Рішення № 30347318, 18.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2332/13 18.03.13

За позовомФонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань УкраїниДоДержавного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень»Простягнення 2 779,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Павловська Н.В. -дов. № 09-06-1 від 01.02.2013р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» про стягнення 2 779,00 грн.

Ухвалою від 08.02.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25.02.2013 року.

Представник позивача до канцелярії суду частково подав документи на виконання вимоги ухвали про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 25.02.2013 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача до канцелярії суду частково подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 25.02.2012 надав відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечив.

У судовому засіданні 25.02.2013 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 18.03.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2013 року надав усні та письмові пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 18.03.2012 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.03.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011 року між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) та Державним підприємством «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» було укладено договір № 198-Ф-11 на закупівлю послуг Державного управління загального характеру (75.11.1) (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п. 1.1.1) «Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гідролізного та лісохімічного виробництва» (надалі-послуги).

Відповідно до п. 1.1 даного договору, виконавець зобов'язується протягом строку дії договору надати замовникові послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

В пункті 1.2 договору сторони погодили найменування послуг, кількість, обсяг, ціну, строки надання тощо, визначені Технічними вимогами (Додаток 1), Календарним планом (Додаток 2), Калькуляцією кошторисної вартості (Додаток 3).

Технічними вимогами (додаток № 1 до Договору) передбачено, що нормативно правовий акт «Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гідролізного та лісохімічного виробництва» повинен бути розроблений відповідно до «Положення про опрацювання прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (НПАОП 0.00-4.14.94) затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 16.03.1994 р. № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.05.1994 р. № 194/303, з урахуванням вимог «Положення про порядок підготовки та подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів Держгірпромнагляду», затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 21.12.2007 р. № 322, «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 р. № 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 р. № 381/10661 (із змінами), ДСТУ 1.5:2003 «Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів».

Послуги за договором мали надаватись поетапно. Календарним планом позивач та відповідач погодили наступні строки виконання робіт за договором: 1 етап - листопад-15 грудня 2011 року (вартість етапу 32000 грн.); 2 етап - листопад -15 грудня 2011 року (вартість етапу 96000 грн.); 3 етап - січень-серпень 2012 року (вартість етапу 24000 грн.); 4 етап - вересень - 15 грудня 2012 року (вартість етапу 8000 грн.).

Третій етап послуг включає в себе опрацювання зауважень та пропозицій, доопрацювання проекту Норм. Надання проекту Норм на узгодження організаціям, визначеним в ТЗ, розгляд та усунення зауважень. Розробка остаточної редакції Норм. Подання проекту остаточної редакції Норм на затвердження уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Пунктом 2 договору передбачено, що відповідач повинен надати позивачу послуги, якість яких відповідає звичайному рівню якості для такого виду послуг з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів Послуг та в повній мірі відповідати Технічним вимогам, які є невід'ємною частиною Договору.

Умовами 5.3 договору встановлено, що результати наданих послуг передаються по кожному етапу виконавцем замовнику з супровідним листом.

Згідно з п. 5.4 договору, приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання-передачі послуг та приймання-передачі документації по кожному етапу.

Позивач пояснив, що звітні матеріали, які відповідають розділу 2 договору по етапу № 3 на адресу позивача надійшли 13.11.2012 р. (лист від 12.11.2012р. № 10-491).

У зв'язку з тим, що відповідач протягом 2012 року не зміг виконати умови договору та враховуючи, що виконання вказаної роботи було включено до Заходів з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2013-2014 роки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (постанова правління Фонду від 25.12.2012 р. № 51, (додаток № 1), Додатковою угодою від 28.12.2012 р. сторонами було визначений новий термін виконання 4-го етапу вересень -15 грудня 2012 р.) та продовжено строк дії договору до 01.10.2013 р.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що у разі затримки надання послуг або надання їх в неповному обсязі, заявленому позивачем, відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожен день затримки.

У зв'язку з тим, що відповідачем було прострочено виконання робіт по третьому та четвертому етапах, позивач на підставі п. 7.3 договору по третьому етапу за період з 01.09.2012 р. до 12.11.2012 р. просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 711,00 грн. та по четвертому етапу за період з 01.10.2012 р. до 27.12.2012 р. пеню у розмірі 289,31 грн.

Крім того, позивач керуючись статтею 231 Господарського кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача штраф - 7 % у розмірі 1 680,00 грн. у зв'язку з простроченням виконанням робіт по третьому етапу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Календарним планом про надання послуг сторони погодили строки виконання робіт за договором: 3 етап - січень-серпень 2012 року (вартість етапу 24000 грн.); 4 етап - вересень - 15 грудня 2012 року (вартість етапу 8000 грн.).

Умовами 5.3 договору встановлено, що результати наданих послуг передаються по кожному етапу виконавцем замовнику з супровідним листом.

Згідно з п. 5.4 договору, приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання-передачі послуг та приймання-передачі документації по кожному етапу.

З матеріалів справи вбачається, що звітні матеріали, які відповідають розділу 2 договору по етапу № 3 на адресу позивача надійшли 13.11.2012 р. (лист від 12.11.2012р. № 10-491).

Таким чином, прострочення з передачі виконаних робіт по третьому етапу складає 72 дні з 01.09.2012 р. по 12.11.2012 р.

З умов додатку № 2 до договору № 198-Ф-11 від 17.11.2011 р. вбачається, що строк виконання робіт по четвертому етапу включав в себе період з 09.2012 р. до 15.12.2012 р.

28.12.2012 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 198-Ф-11 від 17.11.2011 р. відповідно до якої було встановлено новий строк виконання робіт по четвертому етапу 28 грудня 2012 р. до 01 жовтня 2013 р.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що прострочення виконання робіт по четвертому етапу складає 12 днів з 16.12.2012 р. по 27.12.2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що у разі затримки надання послуг або надання їх в неповному обсязі, заявленому позивачем, відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожен день затримки.

Здійснивши перерахунок договірної неустойки з урахуванням умов договору відповідно до періоду прострочення виконання зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають задоволенню частково у розмірі 750,34 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 680,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (місцезнаходження: 03062, м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 92/2, код ЄДРПОУ 00013764) на користь Державного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» (місцезнаходження: 02660, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 00209131) 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 34 коп. неустойки, 1 680 (одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1 504 (одну тисячу п'ятсот чотири) грн. 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

26.03.2013 року

Суддя О.М. Спичак