Ухвала суду № 30342193, 26.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року справа №2а/1270/9358/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

Секретар судового засідання Братченко О.В.

За участі представника позивача ОСОБА_4 (на підставі довіреності)

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи

Розглянувши у відкритому судовому зсіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9358/2012 (головуючий І інстанції Матвєєва В.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (надалі позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000711702 від 03 вересня 2012 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15321,50 грн., з яких 14521,00 грн. - за основним платежем, 800,50 грн. - штрафні санкції та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000921702 від 22 жовтня 2012 року про збільшення штрафних санкцій на суму 799,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень були задоволені, а саме визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000711702 від 03 вересня 2012 року на суму 15321,50 грн. та № 0000921702 від 22 жовтня 2012 року про збільшення штрафних санкцій на суму 799,50 грн.

Не погодившись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року Державна податкова інспекція в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду в якій зазначили на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано вимоги п. 198.1, п. 198.2,п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Судом першої інстанції не взято до уваги, що в акті перевірки № 801/17-НОМЕР_2 зазначено, що ФОП ОСОБА_5 при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки не надав товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля та талони замовника, які б підтверджували отримання вантажів від ТОА «Феррус» та ТОВ «Футурама». Крім того, судом першої інснції не взято до уваги інформацію викладену в актах Алчевської ОДПІ Луганської області про результати позапланової перевірки ТОВ «Феррус» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. Крім того, судом першої інтанції не враховані висновки акту докуметальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Футурама» від 30.11.2011 року за червень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року. За результатами якої встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, у підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

В судове засідання преставник апелянта не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення в матеріалах справи).

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скрги, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 10.03.2006 за № 23830000000002600 (т. 1, а. с. 10). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з 14.03.2006.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 від 20.03.2006 про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 1, а. с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на адресу позивача було направлено лист про надання документальних підтверджень та пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Феррус» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 та ТОВ «Футурама» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 (том 2, а. с. 74).

24.07.2012 року відповідно до наказу від 20.07.2012 № 573-п (т. 2, а. с. 78) та повідомлення № 356/01-87 від 20.07.2012 (т. 2, а. с. 79), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Феррус» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 та ТОВ «Футурама» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, про що складений акт № 801/17-НОМЕР_2 від 25.07.2012 (т. 1, а. с. 14-21), згідно якого виявлено:

- порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.01.2011 по 31.08.2011 на суму 14521,00 грн., у тому числі за січень 2011 року в сумі 3179,00, лютий 2011 року - 49240,00 грн., березень 2011 року - 3220,00 грн., серпень 2011 року - 3198,00 грн.;

- взаємовідносини між платником податків ОСОБА_5 та ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама», операції з поставки товарів на суму 87126,00 грн., у тому числі ПДВ 14521,00 грн., суперечать інтересам держави і суспільства та, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обігу.

Акт перевірки № 801/17-НОМЕР_2 від 25.07.2012 поштовим зв'язком було направлено на адресу позивача 25.07.2012 (т. 1, а. с. 13).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 15321,50 грн., із них 14521,00 грн. - за основним платежем, 800,50 грн. - штрафні санкції (т. 1, а. с. 22). Розмір нарахованого податкового зобов'язання та штрафних санкцій підтверджується розрахунком (т. 1, а. с. 23).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням, позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби у Луганській області (т. 1, а. с. 25-26). Рішенням від 03.10.2012 № 16086/10-408 податкове повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012 залишено без змін. Крім того, відповідно до зазначеного рішення позивачу збільшено грошове зобов'язання у розмірі 799,50 грн., що підтверджується податковим повідомленням рішенням № 0000921702 від 22.10.2012 (т. 1, а. с. 24).

Не погоджуючись з рішенням, позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України (т. 1, а. с. 30-32). Рішенням від 12.11.2012 № 2485/0/141-12/Х/10-2315 в задоволенні скарги відмовлено, податкове повідомлення - рішення № 0000711702 від 03.09.2012 та рішення ДПС у Луганській області 03.10.2012 № 16086/10-408 залишено без змін (т. 1, а. с. 33-37).

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Спірним у даній справі є питання реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено з матеріалами справи між позивачем та ТОВ «Феррус» 10.01.2011 було укладено договір купівлі - продажу № 10-2 (том 1, а. с. 64-65). Відповідно до даного договору ТОВ «Феррус», як постачальник, зобов'язується поставити у власність фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 як покупцю, товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умах даного договору. (том 1, а. с. 91).

На підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій із зазначеним контрагентом та отримання товару до матеріалів справи долучені судом першої інстанції завірені належним чином копії: банківських виписок (т. 1, а. с. 66-67), реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т. 1, а. с. 68), рахунок - фактур (т. 1, а. с. 69, 72, 125, 128, 131, 154, 157), видаткових накладних (т. 1, а. с. 70, 73, 123, 126, 129, 152, 155), податкових накладних (т. 1, а. с. 71, 74, 124, 127, 130, 153, 156).

Придбані у ТОВ «Феррус» товари були реалізовані іншим покупцям - контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: копіями довіреностей, видаткових накладних, податкових накладних, рахунок - фактур, банківськими виписками.

Також з матеріалів справи, встановлено, що між позивачем та ТОВ «Футурама» були укладені договори поставки товарів від 01.08.2011 № 010807 (т. 2, а. с. 1) та від 04.08.2011 № № 040801, 040807 (т. 2, а. с. 2, 5). Відповідно до зазначених договорів ТОВ «Футурама», як продавець, зобов'язується поставити, а фізична особа-підприємець ОСОБА_5, як покупець, зобов'язується прийняти та оплатити товар - будівельні матеріали, - на умовах даних договорів в кількості та за цінами, зазначеними в рахунках - фактурах продавця.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04.08.2011 між ТОВ «Футурама», ПП «Інтенція» та позивачем було укладено договір поступки вимоги № 02-УТ, згідно якого ТОВ «Футурама», як кредитор, уступає, а новий кредитор, ПП «Інтенція», приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань за договорами від 01.08.2011 № 010807 та від 04.08.2011 № 040801 (т. 2, а. с. 3).

Також встановлено, що 04.08.2011 між ТОВ «Футурама», ТОВ «Оріал» та позивачем було укладено договір поступки вимоги № 01-УТ, згідно якого ТОВ «Футурама», як кредитор, уступає, а новий кредитор, ТОВ «Оріал», приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань за договором від 04.08.2011 № 040807 (т. 2, а. с. 6), про що було повідомлено ТОВ «Оріал» та фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (т. 2, а. с. 7).

У відповідності до матеріалів справи, позивачем до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби були подані податкова декларації з податку на додану вартість разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів:

- за серпень 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 11979 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 3197,77 грн. (т. 2, а. с. 102-104);

- за січень 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 6276 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 3179,17 грн. (том 2, а. с. 109-111);

- за лютий 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 11221 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 4924,07 грн. (том 2, а. с. 115-117);

- за березень 2011 року, згідно якої позивачем самостійно визначено податковий кредит в загальній сумі 6809 грн., з них по операціям з придбання з податку на додану вартість в сумі 3220,13 грн. (том 2, а. с. 121-123).

На підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій із зазначеним контрагентом представником позивача до матеріалів справи були надані завірені належним чином копії товарно-транспортних накладних (т. 2, а. с. 8-10) виписки з банків (т. 2, а. с. 11-113), реєстри виданих та отриманих податкових накладних (т. 2, а. с. 14-15), видаткові накладні (т. 2, а. с. 16, 19, 22, 26, 29, 32, 34, 36, 39, 42, 44, 47, 50, 52, 54, 57, 59, 61, 64, 67), податкові накладні (т. 2, а. с. 17, 20, 23, 27, 30, 33, 35, 37, 40, 43, 45, 48, 51, 53, 55, 58, 60, 62, 65, 68), рахунок - фактури (т. 2, а. с. 18, 21, 24), довіреності на отримання (т. 2, а. с. 25, 28, 31, 38, 41, 46, 49, 56, 63, 66).

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, в ході проведення ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області перевірки позивача, було встановлено, що відповідачем були використані дані акту перевірки ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області від 30.11.2011 № 1214/23-3/34564773 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Футурама» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року (т. 2, а. с. 80-84), згідно якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині «ймовірного » недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків по правочинах, здійснених ТОВ «Футурама» при продажу товарів та відсутність об'єктів оподаткування придбання та продажу товарів за період з червня по серпень 2011 року, та дані акту перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області від 02.12.2011 № 2006/236-36917497 про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Феррус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 (т. 2, а. с. 85-92). В результаті зазначеної перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 45526336 грн. та завищення суми податкового кредиту на 42879435 грн., порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 626, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Феррус» з постачальниками та покупцями, в даному випадку з покупцем ФОП ОСОБА_5

З цього приводу судова колегія має зазначити наступне.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року роз'яснено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином колегія суддів не може прийняти висновки зазначених актів як докази відсутності реального здійснення господарських операцій з придбання товарів позивачем ФОП ОСОБА_5, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Проаналізувавши надані позивачем до матеріалів справи належним чином завірені копії фінансово-господарських документів, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що взаємовідносини між позивачем ФОП ОСОБА_5 та його контрагентами ТОВ «Феррус» та ТОВ «Футурама» з постачання будівельних матеріалів, купівлі - продажу інших товарів, мали реальний характер, податковий кредит було сформовано правомірно, із додержанням всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України. Отже податкові повідомлення-рішення прийняті без належних до того правових підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції була надана належна оцінка доказам, зібраним у справі з достатньою всебічністю, тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9358/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9358/2012 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 01 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Васильєва І.А.

Судді Яманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.