, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 2275,89 грн.

Також, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, наданий позивачем, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 1653,99 грн. у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства ремонтно - будівельна фірма «СВАН» (83007, м. Донецьк, вул. 50 років України, б. 47, ЄДРПОУ 31843337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, б. 95, ЄДРПОУ 35780847) суму основного боргу у розмірі 33079 (тридцять три тисячи сімдесят дев'ять) грн. 81 коп., пеню у розмірі 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 89 коп., штраф у розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філімонова О.Ю.

Дата складання повного тексту рішення 27.03.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу