Рішення № 30344417, 26.03.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2013 р.Справа № 924/38/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка

про стягнення 289 928,72 грн., з яких 18 034,65 - інфляційні втрати, 54 741,96 - 3% річних, 217 152,11 - пеня

Представники сторін:

позивач: Бережок С.І. - представник за довіреністю № 14-7 від 08.01.2013р.

відповідач: Ткач В.В. - представник за довіреністю № 411 від 11.02.2013р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть позову: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 1266694,38 грн., з яких 976 765,66-основний борг, 18 034,65-інфляційні втрати, 54 741,96-3% річних, 217 152,11- пеня. В обґрунтування позову зазначав, що між сторонами був укладений договір №14/2067/11 від 30 вересня 2011 року купівлі - продажу природного газу. Позивач, належним чином виконуючи свої зобов'язання по договору, у жовтні-грудні 2011 року та в січні - березні 2012 року передав у власність відповідачу 24 539 164 куб м. природного газу на загальну суму 9281081,20 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Однак, в порушення умов п. 6.1 договору, відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання по оплаті природного газу, і станом на 26.12.2012р. заборгованість за договором складала 976 765,66 грн.

В письмових поясненнях позивач вказує, що після порушення господарським судом провадження у даній справі відповідач повністю погасив суму основного боргу. Зазначає, що розрахунок пені був проведений позивачем, виходячи з положень ч. 6 ст. 232 ГК України, а розрахунок інфляційних втрат - відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97 та інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012. З приводу доводів відповідача про зменшення неустойки вказує, що майновий стан ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є збитковим, а сума чистого збитку складає 10 271 185,00 грн., що перевищує розмір заявлених штрафних санкцій, і є наслідком несвоєчасних розрахунків контрагентів, в тому числі відповідача. Позивач як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24 % річних. Тому наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. У відзиві на позов та письмових поясненнях зазначає, що у відповідності до п.2.5 протокольного рішення № 74 від 17.01.2013р. "Про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог Постанови КМ України від 11.01.2005р. № 20" відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 442181,85 грн. за природний газ по договору №14/2067/11 від 30.09.2011р. як отриману компенсацію за надання пільг, субсидій з державного бюджету, а також у відповідності до банківської виписки з 18.01.2013р. по 25.01.2013р. перерахував позивачу 534583,81 грн. як погашення боргу за договором № 14/2067/11 від 30.09.2011р. Таким чином, сума основного боргу у розмірі 976765,66 грн. сплачена у повному обсязі. Зазначає, що позивачем неправильно без урахування п. 7.2 договору № 14/2067/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. визначено період нарахування пені, а також допущені арифметичні помилки та порушення умов договору при розрахунку інфляційних втрат. Також вказує, що відповідач придбав природний газ для наступної реалізації споживачам м.Шепетівка та Шепетівського району, і лише при оплаті кінцевими споживачами одержаного від відповідача природного газу, позивач мав би отримати шляхом розчеплення коштів з розподільчого рахунку з спеціальним режимом використання повну вартість спожитого споживачами природного газу. Тому несвоєчасна оплата за використаний природний газ трапилася у зв'язку із заборгованістю кінцевих споживачів природного газу, а не з вини відповідача. Вказані обставини, фінансове становище відповідача, відсутність збитків у позивача в результаті невиконання відповідачем умов договору та інші обставини, на думку відповідача, є винятковими обставинами для зменшення визначеного позивачем розміру неустойки.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 303696 від 22.12.2009р. публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, код 20077720. У відповідності до пункту 5 Статуту позивача метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах. Засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України (п. 21 Статуту).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 23-07/4308-30 від 28.12.2012р., публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" зареєстроване як юридична особа за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул.Економічна, буд. 29, код 03361394.

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - Продавець) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2067/11, згідно якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 40130,0 тис. куб. м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +- 5% від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надавати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Згідно п. 5.1 договору ціна на природний газ установлюється НКРЕ. Пунктом 5.2 договору визначена ціна за 1000 куб. м. природного газу, який використовується населенням, залежно від об'єму споживання, наявності газових лічильників.

У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ сторони вносять зміни до п. 5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни (п. 5.3. договору).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Цей договір набуває чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

30.09.2011 р. між продавцем та покупцем підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу №14/2067/11 від 30.09.2011 р., в якій сторони змінили ціну газу з 01 жовтня 2011 року.

31.01.2012 р. сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу природного газу №14/2067/11 від 30.09.2011 р. про зміну ціни газу з 1 січня 2012 року.

На виконання умов договору НАК «Нафтогаз України» протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - березня 2012 року передало, а ПАТ «Шепетівкагаз» прийняло природний газ власного видобутку для подальшої реалізації населенню в загальному обсязі 24 539 164 куб. м. на загальну суму 9 281 081,20 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2011р., 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р., 30.06.2012р., 31.03.2012р.

Станом на 26.12.2012р. відповідач розрахувався лише частково на суму 830431554 грн., що підтверджується реєстром прийнятих платежів на користь НАК «Нафтогаз України» від ПАТ «Шепетівкагаз» через АТ «Ощадбанк» за період з 31.01.2011 по 04.01.2013 вкл., складеним начальником головного операційного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», поданою позивачем сальдовою відомістю по підприємству «Шепетівкагаз ПАТ». Заборгованість за договором за використаний природний газ складала 976765,66 грн. Тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 1266694,38 грн., з яких 976765,66 грн. основний борг, 18034,65 - інфляційні втрати, 54741,96 - 3% річних, 217152,11 - пеня.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.02.2012р. припинено провадження у справі № 924/38/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка в частині стягнення 976 765,66 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, предметом спору є стягнення 289 928,72 грн., з яких 18 034,65 - інфляційні втрати, 54 741,96 - 3% річних, 217 152,11 - пеня.

Відповідачем на підтвердження наявності винятких обставин для зменшення пені надано в матеріали справи баланс на 31.12.2011р., сальдові відомості по рахунку 3611 за жовтень 2011 року-грудень 2012 року, банківські виписки.

Позивачем подано звіт про фінансові результати за 2012 рік, згідно якого сума чистого збитку позивача за звітний період склала 10 271 185 тис. грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі договору купівлі-продажу природного газу №14/2067/11 від 30.09.2011р., укладеного між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", позивач протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - березня 2012 року передав, а відповідач прийняв природний газ власного видобутку для подальшої реалізації населенню в загальному обсязі 24 539 164 куб. м. на загальну суму 9 281 081,20 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок в наступні строки:

- за газ, отриманий в жовтні 2011 року - до 10 листопада 2011 року;

- за газ, отриманий в листопаді 2011 року - до 10 грудня 2011 року;

- за газ, отриманий в грудні 2011 року - до 10 січня 2012 року;

- за газ, отриманий в січні 2012 року - до 10 лютого 2012 року;

- за газ, отриманий в лютому 2012 року - до 10 березня 2012 року;

- за газ, отриманий в березні 2012 року - до 10 квітня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював оплату за газ частинами, остаточний розрахунок за газ в кожному місяці проводився з порушенням строків, визначених договором. В повному обсязі заборгованість була сплачена 30.01.2013р., що підтверджується відміткою банку про оплату на платіжному дорученні відповідача №191 від 23.01.2013р.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору купівлі-продажу природного газу №14/2067/11 від 30.09.2011р. в частині неналежного виконання зобов'язань з оплати газу.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини в простроченні оплати в зв'язку з несвоєчасним внесенням платежів споживачами (населенням) міста Шепетівка та Шепетівського району судом до уваги не приймаються, оскільки враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України відповідач зобов'язаний належним чином виконувати свої договірні зобов'язання, і несвоєчасна оплата за газ з боку населення не може бути підставою для звільнення останнього від своєчасного виконання вказаних обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 54 741,96 грн. Нарахування 3 % річних здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

Однак, при перерахунку суми 3% річних судом встановлено, що період нарахування починається з 11-го числа кожного місяця, в якому мало місце прострочення оплати, оскільки відповідно до п. 6.2 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу. Тому позивачем безпідставно нараховано 3 % річних на заборгованість за 10-те число кожного місяця.

Зі змісту вищевказаного пункту договору випливає, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного періоду окремо, і як наслідок, 3 % річних також має нараховуватись на суму боргу за кожний місяць окремо.

Розмір 3 % річних, нарахованих на заборгованість становить:

- за газ, отриманий в жовтні 2011 року, за період з 11.11.2011р. по 22.11.2011р. - 189,20грн.;

- за газ, отриманий в листопаді 2011 року, за період з 11.12.2011р. по 20.12.2011р. - 582,99 грн.;

- за газ, отриманий в грудні 2011 року, за період з 11.01.2012р. по 26.01.2012р. - 638,95грн.;

- за газ, отриманий в січні 2012 року, за період з 11.02.2012р. по 26.03.2012р. - 5080,53грн.;

- за газ, отриманий в лютому 2012 року, за період з 11.03.2012р. по 20.11.2012р. - 16165,41грн.;

- за газ, отриманий в березні 2012 року, за період з 11.04.2012р. по 26.12.2012р. - 31503,04грн.

Таким чином, за період з 11.11.2011 р. по 26.12.2012р. 3% річних складає 54 160,12 грн. В стягненні 3% річних в сумі 581,84 грн. (54 741,96 - 54 160,12 = 581,84) необхідно відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 18034,65 грн. З поданого розрахунку вбачається, що позивач здійснив інфляційне нарахування за період з листопада 2011року по вересень 2012 року, не враховуючи при цьому місяці прострочення заборгованості з травня по серпень 2012 року ( період дефляції).

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тобто метою такого майнового захисту є компенсація втрат за увесь період користування чужими грошовими коштами, оскільки саме такий період прямо передбачений нормами ст. 625 ЦК України.

Отже, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція). Аналогічна позиція викладена в абз. 3 п. 2) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», рекомендаціях відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.97р., постанові ВГСУ у справі № 5013/1365/12 від 18.02.2013р.

При проведенні перерахунку судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить:

- за листопад 2011 року - 244,30 грн.;

- за грудень 2011 року - 1418,60 грн.;

- за січень 2012 року - 1350,97 грн.;

- за лютий 2012 року - 3068,31 грн.;

- за березень 2012 року - 10 437,24 грн.;

- за квітень 2012 року - 0;

- за травень 2012 року - -7057,14 грн.;

- за червень 2012 року - -6577,94 грн.;

- за липень 2012 року - -4385,30 грн.;

- за серпень 2012 року - -5747,21 грн.;

- за вересень 2012 року - 1873,06 грн.

За період з листопада 2011 року по вересень 2012 року розмір інфляційних втрат має від'ємне значення та становить -5375,11 грн., що свідчить про дефляцію за вказаний період. Тому позовні вимоги про стягнення 18034,65 грн. інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно вказаних положень договору позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 10.01.2012р. по 09.10.2012р. в розмірі 217 152,11 грн.

В другому реченні пункту 7.2 договору сторони визначили, що неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Проте, зазначена умова договору не була застосована позивачем при розрахунку пені.

Судом враховується, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте, законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог ч. 2 ст. 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Враховуючи викладене, позивачем обґрунтовано проведено нарахування пені за шість місяців, визначених частиною шостою статті 232 ГК України без застосування положень пункту 7.2 договору. Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 11.12.2012 року у справі №10/065-11, від 11.12.2012 року у справі №15/046-11.

Позивачем здійснено розрахунок пені по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

При перерахунку пені судом встановлено, що період нарахування пені починається з 11-го числа кожного місяця, в якому мало місце прострочення оплати. Тому позивачем безпідставно нарахована пеня за 10-те число кожного місяця.

Оскільки момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного періоду окремо, то розмір пені, нарахованої на заборгованість становить:

- за газ, отриманий в грудні 2011 року, за період з 11.01.2012р. по 26.01.2012р. - 3301,25грн.;

- за газ, отриманий в січні 2012 року, за період з 11.02.2012р. по 26.03.2012р. - 26206,08грн.;

- за газ, отриманий в лютому 2012 року, за період з 11.03.2012р. по 09.09.2012р. - 72803,95грн.;

- за газ, отриманий в березні 2012 року, за період з 11.04.2012р. по 09.10.2012р. - 112334,35грн.

Таким чином, за період з 11.01.2012 р. по 09.10.2012р. пеня, нарахована на суму заборгованості, складає 214 645,63 грн. В стягненні пені в сумі 2 506,48 грн. (217152,11 - 214645,63 = 581,84) слід відмовити.

З приводу доводів відповідача щодо наявності виняткових обставин для зменшення розміру пені судом враховується наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Судом враховується, що згідно пункту 5 Статуту позивача метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах. Засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України (п. 21 Статуту).

У відповідності до звіту позивача про фінансові результати за 2012 рік, сума чистого збитку за звітний період склала 10 271 185 тис. грн.

Відповідач щомісячно допускав порушення строків оплати за отриманий газ, передбачених договором купівлі-продажу природного газу №14/2067/11 від 30.09.2011р.. Остаточний розрахунок з позивачем був проведений з простроченням строку оплати терміном майже рік (30.01.2013р.)

Тому враховуючи, що позивач є державним підприємством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, його фінансове становище, значні строки прострочення виконання договірних зобов'язань з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зменшення пені.

При цьому судом також приймається до уваги, що згідно ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тому самі лише доводи відповідача щодо його особливого статусу, наявності дебіторської заборгованості населення, ступеня виконання основного зобов'язання з врахуванням усіх вищевказаних обставин не можуть бути підставою для зменшення пені.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка про стягнення 289 928,72 грн., з яких 18 034,65 - інфляційні втрати, 54 741,96 - 3% річних, 217 152,11 - пеня, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул. Економічна, 29, код ЄДРПОУ 03361394) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 214 645,63 грн. (двісті чотирнадцять тисяч шістсот сорок п'ять гривень 63 коп.) пені, 54 160,12 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят гривень 12 коп.) 3% річних, 5 376,12 грн. (п'ять тисяч триста сімдесят шість гривень 12 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 2 506,48 грн. пені, 18 034,65 грн. - інфляційних втрат та 581,84 грн. -3% річних відмовити.

Повне рішення складено 29.03.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу ( 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6 );

3 - відповідачу ( 30403, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул.Економічна, 29)