Ухвала суду № 30339009, 27.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 р.Справа № 2а-225/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (раніше - Державної податкової інспекції у м.Херсоні) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2012 року ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2011 року № 0004121501, від 15.12.2011 р. №0004771501 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3613902 грн. (а.с. 3-4).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що в ході перевірки показників декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року ДПІ у м.Херсоні неправомірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 3613902 грн., оскільки дослівне тлумачення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разу наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року, дана законодавча норма не містить. Пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у II кварталі 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011 р., шляхом їх перенесення з податкової звітності, складеної за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року, а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Крім того, перелік витрат, що не враховуються при визначені оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, який є вичерпним та не містить такої підстави як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року позов був задоволений. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011 р. № 0004121501, від 15.12.2011 р. № 0004771501 щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 3613902 грн. (а.с. 56-58).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у м.Херсоні подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року та прийняти нову, якою відмовити ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

19.10.2011 р. ДПІ у м.Херсоні здійснено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за попередній звітний період в сумі 3613902 грн., про що складений акт перевірки від 19.10.2011 р. № 3544/15-1/00952367.

На підставі п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України ДПІ у м.Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004121501 від 03.11.2011 р. та № 0004771501 від 25.12.2011р.

Як зазначено в акті перевірки, згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року в рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" відображена сума 7373193 грн., в тому числі збитки 2010 року дорівнюють 3613902 грн. відповідно до наданої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року від 05.05.2011 р. № 9002777716.

ДПІ у м.Херсоні вважає, що в порушення п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, платником податку завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 3613902 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку з 01.04.2011 р. визначаються нормами Податкового кодексу України, зокрема розділом III "Податок на прибуток".

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом, та відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011 р. по 01.04.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р., № 334/94-ВР, в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (далі Закон України № 334/94-ВР), а починаючи з 01.04.2011р. - положеннями Податкового кодексу України.

Спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року у рядку 06.6 декларації суму 7373193 грн., яка включає від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, у тому числі 2010 року в сумі 3613902 грн., що на думку ДПІ у м.Херсоні, не узгоджується із положеннями п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України, оскільки буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише таке значення, яке виникло за результатами діяльності товариства протягом І кварталу 2011 року, а не за 2010 рік.

Проте, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, який відхилив таке твердження ДПІ у м.Херсоні з огляду на наступне.

При складанні декларації податку на прибуток за І квартал 2011 року щодо розрахунку від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами наступних звітних періодів платник податків повинен був керуватися нормами Закону України № 334/94-ВР.

Зокрема, п.6.1 ст.6 цього Закону передбачено, що у разі, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20 05.2010 р. № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 16.06.2011 р., пункт 6.1 статті 6 Закону України № 334/94-ВР доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону; статтю 22 Закону України № 334/94-ВР доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм Закону України № 334/94-ВР, суд першої інстанції вірно виходив з того, що у І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, є його від'ємним значенням.

З 1 квітня 2011 року порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами наступних податкових періодів визначається статтею 150 та підпунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Так, згідно із п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи, що норми даної статті аналогічні з нормам п.6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України № 334/94-ВР з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 р. № 2275-VI, то вказана стаття Податкового кодексу України також дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування. Адже така аналогічність пов'язана з тим, що розрахунок 1 кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкту оподаткування, як річний розрахунок, згідно Закону України № 334/94-ВР, який втратив чинність.

При цьому, відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Виходячи із приписів зазначеної норми, судом першої інстанції вірно враховано, що законодавцем визначено віднесення до складу II кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої діяльності за перший квартал 2011 року, оскільки правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням збитків 2010 року підтверджується нормами Закону України № 334/94-ВР, а не перенесення показників від'ємного значення, задекларованого у І кварталі 2011 року до податкової звітності за II квартал 2011 року або розподіл цього показника на "від'ємне значення (збитки) минулих років" та "від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року" діючим законодавством не передбачено.

Суд першої інстанції правильно визнав помилковим твердження відповідача про те, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення попереднього звітного періоду, створеного протягом першого кварталу, в той же час суд вірно звернув увагу на те, що відповідач не зазначає, куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Також суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р., оскільки таке тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є помилковим.

Як вже зазначалося, відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року, проте Податковий кодекс України не містить положень, які б передбачали включення до складу витрат II кварталу 2011 року виключно показники від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого суб'єктом /господарювання за результатами його діяльності протягом І кварталу 2011 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який зазначив що у нормі пункту 3 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, зокрема прийняттям Закону України від 20.05.2010 р. № 2275-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток шляхом врахування збитків, які виникли до 01.01.2011 р., у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного їх погашення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року, при цьому обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що витрати, які не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зазначені у статті 139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним, і порядок їх визначення відповідає правилам (стандартам) бухгалтерського обліку.

Статтею 139 Господарського кодексу України передбачено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що висновок податкового органу щодо обмеження права платника на відображення у податковій звітності збитків від господарської діяльності без надання пояснень їх відображення у податковій звітності є фактичним невизнанням обґрунтованих витрат платників податків, понесених до 2011 року, що тягне за собою порушення його майнових прав, оскільки відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за № 391/3684 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" визначено, що витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів".

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов