Ухвала суду № 30342334, 07.10.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 11-945/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Категорія ст. 309 ч. 2 КК України Доповідач : Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Макойди З.М.

суддів - Урдюк Т.М., Стельмаха І.О.

прокурора - Нижника М.Т.

засудженої - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком :

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Львова, проживаючу АДРЕСА_1, громадянку України, освіта середня, не працюючу, незаміжню, раніше судиму 26.02.2006 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі згідно ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, 10.04.2006 року Шевченківським районним судом м. Львова до 2 років 2 місяців позбавлення волі, -

засуджено за ст. 309 ч.2 КК України на два роки три місяці позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 -підписку про невиїзд змінено на взяття під варту в залі суду.

Початок відбування покарання рахується з 14.06.2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області на рахунок УДК у Львівській області ЄДРПОУ 25575150; банк -ГУ УДК у Львівській області; р/р -31259272210041; МФО 825014 281 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судово - хімічної експертизи.

По справі вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджена за те, що 24.02.2011 року приблизно о 21 год. 30 хв. на автозупинці в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, була затримана працівниками міліції, де під час поверхневого огляду в неї було виявлено та вилучено медичний шприц ємністю 2 мл., та в якому знаходилось 1,4 мл. опію ацетильованого, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ( опію ацетильованого ) в перерахунку на висушену речовину становить 0,0773 грама.

На вирок суду захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій зазначає, що з вироком суду не згідна, оскільки міра покарання визначена судом є надто суворою та не відповідає особі засудженої та обрана без врахування пом'якшуючих обставин, які пом'якшують покарання, оскільки в судовому засіданні засуджена щиросердечно розкаялась в скоєному.

Вказує, що при визначенні міри покарання судом не враховано, що по місцю проживання засуджена характеризується позитивно, жодних скарг на адресу ЛКП від сусідів не поступало, після звільнення з місць позбавлення волі з 2008 року жодного разу працівниками міліції за скоєння будь-яких правопорушень не затримувалась, а також не вживала наркотичних речовин, що свідчить про те, що вона старалася позбавитись від вживання наркотиків, розуміла про наявність у сім»ї матері інваліда. Так, засуджена має маму інваліда 3 групи та бабцю похилого віку з якими проживає та є основною годувальницею сім»ї. В судовому засіданні прокурор просив засудженій визначити міру покарання без позбавлення волі, вважаючи, що така міра покарання буде доцільною та гуманною.

Просить вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.06.2011 року, яким ОСОБА_1 засуджено до 2 років 3 місяців, пом'якшити, змінити міру покарання, застосувавши ст. 75 КК України.

На вирок суду засуджена ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій зазначає, що міра покарання є надто суворою. Суд не взяв до уваги те, що вона щиро розкаялась у скоєному. Згідно висновку лікаря -нарколога вона не має наркозалежності та не перебуває на обліку. Вказує, що суд не врахував ту обставину, що вона вказала на джерело збуту, чим допомогла повному розкриттю цього злочину. В судовому засіданні прокурор просив застосувати до неї ст. 75 КК України. Просить вирок суду пом'якшити, застосувати до неї ст.ст. 69, 75 КК України.

Вислухавши доповідача, думку прокурора, про залишення вироку без змін, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 та засуджену ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що такі задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

В судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та показала, що дійсно 24.02.2011 року по телефону вона подзвонила до свого знайомого на ім'я ОСОБА_3, з метою придбати в нього наркотичний засіб для власного споживання. Останній пояснив їй, що наркотики вона зможе забрати в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області , біля будинку на поштовому ящику. Приїхавши в с. Малечковичі приблизно о 21 год. 30 хв. вона пішла до будинку, про який пояснив їй ОСОБА_3, і на поштовому ящику вона виявила поліетиленовий пакет в якому знаходився медичний шприц з «ширкою ». Взявши даний шприц вона поклала його у внутрішню кишеню куртки та пішла в сторону автобусної зупинки. За наркотики вона грошей не лишала. На автобусній зупинці до неї підійшли чоловіки які представились працівниками міліції і під час поверхневого огляду виявили та вилучили в неї шприц з наркотичною речовиною, про що був складений протокол.

Висновок суду про доведеність вини засудженої у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, зібраним доказам, є обґрунтованим і в апеляції не оспорюється, як і питання кваліфікації дій засудженої за ст. 309 ч.2 КК України.

Щодо покарання, призначеного засудженій, то підстав для того, щоб визнати його надто суворим -немає.

При обранні покарання засудженій ОСОБА_1 суд першої інстанції вірно врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено, обставини, що пом'якшують покарання, а саме, що ОСОБА_1 сприяла слідству та суду в становленні істини по справі, щиро розкаялась, також судом враховано, що ОСОБА_1 посередньо характеризується по місцю проживання, ніде не працює, проживає разом з матір'ю, яка є інвалідом 3-ї групи, раніше притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів аналогічної категорії і судом вже була раніше застосована ст. 75 КК Україги, однак остання не зробила відповідних висновків, а вчинила новий злочин.

Фактично суд врахував всі обставини, на які посилається засуджена та захисник в своїх апеляціях.

За таких обставин, призначене засудженій покарання за ст. 309 ч. 2 КК України покарання у вигляді позбавлення волі, є мінімальним, згідно санкції статті за якою кваліфіковано злочин, -це покарання є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного засудженій ОСОБА_1 покарання та задоволення поданих по справі апеляцій.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.06.2011 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Головуючий :

Судді: