Вирок № 30340538, 01.04.2013, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1111/5093/12

1/1111/159/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Ленінський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді: Бутельської Г.В.

при секретарі: Нетесі С.М.

за участю прокурора: Лагоди Є.К.

адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, гр. України, росіянина, одруженого, маючого неповнолітню дитину, працюючого сантехніком Кіровоградська обласна філармонія, раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за наступних обставин.

30 груня 2011 року близько 18.00 год. ОСОБА_2, керуючи згідно тимчасового реєстраційного талону автомобілем марки «Рено Логан», д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, рухаючись по вул. Н. П'ятихатській в м. Кіровограді, зі сторони вул. Новозаводської в напрямку вул. 40 річчя Перемоги, навпроти будинку №16, був неуважний та невірно оцінив дорожню обстановку, під час руху не вибрав безпзпечну швидкість руху, яка забезпечує безпеку руху в темну пору доби, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки. В той час коли пішохід ОСОБА_4 переходила проїзну частину дороги зліва направо по ходу руху автомобіля, ОСОБА_2 не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, не витримав безпечний боковий інтервал та не впорався з керуванням автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, порушивши вимоги п.1.5 ПДР України, згідно яких - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п.2.3 (б) ПДР України вказаних правил - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.12.1 цих же правил - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, п.12.3 вказаних правил - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, п.13.1. вказаних правил - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, п.13.3 цих же правил - під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

В реультаті ДТП, ОСОБА_4 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді перелому скроневої кістки зліва в області зводу і основи середньої черепної ямки, ран правої скроневої області, гематом і саден правої скроневої області, гемотімпаніума, гострого посттравматичного отиту зліва, розриву барабанної перетинки зліва, перелому шийки правого плеча зі зміщенням, багатооскольчатого перелому акроміального - ключичного кінця лівої ключниці, котрі згідно висновку СМЕ № 484 від 13.04.2012р. відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині не визнав, оскільки вказав, що рухався на безпечній швидкості руху і зробив усе можливе щоб уникнути ДТП. Також показав, що 30.12.2011 року близько 18.00 год. на автомобілі «Рено Логан», що належить ОСОБА_3, яким керував за тимчасовим реєстраційним талоном, він рухався по вул. Новозаводській в напрямку центра міста. Вказав, що було темно, йшов мілкий дощ, освітлення на вулиці не було, рухався зі швидкістю 40-50 км./год. Біля заправки «Окко» по вул. Н.П'ятихатській побачив посеред дороги пішохода, яка перебігала дорогу. На тій ділянці дороги не було пішохідного переходу і не було перехрестя доріг. Зазначив, що в той час коли він побачив пішохода, різко загальмував і вивернув колеса, машину понесло вправо у протилежному напрямку від пішохода. В цей час пішохід продовжив бігти, автомобіль ударився об бордюр, одночасно автомобіль ударив пішохода, який був за 1,5 м. від бордюрного каменю. Зазначив, що лівою стороною передньої частини автомобіля він ударив пішохода, а правою частиною ударився об бордюр. Коли він зупинив автомобіль то побачив, що потерпіла лежала на дорозі десь за 1,5 м. від бордюра. Після цього він викликав швидку допомогу і працівників ДАІ. Коли приїхала швидка допомога потерпілу забрали до лікарні. В момент наїзду на потерпілу, він бачив як вона тримала праву руку біля вуха, вважає, що потерпіла розмовляла по телефону. Її телефон був знайдений на автомобілі між лобовим склом і капотом, потерпіла коли переходила дорогу в його сторону не дивилась. Коли він рухався по дорозі перед ним перешкод не було, автомобілі в попутному напрямку не рухались. Перед тим як наїхати на пішохода він ніяких транспортних засобів не обганяв, рухався ближче до правого бордюроного каменя. Також вказав що він рухався з ближнім світлом фар, видимість світла була 6 метрів. Автомобіль, що рухався у зустрічному напряму його не засліплював. Коли побачив пішохода то він був на середині дороги, пішохід продовжив бігти у його сторону. Дорожнє покриття було вологе, забруднене.

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненому злочині підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні сукупністю доказів:

Даними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_5, яка показала, що 30.12.2011 року близько 18.00 год. вона йшла по вул. Н.П'ятихатській на зупинку громадського транспорту. До зупинки вона йшла через перехрестя Т-образних доріг, на якому не має дорожньої розмітки «пішохідний перехід». Дорогу вона переходила зліва направо по ходу транспорту, який її збив. Вулиця освітлена не була, йшов невеликий дощ. В той час коли вона переходила дорогу то транспортних засобів не було ні зліва ні з права. Дойшовши до середини дороги, вона побачила світло фар автомобіля, оскільки подумала, що це «маршрутка», стала швидше переходити дорогу. Коли вона практично дійшла до кінця проїзної частини дороги, відчула удар, від цього втратила свідомість. Коли отямилась побачила, що лежить на дорозі, тут же вона попросила найти її телефон, який їй приніс ОСОБА_2. Їй здається, що її збили ближче до обочини проїзної частини, але точно де сказати не може. Під час переходу перехрестя вона по телефону не розмовляла, телефон був у кишені, її сумка була не плечі. Коли побачила світло фар автомобіля вона стала швидше йти, вважає, що ОСОБА_2 повинен був її побачити. Після того як побачила світло фар, вона продовжила йти в тому ж напрямку, і пройшла більшу частину дороги. Вважає, що вона побачила світло фар автомобіля ОСОБА_2 більше ніж за 100 метрів від себе. Після ДТП у неї склалось враження, що її збили спеціально, у ОСОБА_2 була можливість її об'їхати. Сума цивільного позову складає 187072,83 грн. У вказану суму входить матеріальна шкода у розмірі 27 тис. 72 грн. 83 коп., це вартість лікування і лікувальних засобів. 160 тис. грн. - це моральна шкода, яка полягає в тому, що вона протягом року після аварії лікується від отриманих травм, не може піднімати онуку на руки. У неї було переламано дві руки, за нею потрібен був догляд. Крім цього, їй було призначено санітарно - курортне лікування. ОСОБА_2 ніякої матеріальної допомоги на лікування їй не надавав. Від ДТП у неї був розрив барабанної перетини лівого вуха, вона перенесла дві операції. Після цього постійно відчуває головний біль, шум у вухах. Втратила слух на 50 %. Також вказала, що ДТП сталось перед настанням 55 річного віку, перед виходом на пенсію. Після ДТП вона не працювала, що відобразилось на нарахуванні пенсії. У обвинувальному висновку не вказано, що її збили на перехресті доріг. Коли вона переходила дорогу і побачила світло фар, то вона була впевнена, що закінчить рух, оскільки пройшла більшу частину дороги. В суму позову також входить вартість пальто і вартість окулярів.

Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6, який показав, що станом на 30.12.2011 року він працював слідчим відділу розслідування ДТП. У той день йому надійшло повідомлення, що біля АЗС на селище Гірниче сталось ДТП, в результаті якої пішохід отримав тілесні ушкодження. Коли він у складі групи виїхав на місце пригоди то побачив на проїзній частині вул. Н.П'ятихатської, напрямком передньої частини до вул. 40 річчя Перемоги автомобіль марки «Рено» чи «Дачія Логан». Дорожнє покриття було вологе, вуличного освітлення не було. На час його приїзду потерпілої вже не було, на місці події був водій автомобіля. Також на місці пригоди був очевидець ДТП, який розповів про те, що трапилось.

Даними в судовому засіданні показами цивільного відповідача ОСОБА_3, яка показала, що автомобіль «Рено Логан» належить їй на праві власності. Право на користування і розпорядженням автомобілем передано ОСОБА_2 весною 2010 року. Право на користування автомобілем було укладено нотаріально. Вважає, що цивільний позов не доведений, сума є значно завищеною. У якому стані знаходився автомобіль після ДТП, вона не бачила.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_8, яка показала, що 30.12.2011 року приблизно о 18.20 год. знаходячись разом з чоловіком на вул. Н.П'ятихатській, почула звук удару, коли обернулась то побачила, що на проїзній частині дороги сидить жінка, за якою зупинився автомобіль. Момент наїзду автомобіля на пішохода та як саме пішохід переходила дорогу вона не бачила. В той день вулиця не освітлювалась, йшов невеликий дощ, був туман (т.1 а.с.156-157);

- протоколом огляду місця події від 30.12.2011 року, в ході якого встановлено, що ДТП мала місце напроти будинку №16 по вул. Н.П'ятихатській (т.1 а.с.10-18);

- протоколом огляду транспорту від 30.12.2011 року (т.1 а.с.19-21);

- висновком судово-автотехнічної експертизи по технічному стану автомобіля «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 №72 від 12.04.2012 року, згідно якого встановлено, що гальмівна система, ходова частина та рульове керування представленого автомобіля на момент ДТП знаходились в робочому стані і не мали несправностей (т.1 а.с.174-177);

- висновком судово-медичної експертизи №484 від 13.04.2012 року, згідно якого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому скроневої кістки зліва в області своду і основи середньої черепної ямки, ран правої скроневої області, гематом і саден правої скроневої області, гемотімпаніума, гострого посттравматичного отиту зліва, розриву барабанної перетинки зліва, перелому шийки правого плеча зі зміщенням, багатооскольчатого перелому акроміального - ключичного кінця лівої ключниці, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, і є небезпечними для життя в момент заподіяння (т.1 а.с.166-167);

- висновком судово-автотехнічної експертизи №1879/18 від 18.05.2012 року, згідно якого при виконанні вимог п.12.3 ПДР України водій автомобіля «Рено Логан», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду (до лінії руху пішохода), і тим самим мав можливість уникнути наїзду на пішохода (т.1 а.с.184-187);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2012 року за участю ОСОБА_4 (т.1 а.с.152-155);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.05.2012 року за участю ОСОБА_2 (т.1 а.с.206-209);

Аналіз наведених доказів свідчить про повну доказаність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд кваліфікує діяння підсудного ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України.

Доводи підсудного ОСОБА_2 про те, що у нього не було можливості уникнути зіткнення з потерпілою, оскільки вона переходила дорогу в неустановленому місці, та те, що на дорозі не було освітлення й потерпіла його не бачила, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються показами потерпілої ОСОБА_4, показами свідків, а також протоколом огляду місця події від 30.12.2011 року та висновком судово-автотехнічної експертизи обставин ДТП №1879/18 від 18.05.2012 року, згідно якого водій автомобіля «Рено Логан», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця наїду (до лінії руху пішохода), і тим самим мав можливість уникнути наїзду на пішохода. Суд прийшов до висновку, що така позиція підсудного є способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова група «ТАС» матеріальної шкоди у розмірі 27072 грн. 83 коп., та моральної шкоди у розмірі 160 000 грн. Виходячи з того, що, цивільний позов до ОСОБА_2 доведений в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що позов щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному об'ємі та підлягає стягненню з винної особи у вчиненні злочину, а саме з ОСОБА_2 Цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 20 тис. грн., і підлягає стягненню з винної особи у вчиненні злочину, а саме з ОСОБА_2 При цьому, суд прийшов до переконання, що винними діями ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду потерпілій, і від тих негативних наслідків, що настали для потерпілої, остання могла переносити моральні страждання.

Позовні вимоги до ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення завданої шкоди підлягають залишенню без задоволення, оскільки потерпілою не доведено в чому саме полягає завдана шкода ОСОБА_3 та страховою групою «ТАС», також не доведено наявність причинного зв'язку від дій вказаних осіб та негативних насідків які настали для потерпілої.

Згідно постанови слідчого від 22.05.2012 року цивільним відповідачем по справі визнано ПАТ «Страхова група «ТАС». Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» та п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 02.07.2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачено право потерпілих від злочинів» вбачається, що не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливає з пред'явленого обвинувачення.

Як видно, обов'язки про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливають не з обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_2, а із договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно з яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування. Зокрема, однією із умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілою стороною обвинувального висновку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність, якої застрахована за договором страхування. За такої обставини цивільний позов щодо стягнення шкоди з ПАТ «Страхова група «ТАС» не підлягає задоволенню.

Прокурором Ленінського району м. Кіровограда в інтересах Кіровоградської обласної лікарні заявлено цивільний позов про стягнення вартості лікування у сумі 5652,60 грн. Враховуючи, що позов підтверджується матеріалами справи, базується на законі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на вказану суму.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний вчинив тяжкий злочин, як особа за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, працюючий, маючий неповнолітню дитину.

Обставинами, пом'якшуючими покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину з необережності вперше.

Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, судом не визнано.

Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання підсудного, особу винного та те, що вчинений ОСОБА_2 злочин відноситься до необережних злочинів, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Крім цього, оцінюючи обставини вчиненого злочину його негативні наслідки для потерпілої, суд вважає, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати додатковий вид покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять ) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу на апеляційний період залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 27072 грн. 83 коп. матеріальної та 20 000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова група «ТАС» залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні 5652,60 грн. понесених витрат на лікування (р/р 35411001001343, в УДК Кіровоградської області, МФО 823016, код 01994942).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 706,20 грн. на користь держави.

Речові докази - автомобіль марки «Рено Логан», д/н НОМЕР_1, що передано під зберігальну розписку ОСОБА_3, залишити останній, як їй належний.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб, через даний суд, з моменту його проголошення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Бутельська Г.В.