Рішення № 30340626, 27.03.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1010/13-ц

Провадженя № 2/266/514/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.

при секретарі - Петрухіной Т.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ДП "Донецька залізниця" в особі вагонного депо Донецьк - Пархоменко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Донецька залізниця" в особі вагонного депо Донецьк про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 5000(п'ять тисяч гривень), суд

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним наказу про звільнення № 15/ОС від 29.01.2013р. та його скасування, поновлення на роботі в попередній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яка спричинена внаслідок незаконного звільнення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, надав уточнення до позовної заяви,в обґрунтування заявлених вимог суду пояснив наступне. 21.07.2011р. ОСОБА_1 був переведений начальником поїзду (пасажирського) резерву провідників ділянки 1 групи на умовах контракту в ДП «Донецька залізниця» вагонному депо Донецьк. В той же день з ним було укладено контракт, як з начальником поїзду за №6816 від 21.07.2011р. 06 листопада 2012 року ревізорами «ФПК - Контроль» Московського відділення ТОВ «Федеральна пасажирська компанія» проведена перевірка поїзда №143 С.Петербург - Донецьк. Даною перевіркою було встановлено провіз трьох безквіткових пасажирів в вагоні №8/21484. 29 січня 2013р. наказом начальника вагонного депо Донецьк , за №15/ОС про звільнення - ОСОБА_1 був звільнений за п.8 ст. 36 КЗпП України, на підставах передбачених контрактом №6816 від 21.07.2011р. Вважає, що вина позивача не доведена. На підставі наказу № 3189/ЛВЧД від 15 листопада 2012 р. ОСОБА_1 був звільнений за порушення пункту 4.7. «Інструкції начальнику пасажирського поїзду № 143» , яке виразилося у відсутності контролю за роботою поїзної бригади на шляху прямування, допущені випадку провозу безквиткових пасажирів, що у відповідності із п. 18а контракту №6816 від 21.07.2011р року є підставою для його дострокового припинення. Вважає , що позивача звільнили незаконно, тому що адміністрацією відповідача, при винесені наказу про звільнення, порушені вимоги п. 11 Положення про дисциплінарну відповідальність робітників залізничного транспорту затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 року № 55, яким передбачено, що проступком є винне порушення дисципліни робітником залізничного транспорту. Провоз безквиткових пасажирів був здійснений провідником пасажирського вагону ОСОБА_4 , до провозу безквиткових пасажирів ОСОБА_1 непричетний, акт відносно нього не складався. До того ж вважає, що звільнення відбулось з порушенням вимог ст.. 252 КЗпП України та ч.3 ст. 41

Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» - без узгодження з профспілкою підприємства. Наказ про звільнення вважає незаконним оскільки порушень умов контракту зазначених в наказі позивач не вчиняв, а тому підлягає поновленню на роботі з виплатою грошової компенсації за час вимушеного прогулу відповідно до положень КЗпП України в сумі 5 439 грн. 70 копійок. В наслідок незаконного звільнення вважає , що ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, переживаннях, а також додаткових зусиллях в відшукуванні коштів на життєве існування, яку позивачем оцінено в 5000 грн. Просив позов задовольнити у повному обсязі визнати незаконним наказ про звільнення № 15/ОС від 29.01.2013р. та його скасувати, поновити на роботі в попередній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5 439 грн. 70 копійок та моральну шкоду 5000 грн.

Представник відповідача Пархоменко Є.О. в судовому засіданні позов не визнав, в обґрунтування своїх заперечень на заявлений позов пояснив наступне , що позивач дійсно працював в ДП «Донецька залізниця» вагонне депо Донецьк на посаді начальника поїзду (пасажирського) резерву провідників ділянки 1 групи на умовах контракту №6816 від 21.07.2011р. , був звільнений з законних підстав, згідно п. 18а контракту, тому що порушив положення своєї посадової інструкції, про що свідчить акт ревізії № А 031217 від 06.11.2012р. , який було складено відносно провідника ОСОБА_4 ОСОБА_1 порушив вимоги посадової інструкції, а саме п. 4.7 - відсутність контролю за роботою поїзної бригади на шляху прямування. Підтвердження дисциплінарної вини саме ОСОБА_1 немає . Колективної відповідальності контрактом не передбачено, лише індивідуальна. Просив у позовних вимогах відмовити.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 21.07.2011р. був переведений начальником поїзду (пасажирського) резерву провідників ділянки 1 групи на умовах контракту в ДП «Донецька залізниця» вагонному депо Донецьк. (а.с.7)

21.07.201 року відповідач уклав з позивачем контракт № 6816 від 21.07.2011р. як із начальником поїзду (пасажирського) резерву провідників ділянки 1 групи . (а.с.8-12)

Наказом № 15/ОС від 29 січня 2013р. позивач звільнений з посади начальника пасажирського поїзду за ст. 36 п. 8 КЗпП України у відповідності з підстав передбачених контрактом №6816 від 21.07.2011р. (а.с.13) В даному наказі встановлено, що ОСОБА_1 допустив порушення п.4.7 «Інструкції начальника пасажирського поїзду», що виразилось в не здійсненні належного контролю за роботою поїзної бригади на шляху прямування, та п.10.4 вказаної інструкції, згідно якої начальник поїзду (пасажирського) несе дисциплінарну та адміністративну відповідальність за порушення трудової дисципліни, посадових обов'язків згідно з законодавством про працю та Положень про дисципліну. Адміністрація відповідача вважає, що ОСОБА_1 винний в провезені безквіткових пасажирів у вагоні №8/21484 де провідником був ОСОБА_4

Як вбачається із змісту пункту 18 «а» контракту - контракт припиняється у випадку встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі.

Згідно ч. 3 ст. 21 КЗпП України, контракт є трудовим договором, який встановлює права, обов'язки, а також відповідальність працівника, який уклав трудовий контракт із власником.

Виходячи із змісту п. 18 «а» контракту №6816 від 21.07.2011р.., та положень ч. 3 статті 21 КЗпП України передбачена можливість дострокового припинення контракту лише за дії, скоєні особисто позивачем.

Таким чином трудовий договір міг бути припинений на підставі пункту 18 «а» тільки у випадку встановлення факту провозу безквиткових пасажирів саме позивачем.

В той же час згідно наданого відповідачем суду акту № А 031217 від 06.11.2012р. вбачається, що перевезення безквиткових пасажирів було допущено провідником ОСОБА_4 пасажирського вагону №8/21484 ,а не начальником ОСОБА_1.

Факту провозу безквиткових пасажирів у штабному вагоні, де працював позивач у рейсі від 06 листопада 2012 року ревізорами не встановлено, інших доказів провозу безквиткових пасажирів у цьому вагоні відповідач суду не надав.

Про існування інших підстав, які пов'язані з достроковим припиненням трудового договору, а також притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем не наведено.

Таким чином, судом не встановлено обставину передбачену п. 18 «а» контракту, а тому у відповідача не було законних підстав звільнювати позивача за п.8 ст. 36 КЗпП України .

З урахуванням наведеного наказ начальника вагонного депо Донецьк від 29 січня 2013р. за №15/ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади начальником поїзду (пасажирського) резерву провідників ділянки 1 групи підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновлені на роботі на попередній посаді.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачем надано довідка №84 від 31.01.2013р., видана на його ім'я відповідачем, про середню заробітну плату ОСОБА_1 ., яка склала 155гривень 42 копійки на день, розрахунок яких сторонами не оспорюється. (а.с.61-62). З урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 р. №100, сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивача за період з 29 січня 2013року по 20 березня 2013року складає 5 439гривень 70 копійок (середньодневний заробіток 155гривень 42 копійки * 35 днів вимушеного прогулу = 5 439гривень 70 копійок).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що неправомірними діями відповідача пов'язаними з незаконним звільненням позивачу завдана моральна шкода у вигляді переживань і страждань, порушення нормального укладу життя, прав на труд передбачених Конституцією України. З урахуванням конкретних обставин справи, характеру дій відповідача, наведених позивачем обґрунтувань, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 114гривень 70 копійок і на користь позивача витрати по сплаті вимог по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі 229гривень 41 копійка.

Керуючись статтями 60, 209, 212, 213, 215, 367 ЦПК України, ст.237-1 , ч.2 ст.235 ,ч. 3 ст. 21 КзпП України, ч. 3 ст. 15 ЗУ «Про залізничний транспорт», Постанови КМ України від 15.07.1997 р. №764, п.п. 2, 8, 10, Постанови КМ України від 08.02.1995р. № 100, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства "Донецька залізниця" в особі вагонного депо Донецьк про визнання незаконним і скасування наказу державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Донецьк про звільнення ОСОБА_1 за №15/ОС від 29 січня 2013року , поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 5000(п'ять тисяч гривень) - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Донецьк про звільнення ОСОБА_1 за №15/ОС від 29 січня 2013року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника поїзду (пасажирського) резерву провідників ділянки 1 групи на умовах контракту в державному підприємстві "Донецька залізниця" вагонному депо Донецьк.

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5 439гривень 70 копійок.

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000гривень .

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за вимоги по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі 229 гривень 41 копійка.

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957 на користь місцевого бюджету Приморського району м. Маріуполя судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 114гривень 70 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника поїзду (пасажирського) резерву провідників ділянки 1 групи на умовах контракту в державному підприємстві "Донецька залізниця" вагонному депо Донецьк.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-дений строк з дня проголошення рішення .

Суддя: Федотова В. М.